Рішення

від 18.01.2021 по справі 915/1300/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року Справа № 915/1300/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОМОНД КОНСТРУКТ» , вул. Половки, 72, м. Полтава, 36034 (код ЄДРПОУ 42866723)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАГРАД И К» , провулок Парусний, 11-А/3, м. Миколаїв, 54025 (код ЄДРПОУ 33367523)

про стягнення грошових коштів в сумі 138 092, 73 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БОМОНД КОНСТРУКТ» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАГРАД И К» 50 334, 10 грн. штрафу, 33 446, 05 грн. неустойки, 54 312, 58 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

В період з 28.12.2020 по 16.01.2021 (включно) суддя Олейняш Е. М. перебувала у щорічній відпустці.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки товару № 03/10 від 01.10.2019 року, який укладено між сторонами з протоколом розбіжностей від 03.10.2019 року, в частині строків поставки товару, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення штраф, неустойку та проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до умов договору та вимог законодавства. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 16, 509, 525, 546, 549, 551, 610, 612, 626, 629, 663, 664, 712 ЦК України, ст. 173, 174, 193, 216, 230, 231, 265, 271 ГК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

18.11.2020 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14653/20), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. Відзив прийнято судом до розгляду.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає наступне:

- додаток № 1 до договору (специфікація), підписаний позивачем, у відповідача відсутній;

- позивач в порушення принципів чесності та добропорядності умисно скористався необізнаністю відповідача (в штаті підприємства відсутній юрист) та з метою отримання подальшої вигоди у вигляді штрафних санкцій включив до змісту договору максимальний набір санкцій за одне порушення (прострочення постачання товару) як за кількістю цих санкцій так і за їх розміром;

- відповідач поставку товару здійснив не 17.06.2020 року, а у встановлені строки;

- поставка здійснювалась по двом специфікаціям;

- позивачем не подано доказів акту приймання-передачі виконаних робіт та доказів кінцевого розрахунку згідно умов п. 2 специфікації;

- позивачем не подано доказів несвоєчасного виконання робіт перед своїм контрагентом через прострочення постачання товару відповідачем;

- 25.02.2020 року відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000034 від 25.02.2020 року на суму 491 709, 89 грн., який був оплачений позивачем частково. В подальшому частина оплати в сумі 148 044, 12 грн. була зарахована в рахунок оплати матеріалів згідно специфікації від 29.11.2019 року.

У відповіді на відзив (вх. № 15218/20) позивач зазначає наступне:

- лист від 02.07.2020 року № 07-02 складений після поставки товару (17.06.2020). В листі не міститься посилань на своєчасну поставку, а лише зазначено, що станом на 02.07.2020 товар поставлено;

- факт поставки товару згідно специфікації від 29.11.2019 не заперечується, проте між сторонами існує спір щодо несвоєчасної поставки товару по специфікації від 29.11.2019;

- акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний позивачем зі своїм контрагентом 26.06.2020, тобто після поставки відповідачем товару, жодним чином не спростовує факту поставки відповідачем позивачу товару з прострочкою;

- позивач зазначив, що по специфікації від 27.01.2020 року ним було проведено попередню оплату в сумі 491 709, 89 грн. В подальшому сторони домовились про зарахування сплаченої позивачем 03.03.2020 частини авансу в розмірі 148 044, 12 грн. в рахунок оплати по специфікації від 29.11.2019, у зв`язку з чим було проведено коригування податкових накладних. Отже, 17.06.2020 рок сторони договору постачання товару № 03/10 від 03.10.2020 року виконали свої зобов`язання по специфікації від 29.11.2020 року: постачальник здійснив поставку товару, а покупець здійснив його повну оплату;

- посилаючись на ст. 627 ЦК України, позивач зазначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, при підписанні договору сторони погодили його умови.

11.01.2021 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 291/21), в якому позивач просить суд встановити додатковий строк для подання доказів та залучити до матеріалів справи № 915/1300/20 та прийняти до розгляду копію товарно-транспортної накладної.

Керуючись ч. 5, 9 ст. 80 ГПК України, подане клопотання з додатком судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 167 ГПК України правом на подання заперечень по справі.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

03.10.2019 року між ТзОВ МЕГАГРАД И К (постачальник) та ТзОВ БОМОНД КОНСТРУКТ (покупець) укладено договір постачання товару № 03/10 від 03.10.2019 року (арк. 10-12).

Відповідно до п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2020 року.

Судом встановлено, що договір постачання товару № 03/10 від 03.10.2019 року укладено з протоколом узгодження розбіжностей від 03.10.2019 року (арк. 13-17).

До договору між сторонами також складено:

- Додаток № 1 Специфікація-замовлення на поставку від 29.11.2019 року на суму 546 110, 00 грн. (арк. 18);

- Додаток № 2 "Технічне завдання" (арк. 19);

- Додаток № 1 Специфікація-замовлення на поставку від 27.01.2020 року на суму 702 442, 69 грн. (арк. 93).

Договір, Протокол розбіжностей та всі Додатки до договору підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) постачальник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, передати у власність покупця вироби (надалі також - товар), а покупець зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його.

Покупець використовуватиме товар для здійснення монтажних робіт та оздоблення будівель операторних АЗС. Використання виробів постачальника повинно дати змогу покупцю влаштувати завершений цілісний вид будівлі операторної АЗС за технологією вентильований фасад .

3 метою відповідності товару параметрам і розмірам конкретної будівлі постачальникздійснює виготовлення та поставку товару згідно виконаних ним замірів будівлі.

У зв`язку з тим, що після підписання сторонами цього договору та додатків до нього параметри та розміри будівлі можуть змінитися, постачальник зобов`язаний виготовити і передати покупцю товар, який буде відповідати остаточним параметрам та розмірам будівлі. Покупець повідомить постачальника про можливість виконання замірів будівлі відповідно до її остаточних параметрів та розмірів.

Постачальник також зобов`язаний в порядку передбаченому п. 3.3 цього договору розробити та надати покупцю документацію, необхідну для виконання монтажних робіт, які будуть здійснюватися покупцем з використання товару. Вартість виготовлення цієї документації входить до ціни товару.

Виконання замірів та розроблення документації, необхідної для виконання монтажних робіт здійснюється постачальником на підставі технічного завдання (додаток № 2) підписаного сторонами, який є невід`ємною частиною цього договору. В разі зміни розмірів та параметрів будівлі сторони погоджують нове технічне завдання.

Даний договір містить елементи різних договорів (є змішаним). До відносин сторін застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 договору асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом поставки за цим договором, узгоджуються сторонами та вказуються у специфікації- замовленні на поставку , підписаній сторонами, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1).

Відповідно до п. 4.1 договору вартість товару, що постачається постачальником покупцю згідно цього договору, узгоджується сторонами та вказується у специфікації- замовленні на поставку , підписаній сторонами, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) постачання товару здійснюється товарними партіями. Строк (термін) поставки товару обумовлюється сторонами в специфікаціях, які складаються на кожну партію товару окремо.

Відповідно до п. 5.3 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) розрахунки по договору здійснюються на умовах, визначених в специфікації на поставку конкретної партії товару.

Відповідно до п. 5.4 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) доставка товару здійснюється на умовах, визначених в специфікації на поставку конкретної партії товару.

Специфікація від 29.11.2019 року.

Судом встановлено, що між сторонами складено та підписано Додаток № 1 до договору Специфікація - замовлення на поставку від 29.11.2019 року на суму 546 110, 00 грн. з ПДВ (арк. 18).

Відповідно до п. 1 Специфікації умови поставки: постачальник здійснює доставку товару покупцю до місця призначення. Адреса місця призначення: місто Київ, проспект Соборності, 28.

Відповідно до п. 2 Специфікації умови оплати: 70 % від вартості товару - попередня оплата; 30 % - протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання покупцем та ТОВ ЮТ акту приймання-передачі виконаних робіт з комплексного оформлення автозаправного комплексу, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Соборності, 28.

Відповідно до п. 3 Специфікації строк поставки товару: 45 (сорок п`ять) календарних днів з моменту сплати покупцем попередньої оплати в розмірі 70 % від вартості товару.

Для проведення оплати відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000288 від 04.12.2019 року на суму 546 110, 00 грн. (арк. 20). Підставою виставлення рахунку зазначено договір постачання товару № 03/10 від 03.10.2019 року.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач ТзОВ БОМОНД КОНСТРУКТ (покупець) 24.12.2019 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача ТзОВ МЕГАГРАД И К (постачальника) попередню оплату за товар в сумі 382 277, 00 грн. (70 % від вартості товару), що підтверджується платіжним дорученням № 492 від 24.12.2019 року (арк. 21).

Отже, в силу умов п. 3.1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) та п. 3 Специфікації від 29.11.2019 граничним строком поставки товару по специфікації від 29.11.2019 є 07.02.2020 року (включно). З 08.02.2020 року боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що 09.04.2020 року позивачем направлено на адресу відповідача лист (претензію) вих. № 04-05 від 06.04.2020 року, в якому позивач вимагав у відповідача негайно здійснити поставку товару згідно специфікації від 29.11.2019 року та надати в порядку передбаченому договором документацію, необхідну для виконання монтажних робіт. Факт направлення листа вих. № 04-05 від 06.04.2020 року підтверджується поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист (арк. 22-24).

На виконання умов договору відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 503 341, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000011 від 17.06.2020 року , яка підписана та скріплена печатками сторін (арк. 25).

Товар отримано представником позивача на підставі довіреності № 402 від 15.06.2020 року (довіреність дійсна до 25.06.2020 року) (арк. 26-27).

Факт перевезення та передачі товару підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною № 17/06 17 від 17.06.2020 року (арк. 103).

Отже, товар за вищевказаною видатковою накладною на виконання умов договору по специфікації від 29.11.2019 року відповідачем було поставлено позивачу з порушенням строків, передбачених п. 3.1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) та п. 3 Специфікації. Прострочення становить з 08.02.2020 року по 16.06.2020 року включно.

26.06.2020 року позивачем зі своїм контрагентом ТзОВ "ЮТ" підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 95 від 26.06.2020 року (арк. 94).

Специфікація від 27.01.2020 року.

Як вказано вище та встановлено судом між сторонами також складено та підписано Додаток № 1 до договору Специфікація - замовлення на поставку від 27.01.2020 року на суму 702 442, 69 грн. з ПДВ (арк. 93).

Відповідно до п. 1 Специфікації умови поставки: постачальник здійснює доставку товару покупцю до місця призначення. Адреса місця призначення: місто Київ, проспект Миколи Бажана, 44.

Відповідно до п. 2 Специфікації умови оплати: 70 % від вартості товару - попередня оплата; 30 % - протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання покупцем та ТОВ Титан ЛТД акту приймання-передачі виконаних робіт з комплексного оформлення автозаправного комплексу, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Миколи Бажана, 44.

Відповідно до п. 3 Специфікації строк поставки товару: 45 (сорок п`ять) календарних днів з моменту сплати покупцем попередньої оплати в розмірі 70 % від вартості товару.

Для проведення оплати відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000034 від 25.02.2020 року на суму 702 442, 69 грн. (арк. 81). Підставою виставлення рахунку зазначено додаток № 2 до договору постачання товару № 03/10 від 03.10.2019 року.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач ТзОВ БОМОНД КОНСТРУКТ (покупець) 03.03.2020 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача ТзОВ МЕГАГРАД И К (постачальника) попередню оплату за товар в сумі 491 709, 89 грн. (70 % від вартості товару), що підтверджується банківською випискою (квитанція № 820 від 03.03.2020 з призначенням платежу "оплата за матеріали згідно рахунку № СФ-0000034 від 25.02.2020 року ) (арк. 82).

Отже, в силу умов п. 3.1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) та п. 3 Специфікації від 27.01.2020 граничним строком поставки товару є 17.04.2020 року (включно). З 18.04.2020 року боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що 02.07.2020 року позивачем направлено на адресу відповідача лист (претензію) вих. № 07-02 від 02.07.2020 року, в якому позивач зазначив про поставку товару згідно специфікації від 29.11.2019 та часткову поставку товару згідно специфікації від 27.01.2020. В зв`язку з ненаданням відповідачем документів, які повинні супроводжувати товар, позивач вимагав у відповідача терміново надати документи на поставлений товар, зокрема, видаткові накладні (арк. 79-80).

До матеріалів даної господарської справи справи сторонами не подано доказів поставки товару згідно специфікації від 27.01.2020 року.

У відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив сторони зазначили, що частина грошових коштів в сумі 148 044, 12 грн., сплачених позивачем відповідачу за платіжним дорученням № 820 від 03.03.2020 на виконання специфікації від 27.01.2020 згідно рахунку-фактури № СФ-0000034 від 25.02.2020 року, за домовленістю сторін зарахована в рахунок оплати коштів згідно специфікації від 29.11.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

24.12.2019 року та 03.03.2020 року постачальником складено податкові накладні № 50 від 24.12.2019 та № 3 від 03.03.2020 року (арк. 83-84). В зв`язку з зарахуванням за домовленістю сторін грошових коштів в сумі 148 044, 12 грн. в рахунок оплати згідно специфікації від 29.11.2019, постачальником 17.06.2020 року проведено коригування до вищевказаних податкових накладних (арк. 85-86).

Позивачем зазначено, що предметом спору є вимога про стягнення грошових коштів, а підставою позову є невиконання відповідачем зобов`язання зі своєчасної поставки товару за договором поставки саме по специфікації від 29.11.2019 року. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Правове регулювання договірних відносин.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений між сторонами договір постачання товару № 03/10 від 03.10.2019 є змішаним договором, про що зазначено в п. 1.1 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей, а саме містить елементи договору поставки та елементи договору підряду.

Спір у даній справі виник з підстав прострочення відповідачем строків поставки товару, у зв`язку з чим судом далі застосовуються норми законодавства, що регулюють правовідносини з поставки товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 8.2 договору закінчення строку дії договору не звільняє сторін від зобов`язань, які виникли до його закінчення та від відповідальності за порушення, вчинене під час строку дії цього договору (в тому числі по поставці товару, сплаті заборгованості, відшкодуванню збитків тощо), договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань до договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) постачання товару здійснюється товарними партіями. Строк (термін) поставки товару обумовлюється сторонами в специфікаціях, які складаються на кожну партію товару окремо.

Відповідно до п. 3 Специфікації від 29.11.2019 строк поставки товару: 45 (сорок п`ять) календарних днів з моменту сплати покупцем попередньої оплати в розмірі 70 % від вартості товару.

Як встановлено судом вище, на виконання умов договору позивач ТзОВ БОМОНД КОНСТРУКТ (покупець) 24.12.2019 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача ТзОВ МЕГАГРАД И К (постачальника) попередню оплату за товар в сумі 382 277, 00 грн. (70 % від вартості товару), що підтверджується платіжним дорученням № 492 від 24.12.2019 року.

Отже, в силу умов п. 3.1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) та п. 3 Специфікації від 29.11.2019 граничним строком поставки товару по специфікації від 29.11.2019 є 07.02.2020 року (включно). З 08.02.2020 року боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

На виконання умов договору відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 503 341, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000011 від 17.06.2020 року, яка підписана та скріплена печатками сторін, а також товарно-транспортною накладною № 17/06 17 від 17.06.2020 року.

Отже, прострочення становить з 08.02.2020 року по 16.06.2020 року включно.

Щодо посилання відповідача на те, що додаток № 1 до договору (специфікація), підписаний позивачем, у відповідача відсутній, то суд зазначає, що вказана специфікація підписана та скріплена печаткою відповідача, що свідчить про взяття відповідачем зобов`язань за договором, який в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідач, підписуючи договір, погодився з запропонованими умовами. Крім того, протокол врегулювання розбіжностей свідчить про те, що сторони опрацьовували умови договору та досягли згоди.

Відповідачем не подано суду жодного доказу на підтвердження поставки товару у строки, встановлені умовами договору. В свою чергу, твердження відповідача про своєчасну поставку товару спростовуються наявними в матеріалах справи видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.

Виконання/невиконання позивачем перед своїми контрагентами взятих зобов`язань жодним чином на спростовує факту невиконання відповідачем перед позивачем умов договору постачання товару № 03/10 від 03.10.2019, а також не є підставою для звільнення від відповідальності.

2. Щодо вимоги про стягнення неустойки та штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Тлумачення положень ч. 3 ст. 549 ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов`язання (постанова ВС від 23.04.2019 року по справі № 904/3565/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з нормами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Господарським законодавством закріплено, що у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК).

Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства неустойка може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Як наслідок, враховуючи ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГК України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати неустойкою виконання будь-якого зобов`язання.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.3 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) постачальник за порушення строків поставки товару, згідно п. 3.1 цього договору, більш ніж на 10 календарних днів, за вимогою покупця сплачує останньому штраф у розмірі 10 % від вартості не поставленого товару.

Відповідно до п. 6.4 договору в разі прострочення поставки товару, зменшення ціни неякісного товару, повернення отриманих за неякісний товар коштів або заміни неякісного товару товаром належної якості, ремонту товару під час дії гарантійного строку постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, нарахованої на суму вартості непоставленого/неякісного товару, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.6 договору нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконаннячи неналежне виконання зобов`язань за цим договором становить три роки.

Як вказано вище, прострочення відповідача з поставки товару становить з 08.02.2020 року по 16.06.2020 року включно.

Позивачем нараховано відповідачу неустойку за прострочення поставки товару за період з 08.02.2020 по 16.06.2020 на суму 33 446, 05 грн.

Перевіривши розрахунок розміру неустойки, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування неустойки арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок неустойки наведено у позовній заяві (арк. 5).

Отже, вимога про стягнення неустойки в сумі 33 446, 05 грн. є обґрунтованою та підставною.

Враховуючи, що відповідачем порушено строк поставки товару за договором більше, ніж на 10 календарних днів, позивачем правомірно відповідно до умов договору (п. 6.3 договору) нараховано відповідачу штраф у розмірі 50 334, 10 грн. (503 341, 00 грн. х 10 %).

Перевіривши розрахунок розміру штрафу, судом встановлено, що розрахунок штрафу здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до умов договору. Отже, нарахування штрафу в сумі 50 334, 10 грн. є обґрунтованим та підставним.

Позов в частині стягнення неустойки та штрафу підлягає задоволенню.

3. Щодо вимоги про стягнення процентів за користування коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

В свою чергу відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до абз. 2-4 п. 6.3 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) в разі порушення постачальником строку поставки товару згідно п. 3.1 цього договору більше ніж на 15 календарних днів, покупець, окрім сплати штрафних санкцій, має право вимагати від постачальника повернення сплачених за товар, в якості попередньої оплати, грошових коштів. В такому разі постачальник зобов`язаний повернути покупцю попередню оплату за товар протягом 3 календарних днів з моменту отримання від покупця відповідної вимоги.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами - 40 процентів річних.

Позивачем нараховано відповідачу 54 312, 58 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 08.02.2020 по 16.06.2020. Перевіривши нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, судом встановлено, що розрахунок процентів здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до умов договору та вимог законодавства. Отже, нарахування процентів в сумі 54 312, 58 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАГРАД И К» , провулок Парусний, 11-А/3, м. Миколаїв, 54025 (код ЄДРПОУ 33367523) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БОМОНД КОНСТРУКТ» , вул. Половки, 72, м. Полтава, 36034 (код ЄДРПОУ 42866723):

- 50 334, 10 грн. (п`ятдесят тисяч триста тридцять чотири грн. 10 коп.) - штрафу;

- 33 446, 05 грн. (тридцять три тисячі чотириста сорок шість грн. 05 коп.) - неустойки;

- 54 312, 58 грн. (п`ятдесят чотири тисячі триста дванадцять грн. 58 коп.) - процентів за користування чужими грошовими коштами;

- 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.01.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш