Ухвала

від 26.01.2021 по справі 331/3894/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 2-а/331/10/2021

ЄУН 331/3894/20

У Х В А Л А

26 січня 2021 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря Постарнак М.М.,

представників : позивача Гедікова С.Л.,

відповідача Кіся Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення : № 719-ДК/0155По/08/01/-20 від 06.10.2020 р., № 719-ДК/0156По/08/01/-20 від 06.10.2020 р., № 719-ДК/0157По/08/01/-20 від 06.10.2020 р.,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на розгляді знаходиться зазначена адміністративна справа.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду на підставі частин третьої, четвертої статті 123 КАС України.

Клопотання обґрунтовано тим, що датами складання спірних постанов про накладення адміністративного стягнення є 06 жовтня 2020 року. В цей же день постанова була вручена ОСОБА_1 . З цим позовом він звернувся до суду 19 жовтня 2020 року.

Із змісту статей 289 КУпАП та 286 КАС України вбачається, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Отже, ОСОБА_1 мав право оскаржити постанови про накладення адміністративного стягнення у період з 07 жовтня по 16 жовтня 2020 року. Натомість, як зазначено вище, позовна заява надійшла до суду 19 жовтня 2020 року.

Статтею 270 КАС України встановлені особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ.

Так, згідно частини п`ятої статті 270 КАС України днем подання позовної заяви є день надходження до відповідного суду.

Подання ОСОБА_1 позовної заяви 19 жовтня 2020 року без заявлення клопотання про поновлення строку подання позовної заяви тягне за собою залишення такої позовної заяви без розгляду.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях від 05.01.2021 року, які долучено до матеріалів справи.

Суд, вислухавши доводи заявника, думку представника позивача, перевіривши доводи сторін матеріалами справи, приходить до такого.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Водночас ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України).

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Водночас, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України.

Відповідно до ч.2 цієї статті позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Тобто, даними нормами законодавець визначив десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом з дня винесення відповідного рішення.

Слід зазначити, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем порушується питання про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення : № 719-ДК/0155По/08/01/-20 від 06.10.2020 р., № 719-ДК/0156По/08/01/-20 від 06.10.2020 р., № 719-ДК/0157По/08/01/-20 від 06.10.2020 р.

Судом встановлено та не заперечується представником позивача, що копії оскаржуваних постанов позивачем отримано 6 жовтня 2020 року.

Згідно із штемпелем на конверті ( а.с.52), а також згідно із фіскальним чеком про відправку рекомендованого листа, адміністративний позов, який є предметом цього розгляду, був зданий позивачем на пошту 16 жовтня 2020 року.

Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина друга якої встановлює спеціальні у відношенні до ст. 122 КАС України строк звернення до суду (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня ухвалення відповідного рішення).

Водночас ст. 286 КАС України не обмежено повноваження суду щодо поновлення строку звернення до суду, і на відміну від правил, установлених ст. 270 КАС України, передбачений ст. 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (ч.9 ст. 120 КАС України).

Між тим, згідно частини п`ятої статті 270 КАС України днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Виходячи із змісту наведеної норми права, останнім днем, коли позивач повинен був подати позовну заяву до суду є 16 жовтня 2020 року, тобто саме в цей день позовна заява повинна була надійти до суду та зареєстрована у визначеному законом порядку. Натомість, 16 жовтня 2020 року позовна заява була надіслана до суду засобами поштового зв`язку, і лише 19 жовтня 2020 року була доставлена до суду, і в цей же день належним чином зареєстрована та передана судді, визначеному автоматизованим розподілом судової справи між суддями ( а.с. 2, 53). З огляду на встановлені обставини, доводи заявника є слушними.

Оцінюючи вказану ситуацію в цілому, слід врахувати, що пропуск строку звернення не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.

Відповідно до частини 2 ст. 6, частин 1, 2 ст.7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Судом також враховано, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У рішеннях від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справа Меньшакова проти України (Заява №377/02) у п.52 Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд , яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом (наприклад, рішення у справі Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ) .

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Зважаючи на те, що позивач скористався правом на звернення до суду з вимогою про її скасування та фактично не вірно розтлумачив поняття, що міститься у змісті ст. 270 КАС України, в даному випадку позивач не допустив тривалого необ`єктивного зволікання з поданням адміністративного позову. При цьому, пропуск строку звернення до суду з даним адміністративним позовом є вочевидь незначним, а тому застосовання наслідків його пропуску буде непропорційним.

На підставі викладеного, суд вважає, що заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення: № 719-ДК/0155По/08/01/-20 від 06.10.2020 р., № 719-ДК/0156По/08/01/-20 від 06.10.2020 р., № 719-ДК/0157По/08/01/-20 від 06.10.2020 р. без розгляду, відмовити.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення: № 719-ДК/0155По/08/01/-20 від 06.10.2020 р., № 719-ДК/0156По/08/01/-20 від 06.10.2020 р., № 719-ДК/0157По/08/01/-20 від 06.10.2020 р., призначити до розгляду у відкрите судове засідання в приміщенні Жовтневого районного суду на 03 березня 2021 року - 10.00 годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Н.Г.Скользнєва

26.01.2021