Постанова

від 28.01.2021 по справі 826/1684/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/1684/17

адміністративне провадження № К/9901/45346/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2017 (судді - Федорчук А.Б., Качур І.А., Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 (судді - Губська Л.В., Оксененко О.М., Федотов І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації про визнання наказу протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

У січні 2017 року ТОВ А.Т.К. звернулось до суду з позовом, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати наказ заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації №3715/5 від 20.12.2016 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

-зобов`язати Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення в державному реєстрі скасованої державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме права оренди землі ТОВ А.Т.К. за рішеннями державних реєстраторів прав на нерухоме майно Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області від 25.11.2015 №26459297, №26462171, №26461451; від 02.10.2015 №24988850; від 28.12.2015 №27585122.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ А.Т.К. на підставі договорів оренди землі від 01.11.2005, 04.01.2006, 20.06.2007, 20.12.2007 та 20.12.2007, укладених з Чуднівською районною державною адміністрацією, користується земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди на які було зареєстроване за позивачем відповідно до діючого на той час законодавства, а саме:

- право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 1825882800:09:000:0112 зареєстроване в Чунівському РВ Житомирської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.11.2005 за №040522400370;

- право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 1825882800:06:000:0011 зареєстроване в Чунівському РВ Житомирської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2006 за №040622400001;

- право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 1825882800:06:000:0007 зареєстроване в Чунівському РВ Житомирської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.03.2008 за №040822400014;

- право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 1825885600:04:000:0235 зареєстроване в Чунівському РВ Житомирської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.03.2008 за №040822400002;

- право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 1825884400:05:000:0185 зареєстроване в Чунівському РВ Житомирської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.06.2009 за №040922400076.

В 2015 році ТОВ А.Т.К. подало до реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області зазначені вище договори оренди із внесеними до них змінами і доповненнями для здійснення реєстрації/перереєстрації речового права - права оренди на вказані вище земельні ділянки відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речового права та їх обтяжень , на підставі чого державними реєстраторами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були вчинені відповідні реєстраційні дії на підставі рішень №26459297, №26462171, №26461451, №24988850, №27585122.

20.09.2016 Головним управлінням було направлено лист №11-6-0.31-9719/2-16 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з метою з`ясування викладених у зверненні від 16.09.2016 обставин.

Судами встановлено, що довідавшись з листа Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 23.09.2016 №10298/19/44/2016-16 про допущені порушення, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області просило вжити заходів щодо перевірки службової діяльності державного реєстратора Бердичівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 , визнати неправомірними її дії та притягнути до відповідальності, а також скасувати здійснену нею реєстрацію інших речових прав (прав оренди) на земельні ділянки (кадастрові номери 1825882800:06:000:0011, 1825882800:09:000:0112, 1825882800:06:000:0007, 1825885600:04:000:0235, 1825884400:05:000:0185).

28.10.2016 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №5-6-0.6-11029/2-16, в якій зазначено, що до Головного управління надійшов лист ГО Атошник , БО МБФ Воїни світла та ВГЖ Айдар від 16.09.2016 з приводу державної реєстрації інших речових прав (прав оренди) земельних ділянок, що розташовані на території Чуднівського району Житомирської області.

Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16.12.2016 вирішено задовольнити скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 28.10.2016 №5-6-0.6-11029/2-16 в частині оскарження рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Наказом заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації №3715/5 від 20.12.2016 (далі - Наказ №3715/5), зазначені вище рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких були зареєстровані речові права ТОВ А.Т.К. на оренду земельних ділянок, скасовано.

З даного Наказу №3715/5 вбачається, що він прийнятий на підставі п.1 ч.2, пп. а п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1128, та висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16.12.2016 за результатами розгляду скарги Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області від 28.10.2016.

На підставі Наказу №3715/5 Департаментом державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України були скасовані вищезазначені рішення державних реєстраторів Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області щодо державної реєстрації речового права оренди землі за позивачем.

Не погоджуючись з зазначеним наказом, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що розгляд та прийняття спірного наказу про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме права оренди землі за Позивачем, були здійснені з порушенням вимог законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністра юстиції України №3715/5 від 20.12.2016 року про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Зобов`язано Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення в державному реєстрі скасованої державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме права оренди землі ТОВ А.Т.К. за рішеннями державних реєстраторів прав на нерухоме майно Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області від 25.11.2015 року №26459297, №26462171, №26461451; від 02.10.2015 року №24988850; від 28.12.2015 року №27585122.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуваний Наказ Мінюста №3715/5 від 20.12.2016 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято з порушенням вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Суди дійшли висновку, що Комісією порушено порядок розгляду скарги в частині встановлення факту дотримання скаржником строку подання скарги.

Крім того, позивача не було повідомлено про розгляд скарги, чим порушено його права, оскільки не повідомлення позивача про подання та розгляд скарги безпосередньо має вплив на його права та інтереси, адже за результатами розгляду скарг зроблено висновок про необхідність скасування спірних рішень, якими за позивачем зареєстровано право оренди земельних ділянок.

З ухваленими судовими рішеннями не погодилось ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, звернулось з касаційною скарго, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просило їх скасувати та ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи, не досліджено належним чином докази, які мають значення для правильного вирішення спору та ухвалено рішення, які підлягають скасуванню.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.

З такими висновками суддів колегія не погоджується з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017р.), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. .

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).

Крім того, у постанові від 29.05.2019р. у справі №826/9341/17 Великою Палатою Верховного Суду була висловлена правова позиція стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття речових прав на нерухоме майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не враховувати запропонований підхід під час вирішення цієї справи.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування реєстраційних дій, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи, а не позивача.

Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від №3715/5 від 20.12.2016, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме реєстрацію за ТОВ А.Т.К. права оренди земельних ділянок. Тобто, ТОВ А.Т.К. звернулося до суду з метою захисту порушених прав, які виникають із земельних правовідносин.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що даний спір не має ознак публічно-правового спору, оскільки спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З огляду на суб`єктний склад учасників даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідно до статті 239 КАС України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 - скасувати.

Провадження у справі №826/1684/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації про визнання наказу протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити дії, - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук