Ухвала

від 20.01.2021 по справі 640/1989/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/818/10/21 Доповідач ОСОБА_1

Справа № 640/1989/17 Слідчий суддя ОСОБА_2

Категорія: в порядку КПК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власника майна - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 29.10.2020 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32016220000000129 від 11.05.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1, 3 статті 212 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 29.10.2020 клопотання старшого слідчогоз ОВСдругого відділурозслідування кримінальнихпроваджень СУГУ ДФСу Харківськійобласті ОСОБА_9 по арештмайна задоволено.

Накладено арешт шляхом заборони відчуження без позбавлення права користування на нежитлове приміщення 1-го поверху № 26-:-28, 30-:-32, 35-:-39, 62, 63 в ілт. «А-23» за адресою: АДРЕСА_1 ; квартир АДРЕСА_2 ; машино-місце № НОМЕР_1 в підвалі житлового будинку літ. «А-10» за адресою: АДРЕСА_3 ; квартиру АДРЕСА_4 ; автомобіль «Honda Accord 2354», р.н. НОМЕР_2 ; автомобіль «ВАЗ 21099 1500», р.н. НОМЕР_3 , належні ОСОБА_8 .

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2020 про арешт майна, належного підозрюваному ОСОБА_8 ; відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_9 від 29.10.2020 про арешт майна, належного підозрюваному ОСОБА_8 .

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 не відповідає вимогам КПК України та є необґрунтованою з підстав недостатності суми для кваліфікації за частиною 1 статті 212 КК України.

Адвокат вважав, що у діяннях ОСОБА_8 відсутній склад злочину, передбачений частиною 1 статті 212 КК України, адже обрахунку шкоди має братися до уваги розмір неоподаткованих мінімумів доходів громадян за 2017 рік (коли у відповідності до положень Податкового кодексу України може вважатися закінченим) у розмірі 800 грн, а тому шкоди у розмірі 2330250 грн, на якій наполягає орган досудового розслідування, недостатньо для кваліфікації діяння ОСОБА_8 за частиною 1 статті 212 КК України.

Крім цього, адвокат ОСОБА_7 зазначав, що оскільки станом на день складання повідомлення про підозру або її вручення недоїмка (борг) щодо сплати податків, а саме: податку на дохід фізичних осіб за 2016 рік у сумі 2151000 грн з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у сумі 179250 грн, була відсутня, тобто відсутня будь-яка шкода інтересам держави, що по своїй суті унеможливлює подання обґрунтованого цивільного позову в інтересах держави в особі Східного управління ГУ ДПС у Харківській області до ОСОБА_8 .

Також звертав увагу на те, що дії контролюючого органу щодо проведення «документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_8 з питань забезпечення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених ПК України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2015 по 31.12.2016» оскаржуються в судовому порядку, а тому у відповідності до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України сума податкових зобов`язань нарахованих контролюючим органом є неузгодженою.

З урахуванням викладеного, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , вважав, що слідчий суддя під час ухвалення рішення грубо порушив вимоги положень статей 212 КК України, статей 170-173 КПК України; не з`ясував об`єктивні обставин по даній справі та фактично взяв до уваги ті обставини, які не підтверджені належними і допустимим доказами; не було викликано підозрюваного та його захисника для розгляду клопотання про арешт майна; не досліджено питання вартості майна, обґрунтованості підозри та заявленого цивільного позову.

Вислухавши доповідь судді, представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачаєтьсяз наданихсуду матеріалів,СУ ГУДФС уХарківській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному проваджені,внесеному доЄРДР за№ 32016220000000129від 11.05.2016,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених частинами1,2,3статті 212,частинами 1,4статті 358 КК Україниза фактомтого,що зДСФ моніторингуУкраїни надійшовузагальнений матеріал№ 0157/2016/ДСКстосовно фінансовихоперацій зготівковими коштамиза періодз 17.07.2012по 23.02.2016без відповідногодекларування тасплати податківу суміпонад 609тис.грн,що підлягаютьобов`язковому тавнутрішньому фінансовомумоніторингу,проведених заучастю ТОВ«СП Зерно-Інвест»та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 ,що спричинилофактичне ненадходженнягрошових коштіву значнихрозмірах; умисного ухилення службових осіб ТОВ «СП Агро-Інвест», ТОВ «Агрокон-Трейд» в період 2016-2020 років шляхом відображення в податковій звітності неіснуючих фінансово-господарських операцій з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, від сплати податків на загальну суму 6,8 млн грн, наслідком чого до бюджету не надійшли грошові кошти в особливо великих розмірах; умисного ухилення ОСОБА_10 у період 2016 року шляхом приховування доходу, отриманого від ТОВ «СП Зерно-Інвест», від сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору в загальному розмірі 3 129 750 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах; умисного ухилення ОСОБА_8 в період 2016 року шляхом приховування доходу, отриманого від ТОВ «СП Зерно-Інвест», від сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору в сумі 2 330 250 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

15.10.2020 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру за частиною 1 статті 212 КК України.

26.10.2020 прокурором відділу прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Східного управління ГУ ДПС у Харківській області до ОСОБА_8 подано цивільний позов, ціна якого складає 2330250 грн.

21.12.2020 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 212, частиною 4 статті 358 КК України.

Звертаючись із клопотанням про арешт майна слідчий як на підставу накладення арешту на майно ОСОБА_8 зазначав необхідність у забезпеченні відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту, з метою забезпечення цивільного позову, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України.

З таким висновком слідчого судді погоджується й колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, під час розгляду клопотання старшого слідчого про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону, а тому доводи апеляційної скарги щодо невідповідності поданого слідчим клопотання про арешт майна вимогам статті 171 КПК України не знайшли свого підтвердження.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки належних та допустимих доказів про скасування у встановленому кримінальним процесуальним законодавством повідомленої 15.10.2020 ОСОБА_8 підозри матеріали судового провадження не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги щодо неправомірного звернення прокурора з цивільним позовом, щодо оскарження стороною захисту висновків акту перевірки, а також надані під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді документи щодо вартості арештованого майна, також колегією суддів до уваги не приймаються, з огляду на таке.

Під час розгляду апеляційної скарги встановлено, що постановою прокурора від 22.12.2020 виділено з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження за № 32016220000000129 від 11.05.2016 матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 212, частиною 4 статті 358 КК України; зареєстровано зазначені матеріали в ЄРДР за № 32020220000000123.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 32020220000000123, завершено та 16.01.2021 матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_8 направлені до суду з обвинувальним актом.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що зазначені представником ОСОБА_8 доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості підозри, обґрунтованості цивільного позову та оцінки арештованого майна, можуть бути перевірені під час судового розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ті обставини, які були встановлені слідством на час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, дають достатні правові підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки під час розгляду клопотання у слідчого судді були усі підстави вважати, що з метою відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_8 кримінальним правопорушенням, на майно, яке є власністю підозрюваного, необхідно накласти арешт.

Доводи апеляційної скарги, які давали б беззаперечні підстави суду прийти до висновку про відсутність необхідності в накладенні арешту на зазначене вище майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_8 , у апеляційного суду відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , висновків суду не спростовують, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, підстав для її скасування на даний час не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 29.10.2020 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий

Судді: