Постанова

від 25.01.2021 по справі 826/16466/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16466/14 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2014 року №1545/26-59/17-01.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року, у задоволені позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2016 року №К/800/4611/15 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015, а справу №826/16466/14 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2020 замінено первісного відповідача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві (надалі - апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, на підставі наказу від 28 серпня 2014 року №1029 та на підставі підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, статті 83 Податкового кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 2011 року, за результатом якої складено акт перевірки від 05 вересня 2014 року №1082/17-01/ НОМЕР_1 (арк.8-15).

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- статті 36, пункту 49.18 статті 49, пункту 170.2 статті 170, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1, пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

За результатами перевірки сума оподатковуваного доходу за 2011 рік складає 50000,00 грн. (інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з корпоративними правами.

На підставі складеного акту перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2014 року №1345/26-59/17-01, яким збільшено суму грошового зобов`язання в розмірі 9545,00 грн, в тому числі за основним платежем - 7500,00 грн, за штрафними фінансовими санкціями - 2045,00 грн (170,00 грн (за неподання податкової звітності) + 1875,00 грн (7500,00 грн. (ПДФО) х 25% (розмір санкції)) (арк.21-22).

Вважаючи, що оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Даючи правову оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України.

Відповідно підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують іноземні доходи.

Об`єктом оподаткування є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (підпункту 163.1.2 статті 163 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктами 179.1 та 179.2 статті179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України. Обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи: виключно від податкових агентів, крім випадків, прямо передбачених цим розділом; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу; у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу;

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначені у пункті 170.2 статті 170 ПК України.

Відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно з підпунктом 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Відтак, в особи виникає обов`язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи в разі отримання позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) року, з урахуванням від`ємного значення фінансового результату операцій з інвестиційними активами попередніх років.

При цьому, обставина отримання особою позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами має підтверджуватися документально.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 у 2011 році на підставі договору купівлі-продажу частини прав власника приватного підприємства ДЕПС № 4 від 26 липня 2011 року отримано дохід в розмірі 50 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору та копією розписки про отримання коштів від 26 листопада 2011 року.

При цьому, такі інвестиційні активи позивачем отримано на підставі договору купівлі-продажу частини прав власника приватного підприємства ДЕПС № 2 від 08 квітня 2010 року, укладеного з ОСОБА_2 . Вартість яких, згідно з пунктом 4 договору, складала 50000,00 грн.

Зазначені обставини підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору та копією розписки про отримання коштів від 08 квітня 2010 року та податковим органом не спростовано.

Враховуючи, що позивачем не отримано позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами у 2011 році за договором купівлі-продажу № 4 від 26 липня 2011 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що податковий орган у своїй апеляційній скарзі жодним чином не спростовує висновки суду першої інстанції щодо недоведеності наявності підстав для призначення та проведення перевірки, за результатом якої складено спірне податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст.329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: