ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3935/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Широбокової Л.П.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2020 року (суддя Ніколенко М.О.) у справі №904/3935/20
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР", м. Кривий Ріг
про стягнення вартості недоврахованої активної електроенергії у розмірі 91 465, 42 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернувся до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР" із позовом про стягнення заборгованості за недовраховану активну електроенергію у розмірі 91 465,42 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2020 року у справі №904/3935/20 позов задоволено.
Суд стягнув Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" вартість недоврахованої електричної енергії у розмірі 91 465,42 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2020 року у справі № 904/3935/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на протиправність винесеного рішення.
Зокрема, апелянт вважає, що під час складання Акту про порушення не було встановлено місце безоблікового підключення, а виявлена проводка не може вважатись прихованою, а тому суд першої інстанції неправильно визначив період нарахування з дати останньої технічної повірки, а не з останнього контрольного огляду.
Апелянт посилається на те, що жодних приладів, які могли споживати електричну енергію через спірну розетку, не було виявлено; Акт про порушення не містить вказівки про те, які саме технічні засоби використовувались для виявлення безоблікової проводки, не вказано, які саме будівельні конструкції або оздоблювальні матеріали перешкоджали виявленню такої проводки.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивачем - Акціонерним товариством ДТЕК Дніпровські електромережі надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2020 року у справі №904/3935/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, колегією суддів у складі: головуючого судді - Березкіної О.В., суддів: Антонік С.Г., Широбокова Л.П.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки ціна позову складає 91 465,42 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, даний спір розглядається у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі") (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР" (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 14659-00 від 02.08.2016 (договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 4,8 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
21.09.2018 при проведені перевірки дотримання позивачем ПРРЕЕ позивачем було виявлено порушення п. 5.5.5, п. 8.4.2 ПРРЕЕ: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі ОСББ "Берегиня70-КР" поза засобами комерційного обліку електричної енергії без порушення схеми комерційного обліку. Самовільне підключення виконано дротом від стояків міжповерхового РЩ - 0,4 до розетки з метою безоблікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді без використання спеціальних технічних засобів можливості не було. Споживачу продемонстровано порушення.
На підставі цього був складений Акт про порушення № 125007 від 21.09.2018 (надалі - акт про порушення). Представник ОСББ "Берегиня70-КР" Шаповалов О.О. був ознайомлений із зазначеним актом, що підтверджується підписом відповідної особи у акті про порушення ( а.с.8, т.1).
Точка самовільного підключення у схемі електропостачання споживача позначена як точка № 3, з текстовим розшифруванням внутрішньобудинкового підключення: самовільне підключення розетки, поєднаний з внутрішньобудинковою електропроводкою. Також акт про порушення містить текстове відзначення місця дооблікового підключення на схемі: РЩ - 0,4 кВ, 6 під`їзд, 1 поверх.
Як вбачається зі схем електропостачання, вказаних у акті та додатку № 10 до договору, точка самовільного підключення знаходиться на межі балансової належності ОСББ "Берегиня70-КР". Відповідно, саме споживач несе відповідальність за підключення електропроводки у точці № 3.
Рішенням засідання комісії по розгляду акту про порушення № 125007 від 21.09.2018, оформленим протоколом № 25/17 від 03.10.2018, було нараховано споживачу 91 465,42 грн. вартості недорахованої електроенергії згідно п. 2.9 за формулами № 2.7 та 2.8 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Період нарахування з 19.08.2016 (дату останньої технічної повірки) по дату усунення порушення 21.09.2018.
Представник споживача Шаповалов О.О. був присутній на засіданні комісії по розгляду акта про порушення. Разом з тим, Шаповалов О.О. відмовився від підпису протоколу.
Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 121/700352 від 03.10.2018.
Протокол № 25/17 від 03.10.2018, розрахунок кількості недоврахованої електроенергії та рахунок на оплату № 121/700352 від 03.10.2018, 11.10.2018 були направлені на адресу споживача засобами поштового зв`язку.
Також вищеперелічені документи були отримані представником споживача Шаповаловим О.О. нарочно із супровідним листом № 2060/1007 від 08.10.2018, що підтверджується підписом відповідної особи.
Звертаючись до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР" із позовом про стягнення заборгованості за недовраховану активну електроенергію у розмірі 91465,42 грн., позивач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" посилався на порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, та несплату вартості недоврахованої електроенергії на підставі Акту про порушення.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, що підтверджено Актом про порушення №125007 від 21.09.2018, який містить всі вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, і на підставі якого уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначено обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правовідносини сторін у сфері електроенергетики регулюються, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ України від 14 березня 2018 року за № 312, (з подальшими змінами та доповненнями), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Стаття 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачає, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.
Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією ( п.1.1)
Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу або зняття пломб з засобів обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Згідно із п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Як зазначалось вище, акт про порушення підписаний представниками позивача та представником відповідача.
Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до п. 1.2 Методики, визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Як встановлено судом першої інстанції, актом про порушення встановлено факт самовільного підключення відповідачем електропроводки до електричної мережі поза засобами комерційного обліку електричної енергії, яке виявити при контрольному огляді неможливо, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 91 465,42 грн. вартості недоврахованої електричної енергії, нарахованої відповідно до п.2.9 та за формулою 2.7 та 2.8 Методики з 19.08.2016 року ( дати останньої технічної перевірки) по 21.09.2018 року ( дату усунення порушень).
При цьому, доводи апелянта про те, що під час складання Акту про порушення не було встановлено місце безоблікового підключення, а виявлена проводка не може вважатись прихованою, а тому суд першої інстанції неправильно визначив період нарахування з дати останньої технічної повірки, а не з останнього контрольного огляду, а тому, на його думку, в даному випадку підлягає застосуванню п. 2.8 Методики та формула 2.11, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2.8 Методики та за формулою 2.11. здійснюється розрахунок у разі допущення споживачем порушення, передбаченого пп. 6 п. 2.1 Методики, а саме: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.
Проте, в Акті про порушення зазначено виявлене порушення у вигляді: Самовільного підключення електропроводки до електричної мережі ОСББ " Берегиня 70-КР" поза засобами комерційного обліку електричної енергії без порушення схеми комерційного обліку (Акт про порушення № 125007 від 21.09.2018), відповідальність за яке передбачена п.п.7 п.2.1 Методики
Зважаючи на зміст п.п. 7 п. 2.1 Методики, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, слід вважати порушенням ПКЕЕ.
Пунктом 2.9. Методики визначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (ЗУдоб.с.п., кБт.год), розраховується за формулою (2.7) Методики.
Як свідчать дані протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення № 25/17 від 03.10.2018 енергопостачальник визначив обсяг та вартість недооблікованої активної електричної енергії за пунктом (2.9) по формулі (2.7 та 2.8 ) Методики ( а.с.12, т.1).
При цьому, з акту про порушення вбачається, що при його складанні представниками позивача використовувались спеціальні засоби: кліщі електровимирювальні, що призначені для вимірювання сили та напруги змінного струму та штангенциркуль.
У розділі Схема електропостачання споживача наведений виконаний від руки абрис схеми електропостачання об`єкту відповідача, в якій зазначені шість точок місць самовільного внутрішньобудинкового підключення з текстовим розшифруванням таких місць.
Зазначене спростовує доводи апелянта про те, що внаслідок не зазначення в акті про порушення місця підключення, неможливо застосовувати формулу 2.7 та п. 2.9 Методики.
Крім того, в акті про порушення зазначено про прихований характер підключення, докази влаштування саме прихованої електропроводки, як наполягає відповідач, в матеріалах справи відсутні.
В Акті про усунення порушення Правил користування електричної енергії від 21.09.2018 також зазначено, що позивачем виконано відключення дооблікового освітлення сходових клітин в розподільчих коробках магістральних мереж, розташованих в зачинених тамбурних приміщеннях, що також свідчить про неможливість виявити місця самовільного підключення під час попередніх контрольних оглядів засобу обліку, через відсутність вільного доступу позивача до цих місць.
Посилання апелянта на те, що приховане приєднання можна було виявити під час контрольного огляду, а складений акт про порушення не містить інформації щодо вчинення представниками енергопостачальника дій, необхідних для виявлення прихованої електропроводки, застосування спеціальних технічних засобів, а також часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів тощо, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Згідно пункту 1.1.2ПРРЕЕ, контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку, цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів впливу електричного/електромагнітного полей, зняття показів комерційного обліку, а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.
Як встановлено судом, і не спростовано відповідачем, при контрольному огляді засобу комерційного обліку і знятті його показників, виявити самовільне підключення відповідача, представники позивача не мали можливості, оскільки лічильник знаходиться в одному місці, а прихована електропроводка із розеткою прокладена внутрішньобудинково в іншому місці об`єкта, а тому доводи відповідача про можливість виявлення порушення при контрольному огляді, є безпідставними.
Крім того, колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання апелянта на лист НКРЕКП від 23.09.2020 року, де зазначено, що на думку НКРЕКП, представники позивача мали можливість виявити вказане в акті порушення під час проведення контрольного огляду засобу обліку, а тому розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії мав здійснюватись за період з дати останнього контрольного огляду засобу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців.
В той же час, можливість чи неможливість виявлення даного порушення при контрольному огляді, є оціночним поняттям, та вирішується судом під час розгляду спору на підставі наданих сторонами доказів та при оцінки всіх обставин справи.
Факт вчинення відповідачем порушення на ринку електричної енергії, встановлюється саме актом про порушення, донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії здійснюється на підставі даних, визначених в акті про правопорушення, в якому, у тому числі зазначено про використання при перевірці спеціального приладу Zera
Формулою 2.6 Методики визначається кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день) - Д пер = Д пор + Д усун, де Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор. визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;
Оскільки остання технічна перевірка відповідача була проведена 19.08.2016 року, то суд першої інстанції обґрунтовано прийняв розрахунок позивача за період з останньої технічної перевірки до 21.09.2018 року, що не перевищує гранічний трирічний строк.
Доводи апелянта про те, що жодних приладів, які могли споживати електричну енергію через спірну розетку, не було виявлено, не спростовують факт виявленого порушення, оскільки самовільне підключення електропроводки, в даному випадку- електричної розетки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії становить самостійний вид порушення.
Доводи апелянта про те, що суд помилково у якості підстав для задоволення позову застосував положення ч.1 ст. 237 ГК України та послався на те, що стягувана сума є оперативно-господарською санкцією, про що також зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/17955/17 від 14.01.2020 року, не є підставою для скасування рішення суду.
Так, предметом розгляду справи № 910/17955/17 було вирішення питання належного способу захисту прав та інтересів сторони шляхом звернення із вимогою про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
В межах справи, яка переглядається Центральним апеляційним господарським судом, предметом спору є стягнення вартості недоврахованої електричної енергії розрахованої на підставі Методики розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії за порушення, зазначене в акті про порушення.
Колегія суддів зазначає, що нарахування за недовраховану електроенергію позивач здійснив на підставі п. 4.2.3 договору, воно є платою за поставлену електричну енергію. Розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначений згідно із ПКЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами, а тому суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права, які б були підставами для скасування рішення суду.
Інші доводи апелянта є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові
витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта -
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР", м. Кривий Ріг.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2020 року (суддя Ніколенко М.О.) у справі №904/3935/20 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.01.2021року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя С.Г.Антонік
Суддя Л.П.Широбокова
У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2021 у справі №904/3935/20 поштою не надсилаються.
Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро; Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берегиня70-КР", м. Кривий Ріг.
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2021 |
Оприлюднено | 28.01.2021 |
Номер документу | 94415529 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні