УХВАЛА
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 640/24065/19
адміністративне провадження № К/9901/2832/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року
у справі № 640/24065/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вестдейл
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Вестдейл звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 року позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 року.
Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для відкриття апеляційного провадження.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження, продовженні строку на усунення недоліків апеляційної скарги та у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 року позов задоволено.
14 квітня 2020 року скаржник подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2020 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків.
25 вересня 2020 року скаржник вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року з клопотанням про поновлення строку, в якому зазначено, що неподання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху.
Відмовляючи у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 року, суд апеляційної інстанції зазначав, що у ситуації з державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважав, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Та обставина, що відповідач звернувся з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Щодо клопотання про продовження строку для усунення недоліків, суд апеляційної інстанції визнав неповажними наведені скаржником причини пропуску строку подання апеляційної скарги з огляду на те, що ним не зазначено коли з`явиться можливість виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції, а ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року йому вже надавався максимальний строк, визначений статтею 169 КАС України, для усунення недоліків.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, наводить рішення Європейського суду з прав людини, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 640/24065/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вестдейл до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2021 |
Оприлюднено | 28.01.2021 |
Номер документу | 94427483 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні