Постанова

від 13.01.2021 по справі 910/2954/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. Справа № 910/2954/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Поляк О.І.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.10.2020 р. (повний текст складено 29.10.2020 р.)

за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

у справі № 910/2954/17 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит"

про стягнення 305 097,45 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни (далі - ПАТ "Радикал Банк"; банк) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" (далі - ТОВ "ЛК "Фаворит") про стягнення 305 097,45 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2017 р. у справі № 910/2954/17 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "ЛК "Фаворит" на користь ПАТ "Радикал Банк" 181 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 62 616,10 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 810,00 грн. комісії, 27 150,00 грн. пені за кредитом, 7 544,85 грн. пені за процентами, 271,50 грн. пені за несплату комісії та 4 205,89 грн. судового збору за подання позову.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості у розмірі 181 000,00 грн. неповерненого кредиту за кредитним договором № К-6853/4-980 від 11.07.2013 р. підтверджена наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами; тоді як відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати вказаної заборгованості позивачу. Суд визнав також правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача, відповідно до перевіреного судом розрахунку, заявлені до стягнення проценти за користування кредитними коштами, комісії, пені за кредитом, пені за процентами, а також пені за несплату комісії. У задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 24 705,00 грн. пені, нарахованої за відсутність документів, що підтверджують страхування заставного майна, відмовлено за недоведеністю.

31.05.2017 р. на виконання вказаного рішення видано наказ № 910/2954/17, строк пред`явлення якого закінчується 28.05.2020 р.

07.09.2020 р. до господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявник просив суд замінити стягувача -ПАТ "Радикал Банк" його правонаступником - ОСОБА_1 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заява мотивована тим, що за угодами про відступлення права вимоги заявник замінив первісного кредитора (банк) у зобов`язанні за кредитним договором № К-6853/4-980 від 11.07.2013 р., в силу чого та відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 334 Господарського процесуального кодексу України, заявник просив суд здійснити заміну стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження. Також заявник просив поновити пропущений ним строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, стверджуючи, що на час заміни ним первісного кредитора у зобов`язанні заявник не був обізнаний про наявність судового провадження, тож із даною заявою звернувся після закінчення строку для пред`явлення наказу № 910/2954/17 від 31.05.2017 р. до виконання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2020 р. у справі № 910/2954/17 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви.

Мотивуючи відмову, суд першої інстанції зазначив, що заявником не надано суду доказів переходу прав вимоги до ОСОБА_1 у відносинах щодо яких виник спір у даній справі, у зв`язку з чим заява про заміну сторони її правонаступником не підлягає задоволенню, тож і відсутні підстави для задоволення (розгляду) заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки заявник не є кредитором/стягувачем.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції та мотивами, якими суд керувався при цьому, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити його заяву.

Наводячи підстави скасування оскаржуваної ухвали, апелянт зазначав, що висновок суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи документів про заміну первісного кредитора у кредитному зобов`язанні новим кредитором - заявником ОСОБА_1 - спростовується матеріалами справи, тож висновки суду щодо відсутності правових підстав для заміни стягувача є помилковими. Водночас, апелянт стверджував, що дізнався про наявність судового рішення та наказу у даній справі вже після закінчення строків для пред`явлення наказу до виконання, а тому, на його переконання, строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено ним з причин, що не залежали від волі заявника, отже такий строк може бути поновлений судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Поляк О.І., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 16.12.2020 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Руденко М.А., оголошено перерву до 13.01.2021 р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Поляк О.І.

У судовому засіданні, що відбулось 13.01.2021 р., представник апелянта просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником та поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Учасники справи не взяли участі у розгляді апеляційним судом апеляційної скарги, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду, неявка їх представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення апелянта, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак мотивувальна частина оскаржуваної ухвали підлягає зміні з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приписами статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як підтверджується матеріалами справи, 11.07.2013 р. між ПАТ "Радикал банк" (кредитодавець) та ТОВ "ЛК "Фаворит" (позичальник) укладено кредитний договір № К-6853/4-980 (далі - договір), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами (угодами) до нього, що складають невід`ємну частину договору.

22.02.2017 р. до господарського суду міста Києва від ПАТ "Радикал банк" надійшла позовна заява з вимогами до позичальника щодо стягнення 305 097,45 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2017 р. у справі № 910/2954/17 позов задоволено частково.

31.05.2017 р. на виконання рішення судом видано, а 06.06.2017 р. направлено на адресу стягувача оригінал наказу, строк пред`явлення якого закінчувався 28.05.2020 р.

16.06.2017 р. наказ був повернутий господарському суду.

16.06.2017 р. надійшла заява позивача щодо видачі повного тексту рішення та судового наказу представнику банку.

Проте оригінал наказу (а.с. 83 том 1) стягувачем не отримано.

29.07.2020 р. від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо ознайомлення з матеріалами справи, з якими представник ознайомився 25.08.2020 р.

07.09.2020 р. до господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В обґрунтування заяви про заміну сторони її правонаступником у справі заявник посилався на надані ним документи, які свідчать про те, що 10.07.2017 р. за результатами процедури відкритих електронних торгів, які були організовані та проведені ТОВ "Закупівлі ЮА" (UA-EA-2017-06-09-000113-a), між ПАТ "Радикал Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір № 275, за умовами якого банк відступив новому кредитору належні банку права вимоги, а новий кредитор набув права вимоги до позичальника ТОВ "ЛК "Фаворит" за кредитним договором № К-6853/4-980 від 11.07.2013 р. з усіма додатками до нього, а також права вимоги до осіб, що зазначені у додатку № 1 до цього договору. Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договорами, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами та підлягає нотаріальному посвідченню.

Заявником до поданої ним заяви додано договір, укладений 10.07.2017 р. між ПАТ "Радикал Банк" (заставодержателем) та ОСОБА_1 (новий заставодержатель), про відступлення прав за договором застави транспортного засобу, який посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В.О. 11.07.2013 р. за реєстровим № 617.

Отже, в силу універсального правонаступництва, окремим випадком якого є цессія, відбулась заміна кредитора у цивільно-правовому зобов`язанні.

Згідно положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_1 , як новий кредитор у цивільно-правовому зобов`язанні, звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні і про поновлення строку на пред`явлення наказу № 910/2954/17 від 31.05.2017 р. до виконання.

Як установлено судом апеляційної інстанції, виконавче провадження на примусове виконання судового рішення не було відкрито, а установлений судом строк для пред`явлення наказу № 910/2954/17 стягувачем до виконання закінчився 28.05.2020 р.

Звертаючись до суду заявник просив поновити пропущений строк, вказуючи на те, що про наявність судового спору та виданий судом наказ дізнався лише після ознайомлення з матеріалами справи 28.08.2020 р.

Заперечуючи проти поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання боржник зазначав, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність судового провадження відносно заборгованості за кредитним договором, оскільки договір відступлення права вимоги з ОСОБА_1 , був укладений за результатами проведеного аукціону, який відбувався на офіційному веб-сайті https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2017-06-09-000113-a. В документації аукціону - публічному паспорті активу (а.с. 176 том 1; http://torgi.fg.gov.ua/upload/iblock/52a/52a8ff73c0e6ecda9285d40d556e0fa1.xls), була наявна інформація, що за кредитним договором з 22.02.2017 р. існує судове провадження, тож заявник ще на етапі реєстрації для участі в аукціоні був обізнаний про наявність судового провадження та про звернення банку до суду із позовом до позичальника.

Колегією суддів також установлено, що ОСОБА_1 11.09.2018 р. повідомив боржника про заміну кредитора у зобов`язанні і просив виконати зобов`язання ОСОБА_1 як новому кредитору.

Суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Заміна кредитора у цивільному зобов`язанні пов`язана із зміною процесуального статусу кредитора, який той має у судовому процесі.

Відповідно до статті 52 ГПК України у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені у судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступнику замінив.

За загальним правилом ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож правонаступник має довести, що пропуск строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання стався з причин, які є об`єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Згідно частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зі змісту статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що однією із вимог до виконавчого документа, зокрема, є строк пред`явлення рішення до виконання. Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення, або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п. 2 ч. 4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження").

Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Частиною 1 статті 329 ГПК України установлено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, у тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Установлений Законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.

Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Доводи ОСОБА_1 з приводу того, що про судове рішення і про виданий на його виконання судовий наказ заявник (його представник) дізнався з моменту особистого ознайомлення з матеріалами господарської справи № 910/2954/17 апеляційний господарський суд не вважає поважною причиною пропуску строку на подання виконавчого документа до виконання. Суд апеляційної інстанції вважає, що несприятливі наслідки несвоєчасного подання наказу до виконання несе заявник, який з моменту набуття ним прав кредитора до позичальника ТОВ "ЛК "Фаворит" знаючи про наявність судового провадження щодо виконання кредитного договору не звернувся ані до банку, ані до органів ДВС, ані до суду про надання інформації відносно результатів розгляду судового спору між первісним кредитором та позичальником.

Враховуючи, що заявник не обґрунтував обставин, які об`єктивно перешкоджали йому у цьому, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а отже і підстав для поновлення цього строку судом.

Водночас суд апеляційної інстанції виходить з того, що заміна стягувача неможлива, якщо заява про правонаступництво подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом.

Таким чином, оскільки заявником не доведено поважних причин для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то заміна стягувача у виконавчому провадженні (до відкриття виконавчого провадження) не може бути здійснена.

Відповідно до п. 4 ч. 1 та ч. 4 статті 277 ГПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції у мотивувальній частині прийшов до хибних висновків, однак резолютивна частина ухвали про відмову у задоволенні заяви є вірною, тож апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а мотивувальна частина ухвали підлягає зміні з викладенням її мотивів, вказаних апеляційним господарським судом у цій постанові.

В силу статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.10.2020 р. у справі № 910/2954/17 залишити без задоволення.

Резолютивну частину ухвали господарського суду міста Києва від 29.10.2020 р. у справі № 910/2954/17 залишити без змін; змінивши її мотивувальну частину.

Матеріали справи № 910/2954/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.01.2021 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Дідиченко

О.І. Поляк