Постанова

від 27.01.2021 по справі 904/8926/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2021 року м.Дніпро Справа № 904/8926/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Коваль Л.А., Білецька Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020 (суддя Ліпинський О.В.) про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви

у справі №904/8926/17

за позовом позивача 1: ОСОБА_2 , м. Дніпро

позивача 2: ОСОБА_3 , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", м. Дніпро

про визнання недійсними рішень загальних зборів і змін до статутних документів, скасування рішення про проведення реєстраційних дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", в якому просили:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", що оформлені протоколом №13/09-01 від 13.09.2017р. та протоколом №13/09-02 від 13.09.2017р., і визнати недійсними затверджені протоколами №13/09-01 від 13.09.2017р. та №13/09-02 від 13.09.2017р. зміни до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" від 13.09.2017р.;

- скасувати рішення про проведення реєстраційних дій щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", а саме: від 13.09.2017р. №12241050021024306 про зміну статутного або складеного капіталу, зміну складу або інформації про засновників, прийняте приватним нотаріусом Павловською Ганною Олегівною; від 13.09.2017р. №12241050022024306 про зміну складу або інформації про засновників, прийняте приватним нотаріусом Павловською Ганною Олегівною; від 13.09.2017р. №12241070023024306 про внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", що не пов`язані зі змінами в установчих документах зміна місцезнаходження, зміну додаткової інформації, зміну відомостей про керівника юридичної особи, зміну складу підписантів, прийняте приватним нотаріусом Павловською Ганною Олегівною.

03.11.2020 ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву, згідно якої заявник просить припинити з 13.09.2017 року право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що при поверненні зустрічної позовної заяви суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність взаємопов`язаності пред`явленого позивачем ОСОБА_1 зустрічного позову із первісним позовом, оскільки він витікає з одних правовідносин та може повністю або частково виключити задоволення первісного позову. Договір купівлі-продажу, на підставі якого у ОСОБА_1 виникло право на частку недійсним не визнавався та є чинним. Позивачі за первісним позовом зазначений договір не оспорюють. Таким чином з моменту укладення Договору купівлі-продажу припинились корпоративні права попередніх учасників, якими є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тобто саме з цієї дати у ОСОБА_1 виникли корпоративні права. ОСОБА_1 є добросовісним набувачем частки у статутному капіталі, а тому шляхом подання зустрічної позовної заяви останній вважає необхідним захистити свої корпоративні права на участь в управлінні товариством та припинити право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на частку в статутному капіталі ТОВ Орендастройсервіс та відповідно і припинити їх корпоративні права у даному товаристві. Таким чином первісний і зустрічний позови взаємопов`язані, оскільки виникають з одних корпоративних правовідносин.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020 у справі №908/8926/17 у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Від позивачів надійшов відзив, згідно якого останні заперечують проти задоволення апеляційної скарги та вважають ухвалу господарського суду обґрунтованою та законною, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з позовними вимогами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стосуються правовідносин щодо права власності на частку у статутному капіталі.

Крім того 16.12.2020 ухвалою суду по справі №904/4982/20 за позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ "Орендастройсервіс", ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі товариства недійсним, визнання рішення недійсним та скасування реєстраційних дій прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про припинення права власності на частки у статутному капіталі товариства до спільного розгляду з первісним.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною другою статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що у даній справі оскаржується ухвала суду, зазначена в пункті 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, то апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020 розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржувану ухвалу, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", в якому просили:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", що оформлені протоколом №13/09-01 від 13.09.2017 та протоколом №13/09-02 від 13.09.2017, визнати недійсними затверджені протоколами №13/09-01 від 13.09.2017 та №13/09-02 від 13.09.2017 зміни до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" від 13.09.2017;

- скасувати рішення про проведення реєстраційних дій щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", а саме: від 13.09.2017 №12241050021024306 про зміну статутного або складеного капіталу, зміну складу або інформації про засновників, прийняте приватним нотаріусом Павловською Ганною Олегівною; від 13.09.2017 №12241050022024306 про зміну складу або інформації про засновників, прийняте приватним нотаріусом Павловською Ганною Олегівною; від 13.09.2017 №12241070023024306 про внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", що не пов`язані зі змінами в установчих документах зміна місцезнаходження, зміну додаткової інформації, зміну відомостей про керівника юридичної особи, зміну складу підписантів, прийняте приватним нотаріусом Павловською Ганною Олегівною.

Позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги тим, що вони, як співзасновники та учасники ТОВ "Орендастройсервіс", не були повідомлені про проведення загальних зборів учасників ТОВ "Орендастройсервіс" 13.09.2017 та не були повідомлені про порядки денні таких зборів в установленому Статутом порядку, не брали участі в прийнятті рішень загальних зборів учасників Товариства 13.09.2017, не підписували протоколи №13/09-01 від 13.09.2017 і №13/09-02 від 13.09.2017, якими такі рішення оформлені, а також не надавали довіреностей на підписання цих протоколів, та не уповноважували будь-яких осіб представляти інтереси на загальних зборах учасників Товариства.

ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву, яка за своїм змістом фактично є заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, згідно якої заявник просить припинити з 13.09.2017 право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС".

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 13.09.2017, згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали свої частки у статутному капіталі ТОВ Орендастройсервіс , на підставі якого було здійснено державну реєстрацію. Особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ, здійснює свої права та виконує обов`язки учасника товариства з моменту набуття власності на частку у статутному капіталі. Отже з 13.09.2017 корпоративні права попередніх учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинилися.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

Повертаючи вказану заяву господарським судом було зазначено, що вимога ОСОБА_1 , яку останній заявляє в своєму позові, знаходиться поза межами спору у справі №904/8926/17, в зв`язку з чим, така особа не може бути допущена до участі у справі в порядку ст. 49 ГПК України, оскільки її самостійна вимога не стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення без розгляду позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору з огляду на наступне.

Згідно статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу; позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Отже треті особи з самостійними вимогами щодо предмету спору це суб`єкти спірних правовідносин, які вступають в судовий процес із метою захисту своїх суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів та користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

В процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Предмет позову кореспондує зі способами захисту цивільних прав та інтересів, які, зокрема, визначені статтею 16 Цивільного кодексу України.

Самостійна вимога повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що перебуває поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, яка має бути заявлена через подання самостійного позову.

Тобто обов`язкова умова спільного розгляду вимог позивача і третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - є єдиний предмет спору.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 905/120/15, від 12.06.2019 у справі 916/542/18, від 18.08.2020 у справі № 916/1094/18.

При цьому Верховний Суд в постанові від 21.10.2019 у справі № 910/6964/18 зазначив, що відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Отже, критерії звернення третіх осіб у вже відкритому позовному провадженні саме щодо самостійних вимог щодо предмета спору у справі, визначеного первісним позивачем, регламентуються частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, а процедура та вимоги до такої заяви визначаються частинами 3-7 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України обмежено право третьої особи, яка не визначена первісним позивачем учасником провадження у справі, при заявлені нею власної позовної вимоги у вже відкритому судом позовному провадженні, виключно щодо таких вимог, які стосуються предмета спору, що визначався первісним позивачем. Водночас, критерій "взаємопов`язаності" позовних вимог, який передбачений частиною 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України щодо вимог відповідача при поданні ним зустрічного позову, не застосовується щодо третьої особи, яка звертається з самостійними вимогами в порядку частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17.

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що така особа вважає, що саме вона перебуває в матеріальних правовідносинах із відповідачем і саме її право порушено відповідачем. Отже третя особа із самостійними вимогами щодо предмету спору заперечує вимогу позивача та намагається вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тобто така особа процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.

Згідно зустрічної позовної заяви поданої ОСОБА_1 останній просить припинити право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", тоді як позивачі у справі №904/8926/17 просять визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" та скасувати рішення про проведення реєстраційних дій щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС".

Отже предмет спору у даній справі та предмет спору, визначений у позові третьої особи, є різними, при цьому ОСОБА_1 фактично заявляє вимоги не на предмет спору, а інші позовні вимоги.

Таким чином господарським судом було прийнято обґрунтований висновок, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду, у зв`язку з тим, що вона не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в розумінні частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали господарського суду у даній справі відсутні.

Судові витрати по справі у зв`язку з поданням апеляційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020 у справі №904/8926/17 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020 у справі №904/8926/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.М.Білецька

Суддя Л.А.Коваль