Рішення

від 03.11.2020 по справі 169/435/18

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/435/18

Провадження № 2/169/76/20

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Хвіц Г.Й.

за участю: секретаря Мисюка П.З.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання справу за позовом Турійської районної державної адміністрації Волинської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей

в с т а н о в и в:

Турійська районна державна адміністрація Волинської області звернулася до суду з позовом в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей .

Позов обґрунтовано тим, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідач ОСОБА_2 - ще й матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти з 06 вересня 2017 року влаштовані у Волинський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки , у якому і на даний час перебуває на повному державному утриманні малолітня ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 з 15 березня 2018 року переведена у відокремлене дошкільне відділення Сонечко Крупівського навчально - реабілітаційного центру. Вказуючи, що відповідачі не цікавляться життям дітей, не відвідують їх, не займаються вихованням, матеріальної допомоги не надають, за місцем проживання характеризуються негативно, не створили жодних умов для проживання дітей, хоча є здоровими та працездатними, свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, позивач, згідно з уточненими позовними вимогами, просить позбавити ОСОБА_5 батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 - стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягувати з відповідачів аліменти на утримання дітей, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення ними повноліття.

Суддя своєю ухвалою відкрила провадження у справі та призначила підготовче засідання в справі.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подали, у підготовче засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомляли.

Суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження і справу призначив до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримала уточнені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні просила не позбавляти її батьківських прав, ствердила, що вона бажає змінити свою поведінку в кращу сторону, пояснила, що не відвідувала дітей у закладах, де вони перебувають, через оголошення у державі карантину.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується розпискою про виклик до суду (а.с. 73).

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Звертаючись до суду із позовом, позивач як на підставу своїх вимог посилається на положення пункту 2 частини першої статті 164 СК України , відповідно до якого мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (стаття 12 Закону України Про охорону дитинства ).

Згідно зі статтею 15 вказаного Закону батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого й умисного нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом наведених норм матеріального права предметом доказування у справах про позбавлення батьківських прав є наявність однієї із підстав або декількох підстав, передбачених частиною першою статті 164 СК України , - у цьому випадку наявності факту ухилення відповідачів від виконання своїх обов`язків, яке може проявлятися у вищенаведених діях і бездіяльності по відношенню до дітей.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідач ОСОБА_2 - ще й матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а. с. 8).

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 21 жовтня 2020 року № 00028246508 відомості про батька ОСОБА_4 записані відповідно до частини першої статті 135 СК України (а.с. 62-63).

Наказом служби у справах дітей Турійської районної державної адміністрації Волинської області від 06 лютого 2015 року № 11 ОСОБА_3 взято на облік, як таку, що проживає в сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків (а.с.7).

Згідно з розпорядженням Турійської районної державної адміністрації Волинської області від 23 серпня 2017 року № 207 (а.с. 21) малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 06 вересня 2017 року влаштовані у Волинський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки Волинської обласної державної адміністрації, що підтверджується довідкою вказаного закладу від 18 вересня 2017 року № 256/2.10/17 (а.с.13).

Згідно з довідкою цього ж закладу від 12 січня 2018 року № 17/2.10/18 мати дітей за час їхнього перебування у закладі відвідувала їх 10 та 25 вересня 2017 року (а.с. 15).

Малолітня ОСОБА_4 у вказаному закладі перебуває і до цього часу на повному державному утриманні, де її мати ОСОБА_2 протягом 2019-2020 років жодного разу не відвідала, не цікавилася її станом здоров`я та не виявляла щодо неї батьківської турботи та піклування, що підтверджується довідкою від 23 жовтня 2020 року № 318/2.10/20 (а.с. 64).

ОСОБА_3 з 15 березня 2018 року переведена у відокремлене дошкільне відділення Сонечко Крупівського навчально - реабілітаційного центру, де її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 протягом 2019 - 2020 років жодного разу не провідали (а. с. 65).

Відповідно до актів обстеження умов проживання відповідачів, що наявні в матеріалах справи, їхнє житло знаходиться у занедбаному стані, в будинку брудну. З відповідачами, які перебували в нетверезому стані, проводилися профілактичні бесіди та їх було попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків (а. с. 66, 67).

Сім`ю відповідачів з метою проведення профілактичної роботи по створенню належних умов для повернення дітей в сім`ю відвідували працівники Турійського відділення поліції Володимир - Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, які виявили у їхньому будинку антисанітарні умови, в яких неможливе проживання малолітніх дітей (а. с. 25).

Відповідно до листа Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Турійського району Волинської області від 10 травня 2018 року № 358 відділом вказаного Центру також було проведено соціально - профілактичну роботу з відповідачами та встановлено, що ситуація в цій сім`ї не зазнавала змін, для повернення дітей у родину не створено жодних умов (а.с.24).

Таким чином, встановлено, що відповідач ОСОБА_5 не цікавиться життям дочки ОСОБА_6 , а відповідач ОСОБА_2 - життям дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не піклуються про їхній фізичний та духовний розвиток, не утримують їх матеріально, у заклади, де вони перебувають, не навідуються.

Відповідно до характеристики Туличівської сільської ради Турійського району Волинської області від 08 лютого 2018 року ОСОБА_2 за час проживання на території сільської ради зарекомендувала себе з негативної сторони. Зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не створила належних умов для проживання та розвитку дітей (а. с. 18).

Вказані обставини в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ствердивши, що відвідували сім`ю відповідачів за місцем проживання, де бачили жахливі умови, а відповідачі перебували у стані алкогольного сп`яніння.

Аналіз наведених обставин в їх сукупності дає підстави для висновку, що відповідачі фактично свідомо й умисно ухилилися та самоусунулися від виховання дітей та виконання батьківських обов`язків.

Така бездіяльність відповідачів характеризує їх з негативної сторони і як безвідповідальних батьків, свідчить про відсутність у них батьківського почуття любові до рідних дітей, небажання виховувати і піклуватися про них, а також суперечить загальновизнаним правилам і принципам співжиття і сімейних відносин.

За змістом статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Орган опіки та піклування Турійської районної державної адміністрації Волинської області 12 червня 2018 рокунадав висновок про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дітей (а. с. 5 - 6).

Системний аналіз наведених вище обставин справи дає підстави для висновку про доведеність у цьому випадку факту умисного і свідомого ухилення відповідача ОСОБА_5 від виконання своїх обов`язків по вихованню дочки ОСОБА_6 , а відповідача ОСОБА_2 - дочок: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та передбачених пунктом 2 частини першої статті 164 СК України правових підстав для застосування крайнього заходу впливу позбавлення батьківських прав щодо цих дітей, оскільки відповідачі не приймають участі у вихованні, утриманні, фізичному, психічному, соціальному та духовному розвитку дітей, не піклуються про їх зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги та любові, що в сукупності створює негативний вплив на дітей і призводить до шкідливих наслідків для їх психіки та духовного розвитку.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Також, ураховуючи положення частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, частин сьомої , восьмої статті 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

За таких обставин справи та відповідно до вищенаведених норм матеріального і міжнародного права, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дітей, а також враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову та позбавлення відповідача ОСОБА_5 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_6 , а відповідача ОСОБА_2 - стосовно дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у зв`язку з умисним ухиленням від виконання батьківських обов`язків по їх вихованню та свідомим нехтуванням своїми обов`язками.

Заперечення відповідача ОСОБА_2 проти позову суд не приймає до уваги, оскільки всупереч статтям 12 , 81 ЦПК України , відповідач жодними належними та допустимими доказами не довела, що її поведінка змінилася в кращу сторону за період ухилення від виконання батьківських обов`язків протягом 2017-2020 років.

Крім того, відповідач ОСОБА_5 не з`явився в судове засідання без жодних на те причин, а відповідач ОСОБА_2 самовільно залишила залу судового засідання під час судового розгляду вказаної справи, що також свідчить про байдужість відповідачів до долі дітей.

Крім того, суд враховує і те, що позбавлення батьківських прав буде сприяти дітям визначити їх правовий статус, як захищеної групи осіб, і отримати відповідну соціальну допомогу від держави.

Вирішуючи питання щодо позбавлення відповідача батьківських прав, втручання в її сімейні права, суд зазначає, що це втручання здійснено згідно із законом, має законну мету - захист інтересів дітей, і таке втручання з огляду на найкращі інтереси дітей є необхідним у демократичному суспільстві, оскільки є співрозмірним із переслідуваною законною метою - найкращі інтереси дітей.

Відповідно до частини третьої статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статтею 182 СК України, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на вказане, суд вважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача ОСОБА_5 аліменти на дочку ОСОБА_6 в розмірі, в якому просив позивач, по 1159 гривень, а з відповідача ОСОБА_2 - по 1 159 гривень на ОСОБА_6 та по 929.50 гривень на ОСОБА_7 , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення ними повноліття, що відповідає вимогам статей 182, 184, 191 СК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, згідно зі статтею 141 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави 1 762 гривні судового збору (по 881 гривні з кожного), так як позивач - Турійська районна державна адміністрація Волинської області звільнена від сплати судового збору у відповідності до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, статей 7, 19, 164 - 166, 182, 184, 191 СК України та керуючись статями 141, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

ПозовТурійської районної державної адміністрації Волинської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1 159 (одна тисяча сто п`ятдесят дев`ять) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з 13 червня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Рішення суду у межах суми платежу за один місяць, а саме в розмірі 1 159 (одна тисяча сто п`ятдесят дев`ять) гривень, підлягає негайному виконанню.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1 159 (одна тисяча сто п`ятдесят дев`ять) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 червня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 929 (дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 червня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Рішення суду у межах суми платежу за один місяць, а саме в розмірі 2 088.50 (дві тисячі вісімдесят вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати орган опіки і піклування - Турійську районну державну адміністрацію Волинської області відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особисті рахунки малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у місячний строк з дня набрання законної сили цим рішенням.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування позивача - Турійська районна державна адміністрація Волинської області, місцезнаходження: майдан Центральний, 5, смт Турійськ, Волинська область, код ЄДРПОУ : 04051491.

Ім`я представника позивача - ОСОБА_1 , жителька: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 12 листопада 1996 року.

Ім`я відповідача - ОСОБА_5 , житель: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Турійським РВ УМВС України у Волинській області 29 липня 1999 року.

Ім`я відповідача - ОСОБА_2 , жителька: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Зачепилівським РВ УМВС України в Харківській області 07 березня 2003 року.

Головуючий

Повне рішення складено 11 листопада 2020 року.