Постанова

від 18.01.2021 по справі 910/1663/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2021 р. Справа№ 910/1663/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ

на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.07.2020

у справі № 910/1663/20 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів Дніпро-М

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ

про стягнення грошових коштів 45 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів Дніпро-М (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором суборенди нерухомого майна №0908 від 21.08.2019.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі №910/1663/20 задоволено позовні вимоги.

Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів Дніпро-М грошові кошти 45 000,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення помилково перерахованих коштів підлягають задоволенню, в розмірі 45 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі № 910/1663/20, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, а також висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи.

Процесуальні дії у справі

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі № 910/1663/20 залишено без руху.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 додано докази сплати судового збору у розмірі 3 153,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі № 910/1663/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі № 910/1663/20, роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

Товариство з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів Дніпро-М подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

21.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агенство Нерухомості ІНТЕРДОМ (далі - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів Дніпро-М (далі - суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна №0908 (далі - договір), відповідно до умов якого, орендар на праві орендаря з правом суборенди, що підтверджується договором оренди нерухомого майна №1-02.2019 від 19.02.2019, передає, а суборендар приймає в користування на оплатній основі (суборенди), нежитлове приміщення з прилеглою територією, загальною площею 90 м 2 у будівлі за адресою: м. Київ, Голосіївський проспект, буд. 15, прим. 2а (далі - об`єкт нерухомості).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що відповідно до умов цього Договору орендар зобов`язується:

2.1.1. До моменту передачі об`єкта нерухомості здійснити наступні роботи: реконструювати двері в торгівельному залі (2 шт), стелю типу амстронг привести до привабливого вигляду (замінити пошкоджені кейси, зняти круглі лампи) перевірити робочий стан кондиціонеру, розеток, у разі необхідності - їх замінити, вивезти усі непотрібні речі, в т.ч. сміття, прибрати приміщення;

2.1.2. Передати суборендарю об`єкт нерухомості, зазначений у п. 1.1 Договору, по акту прийому-передачі нежилого приміщення (Додаток №1 до Договору), що підписується сторонами, додається до Договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.2 Договору Суборендар зобов`язаний протягом трьох банківських днів після підписання Акту приймання-передачі, на підставі рахунку сплатити гарантійний платіж на користь орендаря у розмірі 45 000,00 грн., за один місяць суборенди без ПДВ.

Пунктом 3.4.1 договору передбачено, що нарахування суборендної плати починається з дня підписання Сторонами Акта прийому-передачі нежилого приміщення.

Матеріали справи свідчать, що 30.08.2019 за платіжним дорученням №DM00П05052 позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 45 000 грн.

За твердженнями позивача, 10.09.2019 позивачем електронними засобами зв`язку направлено відповідачу лист №10/09/19, у якому позивач повідомив відповідача про розірвання Договору суборенди нерухомого майна №0908 від 21.08.2019 та просив повернути грошові кошти.

18.09.2019 та повторно 05.10.2019 позивач засобами поштового зв`язку направив відповідачу листи №36 та №56 відповідно з вимогою про повернення помилково сплачених грошових коштів на суму 45 000,00 грн.

23.01.2020 позивачем засобами поштового зв`язку направлено на адресу відповідача лист вих.№8 від 22.01.2020 із вимогою повернути протягом 7-ми (семи) календарних днів з дня направлення даного листа-заяви грошових коштів у розмірі 45 000,00 грн як безпідставно набутих.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив що вважає їх необґрунтованими та такими що не відповідають дійсності.

З урахуванням наведених обставин, у зв`язку з неповерненням добровільно відповідачем безпідставно набутих грошових коштів протягом встановленого терміну, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Тобто, відсутністю правової підстави вважається такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 915/411/19.

Як вбачається зі змісту Договору, позивач був зобов`язаний протягом трьох банківських днів після підписання Акту приймання-передачі, на підставі рахунку сплатити гарантійний платіж на користь відповідача у розмірі 45 000,00 грн., за один місяць суборенди без ПДВ (п. 3.2), нарахування суборендної плати починається з дня підписання Сторонами Акта прийому-передачі нежилого приміщення (п. 3.4.1).

Таким чином, правовою підставою для набуття або збереження відповідачем майна (грошових коштів) позивача є підписання сторонами Акту приймання-передачі об`єкту нерухомості.

Оскільки, за твердженням позивача, сторонами не укладався та не підписувався Акт приймання-передачі об`єкту нерухомості, що не спростовано відповідачем (апелянтом), між сторонами не виникли договірні правовідносини та відповідні зобов`язання за Договором, тому колегія суддів вважає, що набуття відповідачем грошових коштів позивача за платіжним дорученням №DM00П05052 від 30.08.2019 відбулося без достатньої правової підстави.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення помилково перерахованих відповідачу коштів у розмірі 45 000,00 грн підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі № 910/1663/20 залишити без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство Нерухомості ІНТЕРДОМ .

3. Матеріали справи № 910/1663/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич