Постанова

від 27.01.2021 по справі 640/22245/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22245/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Ковтун К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ ЕДВАЙЗОРІ" та Фонду державного майна України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ ЕДВАЙЗОРІ" до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ ЕДВАЙЗОРІ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України від 31.10.2019 року № 1069 Щодо анулювання сертифіката суб`єкта оціночної діяльності .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не були встановлені всі обставини, які мають значення для вирішення справи.

Також апеляційну скаргу було подано й позивачем, який просив частково змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення, шляхом викладення окремих речень у тексті рішення у редакції вказаній позивачем.

Також позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу Фонду, в якому останній просив залишити дану апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.06.2018 року між ТОВ "КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ ЕДВАЙЗОРІ" та ПрАТ Миргородський завод мінеральних вод було укладено договір про надання послуг з незалежної оцінки.

03.07.2018 року на виконання вказаного договору оцінювачем ОСОБА_1 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 16.03.2009 року №7361, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 14.02.2009 року МФ № 6721, сертифікат від 25.11.2000 року №2106) було складено звіт № 2066/SQZ/01 з незалежної оцінки ринкової вартості акцій ПрАТ Миргородський завод мінеральних вод (далі - Звіт про оцінку).

У подальшому для забезпечення рецензування Звіту про оцінку ТОВ "КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ ЕДВАЙЗОРІ" звернулося до експертної ради саморегулівної організації оцінювачів - Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів (надалі - ГО ВО УТО ), членом якої є ОСОБА_1 (що підтверджено на підставі інформації щодо оцінювачів ГО ВО УТО , наявною у загальному доступі за посиланням: https://uto.com.ua/ru/spisok-oczenshhikov/).

27.08.2018 року ГО ВО УТО було складено рецензію № 118-ЕР, відповідно до якої Звіт класифікується за ознакою абзацу третього пункту 67 Національного стандарту №1, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

У березні 2019 року замовник оцінки повідомив позивача про те, що на електронну адресу ПрАТ Миргородський завод мінеральних вод надійшов лист Фонду від 04.03.2019 року, яким повідомлялось про інші результати рецензування Звіту про оцінку, який визначено рецензентом як такий, що є неякісним та таким, що не може бути використаний.

Листом від 21.03.2019 року вих.№131 ТОВ "КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ ЕДВАЙЗОРІ"

просило відповідача надати копію рецензії на Звіт.

Листом від 18.04.2019 року № 10-58-7642 було надано відповідь на запит позивача та

витребувані копії документів, зокрема датований 15.02.2019 року із назвою Рецензія на звіт № 2066/SQZ/01 з незалежної оцінки ринкової вартості акцій ПрАТ Миргородський завод мінеральних вод , датована 15.02.2019 року і підписана ОСОБА_2 та рецензія від 16.04.2019 року працівника Фонду державного майна України ОСОБА_3

У рецензії за підписом ОСОБА_2 зазначено, що Звіт про оцінку має класифікуватись за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту № 1, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

У рецензії ОСОБА_3 зазначено, що Звіт про оцінку класифіковано за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту №1, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Керуючись абзацом другим частини першої статті 20 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", абзацом третім пункту 1 розділу II Положення про порядок анулювання сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та їх поновлення після анулювання, за наявності вищевказаного звіту, який за результатами рецензування рецензентом, що працює у штаті Фонду державного майна України, та рецензією голови Громадської організації Всеукраїнська асоціація фахівців оцінок`ОСОБА_2 класифікується відповідно до абз.4 та 5 п.67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", наказом Фонду державного майна України від 31.10.2019 року № 1069 анульовано сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 19.02.2019 року №144/19, виданий ТОВ "КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ ЕДВАЙЗОРІ".

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , який визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 наведеного Закону професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, зокрема, практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов`язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна; рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Суб`єктами оціночної діяльності є, поміж іншого, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону (ч.1 ст.5 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ).

За статтею 18 Закону №2658-III сертифікат суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб`єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб`єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб`єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Згідно статті 20 Закону №2658-III сертифікат може бути анульовано Фондом державного майна України виключно з таких підстав:

- за наявності порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, які призвели до визнання неякісною оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, або оцінювачами, які працюють у його штатному складі;

- звільнення всіх оцінювачів, які були заявлені суб`єктом господарювання у штатному складі під час прийняття рішення про видачу сертифіката, або позбавлення чи зупинення дії їх кваліфікаційних свідоцтв;

- набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, якими було задоволено позови до оцінювачів (суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання), пов`язані з проведенням ними неякісної оцінки;

- виявлення порушень оцінювачами (суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання) статті 8 цього Закону;

- ліквідації суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який отримав сертифікат;

- відсутності у штатному складі суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання хоча б одного оцінювача, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямами оцінки майна, які зазначені у сертифікаті;

- неінформування Фонду державного майна України про обставини, зазначені в частині п`ятій статті 19 цього Закону, що мають суттєве значення для здійснення контролю за оціночною діяльністю.

Поновлення сертифікатів відбувається у порядку, встановленому цим Законом для їх видачі.

Наказом Фонду державного майна України від 27.03.2006 року №513 затверджено Положення про порядок анулювання сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та їх поновлення після анулювання (Положення №513).

Пунктом 1 розділу II Положення №513 передбачено, що за результатами рецензування звітів про оцінку майна, майнових прав (далі - оцінка майна), що здійснюється відповідно до вимог законодавства з оцінки майна та професійної оціночної діяльності, Фонд приймає одне з таких рішень:

- попереджає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо недопущення у подальшому порушень нормативно-правових актів з оцінки майна та професійної оціночної діяльності у разі наявності одного звіту про оцінку майна, що класифікується згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (Національний стандарт №1);

- анулює сертифікат у разі наявності одного і більше звітів про оцінку майна, що класифікуються згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту №1, або якщо один і більше звітів про оцінку майна класифікуються за абзацом п`ятим пункту 67 Національного стандарту №1;

- звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання щодо позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв або інших кваліфікаційних документів оцінювача, який безпосередньо склав звіт про оцінку майна;

- звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність пройти підвищення кваліфікації оцінювачем за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження;

- звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність надати Екзаменаційній комісії для рецензування додатково декілька звітів про оцінку майна за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження. В даному випадку Фондом було прийнято рішення (наказ) про анулювання сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, виданого ТОВ Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі у зв`язку з наявністю звіту про оцінку вартості акцій приватного акціонерного товариства (вх. Фонду державного майна України від 27.12.2018 року №11/41398), що за результатами рецензування рецензентом, який працює у штаті Фонду державного майна України, та головою Громадської організації Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки ОСОБА_2 класифікується відповідно за абзацами 4 та 5 п. 67 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440, враховуючи, що результати такої оцінки використані замовником.

Так, як було зазначено вище у справі, 03.07.2018 року на виконання умов договору оцінювачем ОСОБА_1 було складено звіт № 2066/SQZ/01 з незалежної оцінки ринкової вартості акцій ПрАТ Миргородський завод мінеральних вод .

На вказаний звіт Експертною радою ГО ВО УТО було складено рецензію № 118-ЕР, в якій зазначено, що Звіт класифікується за ознакою абзацу третього пункту 67 Національного стандарту №1, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Згідно письмових пояснень відповідача, 27.12.2018 року до Фонду надійшли листи від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в яких остання просила забезпечити, зокрема рецензування звіту про оцінку № 2066/SOZ/0l з незалежної оцінки ринкової вартості акцій ПрАТ Миргородський завод мінеральних вод , виконаного суб`єктом оціночної діяльності - TOB Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі (оцінювач - ОСОБА_1 ).

З урахуванням положень статті 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , з метою забезпечення оперативного рецензування Звіту про оцінку № 2066/SOZ/0l, листом №10-58-527 від 10.01.2019 року останній було направлено до громадської організації Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки (далі - ГО ВАФО ).

15.02.2019 року рецензентом-оцінювачем - головою ГО ВАФО ОСОБА_2, було складено рецензію на звіт №2066/SQZ/01 з незалежної оцінки ринкової вартості акцій ПрАТ Миргородський завод мінеральних вод .

У вказаній рецензії зазначено, що Звіт про оцінку, що рецензується не відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна.

У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач зазначив, що у відповідача були відсутні законодавчі підстави для направлення Звіту про оцінку, складену ОСОБА_1, який є членом саморегулівної організації оцінювачів - ГО ВО УТО , для здійснення рецензування до ГО ВАФО .

З приводу наведеного слід зазначити наступне.

Частинами 1, 2 ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.13 наведеного Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що рецензування звіту про оцінку майна здійснюється виключно на письмову вимогу заінтересованої особи (особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість), а Експертні ради саморегулівних організацій оцінювачів можуть проводити рецензування звітів наданих лише членами такої організації з метою контролю за якістю оцінки майна.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.05.2020 року у справі №804/4376/16.

В даному випадку представниками сторін визнанні обставини того, що ОСОБА_1 , є членом ГО ВО УТО та не є членом ГО ВАФО , а тому використана Фондом державного майна України рецензія голови ГО ВАФО ОСОБА_2 не могла бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції правильно визнав дії Фонду щодо направлення спірного звіту до ГО ВАФО такими, що не узгоджуються з положеннями частини другої статті 13 Закону №2685-III, оскільки Звіт про оцінку складений особою, яка є членом ГО ВО УТО , а тому саме цією Громадською організацією міг бути рецензований Звіт.

Доводи відповідача про те, що саме у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є членом ГО ВАФО , рецензія була складена рецензентом-оцінювачем - головою цієї Громадської організації ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно визнав такими, що не спростовують висновків суду щодо неправомірності такої рецензії, оскільки, як вже наголошувалось судом, Фондом направлявся Звіт про оцінку для забезпечення рецензування саме до спеціально створеної саморегулівної організації, а не до конкретного оцінювача яким здійснено відповідне рецензування, що не узгоджується з вимогою частини першої статті 13 Закону №2685-III,

До того ж частиною 2 статті 13 Закону №2685-III голова спеціально створеної саморегулівної організації не визначений в якості особи, що може здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Доказів направлення Звіту про оцінку до ОСОБА_2 , як до особи, що є оцінювачем, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, до суду надано не було.

Вказані обставини свідчать про наявність підстав для визнання протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства посилання Фонду, як на підставу для видання спірного наказу №1069 від 31.10.2019 року на наявність рецензії голови Громадської організації Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки ОСОБА_2 , яка класифікує Звіт про оцінку відповідно до абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав .

Щодо посилань Фонду, як на підставу для видання спірного наказу №1069 від 31.10.2019 року на наявність рецензії, виданої працівником Фонду - заступником начальника Управління оцінки майна та майнових прав - начальником відділу оцінки майнових комплексів та корпоративних прав Департаменту ОСОБА_3, яка класифікує Звіт про оцінку відповідно до абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Фонду державного майна України від 31.10.2011 року №1585/1 затверджено Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв (надалі - Положення), яке згідно його пункту 1.1 розділу I визначає процедуру проведення рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав (далі - звіти про оцінку майна) рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв (далі - регіональних відділень), з метою забезпечення процедури рецензування з дотриманням вимог статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон), положень пунктів 62-67 Національного стандарту №1.

За пунктом 2.1 розділу II Положення (в редакції, чинній на момент складання рецензії) відповідно до вимог пункту 62 Національного стандарту №1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на підставі письмового запиту особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності.

Судом встановлено, що 02.01.2019 року заступник начальника Управління - начальник Відділу ОСОБА_3 отримала на виконання лист НКЦПФР від 11.12.2018 року (вх. № 11/41398 від 27.12.2018 року).

16.04.2019 року ОСОБА_3 була складена рецензія на Звіт про оцінку майна Звіту про оцінку № 2066/SOZ/0l. За висновком цієї рецензії Звіт про оцінку класифікується за ознакою абзацу 4 пункту 67 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті після виправлення зазначених недоліків.

Досліджуючи обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено доцільність повторного рецензування звіту про оцінку з боку ОСОБА_3 .

Суд зазначив, що відповідачем необґрунтовано здійснено посилання на те, що підставою для рецензування працівником Фонду спірного Звіту були окрім листа НКЦПФР також і скарга представника акціонера ПрАТ Миргородський завод мінеральних вод Стасіва Костянтина Володимировича (заява-звернення від 06.02.2019; вх. №17/00047 від 11.02.2019) і доручення секретаріату Кабінету Міністрів України щодо розгляду Фондом звернення представника акціонера ПрАТ Миргородський завод мінеральних вод Стасіва Костянтина Володимировича (заява-звернення від 15.02.2019; вх. №3/00236 від 18.02.2019), оскільки наведені вхідні документи Фонду не визначаються у рецензії їх працівника як підстава для рецензування.

Також, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, наявність яких могла б стверджувати про використання замовником результатів спірного звіту, а отже, відповідно, і про виконання такої обов`язкової умови для притягнення суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі , до відповідальності, у разі наявності звіту про оцінку, що класифікується за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту №1.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, проте вважає за необхідне доповнити мотивувальну частину рішення наступними висновками.

У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач також зазначав, що відповідачем було порушено п.2.2 Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв.

Так, згідно п.2.2. Положення рецензенти, що працюють в апараті Фонду державного майна України та його регіональних відділеннях, забезпечують рецензування звітів про оцінку майна у випадках прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації або іншим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі письмового запиту.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача та зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення рецензування Звіту про оцінку, оскільки останній не стосувався питання прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації або іншим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Про наведені обставини було також зазначено самим Фондом в листі від 09.01.2019 року №10-58-353, адресованому НКЦПФР (т.1 а.с.202).

Так у вказаному листі Фонд зазначав, що рецензування звіту про оцінку майна є обов`язковим, якщо зазначена оцінка затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Фонд також зазначив, що чинним законодавством обов`язкове рецензування про оцінку акцій, складених з метою реалізації права обов`язкового продажу простих іменних акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій, саме рецензентом, який працює у Фонду державного майна, не передбачене.

Також колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем не було дотримано вимог абз.3 п.2 розділу IV Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 13.11.2002 року №1997.

Так, згідно абз.3 п.2 розділу IV Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії у разі виявлення грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 4 цього розділу, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) надсилається для забезпечення його рецензування експертною радою саморегулівної організації оцінювачів звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) надсилається для забезпечення його рецензування експертною радою саморегулівної організації оцінювачів (якщо оцінювач є членом такої організації) або члену Екзаменаційної комісії, якому доручено здійснити рецензування (якщо оцінювач не є членом жодної із саморегулівних організацій оцінювачів).

В даному випадку, як було зазначено вище, оцінювач ( ОСОБА_1 ) є членом ГО ВО УТО , а тому в силу вимог наведеної вище норми звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) повинен був бути надісланий для забезпечення його рецензування Експертною радою саморегулівної організації оцінювачів, членом якої є ОСОБА_1 , а саме до ГО ВО УТО .

Однак, в порушення наведеної норми відповідачем було направлено звіт ОСОБА_3 , яка в даному випадку не мала права рецензувати Звіт про оцінку, як член Екзаменаційної комісії.

Відповідач наголошував, що ОСОБА_3 отримала завдання щодо рецензування Звіту про оцінку не як член Екзаменаційної комісії ( ОСОБА_3 входить, до складу Екзаменаційної комісії; наказ Фонду № 343 від 11.03.2011 (зі змінами)), а виключно як фахівець - рецензент, що працює у штатному складі Фонду. Завдання були делеговані 02.01.2019, 15.02.2019 та 22.02.2019 року.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було обґрунтовано доцільність проведення повторного рецензування на тій саме підставі спірного Звіту саме рецензентом, що працює в апараті Фонду державного майна України та не було наведено обґрунтувань правомірності неврахування під час прийняття рішення рецензії, здійсненої Експертною радою спеціально створеної саморегулівної організації оцінювачів, членом якої є оцінювач.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявності правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Так, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та прийнятих рішень.

При цьому, доводи апеляційної скарги відповідача зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Водночас доводи апеляційної скарги позивача частково є обґрунтованими.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ ЕДВАЙЗОРІ".

Разом з тим, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом доповнення його мотивувальної частини доводами, викладеними у цій постанові.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

З огляду на викладені вище висновки, колегія суддів вважає, що рішення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ ЕДВАЙЗОРІ"- задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України- залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 27.01.2021 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Федотов І.В.

Коротких А.Ю.