Рішення

від 25.01.2021 по справі 460/3970/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2021 року м. Рівне №460/3970/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Енергоінвест" доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про визнання протиправними та скасування пункту акта, пункту висновку, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергоінвест звернулось в суд з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання протиправним та скасування п. 4.2.6 Акту б/н поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом від 16.05.2011 року складеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області, про визнання протиправним та скасування п. 1 висновку Акту б/н поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом від 16.05.2011 року складеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області щодо невиконання в повній мірі ТОВ Енергоінвест умов договору купівлі - продажу пакета акцій ВАТ Рівненській радіотехнічний завод від 05 вересня 2007 року в частині невиконання ТОВ Енергоінвест своїх інвестиційних зобов`язань.

Ухвалою від 26 червня 2020 року відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, одночасно здійснено заміну первісного відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області правонаступником - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (код ЄДРПОУ 42956062).

Згідно з позовною заявою вимоги ґрунтуються на тому, що з метою перевірки фактів викладених в акті поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом від 16.05.2011 року складеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області, Фондом державного майна України було проведено перевірку дотримання вимог законодавства України при виконанні ТОВ Енергоінвест умов договору від 05.09.2007 року № 4149 купівлі-продажу пакету акцій ПАТ Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом. За наслідками перевірки було складено акт відповідно до якого спростовано висновки викладені Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області в акті б/н поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом від 16.05.2011 стосовно виконання ТОВ Енергоінвест не в повній мірі умов договору купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод від 05 вересня 2007 року посвідченого та зареєстрованого нотаріусом Кострикіним В.І. в реєстрі № 4149, і що інвестиційні зобов`язання ТОВ Енергоінвест визначені п. 8.2.6 зазначеного договору виконано інвестором в визначений строк та в повному обсязі з перевищенням зазначених обсягів інвестицій. Позивач зазначає, що в оскаржуваному акті в порушення Наказу ФДМУ № 472, що втратив чинність 09.04.2012 року, не визначено конкретної суми нарахованих санкцій, не зазначено які первинні документи було досліджено комісією, внаслідок чого вважає, що акт не відповідає встановленій типовій формі для такого виду документів, що є підставою для визнання його протиправним та скасуванню.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях у наданому суду відзиві позов не визнає, у своїх запереченнях посилається на судові рішення у справах № 918/1501/13 та № 5019/1419/11, вважає, що акт Фонду державного майна України внаслідок проведеної їм перевірки дотримання вимог законодавства України при виконанні ТОВ Енергоінвест умов договору від 05.09.2007 року № 4149 купівлі-продажу пакету акцій ПАТ Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом носить по відношенню до відповідача рекомендаційний характер, зазначає про відсутність порушеного права позивача, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі у зв`язку із безпідставністю.

Визначаючи предметну юрисдикцію спору суд бере ж уваги що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів

З огляду на те, що позивачем оскаржуються дії відповідача у зв`язку із здійсненням ним владних управлінських функцій, а саме: проведення перевірки та рішення, прийняте за результатами її проведення, - даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого Адміністративного Суду в справі К800/19102/16.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

16.05.2011 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області було складено акт б/н поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом на 4-х аркушах. В даному акті ( п. 4.2.6 акту ), було встановлено, що концепцією розвитку товариства передбачено інвестування коштів на загальну суму 6,2 млн. грн.. Відповідно до інформації про внесення інвестицій, інвестування коштів здійснюється у формі надання підприємству матеріальних цінностей та будівельних матеріалів на загальну суму 8,19 млн. грн., зазначені інвестиційні внесення не відповідають інвестиційній програмі розвитку товариства і не забезпечили виконання заходів щодо нарощування обсягів виробництва продукції. Фактично - виконується не в повному обсязі.

У висновках за наслідками проведеної РВ ФДМУ у Рівненській області перевірки в акті зазначено: 1 Умови договору купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод від 05 вересня 2007 року посвідченого та зареєстрованого нотаріусом Кострикіним В.І. в реєстрі № 4149 виконуються не в повній мірі; 2. У разі невиконання покупцем умов договору акт є підставою для застосування санкцій згідно з вимогами чинного законодавства та умовами договору.

В даному акті відсутні підписи директора ТзОВ Енергоінвест та генерального директора ВАТ Рівненський радіотехнічний завод . Суд погоджується, що відсутність підпису директора ТзОВ Енергоінвест свідчить про те, що вказаний документ стороні для ознайомлення не надавався. Згідно наявних матеріалів судової справи копію акту б/н поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом від 16.05.2011 року було отримано представником позивача за його клопотанням із судової справи № 918/39/15 через канцелярію Господарського суду Рівненської області 28.05.2020 року. Обізнаність позивача про факт існування самого акту не може бути доказом ознайомлення позивача з його текстом. Будь - яких доказів, що підтверджують факт отримання ( вручення, направлення ) позивачу оскаржуваного акту відповідачем не надано. Приписами частини 2 статті 122 КАС України внормовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся із позовною заявою до адміністративного суду 01.06.2020 року. Судом встановлено, що представник позивача ознайомився із матеріалами судової справи № 918/39/15 в Господарському суді Рівненської області 19.05.2020 року. 26.05.2020 року ним же було подано клопотання про виготовлення копії оскаржуваного акту. Відповідно до штампу канцелярії Господарського суду Рівненської області копію акту б/н поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом на 4-х аркушах. було виготовлено судом 27.05.2020 року. Відтак, при зверненні до суду позивачем не було пропущено шестимісячного строку встановленого для звернення до адміністративного суду. З даних підстав суд відмовляє відповідачу у задоволенні його клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

З метою підтвердження фактів викладених в Акті поточної перевірки Регіонального відділення ФДМ України по Рівненській області від 16.05.2011 року щодо виконання умов договору купівлі - продажу пакету акцій відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод № 4149 від 05.09.2007 року щодо фактів порушення ТзОВ Енергоінвест своїх інвестиційних зобов`язань Фондом державного майна України було проведено перевірку у складі робочої групи за наслідками якої було складено Акт за результатами перевірки фактів дотримання вимог законодавства України при виконанні ТОВ Енергоінвест умов договору від 05.09.2007 № 4149 купівлі - продажу пакету акцій ПАТ Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом який затверджено Розпорядженням Голови Фонду державного майна України № 50-р від 17.08.2012 року. В акті перевірки проведеної Фондом державного майна України комісією на підставі представлених ВАТ Рівненський радіотехнічний завод первинних документів ( стор. 16 - 20 акту ) було, зокрема, досліджено та встановлено обставини щодо виконання покупцем - ТОВ Енергоінвест умов передбачених п. 8.2.6. договору яким передбачено зобов`язання покупця щодо внесення інвестицій на загальну суму 6.2 млн. грн. За наслідками перевірки у зазначеному акті ( стор 20 акту ) встановлено, що у процесі аналізу наданих до перевірки документів, встановлено, що на протязі 2007-2010 років ВАТ Рівненський радіотехнічний завод отримано інвестицій на суму 8187 тис. грн. Тобто, покупцем достроково виконано п.8.2.6. договору купівлі - продажу пакета акцій щодо строків та розміру інвестицій. Крім того, робоча група зазначає про факт перевищення обсягів внесених ТОВ Енергоінвест інвестицій на 1966 тис. грн., робоча група прийшла до висновку про те, що покупцем виконано умови передбачені п. 8.2.6 договору купівлі-продажу 50% акцій ВАТ Рівненський радіотехнічний завод щодо внесення інвестицій у ВАТ Рівненський радіотехнічний завод . У висновку за наслідками проведеної Фондом державного майна України перевірки (стор.22 акту) зазначено, що робоча група з проведення перевірки дійшла висновку про те, що: твердження комісії, створеної відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області від 01.03.2011 року № 44, в частині виконання не в повному обсязі умов договору від 05.09.2007 року № 4149 купівлі-продажу пакету акцій ПАТ Рівненській радіотехнічний завод , передбачених п. 8.1.3., п.8.1.8., п.8.2.6, п. 8.3.2., п.8.3.3., п.8.3.4.; є не аргументованими та не обґрунтованими і не підтвердженими в ході проведеної перевірки. Із встановленого робочою групою Фонду державного майна України вбачається, що висновок викладений в акті б/н поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом від 16.05.2011 року проведеної Регіональним відділенням ФДМУ по Рівненській області щодо виконання не в повній мірі позивачем інвестиційних зобов`язань спростовується встановленим Фондом державного майна України в своєму акті за результатами перевірки фактів дотримання вимог законодавства України при виконанні ТОВ Енергоінвест умов договору від 05.09.2007 року № 4149 купівлі - продажу пакету акцій ПАТ Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом.

Умови здійснення інвестиційної діяльності на території України регулювались на час виникнення правовідносин між сторонами Законом України Про інвестиційну діяльність № 1723 III. Статтею 132 даного Закону визначено, що в умовах договору купівлі - продажу щодо внесення інвестицій визначається порядок внесення таких інвестицій з розподілом за роками та кварталами. Розмір інвестицій визначається в грошовому виразі незалежно від форми внесення. Зазначеною нормою не встановлено обмежень щодо видів інвестицій, які повинні бути внесені інвестором на виконання своїх інвестиційних зобов`язань за умовами інвестиційного договору. За наслідками перевірки виконання покупцем своїх інвестиційних зобов`язань комісією Фонду державного майна України в своєму акті від 17.08.2012 року встановлено ( стор.18, абз. 2 ), що за результатами аналізу матеріалів наданих регіональним відділенням, ТОВ Енергоінвест , ВАТ Рівненський радіотехнічний завод , робоча група прийшла до висновку про те, що твердження Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області щодо виконання п.8.2.6. ТОВ Енергоінвест в неповному обсязі є такими, що не відповідає дійсності.

Згідно приписів Закону України Про Фонд державного майна України , в редакції, що діяла станом на дату проведення перевірки визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який здійснює реалізацію державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належить до сфери його майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Наказом Фонду державного майна України від 15.05.2010 року № 678 було затверджено Положення про регіональні відділення Фонду державного майна України. Відповідно до п.14 даного Положення, регіональні відділення ФДМУ діяли на підставі положень, які затверджуються Головою Фонду.

Згідно діючого на той час Положення про Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській області яке було затверджено Головою Фонду 16.07.2012 року, відповідно до п.1 вказаного Положення про РВ ФДМУ по Рівненській області, РВ ФДМУ по Рівненській області є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належить до сфери його управління. Регіональне відділення підпорядковується Фонду державного майна України.

Судом встановлено, що відповідно до положень наведених правових актів Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській області знаходиться у прямому підпорядкуванні вищестоящому органу - Фонду державного майна України. А відтак, будь - які рішення управлінського характеру є обов`язковими до виконання підлеглим органом - Регіональним відділення ФДМУ по Рівненській області.

Щодо відповідності оскаржуваного акту встановленій формі суд зазначає, що згідно Наказу ФДМУ № 885 від 15.08.1997 року із змінами згідно Наказу № 350 від 14.03.2011 року Про затвердження типових актів перевірок договорів купівлі - продажу затверджено Типову форму актів перевірки виконання умов договірів купівлі-продажу. Пунктом 4 Типової форми актів є застосування штрафних санкцій в якому передбачено детальне викладення порушення особою, що перевіряється. Пунктом 4.2. Типової форми передбачено визначення конкретної суми нарахованих санкцій та зазначення суми, що була сплачена за визначеними санкціями. В Акті б/н поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом від 16.05.2011 року, в порушення наказу не визначено конкретних сум як санкцій за порушення виконання умов договору, не зазначено які первинні документи було досліджено комісією і яким чином досліджені комісією документи вплинули на висновок викладений у даному акті щодо невиконання покупцем свої інвестиційних зобов`язань. Про відсутність переліку первинних документів при проведенні перевірки зазначено і в акті Фонду державного майна України за результатами перевірки фактів дотримання вимог законодавства України при виконанні ТОВ Енергоінвест умов договору від 05.09.2007 № 4149 купівлі - продажу пакету акцій ПАТ Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом (стор. 16 акту) - проаналізувавши висновки зроблені відділенням ФДМУ України по Рівненській області робоча група зазначає, про відсутність доказів та посилань на джерела доказів (документи), які б підтверджували висновки зроблені регіональним відділенням, щодо невиконання ТОВ Енергоінвест умов договору купівлі-продажу щодо внесення інвестицій, передбачених п.8.2.6 договору купівлі-продажу. Відтак, з огляду на викладене, оскаржуваний акт не відповідає встановленій типовій формі актів перевірки виконання умов договорів купівлі - продажу, що порушує встановлені вимоги законодавства і є підставою для визнання його протиправним.

Відповідно до судової практики Верховного Суду України, наведеної зокрема у постанові від 31.05.2016 у справі №21-451а16, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8, для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Оскаржуваний акт має всі ознаки правового акту індивідуальної дії, оскільки він врегульовує відносини щодо конкретно визначеного кола осіб, а саме: стосовно ТзОВ Енергоінвест щодо виконання ним інвестиційних зобов`язань згідно інвестиційного договору, та розрахований на одноразове застосування. Даний акт є підставою для застосування санкцій згідно з вимогами чинного законодавства та умовами договору .

При цьому, оскаржуваний акт безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, створюючи правовідносини щодо виконання або невиконання ним своїх інвестиційних зобов`язань згідно договору з подальшою можливістю застосування до нього відповідних санкцій внаслідок висновків викладених у даному акті.

З огляду на викладене, оскаржуваний акт може бути самостійним предметом оскарження в рамках здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі Зінченко проти України , ст. 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, в якій формі вони закріплені в національному правовому порядку.

Отже, звернення до суду з адміністративним позовом є єдиним можливим способом захисту порушених з боку Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області прав позивача, а тому відмова в його прийнятті та відмова у розгляді по суті заявлених вимог судом означатиме порушення права позивача на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, що, в свою чергу, є порушенням вимог як національного законодавства, так і приписів Конвенції та обов`язкової до застосування практики ЄСПЛ.

Так, згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи, що наслідками перевірки проведеної РВ ФДМУ по Рівненській області складено акт перевірки та відповідні вимоги, які є обов`язкові до виконання, тому на думку суду вони є актами індивідуальної дії в розумінні положень статті 4 КАС.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В силу п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

При цьому, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8, для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України ( ст.6 Конституції України ); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ( ст.19 Конституції України ). У всіх зазначених нормах Конституції України втілено принцип обмеження дискреційних повноважень органів державної влади ( дозволено лише те, що передбачено законом ).

Відповідно до ч. 2 ст. 6Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до судової практики Верховного Суду України, наведеної зокрема у постанові від 31.05.2016 у справі №21-451а16, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Суд враховує також практику Європейського суду як джерела права. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема, у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.73 КАС України).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях належними та допустимими доказами у справі не довело наявності правових підстав щодо встановлення факту виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Енергоінвест не в повній мірі своїх інвестиційних зобов`язань на виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом від 16.05.2011 року.

Спірне рішення відповідача також суперечить вищенаведеним критеріям та принципам, закріпленим в судовій практиці ЄСПЛ щодо правової визначеності та невтручання в права особи без достатніх правових підстав.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що оскаржуваний акт та вимоги винесені відповідачем з використанням повноважень останнього без мети, з якою це повноваження надано, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвест підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвест до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п. 4.2.6 Акту б/н Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 16.05.2011 року поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом.

Визнати протиправним та скасувати п.1 висновку Акту б/н поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства Рівненський радіотехнічний завод за конкурсом від 16.05.2011 року складеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області щодо невиконання в повній мірі ТОВ Енергоінвест умов договору купівлі - продажу пакета акцій ВАТ Рівненській радіотехнічний завод від 05 вересня 2007 року в частині невиконання ТОВ Енергоінвест своїх інвестиційних зобов`язань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Є. Махаринець