Ухвала

від 04.03.2021 по справі 758/406/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/406/21Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/1782/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

іменем України

04 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва ОСОБА_8 на ухвалу судді Подільського районного суду м. Києва від 27.01.2021 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 191 КК України повернуто прокурору, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Подільського районного суду міста Києва 18 січня 2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019100000000269 від 10 квітня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочину,передбаченого ч. 4 ст.191 КК України.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.01.2021 року повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні№ 42019100000000269 від 10 квітня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,прокуроруКиївської місцевої прокуратури № 7. Своє рішення суд обґрунтував тим, що в порушення вимог закону не визначено потерпілого та не внесені відомості про потерпілого до обвинувального акту, як цього вимагає п. 3 ч. 2ст. 291 КПК України. Крім того, суд вказав, обвинувальний акт не містить конкретного та чіткого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Вказав, що із змісту обвинувального акту та викладених у ньому фактичних обставин кримінального правопорушення, у ньому не зазначено та не встановленочас та місце незаконної передачі майна або грошових коштів третім особам, оскільки не забезпечення збереження майна підприємства та матеріально-технічних засобів, не вжиття заходів по попередженню нестачі майна підприємства та матеріально-технічних засобів підприємства не є часом вчинення розтрати. Зазначає, що у другому розділі реєстру про прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення не зазначено, ким і коли вносились відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що фактичні обставини були встановлені органом досудового розслідування, а посилання на його неконкретність не може бути предметом вирішення на стадії підготовчого судового засідання, оскільки передбачає з`ясування і вирішення цього питання лише шляхом проведення повного судового розгляду, в якому буде перевірена як позиція сторони обвинувачення, так і позиція сторони захисту. Вказує, що прокурор не позбавлений можливості в ході судового розгляду змінити обвинувачення в тому числі з метою зміни правової кваліфікації дій та/ або обсягу обвинувачення. Вважає, що решта обставин, на які посилалася сторона захисту, не можуть бути самостійними підставами для повернення обвинувального акта прокурору. На думку апелянта, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, а будь-які інші обставини не перешкоджають подальшому судовому розгляду та ухваленню законного рішення у кримінальному провадженні. Також зазначає, що відомості, які, відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема щодо обставин події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин його вчинення); винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиву і мети його вчинення; виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розміру процесуальних витрат; обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, викладено чітко і конкретно.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника обвинуваченої, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, обвинувальний акт, який складений заступником начальника СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 та затверджений прокурором Київської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить, зокрема, виклад фактичних обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Також в ньому зазначені анкетні дані обвинуваченого, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер. Обвинувальний акт підписаний слідчим та прокурором. До обвинувального акту додані реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки обвинуваченого та його захисника про отримання копії обвинувального акту.

Таким чином, обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України.

Разом з тим, згідно з ч. 3ст. 314 КПК Українина стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає обвинувальний акт вимогамст. 291 КПК України, а обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто, обставини висунутого обвинувачення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а тому колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність недоліків в обвинувальному акті, які зазначені в ухвалі суду, не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

Щодо доводів суду першої інстанції, щодо необхідності зазначення потерпілого та внесення відомостей до обвинувального акту, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1, ч.2ст. 55 КПК Українипотерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушення завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають у особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

При цьому, частиною 7ст. 55 КПК Українипередбачено, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою.

Таким чином, змістом вищевказаних норм кримінального процесуального законодавства набуття особою процесуального статусу потерпілого здійснюється виключно на підставі вільного волевиявлення особи, яке відбувається в активній формі, а саме: шляхом подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, заяви про залучення її до провадження як потерпілого, надання згоди на визнання потерпілим.

Відповідно до вказаного обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, територіальна громада м. Києва потерпілою особою не визнавалась, заяви про її залучення до провадження як потерпілого або надання згоди на визнання потерпілим не подавала.

Згідно з ч. 1ст. 137 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, а також положеньст. 291 КПК України, слід прийти до висновку, що при наявності відповідної позовної заяви, територіальна громада може виступати стороною в кримінальному провадженні, при цьому не будучи потерпілою у кримінальному провадженні.

Таким чином, обставини, які зазначив суд першої інстанції в ухвалі з приводу повернення обвинувального акту, у зв`язку з невідповідністю вимогам кримінального процесуального закону, не є підставою для його повернення, оскільки наданий суду обвинувальний акт містить виклад тих фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а тому дослідження судом обставин справи не є предметом розгляду під час підготовчого судового засідання, а оцінка зібраним і дослідженим доказам надається виключно в ході розгляду кримінального провадження по суті.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року не можна вважати законною, а тому вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314, 316 КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27.01.2021 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 191 КК Україниповернуто прокурору, скасувати.

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42019100000000269 від 10 квітня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочину,передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, до Подільського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. ст. 314, 316 КПК України.

Головуючий:

Судді: