Рішення

від 27.01.2021 по справі 620/4326/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/4326/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо обмеження абсолютного граничного максимального розміру пенсії;

- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ без обмеження її абсолютного граничного максимального розміру;

- зобов`язати відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у визначений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Свої вимоги обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсій, яке визначено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VІІІ від 24.12.2015, повинно застосовуватись лише до пенсій, призначених починаючи з 01.01.2016, і таке обмеження не може застосовуватись до пенсій, призначених раніше.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 позовна заява залишена без руху. У встановлений строк вимоги ухвали виконані

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки у оскаржуваних правовідносинах діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Крім того, зазначив, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 620/3360/18 не зобов`язано відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 17.04.2014 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , що підтверджується посвідченням від № НОМЕР_1 (серії НОМЕР_2 ) (а.с.28 на звороті).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі №825/1173/18, яке набрало законної сили 25.04.2018, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та, в тому числі, зобов`язано ГУПФ України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900-VІІІ від 23.12.2015, ст. ст. 51, 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції , виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимального розміру (а.с.16-18).

На виконання вказаного рішення відповідачем проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимального розміру, що не заперечується сторонами.

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, надійшла довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії за нормами, чинними станом на 01.01.2016, у зв`язку з чим відповідачем було проведено відповідний перерахунок.

Не погодившись з таким перерахунком, позивач оскаржив його до суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі №620/3360/18, яке набрало законної сили 01.02.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням раніше виплачених сум.

Отримавши пенсію, після її перерахунку на виконання вказаного рішення суду, позивач з`ясував, що відповідачем перерахунок проведено з обмеженням її максимального розміру.

12.08.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з вимогою привести виплату пенсії відповідно до чинного законодавства, а саме скасувати обмеження її граничного максимального розміру та виплатити різницю за час її протиправного обмеження (а.с.23).

Листом від 14.09.2020 № 3259-3324/Р-02/8-2500/20 відповідач повідомив позивача, що пенсія виплачується згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 №620/3360/18, в якому суд не зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплачувати йому пенсію без обмеження її граничного максимального розміру (а.с.24-25).

Згідно з наданим перерахунком від 13.05.2020 підсумок пенсії позивача складає 22061,63 грн, але з урахуванням максимального розміру пенсії обмежений до 19897,64 грн (а.с.26).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України № 911-УІІІ від 24.12.2015 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни і до Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в частині визначення максимального розміру пенсії, але пунктом 2 Прикінцевих положень дія Закону України № 911-VIII щодо обмеження максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Позивачу пенсія призначена в 2014 році.

У регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений в ч. 1 ст. 57 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2017 у справі К/800/26214/17.

20.12.2016 Конституційний Суд України оприлюднив Рішення у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб . Відповідно до резолютивної частини Рішення, КСУ визнав неконституційними положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , а саме:

- частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період: з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень;

- першого речення частини першої статті 54, відповідно до якого тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни ІІІ групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України Про державну службу , Про прокуратуру , Про судоустрій і статус суддів , призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Таким чином, з 20.12.2016 положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , які визнані неконституційними, втратили чинність.

Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного заростання в Україні внесені зміни в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон), відповідно до яких максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100%, до категорії 2, - 95 %.

Зазначені зміни набрали чинності з 01.05.2014.

В попередній редакції Закону, максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 13 встановлювався в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95 %.

Отже, пенсії, призначені до 01.05.2014, обмежені максимальним розміром 80%, а пенсії призначені з 01.05.2014 - 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Пенсія призначається за нормами законодавства, які чинні на день призначення пенсії.

Позивач звільнений на пенсію 17.04.2014 та має вислугу 33 роки, розмір пенсії при призначенні складав 80% відповідних сум грошового забезпечення.

Отже, беручи до уваги дату звільнення та вислугу років, ГУ ПФУ в Чернігівській області повинно було дійти висновку про те, що норма про обмеження максимального розміру пенсії у відношенні позивача не розповсюджується, а її максимальний розмір повинен складати 80% відповідних сум грошового забезпечення.

З урахуванням ст. 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки вищевказані обставини встановлені судовими рішеннями Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі №825/1173/18 та від 07.11.2018 у справі №620/3360/18, які набрали законної сили, тому вони не потребують доказування.

Крім того, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ без обмеження її абсолютного граничного максимального розміру.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ГУПФ України в Чернігівській області на його користь 10 000,00 грн моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували заподіяння моральної шкоди, та доказів правильності проведеного розрахунку її розміру, тому правові підстави для її відшкодування відсутні.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки в розумінні статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.

Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки мають бути стягнуті судові витрати у розмірі 420,40 грн судового збору.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) щодо обмеження ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) абсолютного граничного максимального розміру пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ без обмеження її абсолютного граничного максимального розміру.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2021 року.

Суддя О.Є. Ткаченко