Постанова

від 27.01.2021 по справі 904/3276/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3276/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» , м. Харків

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 року (суддя Васильєв О.Ю.) у справі № 904/3276/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» , м. Харків

до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» , м.Жовті Води

про стягнення 105 862, 96 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» звернувся до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» із позовною заявою про стягнення 97 686, 72 грн. заборгованості, 34 79 грн. пені, 521, 89 грн. 3% річних, 781, 49 інфляційних втрат, 6 838, 07 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 року у справі №904/3276/20 позов задоволено частково.

Cуд стягнув з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» 97 686, 72 грн. - основного боргу; 781, 49 грн. - інфляційних втрат, 520, 46 грн. - 3% річних, 1 965, 50 грн. - витрат на сплату судового збору та 14 025, 96 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/3276/20 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 34, 79 грн. та штрафу в розмірі 6 838, 07 грн., а також 1,43 грн. 3% річних, змінивши відповідно розмір судових витрат.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, не надав оцінку доводам позивача щодо необхідності стягнення пені та штрафу, що було передбачено договором и законом, чим порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначених сум.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 року (суддя Васильєв О.Ю.) у справі № 904/3276/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.20р. між ДП Східний ГЗК (покупець) та ТОВ Харків Техноткань (постачальник) укладено договір №220/13/65Е, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п.1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2. договору постачальник зобов`язується поставити натуральні тканини, код 1921 (фільтрувальна тканина) за найменуванням , кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

В п.3.1. договору сторони погодили, що сума (ціна) договору відповідно до специфікації №1 становить 97 743, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість 20% - 16 290, 50 грн.

Відповідно до п.4.1. договору: товари, які поставляються відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України. Покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки з відстрочкою платежу 20-ть календарних днів (п.4.2. договору).

Згідно п.5.1. договору поставка товарів здійснюється партіями; обсяг кожної партії уточняється у заявках; термін поставки кожної партії товарів протягом 20-ти календарних днів після отримання заявки; заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електрона пошта, тощо ) з наступним направленням оригіналів.

Відповідно до п.6.1.1. договору покупець зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар. В п.7.4. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст.231 ГК України (а.с.8-13).

В специфікації №1 до договору від 05.03.20р. сторони погодили найменування, кількість та ціну товару, яка склала 97 743, 00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 16 290, 50 грн.).

Додатковою угодою №1 від 05.03.20р. до вищезазначеного договору (поміж-іншим), сторони виклали п.1.2. договору у наступній редакції: 1.2. Постачальник зобов`язується поставити натуральні тканини, код 1921 (фільтрувальна тканина) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №2, яка є невід`ємною частиною договору ; та п.3.1. договору викладено у наступній редакції: 3.1. Сума (ціна) договору, відповідно до специфікації №2 становить 81 405, 60 грн. (вісімдесят одна тисяча чотириста п`ять гривень 60 коп.), крім того податок на додану вартість 20% - 16 281, 12 грн. Загальна сума становить 97 686, 72 грн. (дев`яносто сім тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 72 коп.), з урахуванням ПДВ 20% (а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору та заявки відповідача вих.№13-11/891 від 10.03.20р. позивачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 97 686, 72 грн. ( що підтверджується видатковою накладною №ХТ123 від 16.03.20р., а.с.17 та товарно-транспортною накладною №РХТ123 від 16.03.20р., а.с.17, 18 ).

Відповідно до умов 4.2. договору відповідач мав би розрахуватися за отриманий від позивача товар в строк по 05.04.20р., проте, станом на час звернення з цим позовом до суду відповідач оплату за поставлений товар не здійснив.

Звертаючись до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» із позовом про стягнення 97 686, 72 грн. заборгованості, 34 79 грн. пені, 521, 89 грн. 3% річних, 781, 49 інфляційних втрат, 6 838, 07 грн. штрафу, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» посилався на порушення відповідачем умов договору щодо оплати поставленого товару.

Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи на користь позивача 97 686, 72 грн. - основного боргу; 781, 49 грн. - інфляційних втрат, 520, 46 грн. - 3% річних, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором в частині оплати поставленого йому товару, що є підставою для стягнення суми боргу та інфляційних та 3% річних на суму порушеного зобов`язання.

При цьому, здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд першої інстанції встановив помилку у розрахунку 3% річних та стягнув 520,46 грн. , а не 521,89 грн., як просив позивач.

Відмовляючи у стягненні 34 , 79 грн. - пені та 6 838, 07 грн. - штрафу, господарський суд першої інстанції виходив з того, що договором не встановлено розміру штрафних санкцій, а законодавство України не визначає розміру пені, який підлягає стягненню із суб`єкта господарських правовідносин за порушення ним господарського зобов`язання, у випадку, якщо це питання договором не врегульовано.

Відповідно до статті 269 ГПК України, cуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржується лише відповідачем і лише в незадоволеній частині вимог, то саме в цій частині колегія суддів здійснює перегляд рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом і не оскаржувалось сторонами, позивач поставив товар на загальну суму 97 686,72 грн., які залишили не сплаченими відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 610,611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статей 546, 549 зазначеного Кодексу виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.4. договору, за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст.231 ГК України

Статтею 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

2. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

3. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

4. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

5. У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

6. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки умови укладеного між сторонами договору не встановлюють розмір штрафних санкцій, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх стягненні на користь позивача.

При цьому, посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції положень ч.2 ст. 231 ГК України, оскільки відповідач є підприємством, що належить до державного сектору економіки, а тому, на думку апелянта, штрафні санкції підлягають стягненню в силу прямої норми закону у розмірі, встановленому цією статтею, є неспроможними з огляду на наступне.

Так, частиною 2 статті 231 ГК України передбачена відповідальність суб`єкта господарювання, що належить до державного сектора економіки за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) та за порушення строків виконання зобов`язання.

В даному випадку, позивач просить стягнути пеню та штраф не за порушення строків виконання зобов`язання, а за порушення строків оплати поставленого товару, відповідальність за яке регулюються нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні пені та штрафу.

Доводи позивача про те, що суд зробив помилку, перерахувавши розмір 3% річних, на думку колегії суддів, також є безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути заборгованість за поставлений товар у сумі 97 686,72 грн., який мав бути оплачений відповідачем 06.04.2020 року, а тому суд першої інстанції правильно зазначив, що прострочка виконання грошового зобов`язання розпочалась з 06.04.2020 року по заявлений позивачем період - 09.06.2020 року.

Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 366 ( календарних днів у 2020 році) : 100, де

С - сума заборгованості - 97 686,72 грн.

Д - кількість днів прострочення - 65, тобто: 97686,72 х 3% х 65: 366:100= 520,46

Таким чином, сума 3% річних складає 520,46 грн. , а не 521,89 грн., як просив позивач.

З огляду на правильність висновків суду щодо незадоволеної частини позовних вимог, доводи апелянта про необхідність перерозподілу витрат на правову допомогу, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, то у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» .

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 року у справі №904/3276/20- залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.01.2021.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя С.Г.Антонік

Суддя О.В.Чус