Рішення

від 22.08.2006 по справі 4/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Кіровоградської

області

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "22" серпня 2006 р.

Справа №  4/237

 Господарський суд Кіровоградської області в

складі судді Хилька Ю.І..розглянувши справу НОМЕР_1/237

за позовом суб'єкта

підприємницької  діяльності- фізичної

особи приватного підприємця  ОСОБА_1

м.Кіровоград 

до  

товариства  з  обмеженою 

відповідальністю   “Ренсан”  м.Кіровоград

про стягнення  14355 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брав   ;

від відповідача - Притула В.С.,

директор   ;

Заявлено позов про стягнення

заборгованості в сумі 14355 грн. за виконані 

будівельні  роботи згідно

договору   субпідряду  від 01.06.2005 року.

Розглянувши наявні матеріали

справи, заслухавши пояснення представників сторін  господарський 

суд, -

В с т а н о в и в :

1 червня 2005 року між  відповідачем  

та  позивачем  був укладений Договір субпідряду НОМЕР_1

Відповідно до умов даного договору 

позивач  зобов'язався   в розмірах договірної ціни 101 939 грн.     виконати до 20 жовтня 2005 року

загальнобудівельні роботи - 10 квартир, 

маршеві   клітки  та сантехнічні роботи (блок - секція

"1-3" - 20 квартир), на будівництві 2-го пускового комплексу - 40

квартир, 100 квартирного жилого будинку, по АДРЕСА_1 в місту  Котовську.

Відповідач,   в свою чергу,  зобов'язався забезпечувати безперервне

фінансування будівництва та розрахуватися за виконанні роботи після підписання

Акту виконаних робіт  по формі 2КБ і

формі  № 3 та перерахувати грошові

кошти   позивачу  на  

розрахунковий рахунок на протязі 5 -ти банківських днів,   з 

моменту підписання акту про виконані роботи .  Позивач 

свої зобов'язання виконав належним чином,  всього відповідачу було надано послуг на суму

16000   грн.   Даний факт підтверджується довідкою про

вартість виконаних підрядних робіт.  Свою

заборгованість відповідач підтвердив в Актах  

звірки взаємних розрахунків  

станом  на 1 січня 2006 року.

В березні 2006 року відповідач  частково  

погасив    борг,  перерахувавши позивачу   5000 грн.  

Таким  чином,      заборгованість  по 

розрахунку за виконанні роботи склала 11000 грн. Але відповідач до

теперішнього часу дану заборгованість   

по   договору  субпідряду НОМЕР_1 від 1.06.2005 року в сумі 11000,00

грн.  не погасив. Відповідно до ст. 530

ЦК України якщо у зобов 'занні встановлено 

строк (термін)  його виконання, то

воно підлягає виконанню у строк(термін).

Відповідно ст. 625 ЦК України

боржник не звільняється   від

відповідальності за неможливість виконання ним грошового   зобов'язання. Боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу  з  урахуванням встановленого індексу інфляції за

весь час прострочення  а  також 

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів

не встановлений договором або законом.

Згідно п.п.5.2 договору, відповідач

зобов'язався на протязі    5-ти

банківських днів після підписання Акту виконаних робіт по формі Згідно п.п.5.2

договору, відповідач зобов'язався на протязі   

5-ти банківських днів після підписання Акту виконаних робіт по

формі  3 розрахуватися за виконанні

роботи. Дані Акти виконаних робіт 

складені та підписані відповідачем 

30  листопада 2005 року,

розрахуватися  відповідач  повинен був в строк до 5 грудня 2005 року.

3 розрахуватися за виконанні

роботи. Дані Акти виконаних робіт 

складені та підписані відповідачем 

30  листопада 2005 року,

розрахуватися  відповідач  повинен був в строк до 5 грудня 2005 року.

Згідно п.п. 7.2.2 договору,

відповідач зобов'язався при порушенні 

строків розрахунку за виконанні роботи сплатити  позивачу 

пеню  в розмірі 0,5 % від

договірної ціни за кожну    добу  прострочки.  

Пеня     за   одну добу складає 55,00 грн. виходячі з

такого розрахунку : 11000,00(заборгованість) х 0,5%(пеня) = 55,00грн/день,

а   за 61    добу  

пеня складає   3355,00 грн.

Наявність  заборгованості в такому  розмірі підтверджена підписаними  представниками  сторін 

документами:  актом   звірки  

взаємних  розрахунків  станом 

на 01.01.2006 року, довідкою  про

вартість виконаних  підрядних робіт   та 

актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ- 2в за  червень 

та  листопад  2005 року.

Відповідно  до спільного наказу Міністерства  статистики України і  Державного комітету  України у 

справах  містобудування та  архітектури №26/5 від 27.01.1997 року “Про

затвердження  типових  форм первинних  облікових 

документів з  обліку   капітального 

будівництва”  ( в редакції  яка 

діяла на  спірний період )

були  затверджені  типові 

форми первинних  облікових  документів і 

введені в дію з січня 1997 року :№ КБ 2в “Акт приймання виконаних

підрядних  робіт”, №КБ-3 “Довідка про

вартість  виконаних  підрядних робіт та  витрат” НОМЕР_1-А “Довідка  про вартість 

проектно-вишукувальних  робіт”.

Дія типових  документів  зазначених 

форм була  розповсюджена на  об'єднання, підприємства та  організації 

всих  форм  власності та 

господарювання,  розташованих  на 

території  України, що

виконують  будівельно-монтажні,

будівельно-ремонтні, проектно-вишукувальні 

роботи ( п.п.1,2 Наказу). Акт приймання виконаних  підрядних 

робіт складається  для  розрахунку за 

виконанні будівельні  роботи.

Акт  складається у  двох примірниках (для  підрядника і 

замовника)  на  основі 

журналу   виконаних  робіт ( форма №КБ-6).  Таким 

чином,  підтвердженням  факту виконаних  робіт є акт 

приймання виконаних робіт форми №КБ-2В. 

Зазначені  акти були складені  та 

підписані  сторонами.

Спір  між сторонами виник при  вирішенні 

питання  щодо  остаточної 

оплати  вартості  виконаних 

робіт  через   відсутність 

необхідних  коштів у   відповідача.

Крім  того, 

позивачем  на  підставі п.п. 7.2.2 договору  від 

01.06.2005  року  нараховано  

пеню  в  розмірі 

0,5 % від  договірної  ціни за 

кожну  добу  прострочки  

в  розмірі  3355 

грн. виходячи  з  того, що 

пеня  за  одну 

добу  прострочки  складає 

55   грн. ( 11000 Х 0,5

:100).  Суд  виходить 

з  того, що згідно до  ч.6 ст.232 Господарського  кодексу України нарахування  штрафних 

санкцій за  прострочення  виконання 

зобов'язання,  якщо інше  не 

встановлено законом  або  договором, припиняється через  шість 

місяців від  дня коли  зобов'язання 

мало  бути  виконано. Заявлений  до 

стягнення   позивачем  період 

61  доба  перебуває 

в  межах  встановленого вказаним законом  терміну.

Період  для 

нарахування  пені  позивачем 

вибрано  вірно,  виходячи 

з  того,   що  

відповідач   провів  проплату 

частини  боргу в  березні  

2006  року,  пеня 

нарахована з квітня  2006  року 

до  дня  звернення 

позивача  до суду , тобто  за 

61  добу.

Відповідач  заперечує 

проти  стягнення  пені, оскільки  на його 

думку   починаючи  з 

18.08.05  року  почав 

діяти  договір субпідряду,  умовами 

якого  не  передбачено стягнення   пені за несвоєчасне  проведення 

оплати.

Господарським  судом 

не  приймається  до уваги 

вказане   пояснення   відповідача, оскільки   воно 

повністю  спростовується  як запереченнями  позивача  

щодо    дії договору  від 

18.08.2005  року   так і 

матеріалами  справи і  не 

узгоджується  з вимогами  діючого  

законодавства.

Так,  згідно 

до   розділу 12  Договору 

від  01.06.2005  року  

термін  дії  договору встановлено з  моменту 

його  підписання обома  сторонами і 

він  діє до   остаточного виконання  обов'язків сторін   за 

договором. Позивач  у  відповідності 

до  п.5.2 Договору   розрахунки за  виконані 

роботи проводяться  замовником

на  підставі  акту приймання  виконаних 

робіт по  формі 2КБ та   формі 3 перерахуванням грошових коштів

на  розрахунковий  рахунок замовника протягом 5 банківських  днів з 

моменту  підписання наданих  замовником 

документів. Позивач  повністю  виконав   

та  передав  відповідачу 

обсяги виконаних  робіт  згідно актів приймання виконаних  робіт 

за  червень, листопад  2005 

року тобто  виконав   покладені  

на  нього  умовами  

договору  обов'язки,  але відповідач   не 

виконав   умови  договору 

щодо  своєчасного  проведення 

оплати до  цього  часу, тобто 

в  односторонньому  порядку  

відмовляється  від  виконання  

договору.

Судом  не 

може   бути  прийнято 

за  підставу  для 

звільнення  відповідача  від 

сплати  пені  його 

пояснення  про   відсутність 

умови  про  виплату 

пені  в  договорі 

від 18.08.05  року, оскільки  з 

предмету  договору  не 

вбачається  що  він 

укладений   на  виконання 

робіт, що   були  предметом 

договору  від  01.06.05 року. Пунктом  1.1 Договору 

від 01.06.2005  року  конкретно 

передбачалось  виконання  робіт: загальнобудівельні-10  квартир,  

маршеві  сходи та  сантехнічні( блок-секція “1-3”-20  квартир) на 

будівництві 2-го  пускового  комплексу-40 

квартир 100  квартирного

жилого  будинку по  АДРЕСА_1 

в  м.Котовську ,  а 

договір  від  18.08.05 

р.(а.с.47)  передбачає  лише 

визначення  предмету  договору: будівельні  роботи на 

об'єкті 100 квартирного 

житлового  будинку у м.Котовську.

Крім  того, договір 

від 18.08.05 р. не має 

посилання  на те, що  він 

укладається  замість  договору 

від  01.06.05 року.  Обґрунтування 

необхідності  укладання  договору 

від  18.08.05 року  відповідач 

до  суду  не 

надав та  не  представив доказів  виконання 

робіт  саме за цим  договором. Натомість  представник 

позивача  в  судове 

засідання  11.08.06  року 

надав  пояснення  згідно 

до  яких  позивачем  

визнається  договір  від 

18.08.05 року  фіктивним  та 

таким  що  не   

створював  прав  та 

обов'язків  сторін.  Судом  

береться  до уваги  пояснення 

відповідача щодо  того, що   договір  

субпідряду від  18.08.05 року   було 

укладено на виконання  договору   генпідряду 

НОМЕР_2 від  15.08.2005  року, 

однак   відповідачем  не 

приведено  будь-яких  доказів 

про  виконання  робіт 

за  договором  субпідряду 

саме  на виконання умов   договору 

генпідряду.  Предмети

вказаних  договорів  різні. Так, за  договором 

субпідряду    планувалось  проведення  

будівельних  робіт, а  договір генпідряду -додаткових  робіт відповідно  до 

проектно-кошторисної документації, визначених  договірною 

ціною з  будівництва 100

квартирного  житлового  будинку (11 пускова  черга)-40 квартир у м.Котовську.  Саме таким 

чином,  предмет  договору 

було визначено в  договорі  субпідряду НОМЕР_1 від  01.06.2005 

року (а.с.8).  Визначення  предмета 

договору  в  договорах 

субпідряду  НОМЕР_1  від 

01.06.2005  року   та 

генпідряду  від  15.08.06 року 

повністю  співпадає.

Визначення  розбіжностей 

в  наданій  копії 

договору  позивачем  згідно 

до  п.2.1 Договору виконання робіт  в термін до 

20 жовтня 2005  року (а.с.8)  та  в  наданій 

відповідачем  копії  вказаного 

договору   цієї   дати 

до   20 серпня  2005 

року (а.с.43)  судом  приймається 

до уваги, однак  розцінюється  як 

незначну  обставину  для 

вирішення  спору  по суті, оскільки   спір 

виник  та  розглядається 

щодо  проведення  оплати 

за  виконану  роботу, а 

не   стосовно   строку 

виконання  роботи.

Пояснення  відповідача  

щодо   виконання  робіт  

позивачем  в  листопаді 2005  року 

на  суму  33792 

грн. 61  коп. згідно до

договору  від  18.08.05 

року  та  виникнення  

заборгованості  саме за  цим договором 

спростовується  закладеним  в 

договір від 01.06.05  року  умовами 

виконання  договору. Так, цим  договором передбачалась договірна  ціна 101939 грн., розмір  якої 

позивачем  не  виконано, 

а   договір  передбачав  

пролонгацію за  згодою  сторін. 

При  проведенні  взаємозвірки  

розрахунків  станом на    01.01.2005 

року   сторони  узгодили 

наявність  кредиторської  заборгованості  у  

відповідача та  дебіторської  заборгованості  у позивача в 

розмірі  10174  грн. 60 коп. та прийшли  до погодженого  висновку  

про  те, що станом  на 

01.01.2006  року сальдо

складає  16000 грн. на користь   позивача, 

при  цьому в   акті 

не   було  оговорено  

наявність  декількох  господарських договорів. (а.с.12).

Прийняття   виконаної  

позивачем  роботи в листопаді  2005 

року    та  часткова 

оплата  виконаної  роботи 

з  визнанням  боргу 

відповідачем  засвідчують  про  

досягнення згоди сторін  на  пролонгацію 

договору   від 01.06.2005

року  і 

це  є  визначальним 

для   визначення терміну  дії 

договору, а  не посилання

відповідача  про  виконання 

робіт  до  20.08.05 

року.  На  вимогу суду 

відповідач не надав 

будь-якого  обґрунтування  стосовно 

наявності   обставин, що  привели до 

необхідності   укладення    фактично 

нового  договору  від 18.08.05 

року, а  не  використання 

закладених  в договір  від 

01.06.05  року  умов 

для  пролонгації  договору, 

якщо   предметом  договору є одні і  ті ж 

об'єкти.

Не 

відповідає  зміст  договору 

від  18.08.05  року 

і  вимогам    господарського  законодавства.  Так, 

за  приписом  ст.180 

Господарського  кодексу  України зміст господарського  договору  

становлять умови  договору,  визначені 

угодою  його сторін,  спрямованою на  встановлення, зміну або  припинення 

господарських  зобов'язань,

як  погоджені  сторонами, так  і 

ті,  що  приймаються 

ними як  обов'язкові умови  договору відповідно  до  законодавства.  Господарський 

договір  вважається  укладеним, якщо  між 

сторонами у  передбаченому  законом 

порядку та  формі  досягнуто згоди  щодо усіх 

його  істотних  умов. 

Істотними  є  умови, 

визнані  такими  за 

законом чи  необхідні для  договорів 

даного  виду, а також  умови, щодо яких  на вимогу однієї  із 

сторін повинна  бути  досягнута 

згода. При  укладенні  господарського договору  сторони зобов'язані у  будь-якому 

разі погодити  предмет,   ціну та 

строк дії  договору.  Вказані 

суттєві умови  договору  сторонами в 

договорі   від 18.08.05 року не

визначені.

Крім  того, 

в  складеному  та 

підписаному  сторонами акті

приймання виконаних  підрядних  робіт за 

листопад 2005  року

зазначено,  що  роботи виконувались в  червні 

2005   року,  тобто 

на підставі  договору  від 

01.06.05 року (а.с.28).

За 

приписом  ст.33

Господарського  процесуального  кодексу України  кожна 

сторона повинна  довести ті  обставини, на які вона посилається як  на 

підставу  своїх  вимог і 

заперечень.  Докази   подаються 

сторонами та  іншими

учасниками    судового  процесу.

Відповідачем  не 

подано  до  суду  

будь-яких  доказів  на 

спростування  вимог  позивача  

щодо  стягнення  нарахованої 

пені  за  несвоєчасне 

виконання  грошового  зобов'язання, а  посилання 

відповідача  на    тяжкий 

фінансовий  стан  підприємства  

і наявність  заборгованості  по 

платежах  не є  підставою для 

звільнення  відповідача від  сплати 

пені.

Таким  чином, 

позовні  вимоги  суд вважає 

обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення,  з 

відповідача  підлягає  до стягнення заборгованість  в розмірі  

11000 грн. та  пеня  в 

розмірі  3355 грн. на

загальну  суму   14355 грн.

Відповідно до ст.44,  49 ГПК України, державне мито у спорі та

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

покладаються   на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.33,36,43,44,49,82,84,85 Господарського 

процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити  повністю.

Стягнути з товариства  з 

обмеженою  відповідальністю   “Ренсан” м.Кіровоград вул. Куйбишева  1-Д р/р 26004180900001 в КФ КБ Приватбанк МФО

323583 код 24149244 на користь   суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи  

ОСОБА_1 м.Кіровоград АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість  в 

розмірі  11000 грн. за  виконані будівельні  роботи, 

пеню за несвоєчасне 

проведення  розрахунків  в розмірі 

3355 грн.  на загальну  суму  

14355  грн.,  суму 

сплаченого державного   мита

в  розмірі  143 грн.55 коп.  та витрат 

на  інформаційно-технічне

забезпечення  судового  процесу 

в   розмірі  118 

грн.

Наказ видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення

господарського  суду  набирає 

законної  сили   після закінчення  десятиденного 

строку з дня його прийняття,  а у

разі, якщо  у  судовому 

засіданні  було  оголошено 

лише   вступну   та резолютивну  частини 

рішення,  воно  набирає 

законної сили після закінчення 

десятиденного  строку  з  

дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84

ГПК України.

Сторони у справі протягом цього

строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане

рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя

Ю. І. Хилько