ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2021 року м. Київ № 520/5499/2020
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомКерівника Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області доКиївського національного торговельно - економічного університету, в особі Харківського торговельно - економічного коледжу Київського національного торговельно - економічного університету третя особаГоловне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області провизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Керівник Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського національного торговельно - економічного університету, в особі Харківського торговельно - економічного коледжу Київського національного торговельно - економічного університету (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
1) визнати незаконною бездіяльність Київського національного торговельно-економічного університету (код ЄДРПОУ 01566117, місцезнаходження: вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156) в особі Харківського торговельно - економічного коледжу Київського національного торговельно - економічного коледжу (код ЄДРПОУ 33297933, місцезнаходження: вул. Клочківська, №202, м. Харків, 61045) з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки;
2) зобов`язати останніх вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №30 від 21 січня 2020 року виданий Шевченківським РВ у м. Харкові ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуації у Харківські області, які на час розгляду справи судом не усунуті.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Харківською місцевою прокуратурою №1 Харківської області під час вивчення стану додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки навчальними закладами на території Шевченківського району м. Харкова Харківської області з Шевченківського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області витребувано інформації про проведені планові та позапланові перевірки щодо додержання навчальними закладами району вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Встановлено, що в період з 17.03.2016 по 31.03.2016 та з 15.01.2020 по 21.01.2020 Шевченківським РВ у м. Харкові ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуації у Харківські області проведено планову та позапланову перевірку у Харківському торговельно - економічному коледжі Київського національного торговельно - економічного університету. За результатами перевірки додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, про які зазначено в акті №30 від 21.01.2020, складеного за наслідками вказаної перевірки, виявлено порушення, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року адміністративну справу №520/5499/2020 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2020 року справу №520/5499/2020 розподілено на суддю Аблова Є.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
У визначений судом строк відзиву від відповідача, а також інших заяв, клопотань, пояснень до суду не надійшло.
Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
26 серпня 2020 року (вх.№ 03-14/121785/20) через канцелярію суду надійшла заява ректора Київського національного торговельно - економічного університету відповідно до якої останній вказував, що адміністрацією Київського національного торговельно - економічного університету було прийнято рішення про проведення перевірки дотримання Правил пожежної та техногенної безпеки. Зокрема, за результатами проведення перевірки встановлено наявність порушення вимог нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у приміщенні гуртожитку, яке використовується Харківським торговельно - економічним коледжем Київського національного торговельно - економічного університету за адресою: вул. Клочківська, №202, м. Харків, 61045. Виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та здоровю людей, нанесенню матеріальної шкоди державному майну, внаслідок чого експлуатація будівлі є неможливою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 залучено Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015, адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Вказаною ухвалою суду запропоновано третій особі у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви подати до Окружного адміністративного суду міста Києва пояснення щодо позовної заяви, відповідні докази, на які вона посилається при їх обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлені відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
У визначений судом строк пояснень від третьої особи, а також інших заяв, клопотань, до суду не надійшло.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
УСТАНОВИВ
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було видано наказ від 08 січня 2020 року № 2 Про проведення позапланових перевірок .
На підставі наказу № 2, видано посвідчення від 15.01.2020 № 51 на проведення позапланової перевірки Харківського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно - економічного університету, розташованого за адресою: вул. Клочківська, №202, м. Харків, 61045.
Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 15.01.2020 № 51 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.
Копію посвідчення отримав 15.01.2020 заступник директора - Яремчук Л.В., про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 51.
За результатами перевірки Шевченківським РВ у м. Харкові ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуації у Харківські області складений акт від 21 січня 2020 року №30 (далі по тексту - Акт №30), згідно з яким контролюючим органом встановлені наступні порушення:
1)пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення обладнати системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пропонується до виконання з 2016 року);
2) пункту 1.9 глави 1 розділу ІV ППБУ - не допускати улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж (пропонується до виконання з 2016 року);
3) пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не допускати знімання пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток (пропонується до виконання з 2016 року);
4) пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не допускати улаштування на шляхах евакуації порогів, виступів, турнікету, які перешкоджають вільній евакуації людей (пропонується до виконання з 2016 року);
5) пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не допускати зменшення розмірів евакуаційних виходів з приміщень підвалу (пропонується до виконання з 2016 року);
6) пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - відсутні світлові покажчики Вихід на дверях евакуаційних виходів (пропонується до виконання з 2016 року);
7) пункту 2.16 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не допускається встановлення на першому та другому поверсі грат, які не розкриваються, розсуваються або знімаються. Під час перебування в приміщеннях людей грати не відчинені (не зняті)(пропонується до виконання з 2016 року);
8) пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не допускати зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів в протипожежній перешкоді, яка відокремлює електрощитову (пропонується до виконання з 2016 року);
9) пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - двері на шляхах евакуації на другому поверсі не відчиняються в напрямку виходу з приміщень. За наявності людей у приміщеннях двері евакуаційних виходів на першому та другому поверсі зачинені на ключ (пропонується до виконання з 2016 року);
10) пункту 2.28 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у коридорах не закріплені до підлоги та не виконані помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, не виконано такими, що мають помірну димоутворювальну здатність та такими, що відповідають групам поширення полум`я РП1, РП2 (пропонується до виконання з 2016 року);
11)пункту 5.6 глави 5 розділу ІV ППБУ - не допускати користування електронагрівальними приладами в кімнатах гуртожитку (пропонується до виконання з 2016 року);
12) пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - на території обєкту пожежний щит (стенд) не укомплектований в повному обсязі засобами пожежогасіння (пропонується до виконання з 2016 року);
13) пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - допускається знімання дверей сходових кліток (пропонується до виконання з 2016 року).
Примірник Акту № 30 вручено 21.01.2020 заступнику директора - Яремчуку Л.В., що підтверджується відміткою в акті.
Шевченківським РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області винесено припис №30 від 21.01.2020 про усунення виявлених порушень зі строком виконання до 21.02.2020.
Проте, інформації з Харківського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно - економічного університету щодо виконання вказаного припису до органів ДСНС не надходило.
У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру , в редакції, що діяла на момент звернення до суду з даною позовною заявою, визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз частин третьої та четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.
Тобто, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру (в редакції, що діяла на момент звернення до суду з даною позовною заявою) наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
В той же час, суд зазначає, що в силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Наведене в сукупності свідчить, що у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві наявні повноваження щодо звернення до адміністративного суду лише з позовами про застосування заходів реагування, в той же час, останнє позбавлено можливості звернутись до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідачів в даній справі, яка полягає у невжитті заходів на усунення порушень, встановлених відповідними перевірками.
Тобто, в даному випадку, повноваженнями на звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою наділені органи прокуратури, у тому числі, Керівник Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду по справі №820/4117/16 від 15 травня 2019 року.
Пунктом першим частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності.
Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить здійснення методичного керівництва суб`єктами господарювання, що належать до сфери їх управління, стосовно виконання ними вимог техногенної та пожежної безпеки, а також контролю за виконанням зазначених вимог.
Пунктом 3 частини другої статті 19 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб`єктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.
Статтями 4, 5 Закону України Про охорону дитинства зазначено, що система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, в тому числі, забезпечення належних умов для охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєводіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності. Виконання зазначеної системи заходів у сфері охорони дитинства покладається на органи державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 53 Закону України Про освіту від 05.09.2017, здобувачі освіти мають право в тому числі на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання праці.
Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд, прилеглих до них територій, приміщень, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування навчальних закладів та установ системи освіти (далі - заклади та установи) незалежно від типів і форм власності, що належать до сфери управління МОН, і є обов`язковими для виконання вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, аспірантами, докторантами, керівниками, педагогічними, науковими, науково-педагогічними, технічними працівниками, спеціалістами і обслуговувальним персоналом цих закладів та установ (далі - учасники навчально-виховного процесу) встановлені у Правилах пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти та науки України №974 від 15 серпня 2016 року (надалі - Правила №974).
У відповідності до пункту 4 Правил №974 забезпечення пожежної безпеки в організаціях, на підприємствах системи освіти України здійснюється згідно з Правилами пожежної безпеки.
Пожежна безпека в закладах та установах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Правил №974).
Згідно з пунктом 5 Правил №974 забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.
Отже, відповідно до частини другої статті 51, частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки для навчальних заходів та установ системи освіти України, контракту між директором відокремленого структурного підрозділу та Київського національного торговельно - економічного університету обов`язком директора Харківського торговельно - економічного коледжу є забезпечення протипожежних вимог та умов техніки безпеки відповідного закладу
Як встановлено матеріалами справи, Харківський торговельно - економічний коледж Київського національного торговельно - економічного університету. Починаючи з 2005 року по дату перевірки очолювала безперервно ОСОБА_1 , яка є відповідальною особою щодо дотримання Правил пожежної та техногенної безпеки.
Отже, аналіз наведених норм діючого законодавства та наявних в матеріалах справи документів дозволяє суду дійти висновку, що обов`язок щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які виявлені у приміщенні гуртожитку, яке використовується Харківським торговельно - економічним коледжом Київського національного торговельно - економічного університету за адресою: вул. Клочківська, №202, м. Харків, 61045, покладається саме на відповідача у справі.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ректора Київського національного торговельно-економічного університету від 27.07.2020 № 1548 комісією було проведено перевірку щодо дотримання у будівлі гуртожитку за адресою: місто Харків, вул, Клочківська, 202, вимог нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Гуртожиток є житловим приміщенням з масовим перебування людей, 9-поверхова будівля, площею 7 898,2 кв.м. (з них ХТЕК використовує 5 050,1 кв.м., а ХТЕІ 2 848,1 кв.м.), об`єкт має високий ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, що передбачає наявність реального ризику для життя і здоров`я людей.
За результатами проведення комісійної перевірки встановлено наявність наступних порушень вимог нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у приміщенні гуртожитку, що експлуатується Харківським торговельно- економічним коледжем Київського національного торговельно-економічного університету :
1. В частині приміщень гуртожитку, підпорядкованих коледжу, виконані будівельні роботи з перепланування, змінено техніко-економічні показники будівлі, що призвело в тому числі до зміни встановлених проектних потужностей на інженерні системи та обладнання, значно збільшилися електричні навантаження. Проектна та дозвільна документація відсутні, в тому числі з питань пожежної безпеки. Проведені дії призвели до створення реальної загрози життю та здоров`ю людей, оскільки з ініціативи керівництва ХТЕК КНТЕУ евакуаційні виходи були закриті на замок, що не надавало можливості термінової евакуації людей в разі виникнення надзвичайної ситуації.
2.Частина приміщень використовується не за призначенням, при цьому житлові приміщення перепрофільовані в навчальні та адміністративні. Зміну функціонального призначення здійснено без будь-якого документального підтвердження.
3.Утримання прилеглої території не передбачає під`їзду пожежної техніки до будівлі гуртожитку з усіх сторін, встановлено перешкоди у вигляді шлагбаумів, які зачинені на замок.
4.Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (ДБН В.2.5- 56.2014).
5.План-схеми евакуації людей під час пожежі та інструкції, які визначають дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, не затверджені керівником (П. 5 розділу II ППБУ).
6.Двері евакуаційних виходів зачинені на замки під час перебування людей в приміщеннях (П. 2.27 гл. 2 розділу III ППБУ).
7.Двері на шляхах евакуації з другого поверху не відчиняються в напрямку виходу з приміщень (П. 2.27 гл. 2 розділу III ППБУ). Відсутні двері між коридорами поверхів і сходовими клітками (П. 2.37 гл. 2 розділу III ППБУ). Відсутні оповіщення про місцезнаходження ключів від вказаних приміщень.
8.Ключі від житлових кімнат відсутні у чергового.
9.На шляху евакуації експлуатується турнікет (П. 2.37 гл. 2 розділу III ППБУ).
10.Допущено на шляхах евакуації наявність порогів, виступів, які перешкоджають вільній евакуації людей (П. 2.37 гл. 2 розділу III ППБУ).
11.На шляхах евакуації наявні перешкоди у вигляді кімнатних квітів.
12.Відсутні світлові покажчики Вихід на дверях евакуаційних виходів (П. 2.32 гл. 2 розділу III ППБУ).
13.Сходові клітки, внутрішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (П. 2.31 гл. 2 розділу III ГІПБУ).
14.Допущено встановлення на вікна першого та другого поверхів глухих ґрат, які не розкриваються, не розсуваються і не знімаються під час перебування в приміщеннях людей (П. 2.16 гл. 2 розділу III ППБУ).
15.Роботи з випробування і перевірки пожежного водопроводу шляхом пуску води та перекантування пожежних рукавів не проведено, не підтверджено їх працездатність (відсутні акти).
16.Пожежний щит не укомплектований у повному обсязі засобами пожежогасіння (П. 3.11 гл. 2 розділу V ППБУ).
17. не всі автомати електричні підписані відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів.
18. Наявні світильники, що експлуатуються без захисних плафонів.
19. З`єднання та відгалуження електричних проводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що створює загрозу виникнення пожежі.
20.Приміщення електрощитової на першому поверсі утримується в пожежонебезпечному стані. В приміщенні виявлено склад запчастин, електронагрівальних приладів, брудного горючого сміття та облаштовано робоче місце обслуговуючого персоналу. Електрощитова не укомплектована і не обладнана згідно вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Металеві двері в електрощитову не сертифіковані як протипожежні (П.2.3 гл.2 розділу III ППБУ).
21.Приміщення теплового пункту захаращено, утримується в пожежонебезпечному стані.
Недоліки, наведені в пунктах 1-21 створюють реальну загрозу життю, здоров`ю та нанесенню матеріальної шкоди державному майну.
За результатами проведення комісійної перевірки встановлено наявність наступних порушень вимог нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у приміщенні гуртожитку, яка експлуатується Харківським торговельно- економічним інститутом КНТЕУ:
1.Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (ДБН В.2.5- 56.2014).
2.Двері евакуаційних виходів зачинені на замки під час перебування людей в приміщеннях (П. 2.27 гл. 2 розділу III ППБУ).
3.На шляху евакуації експлуатується турнікет (П. 2.37 гл. 2 розділу III ППБУ).
4.Відсутні світлові покажчики Вихід на дверях евакуаційних виходів (П. 2.32 гл. 2 розділу III ППБУ).
5.Сходові клітки, внутрішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (П. 2.31 гл. 2 розділу III ППБУ).
6.Пожежний щит не укомплектований у повному обсязі засобами пожежогасіння (П. 3.11 гл. З розділу V ППБУ).
7.Не всі автомати електричні підписані відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів.
8.Наявні світильники, що експлуатуються без захисних плафонів.
9.З`єднання та відгалуження електричних проводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Керівництво ХТЕІ звернуло увагу на неодноразові звернення студентів ХТЕІ про неможливість використовувати приміщення душових на першому поверсі (які перебувають на балансі ХТЕК) та гарячої води в місцях загального користування, що призводить до порушення соціально-побутових умов здобувачів вищої освіти. Крім того, двері вахти гуртожитку ХТЕІ КНТЕУ, які ведуть на територію ХТЕК КНТЕУ, постійно зачинені з боку ХТЕК і відчиняються лише з 18 до 23.
Проте суд звертає увагу, що у відповідності до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Предметом даного позову є визнання протиправною бездіяльність Київського національного торговельно-економічного університету (код ЄДРПОУ 01566117, місцезнаходження: вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156) в особі Харківського торговельно - економічного коледжу Київського національного торговельно - економічного коледжу (код ЄДРПОУ 33297933, місцезнаходження: вул. Клочківська, №202, м. Харків, 61045) з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та зобов`язання останніх вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №30 від 21 січня 2020 року виданий Шевченківським РВ у м. Харкові ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуації у Харківські області, які на час розгляду справи судом не усунуті.
В той же час, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження усунення порушень, визначених приписом №30 від 21 січня 2020 року та актом №30 від 21 січня 2020 року.
В той же час, суд вважає за доцільне зазначити, що матеріалами справи не підтверджується факт звернення відповідного територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування, у зв`язку з неусуненням порушень, зазначених у приписі №30 від 21 січня 2020 року, у встановлені в ньому строки.
Утім звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування є правом, а не обов`язком відповідного територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
З урахуванням зазначеного суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Керівника Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області в інтересах держави підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Підстави для повернення судового збору визначені статтею 142 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 7 Закону України Про судовий збір . Оскільки позивач в даному випадку є суб`єктом владних повноважень, вимоги статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 7 Закону України Про судовий збір застосуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Керівника Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області в інтересах держави - задовольнити.
2. Визнати незаконною бездіяльність Київського національного торговельно-економічного університету (код ЄДРПОУ 01566117, місцезнаходження: вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156) в особі Харківського торговельно - економічного коледжу Київського національного торговельно - економічного коледжу (код ЄДРПОУ 33297933, місцезнаходження: вул. Клочківська, №202, м. Харків, 61045) з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
3. Зобов`язати Київський національний торговельно-економічний університет (код ЄДРПОУ 01566117, місцезнаходження: вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156) в особі Харківського торговельно - економічного коледжу Київського національного торговельно - економічного коледжу (код ЄДРПОУ 33297933, місцезнаходження: вул. Клочківська, №202, м. Харків, 61045) вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №30 від 21 січня 2020 року виданого Шевченківським РВ у м. Харкові ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуації у Харківські області, які на час розгляду справи судом не усунуті.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: Керівник Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А)
Відповідач: Київський національний торговельно - економічний університет, в особі Харківського торговельно - економічного коледжу Київського національного торговельно - економічного університету (код ЄДРПОУ 33297933, 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19)
Третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015, адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8)
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2021 |
Оприлюднено | 28.01.2021 |
Номер документу | 94424535 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Аблов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні