Ухвала

від 27.01.2021 по справі 758/406/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/406/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м.Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42019100000000269 від 10 квітня 2019 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої на посаді заступника головного бухгалтера КП «Житній ринок», раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва 18 січня 2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42019100000000269 від 10 квітня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченогоч.4 ст.191 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, посилаючись на відповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України

Захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, зокрема з підстав того, що в обвинувальному акті не встановлено конкретно об`єктивної сторони складу злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 .

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності з вимогами п.3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цьогоКодексу.

Згідно з ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 цього Кодексу.

При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності форми чи змісту такого обвинувального акту положеннямст. 291 КПК України.

Відповідно дост. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Так, всупереч вимогам п. 3 ч. 2ст. 291 КПК Українив обвинувальному акті відсутні відомості про потерпілого. При цьому в обвинувальному акті зазначено, що діями ОСОБА_4 , які кваліфіковано за ч. 4ст. 191 КК України, заподіяно шкоду територіальній громаді м. Києва в особі КП «Житній ринок» в розмірі 259769 грн. 18 коп.

Крім цього, до початку підготовчого судового засідання, прокурор подав цивільний позов в межах даного кримінального провадження в інтересах держави в особі Київської міської ради про стягнення з обвинуваченої на користь Київської міської ради матеріальної шкоди в сумі 259809,15 грн. При цьому у вказаному позові прокурор зазначив, що звертався до Київської міської ради з листом щодо завданням діями ОСОБА_4 матеріальної шкоди інтересам держави та вжиття заходів щодо її відшкодування.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування приймались заходи щодо залучення потерпілого, однак в порушення вимог закону не визначено потерпілого та не внесені відомості про потерпілого до обвинувального акту, як цього вимагає п. 3 ч. 2ст. 291 КПК України.

Також в порушення вимог п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт не містить конкретного та чіткого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, зокрема, із зазначення обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, наслідки та інші дані, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статтіКримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад інкримінованого кримінального правопорушення, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду Укарїни "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві" від 24.10.2003р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення.

Однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту "а" частини третьої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. З огляду на це, обвинувачений має право знати у чому він обвинувачується, а тому обвинувальний акт повинен бути конкретним за своїм змістом, а правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не лише для аргументації висновків слідчого, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

В обвинувальному акті зазначається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних дій, що виразились у розтраті чужогомайна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в великих розмірах.

Проте, як вбачається із змісту обвинувального акту та викладених у ньому фактичних обставин кримінального правопорушення, у ньому не зазначено та не встановлено час та місце незаконної передачі майна або грошових коштів третім особам, оскільки не забезпечення збереження майна підприємства та матеріально-технічних засобів, не вжиття заходів по попередженню нестачі майна підприємства та матеріально-технічних засобів підприємства не є часом вчинення розтрати, під якою, як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 26.09.2020 року №442/1862/19 слід розуміти умисне незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний умисно поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб тощо.

Крім цього, згідност. 291 КПК Україниреєстр матеріалів досудового розслідування є невід`ємною частиною додатку до обвинувального акту.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 109 КПК Україниреєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Однак вказані вимогист. 109 КПК Українипри складанні слідчим реєстру матеріалів досудового розслідування не виконані.

Так, в другому розділі реєстру про прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення не зазначено, ким і коли вносились відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в даному кримінальному провадженні.

За таких обставин обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст. 314, 315, 369 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42019100000000269 від 10 квітня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченогоч.4 ст.191 КК України, прокуроруКиївської місцевої прокуратури № 7.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1