Рішення

від 25.01.2021 по справі 709/830/19

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/830/19

2/709/10/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Іркліївської сільської ради, Чорнобаївської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - орган опіки та піклування Черкаської міської ради, орган опіки та піклування Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_7 , про визнання права власності в порядку спадкування , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , яка є правонаступником ОСОБА_8 , та ОСОБА_6 звернулися до суду з цивільним позовом до Іркліївської сільської ради (далі - відповідач-1), Чорнобаївської державної нотаріальної контори (далі - відповідач-2), ОСОБА_2 (далі - відповідач-3), ОСОБА_3 (далі - відповідач-4), треті особи - орган опіки та піклування Черкаської міської ради, орган опіки та піклування Чорнобаївської РДА Черкаської області, ОСОБА_7 , про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову зазначалося, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_8 , та рідна баба ОСОБА_6 - ОСОБА_9 . За життя

ОСОБА_9 згідно з рішенням суду отримала у спадщину після смерті свого чоловіка

ОСОБА_10 його спадкове майно. ОСОБА_8 , не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулася із заявою про його перегляд за нововиявленими обставинами, однак ухвалою суду у відкритті провадження за вказаною заявою було відмовлено. Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина. ОСОБА_8 є спадкоємцем першої черги, а тому вона прийняла спадщину, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на день її смерті. ОСОБА_6 є спадкоємцем за правом представлення, оскільки є внуком спадкодавця, а його мати, тобто дочка померлої ОСОБА_9 - ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер і батько ОСОБА_6 - ОСОБА_12 . В зв`язку зі смертю обох батьків стосовно ОСОБА_6 встановлена опіка зі сторони його рідної тітки - ОСОБА_8 . Саме тому ОСОБА_6 є спадкоємцем за правом представлення, оскільки спадщина померлої ОСОБА_9 належала б його матері. Враховуючи викладене, ОСОБА_8 просила визнати за нею та ОСОБА_6 по Ѕ частині спадкового майна після смерті ОСОБА_9 .

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого, посилаючись зокрема на приписи ст.ст. 328, 1268 ЦК України, заперечив щодо включення до спадкового майна спадкодавця житлового будинку і земельної ділянки площею 0,0961 га, розташованих у с. Іркліїв Черкаської області, та дворища площею 0,30 га, розташованого у с. Скородистик Черкаської області, оскільки вказане майно на підставі договорів дарування належить відповідачу-3. При цьому відповідач-1 стверджував, що в с. Скородистик Черкаської області обліковується не дворище, а прибудинкова територія площею 0,0761 га та рілля площею 0,02448 га. Крім того, просив розгляд справи проводити без участі представника (а.с. 62-63).

Відповідач-2 направив до суду лист, в якому вказав, що нотаріус, який вчиняє нотаріальні дії, не є особою прав і обов`язків якої стосується спір, оскільки відсутня юридична зацікавленість у результаті вирішення справи судом. Крім того, повідомив, що жодної нотаріальної дії щодо спадкового майна ОСОБА_9 не вчинено та у зв`язку з надходженням вказаного позову зупинено вчинення нотаріальних дій щодо спадкодавця за заповітом. Просив розгляд справи проводити без участі представника (а.с. 75).

2 серпня 2019 року ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області залучено до участі у справі у якості співвідповідачів відповідача-3 та відповідача-4

(а.с. 86-87).

Відповідач-3 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимог не визнав, оскільки житловий будинок разом із земельною ділянкою, що розташовані на території с. Іркліїв Черкаської області, земельну ділянку, розташовану на території

с. Скородистик Черкаської області, він отримав згідно з договорами дарування ще за життя ОСОБА_9 (а.с. 103-105).

Крім того, відповідач-4 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимог не визнав, оскільки спадщину померлої ОСОБА_9 він отримав на підставі заповіту. При цьому вважав, що право ОСОБА_8 на спадкове майно не підпадає під дію ст. 1241 ЦК України, оскільки остання не є непрацездатною. Водночас стверджував, що

ОСОБА_6 ніякого відношення до спадщини не має, оскільки згідно зі ст. 1265 ЦК України відноситься до п`ятої черги спадкоємців (а.с. 116-118).

5 листопада 2020 року ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області залучено до участі у справі у якості позивача ОСОБА_5 (далі - позивач-1) як правонаступника ОСОБА_8 (а.с. 198-200).

Позивач-1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 218).

Від служби у справах дітей Черкаської міської ради надійшов лист, яким повідомлено, що малолітній ОСОБА_6 (далі - позивач-2) перебуває на первинному обліку як дитина-сирота. Батьки позивача-2 померли, у зв`язку з чим його передано під опіку тітки - ОСОБА_8 . Зважаючи на те, що до розгляду справи у якості третьої особи залучено орган опіки і піклування за місцем знаходження спірного спадкового майна, просила суд провести розгляд справи без участі органу опіки та піклування і прийняти рішення з урахуванням майнових прав малолітнього ОСОБА_6 (позивача-2)

(а.с. 60).

Орган опіки та піклування Чорнобаївської РДА Черкаської області про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем знаходження (а.с. 213), однак явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

ОСОБА_7 у судове засідання не викликався, оскільки у попередні засідання, а саме 23 липня, 15 жовтня, 14 листопада 2019 року та 15 вересня 2020 року жодного разу до суду не з`явився.

Присутній у судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1

(а.с. 221) позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, вважав за недоцільне досліджувати в судовому засіданні матеріали цивільної справи, оскільки зміст їх відомий.

Представник відповідача-3 та відповідача -4 за довіреностями ОСОБА_4 (а.с. 114, 125) проти задоволення позову заперечила повністю з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідні до них правовідносини.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 вересня

2016 року у справі № 709/1807/16-ц за ОСОБА_9 визнано право власності в порядку спадкування за законом на будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що належали її покійному чоловікові -

ОСОБА_10 (а.с. 25-26).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла, що підтверджується виданим повторно свідоцтвом про смерть від 11 грудня 2018 року серії НОМЕР_1 (а.с. 18).

Зі змісту позовної заяви та матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_8 була дочкою померлої ОСОБА_9 .

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2018 року у справі № 709/1807/16-ц ОСОБА_8 відмовлено у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 вересня

2016 року у справі № 709/1807/16-ц за нововиявленими обставинами (а.с. 27-28).

Згідно з копією рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради

м. Черкаси від 27 серпня 2010 року № 328 позивачу-2 надано статус дитини-сироти (а.с. 29).

Відповідно до копії іншого рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси від 11 жовтня 2010 року № 402 ОСОБА_8 призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_6 (позивач-2) та визначено місце проживання останнього разом з опікуном (а.с. 30-31).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 померла, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 22 жовтня 2019 року № 00024300103 (а.с. 156).

Крім того, в померлої ОСОБА_9 була інша дочка, а саме ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 17 листопада 1973 року серії

НОМЕР_2 (а.с. 36).

Після укладення шлюбу з ОСОБА_14 остання набула прізвище свого чоловіка ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 25 вересня 1993 року серії НОМЕР_3 (а.с. 37).

Позивач-2 є сином ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 11 жовтня 2006 року серії НОМЕР_4 (а.с. 35).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 29 січня 2007 року серії НОМЕР_5 (а.с. 34).

ІНФОРМАЦІЯ_2 також померла ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 25 серпня 2010 року серії НОМЕР_6 (а.с. 33).

Позивач-2 прийняв спадкове майно після смерті своєї матері ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 2 квітня 2011 року (а.с. 32).

19 грудня 2019 року Чорнобаївською РДА Черкаської області прийнято розпорядження № 175, відповідно до якого встановлено опіку над дитиною-сиротою ОСОБА_6 (позивач-2) та призначено опікуна ОСОБА_5 (позивач-1) (а.с. 211).

При житті ОСОБА_9 , а саме 14 листопада 2016 року, склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Демуз Р.І. та зареєстрований у реєстрі за № 92, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла відповідачу-4 (а.с. 119).

Згідно з копією договору дарування земельної ділянки від 21 березня 2017 року серії НМА № 284057 ОСОБА_9 подарувала відповідачу-3 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3209 га, кадастровий номер 7125182800:02:000:0806, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 106).

Вказана земельна ділянка належить відповідачу-3 на праві приватної власності, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 березня 2017 року № 82987481 (а.с. 108).

Відповідно до копії договору дарування житлового будинку від 21 березня 2017 року серії НМА № 284054 ОСОБА_9 подарувала відповідачу-3 житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на приватизованій земельній ділянці площею 0,0961 га, кадастровий номер 7125182800:01:000:0183 (а.с. 109).

Вказаний житловий будинок з надвірними спорудами належить відповідачу-3 на праві приватної власності, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 березня 2017 року

№ 82986709 (а.с. 110).

Згідно з копією договору дарування земельної ділянки від 21 березня 2017 року серії НМА № 284055 ОСОБА_9 подарувала відповідачу-3 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0961 га, кадастровий номер 7125182800:01:000:0183, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 111).

Вказана земельна ділянка належить відповідачу-3 на праві приватної власності, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 березня 2017 року № 829868951 (а.с. 113).

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від

11 липня 2020 року (вих. № 173/01-16) (а.с. 169), що надійшов у відповідь на запит суду

(а.с. 168), після смерті ОСОБА_8 подано заяву про прийняття спадщини від імені позивача-1 (а.с. 170). Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України cпадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

1 серпня 2019 року Чорнобаївською державною нотаріальною конторою на адресу суду разом із супровідним листом (вих. № 530/01-16) (а.с. 80) направлено копію спадкової справи після смерті ОСОБА_9 . Так, зі змісту спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернувся відповідач-4 (а.с. 81). 13 листопада 2018 року Чорнобаївською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу за

№ 605/2018 рік, що підтверджується копією витягу про реєстрації в Спадковому реєстрі

№ 54059831 (а.с. 85).

Судом встановлено, що померла ОСОБА_9 склала заповіт на користь відповідача-4. При цьому частину свого майна ОСОБА_9 ще за життя подарувала відповідачу-3. Таким чином відповідач-4 є спадкоємцем, який прийняв спадщину померлої ОСОБА_9 .

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у

ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , є внуками померлої ОСОБА_9 та відповідно до ст. 1265 ЦК України є спадкоємцями п`ятої черги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка)

(ч. 1 ст. 1241 ЦК України).

Перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений ст. 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.

За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Зазначене узгоджується з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від

30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , де судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги.

Отже, за правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємців за правом представлення (ст. 1266 ЦК України).

Тобто, при обчисленні розміру обов`язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 292/389/17.

Таким чином позивач ОСОБА_6 , як спадкоємець за правом представлення, хоча і є неповнолітнім, однак не відноситься до кола спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині у даній ситуації.

Вимогами ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не надано будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні ст.ст. 77, 78, 80 ЦПК України, що підтверджують успадкування ОСОБА_9 земельної ділянки площею 2,4 га після смерті ОСОБА_10 , про яку зазначено у позові.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Виходячи з вказаних положень, судовому захисту підлягає саме порушене право, а тому відсутність доказів щодо наявності порушеного права є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи наявність заповіту та відсутність права на обов`язкову частку у спадщині суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Іркліївської сільської ради, Чорнобаївської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - орган опіки та піклування Черкаської міської ради, орган опіки та піклування Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_7 , про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай