Постанова

від 05.05.2010 по справі 9/319-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2010 р. Справа № 9/319- 09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Зозулі О.М.

за участю:

Представник позивача : Немцев В.А. (довіреність у матеріалах справи).

Представник відповідача: н е з' явився.

Представник першої третьо ї особи: не з' явився.

Представник другої третьо ї особи: Дудкіна Н.В. дов. № 99-1/01-29 від 04.01.10. р.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційно го господарського суду апеля ційну скаргу третьої особи - ОСОБА_3 (вх. № 885 С/1-7) на рі шення господарського суду Су мської області від 17.02.10р. у спра ві № 9/319-09

за позовом відкрито го акціонерного товариства " Сумиагропромбуд", м. Суми,

до Сумської міської р ади, м. Суми,

треті особи без самост ійних вимог на предмет спору :

1) ОСОБА_3, м. Суми,

2) Управління майна комун альної власності Сумської мі ської ради, м. Суми,

про скасування рішення та визнання права власності,

встановила:

Позивач у справі , відкрите акціонерне товари ство "Сумиагропромбуд", зверн увся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача, Сумсь кої міської ради, про скасува ння рішення XXVI сесії Сумсько ї міської ради V скликання № 228 0-МР від 24 грудня 2008 р., згідно з як им квартиру АДРЕСА_1 зарах овано до комунальної власнос ті територіальної громади м. Суми, а також про визнання за відкритим акціонерним товар иством "Сумиагропромбуд" пра ва власності на квартиру АД РЕСА_1, житловою площею 36,7 кв. м, загальною площею 61,82 кв. м.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач прос ив суд визнати незаконним рі шення XXVI сесії Сумської міськ ої ради V скликання № 2280-МР від 2 4 грудня 2008 р. та визнати визнан ня за відкритим акціонерним товариством "Сумиагропромбу д" права власності на квартир у АДРЕСА_1, житловою площе ю 36,7 кв. м, загальною площею 61,82 кв . м.

Рішенням господарсь кого суду Сумської області в ід 17.02.2010р. у цій справі (головуюч ий суддя Лущик М.С., судді Моїс еєнко В.М., Левченко П.І.) позов з адоволено повністю.

Визнано незаконним р ішення XXVI сесії Сумської місь кої ради V скликання № 2280-МР від 24 грудня 2008 р.

Визнано за відкритим акціонерним товариством "Су миагропромбуд" право власнос ті на квартиру АДРЕСА_1, жи тловою площею 36,7 кв. м, загально ю площею 61,82 кв. м.

Стягнуто з Сумської м іської ради на користь відкр итого акціонерного товарист ва "Сумиагропромбуд" 230,14 грн. де ржавного мита, 236,00 грн. витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу та 5000,00 грн. витрат на послуги адво ката.

Третя особа на сторон і відповідача без самостійни х вимог на предмет спору, ОС ОБА_3, не погодилася з цим рі шенням місцевого господарсь кого суду, так як вважає, що во но прийнято з порушенням нор м процесуального та матеріал ьного права. Подала до Харків ського апеляційного господа рського суду апеляційну скар гу, в якій, з урахуванням допов нень до апеляційної скарги, п росить оскаржуване нею рішен ня скасувати, провадження у с праві припинити, апеляційну скаргу задовольнити.

Представники першої третьої особи та відповідача в судове засідання не з'явили сь, причини неявки суду не пов ідомили, про дату, час та місце проведення судового засідан ня повідомлялись належним чи ном, про що свідчать їх підпис и в розписці про оголошення в ідкладення розгляду справи.

Представник позивача у відзиві та в судовому засід анні проти доводів апеляційн ої скарги заперечує, просить залишити її без задоволення , а оскаржуване рішення - без з мін.

Представник відповід ача у відзиві на апеляційну с каргу просить оскаржуване рі шення скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволе нні позовних вимог відмовити .

Друга третя особа у ві дзиві на апеляційну скаргу п росить оскаржуване рішення с касувати, постановити нове р ішення, яким у задоволенні по зовних вимог відмовити, тако ж просить розглянути справу за відсутності представника Управління майна комунально ї власності.

Беручи до уваги, що від повідно до статті 33 Господарс ького процесуального кодекс у України обов' язок доказув ання і подання доказів покла дено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського про цесуального кодексу України розглядає справу за наявним и матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши дов оди апеляційної скарги, висл ухавши пояснення представни ків, що прибули в судове засід ання та перевіривши правильн ість застосування місцевим г осподарським судом норм мате ріального та процесуального права, колегія суддів встано вила наступне.

24 грудня 2008 року Сумськ а міська рада на пленарному з асіданні XXVI сесії V скликання п рийняла рішення №2280-МР, згідно якого зарахувала до комунал ьної власності територіальн ої громади міста Суми кварти ру АДРЕСА_1.

Вивченням матеріалів спр ави встановлено, що на підста ві договору дарування кварти ри, укладеного 24 листопада 1998 р оку між ОСОБА_4 та позивач ем, посвідченого приватним н отаріусом Сумського міськог о нотаріального округу ОСО БА_5 та зареєстрованого у ре єстрі за №2912, позивач набув пра во власності на 3-кімнатну ква ртиру №79 загальною площею 61,82 м . яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1 (Далі - Квартира).

Договір дарування квартир и від 24.11.1998 року у встановленому порядку 20.09.1999 року був зареєстр ований в КП «Сумське МБТІ»у р еєстровій книзі №3 за реєстро вим №264. що підтверджується До відкою №9421074 від 01.10.2009 року.

Квартира була облікована п озивачем з балансовою вартіс тю 14 514,00 грн. що підтверджується Довідкою про балансову варт ість.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про власність», яки й був чинний на момент уклада ння Договору дарування кварт ири, об'єктом права власності акціонерною товариства є ма йно, придбане за рахунок прод ажу акцій, одержане в результ аті його господарської діяль ності, а також інше майно, набу те на підставах, не заборонен их законом. Аналогічні полож ення закріплені у ст. 115 ЦК Укра їни.

Наведене вище свідчить про те, що позивач на зак онних підставах, у встанов леному законом порядку набув право власності на квартиру . В зв'язку із прийняттям у 2003 році Цивільного кодексу України раніше визначене право колективної власност і господарських товарист в вважається правом прив атної власності (Стаття 325 ЦК У країни).

Як встановлено ст. 41 Констит уції України та ст. 321 ЦК Україн и, право власності є непорушн им, ніхто не може бути протипр авно позбавлений чи обмежени й у його здійсненні.

В той же час ст. 143 Конституці ї України встановлено, що тер иторіальні громади села, сел ища, міста безпосередньо або через утворені ними органи м ісцевого самоврядування упр авляють майном, що є в комунал ьній власності. Аналогічні п оложення закріплюються і в с т. 327 ЦК України.

У ст. 1 Закону України «Про мі сцеве самоврядування в Украї ні»наводиться визначення по няття права комунальної влас ності, а саме - це право терито ріальної громади володіти, д оцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджат ися на свій розсуд і в своїх ін тересах майном, що належить ї й, як безпосередньо, так і чере з органи місцевого самовряду вання.

Таким чином, комунальна вла сність є самостійною формою власності, яка закріплена на Конституційному рівні. Поря док здійснення цього права в изначається нормами Закону У країни «Про місцеве самовряд ування в Україні».

Як зазначено у рішенні в ідповідача №2280-МР від 24.12.2008 року, воно прийняте у відповіднос ті зі ст. 327. ст. 328 ЦК України. Зокр ема, ст. 328 ЦК України встановле но, що право власності набува ється на підставах, що не забо ронені законом, зокрема із пр авочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про місцеве самовр ядування в Україні»відносин и органів місцевого самовряд ування з підприємствами, уст ановами та організаціями, що не перебувають у комунальні й власності відповідних тери торіальних громад. будуються на договірній і податковій о снові та на засадах підконтр ольності у межах повноважень , наданих органам місцевого с амоврядування законом.

Проте, між позивачем та відп овідачем не укладалися ніякі правочини, які б служили підс тавою для зміни форми власно сті та переходу права власно сті на квартиру від позивача до відповідача.

Із системного аналізу поло жень п.2 Порядку приймання-пер едачі до комунальної власнос ті територіальної громади мі ста Суми окремих житлових пр иміщень, затвердженого рішен ням Сумської міської ради ві д 26.11.2008 року №2128-МР, передача житл а до комунальної власності з дійснюється на підставі заяв власників такого житла. Пози вач до відповідача із заявою про передачу квартири у кому нальну власність не звертавс я.

Таким чином відповідач без будь-яких нате підстав своїм рішенням №2280-МР від 24.12.2008 року по збавив позивача права власно сті на квартиру.

Крім того. Сумська міська ра да своїм рішенням №2128-МР від 26.11. 2008 року затвердила Порядок пр иймання-передачі до комуналь ної власності територіально ї громади міста Суми окремих житлових приміщень. Цим сами м встановлено єдиний порядок приймання-передачі до комун альної власності територіал ьної громади міста Суми житл ових приміщень від юридичних осіб.

Згідно з п.2 Порядку вирішен ня питання про прийняття окр емого житлового приміщення з дійснюється за результатами розгляду відповідних заяв. П ерелік документів, які додаю ться до заяв, наведений у п.2.1.1 т а п.2.1.2 Порядку. Таким чином, нал ежними доказами правомірнос ті і законності оскаржуваног о рішення відповідача від 24.12.20 08 року №2280-МР може бути лише від повідна заява позивача із до датками. Проте, як вбачається з матеріалів справи та поясн ень сторін, позивач ніколи не звертався до відповідача із заявою про прийняття до кому нальної власності квартири № 79 у будинку №65-А по пул. Інтерна ціоналістів у м. Суми.

Не може служити доказом по д аній справі наявний в матері алах справи лист Сумського о бласного міжгосподарського об'єднання по будівництву «С умиоблагробчд»від 24.11.2008 року № 107, оскільки вказане об'єднанн я і позивач у даній справі є рі зними юридичними особами, що підтверджується їх різними кодами ЄДРПОУ: 03089398 у об'єднання і 23817399 - у позивача. Статут позив ача не містить ніяких відомо стей про взаємозв'язок між об 'єднанням та позивачем.

Особа, яка підписала зазнач ений лист - ОСОБА_6 раніше п рацював на посаді голови пра вління позивача. Але з 5 листоп ада 2004 року він не перебуває у т рудових відносинах з позивач ем, що підтверджується Прото колом загальних зборів акціо нерів ВАТ «Сумиагропромбуд» від 05.11.2004 року.

У відповідності з приписам и сі. 16 ЦК України кожна особа м ає право звернутися до суду з а захистом свого особистого немайнового або майнового пр ава та інтересу. Вказана норм а права визначає способами з ахисту цивільних прав та інт ересів, поряд із іншими, визна ння права та визнання правоч ину недійсним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господар ський суд дійшов вірного та о бґрунтованого висновку про т е, що вимоги позивача є правом ірними, обґрунтованими та та кими, що підлягають задоволе нню.

Вимоги апеляційної скарги про припинення провадження по справі, колегія суддів вва жає необґрунтованими та зазн ачає наступне.

Порядок залучення до участ і у справі іншого відповідач а, заміни неналежного первіс ного відповідача встановлен ий статтею 24 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни.

Питання щодо залучення О СОБА_3 до участі у справі в як ості відповідача судом першо ї інстанції не розглядалось, ні відповідач, ні треті особи клопотання про це не заявлял и.

Згідно з приписами частини 3 статті 101 Господарського про цесуального кодексу України , в апеляційній інстанції не п риймаються і не розглядаютьс я вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інста нції.

Щодо доводів доповнення до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикц ії" наведено у статті 3 КАС Укр аїни, під якою розуміється п ереданий на вирішення адмі ністративного суду публічно -правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що з дійснює владні

управлінські функції на основі законодавства, в том у числі на виконання делегов аних повноважень.

Тобто, справою адмін істративної юрисдикції мо же бути переданий на виріше ння адміністративного суду с пір, який виник між двома (кіль кома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретн их правових відносинах, у яки х хоча б один суб'єкт законод авчо уповноважений владно ке рувати поведінкою іншого (ін ших) суб'єктів, а ці суб'єкти в ідповідно зобов'язані

виконувати вимоги та припи си такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єк т (у тому числі орган державно ї влади, орган місцевого само врядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних пра вовідносинах не здійснює вк азані владні управлінські ф ункції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нор мами КАС України ( 2747-15 ) ознак с прави

адміністративної юрисди кції, і, відповідно, не по винен вирішуватись адмініст ративним судом.

Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорі в, на які поширюється компет енція адміністративних суд ів, щодо вирішення адмініст ративних справ. З господарсь кими спорами можуть пересіка тись категорії спорів, визна чені в пунктах 1, 3, 4 вказаної ст атті, а саме: а) спори осіб із суб'єктом владних повнова жень щодо оскарження його р ішень, дій чи бездіяльності; б ) спори між суб'єктами владн их повноважень з приводу р еалізації їхньої компетенці ї у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; в) спори за звернен ням суб'єкта владних повнов ажень у випадках, встановлен их законом.

У всіх наведених кат егоріях спорів передбачено , що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень .

В свою чергу, поняття " суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3

КАС України - це органи дер жавної влади, орган місцево го самоврядування, їхні поса дові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських фун кцій на основі законодавств а, в тому числі на виконанн я делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта в ладних повноважень є здійсн ення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при ц ьому ці функції повинні здій снюватись суб'єктом саме у ти х правовідносинах, у яких вин ик спір.

У випадку, якщо суб'єк т (у тому числі орган державно ї влади, орган місцевого само врядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних пра вовідносинах не здійснює вка заних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта , який є учасником спору), то т акий суб'єкт не знаходиться "п ри здійсненні управлінських функцій", та не має встановле них нормами КАС України необ хідних ознак суб'єкта владни х повноважень.

Виходячи з вищезазна ченого критерію, можна виокр емити певні категорії справ , розгляд яких відповідно до статей 1, 4, 17 КАС України має зд ійснюватись у порядку адмін істративного судочинства: а) спори осіб із суб'єктом вл адних повноважень щодо оск арження його рішень, дій чи б ездіяльності у яких такий су б'єкт своїми владними рішенн ями чи діями зобов'язує цих осіб вчиняти певні дії, утр имуватись від вчинення пев них дій, нести відповідаль ність. При цьому особи згід но з нормами чинного закон одавства України зобов'язан і виконувати такі владні ріш ення чи вимоги суб'єкта владн их повноважень; б) спори між суб'єктами владних повнова жень з приводу реалізації ї хньої компетенції у сфері уп равління, а також спори з при воду укладання та виконання адміністративних договорів .

Таким чином, колегія с уддів вважає, що спір по даній справи підсудний господарсь кому суду. Тотожна правова по зиція висловлена, зокрема, в І нформаційному листі Верховн ого Суду України від 26.12.2005 N 3.2.-2005, а також судовою практикою Вищ ого адміністративного суду У країни (ухвала Вищого адміні стративного суду України від 06 червня 2009 року по справі № К-6889/ 07).

Щодо стягнення з відп овідача на користь позивача 5000 грн. витрат на послуги адвок ата, колегія суддів зазначає наступне.

Витрати на оплату пос луг адвоката віднесені статт ею 44 Господарського процесуа льного кодексу України до су дових витрат.

Втім, колегія суддів з азначає, що норма вищенаведе ної статті передбачає оплату лише послуг адво ката. Як зазн ачається в постанові Судової палати у господарських спра вах Верховного Суду України від 1 жовтня 2002 р. у справі за поз овом фабрики котлів «Катак о З.А.»до ВАТ «Донецькоблен ерго»про стягнення суми, ст. 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить опла та послуг адвоката. У контекс ті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляд і справи підлягають сплаті л ише в тому разі, якщо вони спла чені адвокату стороною, якій такі послу ги надавались, і їх сплата підтверджується відп овідними фінансови ми докуме нтами. Стаття 44 ГПК України пе редбачає відшкодування як су дових витрат сум, сплачених с тороною за отримання послуг ли ше адвокатам, а не будь-яким представникам. Стягнення ж с уми в рахунок майбутньої їх о плати у вигляді судових витр ат чинним зако нодавством не передбачено.

Слід також ураховува ти вказівки Вищого господарс ького суду Ук раїни щодо розп оділу та відшкодування витра т, пов'язаних Із надан ням прав ової допомоги. У п. 10 роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деяк і питання прак тики застосув ання розділу VI Господарськог о процесуального кодек су Ук раїни»зазна чається, що витр ати позивачів та відповідачі в, пов'язані з оплатою ними пос луг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господ арському суді, розподіляютьс я між сторона ми на загальних підставах. Відшкодування ци х витрат здійснюється господ арським судом шляхом зазначе ння про це у рішенні, ухвалі, п останові за наявності докуме нтального підтвердження вит рат, як-от: угоди про надання п ослуг щодо ведення справи у с уді та/або належ но оформлено ї довіреності, виданої сторо ною представникові її Інте р есів у суді, і платіжного дору чення або іншого документа, я кий підтверджує сплату відпо відних послуг.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що між по зивачем (замовником) та фізич ною особою-підприємцем ОСО БА_8 22.10.2009 року укладено догові р про надання юридичних посл уг, відповідно до умов якого, в иконавець надає правову допо могу та представляє інтереси Замовника при вирішенні пит ання про підтвердження права власності Замовника на квар тиру АДРЕСА_1. За надані зг ідно даного договору послуг и Замовник сплачує на корист ь виконавця гонорар у розмір і 5000 грн.

Таким чином, враховую чи те, що вищенаведений догов ір укладено ОСОБА_8 як фіз ичною особою-підприємцем, а н е як адвокатом, а також те, що в казаний договір є договором про надання юридичних послуг , а не договором про надання по слуг адвоката, про що свідчит ь назва та зміст договору, кол егія суддів вважає, що при над анні послуг позивачеві ОСО БА_8 діяв як фізична особа-пі дприємець, а не як адвокат, у з в'язку з чим, оплачені позивач ем на користь ОСОБА_8 5000 грн . за вищенаведеним договором не можуть бути віднесені до с кладу судових витрат по дані й справі, як оплата послуг адв оката.

Колегія суддів зазна чає, що рішення є законним тод і, коли суд, виконавши всі вим оги норм процесуального прав а і всебічно перевіривши обс тавини, вирішив справу у відп овідності з нормами матеріал ьного права, що підлягають за стосуванню до даних правовід носин, і при їх відсутності - н а підставі закону, що регулює подібні відносини, або виход ячи із загальних засад і зміс ту законодавства України.

Обґрунтованим визнає ться рішення, в якому повно ві дображені обставини, які маю ть значення для даної справи , висновки суду про встановле ні обставини і правові наслі дки є вичерпними, відповідаю ть дійсності і підтверджують ся достовірними доказами, до слідженими в судовому засіда нні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити вст ановлені судом обставини, як і мають значення для справи, ї х юридичну оцінку, а також оці нку всіх доказів.

Приймаючи до уваги ви щевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оска ржуваного рішення господарс ьким судом першої інстанції неповно з' ясовано обставин и, що мають значення для справ и, не доведено обставини, що ма ють значення для справи, які с уд визнав встановленими, чер ез що оскаржуване рішення пі длягає частковому скасуванн ю , а апеляційна скарга частко вому задоволенню.

Враховуючи викладене , керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Го сподарського процесуальног о кодексу України, колегія су ддів

постановила:

Апеляційну скаргу задо вольнити частково.

Рішення господарського су ду Сумської області від 17.02.2010р. у справі № 9/319-09 скасувати частк ово та постановити нове ріше ння, яким відмовити у частині стягнення витрат на послуги адвоката. В іншій частині ріш ення залишити без змін.

Постанова може бути оскарж ена до Вищого господарського суду України протягом одног о місяця з дня набрання поста новою законної сили.

Головуючий суд дя

Суддя

Суддя