Ухвала

від 26.01.2021 по справі 826/3269/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 січня 2021 року

Київ

справа №826/3269/17

адміністративне провадження №К/9901/1227/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №826/3269/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВ ЖИТЛО-ІНВЕСТ МЕНЕДЖМЕНТ до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії, -

установив:

ТОВ КИЇВ ЖИТЛО-ІНВЕСТ МЕНЕДЖМЕНТ звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 19.10.2016 № 1 до податкової накладної від 28.02.2012 № 2;

- зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 19.10.2016 № 1 до податкової накладної від 28.02.2012 № 2 датою та часом фактичного отримання.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24.01.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020, позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору скаржником до касаційної скарги не додано.

Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Враховуючи наведене та беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи, а також предмет спору, заявник касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Отже, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік , який на 01 січня 2017 року становив 1600,00 грн.

Позовна заява подана юридичною особою у 2017 році, з однією вимогою немайнового характеру.

Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 3200 грн (1600 грн (ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) *200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, скаржник повинен надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код банку отримувача: 899998;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ;

призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд - назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 121, 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №826/3269/17 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко