Рішення

від 18.01.2021 по справі 910/15889/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2021Справа № 910/15889/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про припинення податкової застави щодо майна, придбаного на прилюдних торгах

При секретарю судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача: Бас А.М. - представник за ордером серія ЖТ №070896 від 22.07.2020;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про припинення податкової застави щодо майна, придбаного на електронних торгах.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що він придбав на прилюдних торгах рухоме майно, яке перебуває у податковій заставі контролюючого органу. Перебування вказаного майна в податковій заставі порушує право власності позивача на це майно, у зв`язку з чим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/15889/19 (суддя Ломака В.С.) позовні товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал" до Головного управління ДПС у м. Києві про припинення податкової застави щодо майна, придбаного на прилюдних торгах, задоволено повністю. Припинено податкову заставу рухомого майна в кількості 189 найменувань, яка зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13.10.2014 за № 45354853 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал" на підставі Акту № 1 про проведення електронних торгів від 03.07.2019.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/15889/19 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/15889/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2020 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 року та рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В результаті зазначеного автоматичного розподілу справу №910/15889/19 передано на новий розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 прийнято справу №910/15889/19 до свого провадження. Підготовче засідання у справі № 910/15889/19 призначено на 27.10.2020.

16.10.2020 на електронну адресу суду від представника позивача Баса А.М. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року заяву адвоката Баса А.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду повернуто заявнику без розгляду.

26.10.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27.10.2020 на електронну адресу суду позивач подав письмові пояснення.

В судове засідання 27.10.2020 позивач не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Зобов`язано сторін (повторно) виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2020. Відкладено підготовче судове засідання у справі на 01.12.2020 року.

В судовому засіданні 01.12.2020 року представник відповідач подав пояснення на господарський позов.

Представник позивача заявив усне клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник відповідача не заперечив з приводу закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.01.2021 року.

15.01.2021 року до господарського суду міста Києва (електронною поштою) позивачем подано додаткові письмо пояснення.

В судове засідання 18.01.2020 року представник відповідача не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

03.07.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. складено Акт № 1 про проведення електронних торгів на підставі протоколу проведення електронних торгів № 413283 від 18.06.2019 року.

Відповідно до вказаного акту відбулася реалізація арештованого майна, що належить ТОВ "Еліт" у зведеному виконавчому проваджені № 48275713 з примусового виконання наказів про стягнення з ТОВ "Еліт" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованості.

Електроні торги з реалізації рухомого майна, що належить боржнику товариству з обмеженою відповідальністю "Еліт" проведені державним підприємством "СЕТАМ", місце проведення: https://setam.net.ua/, дата проведення 13.05.2019.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 413283 від 18.06.2019, складеного державним підприємством "СЕТАМ", який здійснював примусову реалізацію майна, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Еліт", ідентифікаційний код 32396857, електроні торги по лоту № 345925 відбулись, переможцем визначено: товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал", код: 40135198, адреса: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, 313Б, яке визнано покупцем майна, що підлягало реалізації. Стартова ціна: 923 210,00 грн. Ціна продажу: 3 582 054,80 грн.

Грошові кошти в повному обсязі в сумі 3 402 952, 06 грн. надійшли на рахунок з обліку депозитних сум Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19.06.2019. Сума сплаченого гарантійного внеску склала 46 160,50 грн. Розмір винагороди організатору торгів склав 132 942,24 грн.

03.07.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Яковенко Владиславом Володимировичем прийнято постанову про зняття арешту з майна у виконавчому провадженні № 47540446, що належало боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Еліт", накладеного постановами державного виконавця № 47517006 від 14.05.2015, № 47651140 від 25.05.2015, № 48118116 від 13.07.2015, № 47540446 від 18.09.2018.

Відповідно до акту про проведення електронних торгів № 1 від 03.07.2019 зберігач ( ОСОБА_1 ) та отримувач (ТОВ "Фірма Альянс-Капітал") склали акт прийому-передачі майна від 17.07.2019 року, за яким позивач отримав рухоме майно в кількості 189 найменувань, що належало товариству з обмеженою відповідальністю "Еліт".

27.08.2019 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві з заявою про надання інформації про повний перелік майна, що перебуває у податковій заставі, просив виключити з акту опису майна та зняти податкову заставу з рухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Заньковецької, 90 та належить ТОВ "Фірма Альянс-Капітал" на праві приватної власності.

02.10.2019 року відповідач у відповідь на заяву позивача надіслав лист № 20091/10/26-15-10-04-20, у якому з посиланням на заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" перед бюджетом, самостійне складення товариством переліку майна для передання у податкову заставу, пункт 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, повідомив про відсутність підстав для виключення з акту опису майна від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15 рухомого майна, яке знаходиться адресою: м. Луцьк, вул. Заньковецької, 90, та звільнення зазначеного майна платника податків з-під податкової застави.

З листа Головного управління ДПС у м. Києві № 20091/10/26-15-10-04-20 від 02.10.2019 вбачається, що придбане позивачем на електронних торгах рухоме майно перебуває у податковій заставі на підставі акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15 та зареєстровано податкову заставу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13.10.2014 № 45354853.

Оскільки перебування придбаного на електронних торгах рухомого майна в податковій заставі порушує право власності позивача на це майно в частині права розпорядження ним, а Податковим кодексом України не передбачено право нового власника звільнити майно з податкової застави, як і подати відповідну заяву до державного реєстратора, позивач звернувся із даним позовом про припинення податкової застави щодо рухомого майна, яке придбано на електронних торгах згідно переліку з 189 найменувань.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про правомірність свого рішення про відмову зняти податкову заставу щодо майна, придбаного на прилюдних торгах, оскільки майно передано у податкову заставу ТОВ "Еліт" самостійно. На обліку ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві перебуває ТОВ Еліт , яке з 02.06.2014 по даний час має заборгованість перед бюджетом. Жодного повідомлення про реалізацію на прилюдних електронних торах майна ТОВ Еліт , яке перебуває в податковій заставі згідно акту опису майна від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15 від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до контролюючого органу не надходило. Також, не погоджується з вимогами позивача про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем не доведено факту порушення його прав, які підлягають відновленню в судовому порядку за визначених позивачем підстав.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Предметом спору у цій справі є усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави, зокрема на підставі статті 391 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2).

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що предметом податкової застави є майно виключно боржника-платника податків.

Таким чином, оскільки позивач не є боржником, та враховуючи те, що звернення стягнення на податкову заставу можливе лише на майно платника-боржника, до правовідносин, що склалися між сторонами, не можуть застосовуватись норми Податкового кодексу України в частині питання податкової застави.

Згідно з пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (пункт 93.2).

Пунктом 93.4 статті 93 цього ж Кодексу встановлено, що у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Із аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їхнього проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто є правочином.

Ураховуючи той факт, що на час розгляду справи майно реалізовано і право власності на це майно набув позивач на підставі правочину (придбане на електронних торгах), то має місце спір про право цієї особи, оскільки наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан його речового права на спірне майно.

За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом частини 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 7, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав на електронних торгах рухоме майно в кількості 189 найменувань (обладнання для виготовлення морозива, меблі та офісне приладдя, комп`ютерна та оргтехніка тощо), про що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. складено Акт № 1 про проведення електронних торгів на підставі протоколу проведення електронних торгів № 413283 від 18.06.2019 року.

Докази на підтвердження оспорення та скасування в судовому порядку процедури електронних торгів сторонами до матеріалів справи не надані, а відтак їх результати є дійсними.

За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Отже, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

Таким чином, власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Позивач просить усунути перешкоди у здійсненні ним права розпорядження на належне йому на праві власності рухоме майно шляхом припинення податкової застави.

На переконання суду, позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві розпорядження своїм майном, зокрема у спосіб припинення податкової застави.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що реалізоване на електронних торгах на користь позивача рухоме майно знаходиться у податковій заставі у зв`язку із наявністю податкового боргу у ТОВ "Еліт", якому це майно належало до торгів.

В той же час, станом на момент звернення до суду із даним позовом та розгляду цієї справи судом ТОВ "Фірма Альянс-Капітал" є власником майна, придбавши його на електронних торгах.

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Цивільного кодексу, Закону України "Про виконавче провадження", особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

З наданого відповідачем акту опису майна № 15/26-59-25-01-15 від 08.10.2014 вбачається, що в податковій заставі перебуває рухоме майно у кількості 20 одиниць, що є у власності позивача, а саме:

Джемонаповнювач, інв. №77;

Ємкість швидкого охолодження, інв. №88;

Пакувальна машина до лінії "Арктік", інв. №214;

Повітряохолоджувач ESAZ 20574 Е, інв. №5115;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28468;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28467;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28469;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28470;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28471;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28472;

Пристрій для наповнювання стаканів двокольр. морозива з джемом, інв. №5884;

Установка для виробництва льодяної води, інв. №6641;

Установка для приготування суміші Хойер Промікс НТСТ 200, інв. №6642;

Установка для фасовки, інв. №2993;

Установка мийки обладнання, інв. №39;

Фільтр для очистки води, інв. №80;

Фруктонаповнювач, інв. №82;

Холодильна установа, інв. №46;

Холодильний агрегат НК REFRIGERATOR ОЛВ, інв. №15;

Шафа дозрівання, інв. №89;

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково в частині припинення податкової застави рухомого майна в кількості 20 найменувань.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст..74, 76,77, 129, ст.ст. 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити податкову заставу рухомого майна в кількості 20 найменувань, яка зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13.10.2014 за № 45354853 та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал" на підставі Акту № 1 про проведення електронних торгів від 03.07.2019, а саме:

Джемонаповнювач, інв. №77;

Ємкість швидкого охолодження, інв. №88;

Пакувальна машина до лінії "Арктік", інв. №214;

Повітряохолоджувач ESAZ 20574 Е, інв. №5115;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28468;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28467;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28469;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28470;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28471;

Повітряохолоджувач STEFANI SH1 056/2 В6 камера, інв. №28472;

Пристрій для наповнювання стаканів двокольр. морозива з джемом, інв. №5884;

Установка для виробництва льодяної води, інв. №6641;

Установка для приготування суміші Хойер Промікс НТСТ 200, інв. №6642;

Установка для фасовки, інв. №2993;

Установка мийки обладнання, інв. №39;

Фільтр для очистки води, інв. №80;

Фруктонаповнювач, інв. №82;

Холодильна установа, інв. №46;

Холодильний агрегат НК REFRIGERATOR ОЛВ, інв. №15;

Шафа дозрівання, інв. №89;

3. Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал" (79069, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 313 Б; код ЄДРПОУ 40135198) 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. судового збору та судового збору за касаційну скаргу в розмірі 2 118 (дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 00 коп..

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 28.01.2021 року.

Суддя С.М. Мудрий