Ухвала

від 26.01.2021 по справі 1-365/11

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

26 січня 2021 року

м.Київ

провадження № 13-6зво21

Суддя Великої Палати Верховного Суду Григор`єва І.В. перевірила заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від29травня 2012 року, ухвал Апеляційного суду Луганської області від16листопада 2012 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних ікримінальних справ (далі ВССУ) від 23 вересня 2014 року і

встановила:

Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 травня 2012 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за пунктами 4, 7 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України до покарання у виді довічного позбавлення волі. Такі рішення ВССУ 23 вересня 2014 року залишив без зміни.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 10 грудня 2020 року всправі «Лопата та інші проти України» (заяви №84210/17 та 23 інших, у тому числі ОСОБА_1 ) констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод (далі Конвенція) стосовно довічного ув`язнення безперспективи звільнення. ЄСПЛ також постановив, що визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.

Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі Велика Палата) із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвалених рішень національних судів. На думку заявника, констатоване порушення Конвенції безумовно тягне за собою скасування оскаржених вироку та ухвал. Також зазначає, що довічне позбавлення волі єнеправомірним покаранням з огляду на відсутність остаточного строку його закінчення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, є виключною обставиною.

Частиною 5 ст. 33 КПК передбачено, що кримінальне провадження завиключними обставинами здійснюється з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, Великою Палатою.

Статтею 462 КПК регламентовано вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Згідно з п. 5 ч. 2 зазначеної статті заявник має навести обґрунтування наявності таких обставин.

Проте в поданій заяві ОСОБА_1 не наводить обґрунтування того, що констатоване ЄСПЛ порушення вплинуло на справедливість засудження. Зазмістом заяви у ній висловлюється незгода з судовими рішеннями поза зв`язком із позицією ЄСПЛ, яка стосується механізмів не індивідуального, азагального характеру, зокрема, запровадження в Україні процедур, які би назаконодавчому рівні забезпечували у перспективі можливість звільнення або дострокового звільнення осіб, засуджених до довічного ув`язнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення завиключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК.

Ураховуючи викладене, недоліки заяви про перегляд судового рішення завиключними обставинами позбавляють можливості вирішити питання про відкриття провадження, що є підставою для залишення заяви без руху та надання строку для усунення допущених недоліків.

Керуючись статтями 429, 462, 464 КПК, суддя

постановила:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 травня 2012 року, ухвал Апеляційного суду Луганської області від 16 листопада 2012 року та Вищого спеціалізованого суду України зрозгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2014 року залишити безруху.

Установити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі неусунення недоліків у вказаний строк заяву буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Великої Палати

Верховного Суду І. В. Григор`єва