Рішення

від 28.01.2021 по справі 160/16222/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року Справа № 160/16222/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Консоль до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 року Приватне підприємство Консоль (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) та Державної податкової служби України (відповідач-2), в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних заяв від 08.12.2020 року та 13.01.2021 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС України у Дніпропетровській області від 03 листопада 2020 року №2095477/32433715;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати розрахунок коригування №21 від 21 серпня 2020 року в єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України Приватне підприємство Консоль направило на реєстрацію розрахунок коригування до податкової накладної № 21 від 21.08.2020 року. Квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію розрахунка коригування до податкової накладної, реєстрацію було зупинено, виявлено відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій, запропоновано подати додаткові пояснення. Позивачем були подані пояснення, проте оскаржуваним рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2020 року №2095477/32433715 позивачу відмовлено у реєстрації зупиненого розрахунку коригування №21 від 21.08.2020 року, у зв`язку з ненаданням платником документів. Позивач вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарської операції, на виконання яких складено розрахунок коригування. Оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування. Реєстрація розрахунку коригування, на думку позивача, була безпідставно зупинена, оскільки первинні документи Приватного підприємства Консоль засвідчують факт реального виконання останнім та його контрагентами господарських зобов`язань.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

08.12.2020 року представником позивача надано клопотання про долучення уточненої позовної заяви.

11.01.2021 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520. Оскаржуване рішення прийнято з підстави ненадання позивачем копій документів, а саме встановлено, що ПП "Консоль" до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №21 до податкової накладної від 13.02.2020 №13 не надано інформацію та документальне підтвердження щодо набуття/придбання прав на житло та/або 15 рахунок Капітальні інвестиції , документи які підтверджують власне будівництво або придбання об`єкту купівлі-продажу у третіх осіб, тощо. Згідно наданих документів на частині платіжних доручень відсутня банківська печатка. Відповідач вважає визначені підстави в Рішенні комісії для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ДПС України не надано відзиву на позовну заяву, про можливість подання відзиву повідомлено належним чином.

13.01.2021 року представником позивача подано уточнену позовну заяву з правильним визначенням дати рішення, що оскаржується.

14.01.2021 року представником позивача подано до суду додаткові пояснення на відзив, в яких вказано, що у процесі будівництва об`єкта позивачем укладались договори з підрядними організаціями на проведення окремих будівельних робіт, підрядних робіт та послуг на купівлю та постачання будівельних матеріалів. Сам факт того, що приватне підприємство Консоль виступає замовником будівництва, є беззаперечною правовою підставою набуття майнових прав на квартири в новозведеному об`єкті будівництва. Абз.3 п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Фактично вказаною нормою встановлено імперативну норму, яка дає покупцю товарів безумовне право на податковий кредит який не потребує будь-якого доказування при умові реєстрації такої накладної в ЄРПН. Податкова накладна №13 від 13 лютого 2020 року, виписана за фактом реалізації Позивачем майнових прав на користь ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій згідно квитанції №1 - зареєстровано в ЄРПН, що в свою чергу означає відсутність у податкового органу станом на день виписки та реєстрації податкової накладної №13 жодних сумнівів щодо документального підтвердження набуття приватним підприємством Консоль майнових прав на житло. Позивач зазначає, що платіжні доручення завірені печаткою банку та підписом відповідального працівника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство Консоль (код ЄДРПОУ 32433715) зареєстровано юридичною особою 11.03.2003 року.

Видами діяльності є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, 14.09.2020 року Приватне підприємство Консоль через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв`язку складено і направлено на реєстрацію розрахунок коригувань до податкової накладної № 21 від 21.08.2020 року на суму ПДВ -55000 грн.

З квитанції від 14.09.2020 року, яка надійшла у відповідь на реєстрацію вищезазначеного розрахунку коригування до податкової накладної, встановлено, що РК прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК № 21 від 21.08.2020 року в ЄРПН зупинена. У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 0010, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Сума компенсації вартості товару/послуги 0010, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та їх копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

На виконання зазначеного 29.10.2020 року позивач направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування № 1 від 29.10.2020 року, реєстрацію якого зупинено та у порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, в електронному вигляді подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

За результатами розгляду повідомлень комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, було прийнято рішення від 03 листопада 2020 року №2095477/32433715 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 21 від 21.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Форма рішення передбачає підкреслення документів, яких не вистачає, проте в спірних рішеннях жодного документу не підкреслено.

В графі додаткова інформація спірного рішення зазначено: відсутні документи щодо набуття/придбання прав на житло.

Досліджуючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст.201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

За змістом п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1.Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті46 Податкового кодексу України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно до п. 8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

За змістом п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягам операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування:

2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/роз рахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Судом встановлено, що в квитанції про зупинення розрахунку коригування, складеного на покупця ПП Консоль , міститься лише загальне посилання контролюючого органу щодо відповідності господарської операції п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозицію надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без визначення конкретного переліку документів.

При цьому, законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платникам податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органам рішення про реєстрацію податкової накладної.

Дотримання вимоги ясності і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Зазначена правова позиція викладена у Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 р. по справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 р. по справі №819/330/18.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містить в собі лише загальне твердження про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства за відсутності зазначення чітких порушень з боку платника податків у поданих документах та переліку конкретних документів, складених з такими порушеннями чи не надання документів.

Отже, такі рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про їх необґрунтованість.

Суд зазначає, що відповідачем в якості причини відмови у реєстрації податкової накладної зазначено: відсутні документи щодо набуття/придбання прав на житло.

При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок коригування від 21.08.2020 року №21 було складено з метою внесення коригувань до податкової накладної від 13.02.2020 року №13.

Вказана накладна була зареєстрована податковим органом без будь-яких зауважень, що свідчить про те, що податковим органом вже було перевірено документи стосовно господарської операції підприємства, за наслідками якою подаються податкова накладна від 13.02.2020 року №13 та розрахунок коригування від 21.08.2020 року №21.

Щодо непідтвердження набуття майнових прав на житло, судом встановлено, що майнові права на житло Консоль набуло на підставі укладеного з ТОВ Дніпровська будівельна компанія МІСТОБУДІВНИК договору №0102/19-1 від 1 лютого 2019 року, відповідно до якого ПП Консоль виступає замовником будівництва, предмет договору - будівництво житлового багатоквартирного будинку за адресою: місто Дніпро, вул. Замполіта Беляєва, буд.8.

У процесі будівництва об`єкта позивачем укладались договори з підрядними організаціями на проведення окремих будівельних робіт, підрядних робіт та послуг на купівлю та постачання будівельних матеріалів. Сам факт того, що приватне підприємство Консоль виступає замовником будівництва, є правовою підставою набуття майнових прав на квартири в новозведеному об`єкті будівництва.

Також, відповідачем у відзиві зазначено, що на частині платіжних доручень відсутня банківська печатка.

Проте, оскаржуване рішення від 03 листопада 2020 року №2095477/32433715 не містить інформації стосовно вказаного порушення.

Про наявність відповідного зауваження, відповідачем зазначено лише у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 11.01.2021 року, графа оскаржуваного рішення ненаданням платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків не містить позначення податковим органом. В графі надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства, також, не міститься інформації стосовно такої підстави для зупинення податкової накладної, як надання платіжних доручень без банківської печатки.

Згідно пункту 5 Порядку №520 зазначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Посилання відповідачем на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в Постановах від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18, від 02.07.2019 року по справі №140/2160/18, від 12.11.2019 року по справі №816/2183/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до нього протиправності.

Під час судового розгляду справи відповідачами не надані жодні пояснення з приводу зазначених вище обставин.

Щодо господарських відносин, які передували винесенню оскаржуваного рішення, судом встановлено, що у власній діяльності ПП Консоль на праві оренди використовує офісні приміщення, які винаймає у ПрАТ Будіндустрія та ТОВ ЮА РЕАЛ ЕСТЕЙТ . Для складування залишків товарів ПП Консоль використовує послуги зберігання у ФОП ОСОБА_1 .

Транспортування ТМЦ здійснюється із залученням підприємств-перевізників таких, як: ТОВ ІН-ТАЙМ (код ЄДРПОУ 32061200), ТОВ БЗБК (код ЄДРПОУ 38528093), ТОВ КОНВОЙ ТРАНС (код ЄДРПОУ 39352706), ТОВ НОВА ПОШТА (код ЄДРПОУ 31316718), ФОП ОСОБА_2 (код ІПН НОМЕР_1 ) та ТОВ ІМПУЛЬС КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 39318031).

Безпосередня господарська діяльність здійснюється із залученням підрядних організацій, в той же час на ПП Консоль відповідно до штатного розкладу офіційно працевлаштовано 4 кваліфіковані працівники.

За 2019 рік ПП Консоль сплачено до державного бюджету України 336 058 грн. з податку на додану вартість та 187 035 грн. з податку на прибуток, за 2020 рік - 827 066 грн. з ПДВ та 99 837 грн. податку на прибуток відповідно.

В рамках одного з основних різновидів господарської діяльності між ПП Консоль та ТОВ Дніпровська будівельна компанія МІСТОБУДІВНИК було укладено договір №0102/19-1 від 1 лютого 2019 року.

Предметом договору є будівництво житлового багатоквартирного будинку за адресою: місто Дніпро, вул. Замполіта Беляєва, буд.8. У якості підрядника було залучено ТОВ Балівська будівельна компанія .

В наступному, у зв`язку з набуттям ПП Консоль майнових прав на квартири у новозбудованому житловому будинку та у зв`язку з тим, що позивач є суб`єктом, що здійснює продаж таких прав фізичним та юридичним особам згідно КВЕД, між приватним підприємством Консоль та товариством з обмеженою відповідальністю Балівський завод залізобетонних конструкцій було підписано договір купівлі-продажу майнових прав №1302/20-3 від 13 лютого 2020 року, відповідно до умов якого ПП Консоль (Продавець) передає ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій (Покупцю) у власність майнові права на квартиру, а покупець у свою чергу зобов`язується сплатити передбачену договором ціну. Майнові права передаються шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав на квартиру, який підписується сторонами після здійснення покупцем оплати вартості майнових прав та є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна майнових прав на квартиру за договором складає 842 790грн., у тому числі ПДВ - 140 465 грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав №1302/20-3 від 13 лютого 2020 року ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій було перераховано на рахунок ПП Консоль передбачену договором суму згідно платіжних доручень № 168 від 13 лютого 2020 року (330 000 грн.), та №392 від 10 березня 2020 року (512 790 грн.).

На суми отриманих оплат ПП Консоль відповідно до ст.187 Податкового кодексу України були виписані та направлені на реєстрацію: податкова накладна №13 від 13 лютого 2020 року на суму 330 000 грн. та податкова накладна №4 від 10 березня 2020 року на суму 512 790 грн. (коди УКТ ЗЕД в обох податкових накладних - 00103) відповідно до квитанцій №1 - зареєстровані в ЄРПН.

В наступному, за ініціативи покупця та за взаємною згодою сторін договір купівлі- продажу майнових прав №1302/20-03 від 13 лютого 2020 року було розірвано на підставі додаткової угоди від 20 серпня 2020 року, в наслідок чого майнові права на квартиру були повернуті відповідно до акту приймання-передачі майнових прав від 20 серпня 2020 року.

Повернення попередньо сплачених коштів ПП Консоль здійснювалось у три етапи:

- 21 серпня 2020 року ПП Консоль перераховано ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій 300 000 грн. відповідно до платіжного доручення №2879;

- 21 серпня 2020 року ПП Консоль перераховано ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій 400 000 грн. відповідно до платіжного доручення №2879;

- 25 серпня 2020 року ПП Консоль перераховано ТОВ Балівський завод залізобетонних конструкцій 142 790 грн. відповідно до платіжного доручення №2882.

В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання товарів за податковою накладною.

Відповідні первинні документи, що зазначені вище долучені до матеріалів справи.

Дослідження вказаних документів, копії яких наявні в матеріалах справи вказує, що вони складені відповідно дост.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та свідчать про придбання товарно-матеріальних цінностей, що відображено в бухгалтерському та податковому обліку. Також в цих документах відображений рух активів.

Як було встановлено судом і зазначено вище, ПП Консоль було подано через електронний кабінет повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування № 1 від 29.10.2020 року, реєстрацію якого зупинено, що підтверджується матеріалами справи.

Наявність та подання зазначених документів до реєстрації розрахунку коригування відповідачами під час розгляду справи не спростовувалась.

В оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи не надані та які документи необхідно надати позивачу з метою можливості реєстрації розрахунку коригування.

Згідно правової позиції колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних та не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії 03 листопада 2020 року №2095477/32433715 про відмову ПП Консоль в реєстрації розрахунку коригування № 21 від 21.08.2020 року.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати накладну, суд зазначає таке.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством повноваження щодо реєстрації ПН після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

Враховуючи висновки суду про протиправність рішення податкового органу, для відновлення порушених прав платника податків, суд вважає обґрунтованими вимоги позову в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідатиме основним принципам здійснення судочинства.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, правомірність спірних рішень, перед судом не доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову у загальному розмірі 4204,00 грн. (платіжне доручення №3355 від 30.11.2020 року) підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Консоль» (вул. Заводська, б. 25, с. Партизанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52012, код ЄДРПОУ 32433715) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) та Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення №2095477/32433715 від 21.08.2020 р. та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС України у Дніпропетровській області від 03 листопада 2020 року №2095477/32433715.

Зобов`язати ДПС України зареєструвати розрахунок коригування №21 від 21 серпня 2020 року в єдиному реєстрі податкових накладних.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Приватного підприємства Консоль документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 4204,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме:

- 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова