Ухвала

від 28.01.2021 по справі 915/856/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 915/856/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту

до Товариства з обмеженою відповідальністю Транссклад ОМ ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства інфраструктури України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Малого приватного підприємства Іній ,

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

12.01.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватне акціонерне товариство Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (далі - ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ , скаржник) звернулось з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 (повний текст складений 24.12.2020) і рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.01.2021.

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.01.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г.М., Краснов Є. В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Звідси скаржник має вказати яку саме конкретно визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частину тощо якої статті та якого нормативно-правового акта) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому саме полягає неправильне застосування або порушення даної норми права.

Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №904/3807/19).

У касаційній скарзі ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ міститься посилання на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, зокрема скаржник зазначає, що суди не правильно застосували норми статті 267 Цивільного кодексу України, не застосували норми статті 264 Цивільного кодексу України та норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , порушили норми статей 7, 13, 14, 75, 99, 100, 236, 237, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Проте у касаційній скарзі не зазначено постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, а також не зазначено постанови Верховного Суду в якій міститься висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, від якого необхідно відступити.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

З огляду на викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у справі № 915/856/16 залишити без руху.

2. Встановити Приватному акціонерному товариству Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.

3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту , що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Уркевич