Постанова

від 21.01.2021 по справі 300/2513/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2513/19 пров. № А/857/13989/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Шинкар Т.І., Іщук Л.П.

з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Гундяком В.Д., час ухвалення судового рішення 15 год 27 хв у м. Івано-Франківську, час складання повного тексту судового рішення 22 вересня 2020 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІРС-ТРЕЙДІНГ до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю МІРС-ТРЕЙДІНГ (далі - ТзОВ МІРС-ТРЕЙДІНГ ) звернулося в суд із адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - УДАБІ, контролюючий орган, відповідач), в якому просило скасувати постанову №61/1009/m5/2019 від 28.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 позов було задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, УДАБІ подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ МІРС-ТРЕЙДІНГ у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції про неналежне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи не відповідають фактичним обставинам, оскільки матеріали справи були отримані 21.11.2019, а її розгляд відбувся 29.11.2019, тобто більш як за три дні до розгляду справи. Відтак, посадовими особами дотримано вимоги Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Вважає, що позивач не спростував факт вчинення порушення у сфері містобудівної діяльності та наводить лише формальні підстави скасування оспорюваної постанови.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відтак, в контексті положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що на підставі наказу №1494 від 27/11/2018 та направлення для проведення планового заходу №47/1009/m.7/2019 від 05.11.2019 здійснено контрольний захід щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема, на об`єкті будівництва : Відпочинково-туристичний комплекс з мережею інфраструктури : уч. Вишнів, с. Поляниця, Яремчанська міська рада щодо дотримання суб`єктами містобудування (замовник - ТзОВ СЕЗАВ ІНВЕСТ , підрядник - ТзОВ МІРС-ТРЕЙДІНГ , проектувальник - ТзОВ Творча майстерня АРХІТРАВ ), за результатами якої складено акт від 18.11.2019.

У ході перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено невиконання вимог п.1 ч. 3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівельної діяльності та п.п.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553), зокрема недопуск посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва. У вищевказаному акті зауваження щодо складання акта, отримання його примірника та відмови від підпису уповноваженої особи - відсутні, міститься відмітка про надіслання документа поштою.

18.11.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Яворським М.Й. відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за недопуск посадових осіб органу державної архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва для проведення планової перевірки за вищевказаною адресою.

Крім того, 18.11.2019 було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та надано термін для усунення виявленого порушення до 02.12.2019 шляхом допущення посадових осіб органу ДАБК для проведення планової перевірки на об`єкті будівництва.

28.11.2019 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення №61/1009/m5/2019, якою за невиконання вимог припису від 18.11.2019 щодо допуску посадових осіб до проведення планової перевірки на підставі п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності на позивача накладено штраф у розмірі 60 210,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи, що позбавляє останнього можливості реалізації своїх прав, наданих чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V).

Згідно дефініції, наведеної у статті 1 Закону №877-V, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до пунктів 1, 3, 11, 12 статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема : звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За змістом ст.7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 877-V, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

Натомість, за змістом ст.10 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.11 Закону №877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

За змістом частин першої, третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок №553.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (п.1 Порядку №533).

Відповідно до пунктів 5, 7 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п.6 Порядку плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Відповідно до п.9, 11 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

За змістом пункту 12 Порядку №533, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку № 533).

А відповідно до п.14 Порядку № 533 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом пункту 21 Порядку № 533 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом другим частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995, відповідно пункту 3 якого штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи (пункт 17 цього Порядку).

Як було встановлено в ході судового розгляду цієї справи, всупереч вищезазначеним нормам, Товариство не було належним чином повідомлено про проведення позапланового заходу, як і про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається з акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18.11.2019, присутніх при проведенні планового заходу не було, відмітки у разі відмови уповноваженої особи в отримані акта немає, а примірник даного акту, як слідує з наданих відповідачем доказів та дослідженого судом в якості письмового доказу по справі змісту 2 сторінки акту, надіслано лише ТзОВ СЕЗАВ ІНВЕСТ , що є порушенням пункту 21 Порядку.

Також колегія суддів не приймає до уваги рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №7810300769117 та чек Укрпошти від 18.11.2019 (арк.79), оскільки, згідно копій вказаних документів, вони не містять конкретних відомостей про те, що було відправлено відповідачем, а інших доказів, зокрема, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, які б підтверджували факт повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем надано не було.

Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. В зв`язку з цим колегія суддів вважає, що відповідачем допущено грубі порушення встановленого порядку проведення перевірки, які не можуть вважатися формальними і це є підставою для визнання протиправними оскаржуваних постанов.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права висловлена Верховним Судом в постанові від 21.11.2019 по справі № 826/5857/16.

Враховуючи допущення УДАБІ описаних вище процедурних порушень, допущених в процесі призначення і проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, а також в ході розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваної постанови.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6, 10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 12, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року по справі №300/2513/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Т. І. Шинкар Л. П. Іщук Повне судове рішення складено 27.01.2021.