Ухвала

від 22.02.2021 по справі 1-365/11

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 1-365/11

провадження № 13-6зво21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачаОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18

перевірила заяву засудженого ОСОБА_19 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 травня 2012 року, ухвал Апеляційного суду Луганської області від 16 листопада 2012 року та Вищого спеціалізованого суду України зрозгляду цивільних ікримінальних справ (далі ВССУ) від 23 вересня 2014 року і

встановила:

Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 травня 2012 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_19 було засуджено за пунктами 4, 7 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі. Зазначені рішення ВССУ своєю ухвалою від 23 вересня 2014року залишив без зміни.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 10 грудня 2020 року всправі «Лопата та інші проти України» (заяви №84210/17 та 23 інших, у тому числі ОСОБА_19 ) констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення. ЄСПЛ також постановив, що факт визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.

Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, ОСОБА_19 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі Велика Палата) із заявою про перегляд завиключними обставинами ухвалених рішень національних судів. На думку заявника, констатоване порушення Конвенції є правовою підставою для скасування оскаржених вироку та ухвал як незаконних. За твердженням ОСОБА_19 , його було необґрунтовано засуджено, а фактичні обставини справи унеможливлювали призначення йому найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 115 КК. Також зазначає, що такий захід примусу є неправомірним з огляду на відсутність остаточного строку його закінчення. Заявник вважає, що відновлення попереднього юридичного стану у вигляді повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження усправі, є додатковим заходом індивідуального характеру, який держава має забезпечити для кожної особи, на користь якої ухвалено рішення ЄСПЛ.

Крім того, ОСОБА_19 заявив відвід суддям Великої Палати ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , оскільки вони у складі колегії суддів ВССУ 23вересня 2014 року переглядали в касаційному порядку рішення судів нижчих інстанцій щодо ОСОБА_19 і залишили їх без зміни, а касаційну скаргу засудженого без задоволення.

Велика Палата ухвалою від 22 лютого 2021 року, керуючись статтями 75, 76, 81КПК, відмовила у задоволенні поданої ОСОБА_19 заяви про відвід суддів.

Також Велика Палата 26 січня 2021 року вирішила відмовити у задоволенні заяви про самовідвід суддів цієї Палати ОСОБА_1 та ОСОБА_7 від участі урозгляді заяви ОСОБА_19 від 21 січня 2021 року про перегляд завиключними обставинами постановлених щодо нього вироку та ухвал зпідстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Перевіривши заяву ОСОБА_19 про перегляд судових рішень щодо нього завиключними обставинами, Велика Палата дійшла висновку, що у відкритті провадження за цією заявою має бути відмовлено з огляду на таке.

ЄСПЛ у рішенні «Лопата та інші проти України», констатуючи порушення ст.3Конвенції стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення, зазначив, що Конвенція не забороняє застосування цього виду покарання до осіб, засуджених за вчинення особливо тяжких злочинів, таких як убивство. Однак уєвропейській пенітенціарній політиці робиться наголос на реабілітації ув`язнених; первинне виправдання ізоляції особи від суспільства може втратити актуальність після тривалого відбуття покарання. Тож для додержання вимог ст.3 Конвенції має існувати можливість скорочення довічного ув`язнення, тобто засуджений повинен мати перспективу звільнення та можливість перегляду вироку на основі оцінки того, чи існують законні пенологічні підстави для його тривалого ув`язнення, до яких належать: покарання, стримування, захист громадськості та реабілітація. Водночас ЄСПЛ відхилив решту доводів заявників і постановив, що визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.

Таким чином, у рішенні міжнародної судової установи, яке ОСОБА_19 зазначає як підставу для перегляду, ЄСПЛ указав на системну проблему в українському законодавстві, яку належить подолати заходами загального характеру шляхом унесення до чинних законів змін, спрямованих на усунення її першопричини, асаме шляхом запровадження в Україні процедур, які б на законодавчому рівні забезпечували у перспективі можливість звільнення або дострокового звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Удосконалення нормативно-правових актів шляхом прийняття законів, внесення до них змін та доповнень є прерогативою законодавчої влади і не належить доповноважень суду будь-якої інстанції. Єдиним органом законодавчої влади вУкраїні є Верховна Рада України, повноваженнями якої охоплюється внесення змін до чинного законодавства України, у тому числі і на виконання рішень міжнародної судової установи відповідно до Закону України від 23 лютого 2006року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Застосовані у справі ОСОБА_19 принципи та характер констатованого порушення Конвенції свідчать про те, що не було додержано такого права заявника, яке наразі неможливо відновити у вигляді того ж стану чи становища, що існували до порушення Конвенції. У таких випадках, з урахуванням Рекомендації № R (2000) 2 Комітету міністрів Ради Європи від 19 січня 2000 року, засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування шкоди, аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення цих порушень, вжиття інших заходів загального характеру, виконання яких покладається накомпетентні органи державної влади.

Рішення ЄСПЛ, ухвалене на користь ОСОБА_19 та 23 інших осіб, не містить вказівок на те, що в основі констатованих щодо заявника порушень Конвенції лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять під сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні, або що ці порушення були спричинені рішеннями, ухваленими в межах кримінальної справи, які й надалі зумовлюють шкідливі наслідки і не можуть бути усунуті іншим способом, як під час повторного розгляду справи.

З огляду на викладене відсутні правові підстави для відкриття провадження зазаявою ОСОБА_19 про перегляд оскаржених вироку та ухвал завиключними обставинами у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, а твердження заявника про протилежне єнеобґрунтованими.

Зі змісту заяви ОСОБА_19 вбачається, що він по суті наразі ставить питання про повторний касаційний розгляд справи, що законом не передбачено.

Тому, з урахуванням викладеного, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_19 слід відмовити, а заяву з усіма доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 459, 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

постановила:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_19 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст.459 КПК вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 травня 2012 року, ухвал Апеляційного суду Луганської області від 16 листопада 2012 року та ВССУ від 23 вересня 2014 року.

Заяву ОСОБА_19 з усіма доданими матеріалами повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_10

ОСОБА_3 ОСОБА_11

ОСОБА_4 ОСОБА_12

ОСОБА_5 ОСОБА_13

ОСОБА_6 ОСОБА_14

ОСОБА_7 ОСОБА_15

ОСОБА_8 ОСОБА_16

ОСОБА_9 ОСОБА_17

ОСОБА_18