Постанова

від 26.01.2021 по справі 910/3097/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р. Справа№ 910/3097/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 (повний текст складено 25.09.2020)

у справі №910/3097/19 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Надія"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"

про стягнення 156 014,69 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Надія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 156014,69 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 16.06.2018 у результаті прориву мережі холодного водопостачання в буд. 8-А по вул. Пушкінській сталося залиття приміщення загальною площею 170 кв.м, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Надія" на праві приватної власності. Внаслідок чого, останньому було завдано збитки у загальному розмірі 156014,69 грн. Позивач просив стягнути з відповідача 156014,69 грн., з яких: 145699,20 грн. майнової шкоди та 7000,00 грн. витрат, пов`язаних із залученням оцінювачів для проведення будівельно-технічного експертного дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача та замінено первісного відповідача - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" належним відповідачем - Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Надія" 137342 грн. 40 коп. матеріальної шкоди, 14799 грн. 50 коп. витрат на оплату експертизи та 2060 грн. 14 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що особою, яка несе відповідальність за залиття нежитлового приміщення, яке належить позивачу, є балансоутримувач будинку - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

Суд дійшов висновку про доведеність складу цивільного правопорушення для настання відповідальності у вигляді відшкодування завданої порушенням шкоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 910/3097/19 повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що відповідальність за належне, своєчасне та систематичне надання послуг споживачу в 2018 році з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій було покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний будівельний холдинг".

Скаржник стверджує, що суд першої інстанції безпідставно виключив ПАТ "АК "Київводоканал" з числа учасників справи, що унеможливило розгляд та прийняття рішення без належних та допустимих доказів, відсутності вини, за наявними у справі документами, тобто без виконавця житлово-комунальних послуг з холодного водопостачання, у зоні відповідальності якого сталася аварійна ситуація.

Апелянт зазначає, що експертом зроблено неналежний висновок щодо балансової належності дворових мереж з холодного водопостачання у будинку №8-А по вул. Пушкінській м. Києва, у зв`язку з чим, експертний висновок від 08.01.2020 №24882/19-43 є недопустимим, неналежним та недостовірним доказом у справі. На думку скаржника, вина балансоутримувача будинку в заподіянні шкоди від прориву труби холодного водопостачання не підтверджена та не доведена позивачем.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 справу №910/3097/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі №910/3097/19 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/3097/19 залишено без руху.

17.11.2020 представником Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази доплати судового збору на суму 330, 33 грн.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/3097/19, призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

11.12.2003 між Фондом приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Надія" (покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу, який зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за №3953 та Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" за реєстровим №3238-П від 19.12.2003. Відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує нежиле приміщення №2 на І та цокольному поверхах в (літ. А), загальною площею 115,3 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. №8 (літера А).

Згідно з реєстраційного посвідчення №038423 Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06.04.2007 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Надія" зареєстровано нежилі приміщення №№1/4 групи приміщень №4 (в літері А) загальною площею 41,7 кв.м в м. Києві по вул. Пушкінській, 8 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Шепелюк О.Г. - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.11.2006 за №4498.

Суд першої інстанції встановив, що Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" є балансоутримувачем житлового будинку, який розміщений за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 8-А.

Відповідно до статуту Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва", затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.01.2015 №10 підприємство створене з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об`єктів благоустрою та отримання прибутку.

Предметом діяльності Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" є, зокрема, утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку; надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договорів на надання житлово- комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку; надання послуг з аварійного обслуговування внутрішньобудинкових та зовнішніх інженерних мереж, обслуговуванню ліфтового господарства та систем диспетчеризації, обслуговування димовентиляційних каналів, у встановленому порядку тощо.

19.08.2015 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (балансоутримувач) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (назву змінено на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (виконавець) укладено договір №340А/1198-10 про співпрацю виконавця послуг з централізованого постачання холодної (питної) води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого постачання холодної (питної) води та приймання стічних вод (з використанням внутрішньобудинкових мереж) і розподіл функцій та відповідальності між виконавцем та балансоутримувачем (далі - договір №340А/1198-10 від 19.08.2015)

Відповідно до пункту 1.1 договору №340А/1198-10 від 19.08.2015 балансоутримувач зобов`язується забезпечити належні умови для передачі (транзиту) питної води внутрішньо будинковими мережами та скид стічних вод через внутрішньо будинкові мережі, що знаходяться у його власності або на його балансі при наданні послуг з централізованого постачання холодної (питної) води та приймання стічних вод у систему каналізації м. Києва їх виконавцем у житлових будинках, зазначених у переліку (дислокації), який є невід`ємною частиною цього договору.

Балансоутримувач зобов`язується утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, а також забезпечувати доступ до внутрішньобудинкових мереж представникам виконавця для здійснення обстежень (пункт 1.2 договору №340А/1198-10 від 19.08.2015).

Згідно із пунктом 1.3 договору №340А/1198-10 від 19.08.2015 виконавець зобов`язаний забезпечити постачання питної води належної якості та встановлених параметрів, а також водовідведення до межі експлуатаційної відповідальності встановленої цим договором. Межа розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності щодо технічного обслуговування водопровідних мереж є трубопровід, по якому виконавець надає послуги з постачання питної води від розподільчої (внутрішньо квартальної або вуличної) мережі до зовнішнього зрізу стіни житлового будинку балансоутримувача. Балансоутримувач зобов`язаний забезпечити мешканцям будинку транспортування питної води по внутрішньобудинковим мережам від зовнішнього зрізу стіни будинку до першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача.

Договір набирає чинності з 19.08.2015 і діє до 31.12.2015. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору жодною із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік (пункти 6.1, 6.2 договору №340А/1198-10 від 19.08.2015).

Також, 19.08.2015 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (абонент) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (назву змінено на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (постачальник) укладено договір №14200/2-10 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір №14200/2-10 від 19.08.2015).

Відповідно до пункту 1.1 договору №14200/2-10 від 19.08.2015 постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення та на підставі пред`явлених абонентом умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою, передбаченого переліченими нормативними актами.

16.06.2018 на лінію оператора Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшло повідомлення про залиття підвалу за адресою: вул. Пушкінська, 8-А, м. Київ, що підтверджується заявкою №19042 та нарядом за 2018. Роботи щодо усунення пошкодження у підвалі, виконані Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

В акті проведення аварійно-відновлювальних робіт на прибудинковій території житлового будинку №8-А по вул. Пушкінській від 18.06.2018, затвердженого начальником аварійно-диспетчерської служби Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва", встановлено, що залиття технічного підвалу будинку відбулось через затікання великої кількості холодної води через цоколь будинку з водопровідного колодязя, в якому розташований водомірний вузол, на прибудинковій території житлового будинку. В окремо розташованому водопровідному колодязі зафіксовано розгерметизацію обвідної труби водомірного вузла. У зв`язку з чим, виконано: відкачування води з колодязю, де встановлено водомірний вузол; встановлено хомут до водомірного вузла труби діаметром 50 мм; відновлено холодне водопостачання у будинку; здійснено комісійну фотофіксацію.

18.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Надія" звернулось до ТОВ "Індустріальний будівельний холдинг" ВОП "Михайлівська" з вимогою про створення комісії для встановлення причин залиття приміщення, яке належить позивачу на праві власності та розташоване за адресою: вул. Пушкінська, 8-А, м. Київ площею 170 кв.м.

В акті комісії від 20.06.2018, у складі майстра т/д №3 ОСОБА_1, майстра т/д ОСОБА_3, слюсаря-сантехніка ОСОБА_2, вказано, що 16.06.2018 приміщення загальною площею 170 кв.м, розташоване на першому поверсі чотирьохповерхового будинку за адресою вул. Пушкінська, 8-А, м. Київ було залито внаслідок прориву мережі холодного водопостачання, що знаходиться на обслуговуванні Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал". Під час обстеження виявлено залиття стін по всьому периметру приміщення на висоту до 1 метра (кольорове водоемульсійне фарбування), деформування паркетної підлоги, дверей та дверних коробок від намокання.

Згідно з висновком №35/18 будівельно-технічного експертного дослідження від 26.09.2018, складеного судовим експертом Комашко Р.В., визначено, що вартість відновлювального ремонту нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 8-А, складає 145699,20 грн. та матеріальна шкода становить 137342,40 грн., яка завдана внаслідок залиття зазначеного нежитлового приміщення.

Позивачем оплачено зазначене будівельно-технічне експертне дослідження в сумі 7000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 05.09.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Надія" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" з вимогами про складання акту за наслідками прориву водопроводу та відшкодування збитків, що підтверджується листами №58 від 09.07.2018 та №20 від 10.10.2018.

У листі-відповіді №5884/18/36/02-18 від 12.11.2018 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" вказало, що пошкоджена водопровідна мережа у володінні та користуванні (на балансі) Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" не перебуває, а з питань утримання житлових будинків у т.ч. ремонту та обслуговування внутрішньобудинкових водопровідних та каналізаційних мереж позивачу необхідно звертатись до балансоутримувача такого будинку.

Звертаючись з позовною заявою позивач вказав, що в результаті прориву мережі холодного водопостачання в буд. 8-А по вул. Пушкінській, яке відбулось 16.06.2018, товариству було завдано збитки у загальному розмірі 156014,69 грн, які мають бути відшкодовані відповідачем, як балансоутримувачем відповідного житлового будинку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я, тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавана шкоди.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки 2) збитків 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками 4) вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Пунктом 2.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, передбачено, що склад робіт з технічного обслуговування жилих будинків і терміни їх виконання відображаються в плані-графіку, що складається виконавцем послуг на тиждень, місяць і рік. Для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об`єднані диспетчерські служби (далі - ОДС) або районні диспетчерські служби (далі - РДС) на мікрорайони або групи будинків. Для кожної ОДС установлюється перелік об`єктів диспетчеризації і контрольованих параметрів інженерного обладнання. Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов`язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

Відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), що є додатком №4 до Правил, в акті повинно бути зазначено, зокрема, склад комісії; що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); причини залиття; висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.).

Як вказувалось вище, в заявці №19042 та наряді за 2018 рік зафіксовано, що 16.06.2018 на лінію оператора Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшло повідомлення про залиття підвалу за адресою: вул. Пушкінська, 8-А, м. Київ. Здійснено виїзд аварійної бригади та перекриття засувки. Роботи щодо усунення пошкодження виконані Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

В акті проведення аварійно-відновлювальних робіт на прибудинковій території житлового будинку №8-А по вул. Пушкінській, м. Київ від 18.06.2018, затвердженого начальником аварійно-диспетчерської служби Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва", встановлено, що залиття технічного підвалу будинку відбулось через затікання великої кількості холодної води через цоколь будинку з водопровідного колодязя, в якому розташований водомірний вузол, на прибудинковій території житлового будинку. В окремо розташованому водопровідному колодязі зафіксовано розгерметизацію обвідної труби водомірного вузла. У зв`язку з чим, виконано: відкачування води з колодязю, де встановлено водомірний вузол; встановлено хомут до водомірного вузла труби діаметром 50 мм; відновлено холодне водопостачання у будинку; здійснено комісійну фотофіксацію.

В акті комісії від 20.06.2018, у складі майстра т/д №3 ОСОБА_1 , майстра т/д ОСОБА_3, слюсаря-сантехніка ОСОБА_2 , вказано, що 16.06.2018 приміщення загальною площею 170 кв.м, розташоване на першому поверсі чотирьохповерхового будинку по вул. Пушкінська, 8-А, м. Київ було залито внаслідок прориву мережі холодного водопостачання, що знаходиться на обслуговуванні Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал". Під час обстеження виявлено залиття стін по всьому периметру приміщення на висоту до 1 метра (кольорове водоемульсійне фарбування), деформування паркетної підлоги, дверей та дверних коробок від намокання.

У листі №5884/18/36/02-18 від 12.11.2018 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" вказало, що пошкоджена водопровідна мережа у володінні та користуванні (на балансі) Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" не перебуває, а з питань утримання житлових будинків у т.ч. ремонту та обслуговування внутрішньобудинкових водопровідних та каналізаційних мереж позивачу необхідно звертатись до балансоутримувача такого будинку.

З метою визначення на балансі якої організації перебуває ділянка мережі водопостачання, ухвалою від 11.07.2019 у справі №910/3097/19 Господарським судом міста Києва призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Судом поставлено на вирішення експертизи наступне питання: на балансі якої організації перебуває ділянка мережі водопостачання, внаслідок прориву якої 16.06.2018 сталося залиття нежитлового приміщення площею 170,0 кв.м, що знаходиться на першому поверсі в буд. №8-А на вул. Пушкінській в місті Києві та чи входить вказана ділянка до внутрішньої водопровідної і каналізаційної мережі, водомірних вузлів та водолічильників?

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №24882/19-43 від 08.01.2020 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), у висновку експерта вказано, що ділянка, внаслідок прориву якої 16.06.2018 сталося залиття нежитлового приміщення площею 170 кв.м, що знаходиться на першому поверсі в буд.№8-А на вул. Пушкінській в м. Києві, входить до складу внутрішньобудинкових мереж (за актом від 18.06.2018 - хомут до водомірного вузла труби діаметром 50 мм) з причин, які вказані в дослідницькій частині висновку. Балансоутримувачем даної ділянки водопостачання станом на момент проведення дослідження є Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

За приписами статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вказаний висновок відповідає вимогам до висновку експерта, які наведені у статті 98 Господарського процесуального кодексу України, не викликає сумнівів у його правильності і відповідає вимогам чинного законодавства стосовно критеріїв повноти, ясності та обґрунтованості.

Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що межа балансової належності між системами водопостачання Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та відповідача знаходиться в місті переходу (з`єднання) з ввідної труби 100 мм на 50 мм, запірна арматура, хомути, прибор обліку знаходяться на внутрішньобудинкових мережах водопостачання (ділянка трубопроводу 50 мм). Відтак, ділянка, на якій 16.06.2018 стався прорив мережі холодного водопостачання, внаслідок чого сталося залиття приміщення позивача, площею 170 кв.м по вул. Пушкінській, 8-А, належить до внутрішньобудинкових мереж та знаходиться у межах балансової належності відповідача.

Стосовно тверджень апелянта про те, що обслуговування будинку за адресою вул. Пушкінська, 8-А здійснювалось у спірний період Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Будівельний Холдинг", колегія суддів зазначає наступне.

27.02.2018 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний будівельний холдинг" (виконавець) укладено договір №76 про надання послуг з утримання будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону "Центральна" Шевченківського району міста Києва (далі - договір №76 від 27.02.2018).

Згідно із пунктом 1.1 договору №76 від 27.02.2018 замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги згідно з проведених відкритих торгів щодо предмету закупівлі - ДК016:2010 код 81.10.1 код за ДК 021:2015 98341140-8 "Послуги допоміжні комбіновані щодо різних об`єктів, комплексне обслуговування об`єктів: "прибирання і утримання місць загального користування, сходових клітин, прибудинкової території, утримання і технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання гарячої води, електропостачання), утримання і дрібний поточний ремонт будинків, елементів благоустрою, прибудинкових територій та споруд" по неадміністративному мікрорайону "Центральна" Шевченківського району міста Києва, що включає утримання місць розташування та технічного обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж і комунікацій; з поточного утримання та прибирання прибудинкових територій, елементів благоустрою, дитячих та спортивних майданчиків, які розташовані на прибудинковій території; з прибирання і поточного утримання сходових клітин та інших місць загального користування житлових будинків комунальної власності, у тому числі дрібний поточний ремонт будинків, елементів благоустрою, прибудинкових територій та споруд, для забезпечення надання житлово-комунальних послуг".

Пунктом 1.2 договору №76 від 27.02.2018 визначено, що мета договору забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування житлового фонду, його інженерно-технічного обладнання, дотримання санітарного стану будинків та прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання.

Перелік житлових будинків з прибудинковими територіями і розташованими на них елементами благоустрою, що передаються виконавцю для комплексного обслуговування, міститься в додатку №1 до цього договору (пункт 1.3 договору №76 від 27.02.2018).

Договір набуває чинності з 01.03.2018 і діє до 31.12.2018 (пункт 8.1 договору №76 від 27.02.2018).

Згідно з додатком №1 до договору №76 про надання послуг з утримання будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону "Центральна" Шевченківського району міста Києва будинок за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 8-А переданий Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" на обслуговування виконавцю.

Відповідно до додатку №2 технічне завдання до договору №76 про надання послуг з утримання будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону "Центральна" Шевченківського району міста Києва технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, тепло-, водопостачання, водовідведення, зливової каналізації покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний будівельний холдинг", як виконавця послуг.

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що балансоутримувач, зокрема, зобов`язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Згідно з пунктом 1.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій передбачено, що система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Пунктом 2.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено, що система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди. Форма акта загального огляду жилого будинку наведена у додатку 1.

Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності. При профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності, власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов`язки. Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3.

Згідно із додатком 2 до п. 2.1.5 Правил періодичність технічного обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання становить 3 - 6 місяців.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів зазначає, що умови договору, укладеного між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний будівельний холдинг" стосуються виключно його сторін. В той час, як обов`язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень та утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж покладається саме на балансоутримувача майна і саме балансоутримувач майна несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що особою, яка несе відповідальність за залиття нежитлового приміщення, яке належить позивачу, є балансоутримувач будинку за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 8-А - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва".

Щодо розміру завданих збитків слід зазначити наступне.

На підтвердження розміру завданої шкоди позивач долучив до матеріалів справи висновок №35/18 будівельно-технічного експертного дослідження від 26.09.2018, складений судовим експертом Комашко Р.В., який є атестованим судовим експертом та має свідоцтво №1407 від 29.01.2010 за експертною спеціальністю дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідність документам з правом проведення будівельно-технічних експертиз.

Відповідно до вказаного висновку загальний розмір матеріальної шкоди, нанесеної позивачу внаслідок пошкодження рухомого майна від залиття приміщення, становить 137342,40 грн.

Відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів на спростування визначеного експертом загального розміру матеріальної шкоди, в тому числі, іншого висновку експерта, складеного на замовлення відповідача.

Висновок №35/18 будівельно-технічного експертного дослідження від 26.09.2018 містить докладний опис затопленого приміщення (із відповідною фотофіксацією), перелік пошкоджень, розрахунок розміру матеріальної шкоди внаслідок залиття та визначення матеріальної шкоди за його наслідками.

Місцевий господарський суд правомірно прийняв вказаний висновок, як письмовий доказ на підтвердження розміру шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття, а не як висновок судового експерта з огляду на те, що останній не відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, наявними в матеріалах справи документами також підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, оскільки фактично матеріальні втрати позивача, які визначені, як вартість пошкодженого майна, виникли саме внаслідок залиття такого майна.

Частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.

Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше.

Жодних доказів, які спростовували б вину Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" у спричиненні шкоди позивачу, матеріали справи не містять.

З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність усього складу цивільного правопорушення для настання відповідальності у вигляді відшкодування завданої цим порушенням шкоди, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Надія" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" є обґрунтованими в частині стягнення 137342,40 грн. матеріальної шкоди.

Доказів на підтвердження своїх вимог щодо стягнення з відповідача 8356,8 грн. майнової шкоди позивач не надав, у зв`язку з чим, вимоги щодо стягнення 8356,8 грн. задоволенню не підлягають.

Стосовно розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи, суд вказує наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 127 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

На підтвердження розміру витрат на проведення будівельно-технічного експертного дослідження, за результатами якого складено висновок №35/18 від 26.09.2018, позивач надав квитанцію до прибуткового касового ордера від 05.09.2018 на суму 7000,00 грн.

Однак, суд першої інстанції вірно відмовив у покладенні на відповідача витрат за проведення будівельно-технічного експертного дослідження, оскільки висновок №35/18, складений за результатами такого дослідження, не висновком експерта у розумінні ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи дублікат квитанції №0.0.1511157192.1 від 01.11.2019 про оплату призначеної судом у справі №910/3097/19 експертизи на суму 15700,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по оплаті судового збору та витрати на оплату, призначеної судом експертизи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позов задоволено судом частково, тому відповідно до положень ст. ст. 123, 127, 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату призначеної судом експертизи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 14 799,50 грн.

Щодо вимог відповідача про стягнення з позивача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями частин 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги відповідачем долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги №32 від 17.02.2020, який укладений між адвокатом Орловим О.О. (адвокат) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (клієнт).

Наведений договір містить загальні умови надання адвокатом послуг відповідачу, а також положення про те, що надання таких послуг підтверджується актом наданих послуг, що складається та підписується сторонами (п. 4.6 договору).

Також, відповідачем надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2145 від 24.02.2005 та платіжні доручення №2121 від 05.03.2020 на суму 5000,00 грн, №2120 від 05.03.2020 на суму 5000,00 грн. з призначеннями платежу "оплата за юридичні послуги згідно з договором №32 від 17.02.2020 та акту виконаних робіт. Тендер не передбачено".

Проте, надані відповідачем документи не підтверджують понесення ним витрат на оплату професійної правничої допомоги саме у справі №910/3097/19, оскільки останнім не надано суду акту наданих послуг відповідно до умов договору про надання правничої допомоги №32 від 17.02.2020 у розглядуваній справі та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Платіжні доручення №2121 від 05.03.2020 на суму 5000,00 грн та №2120 від 05.03.2020 на суму 5000,00 грн. з призначеннями платежу "оплата за юридичні послуги згідно договору №32 від 17.02.2020 та акту виконаних робіт. Тендер не передбачено" також не містять посилання на понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу саме у справі №910/3097/19.

Таким чином, Господарський суд міста Києва вірно відмовив відповідачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/3097/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/3097/19 слід залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/3097/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/3097/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

4. Матеріали справи №910/3097/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк