Постанова

від 28.01.2021 по справі 520/2028/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 520/2028/2020

адміністративне провадження № К/9901/27504/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду справи в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/2028/2020

за адміністративним позовом Приватного підприємства АМД-2014 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: О. О. Біленський) від 11 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: С. С. Рєзнікова, Л. В. Мельнікова, А. О. Бегунц) від 22 вересня 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Приватне підприємство АМД 2014 (далі - ПП АМД 2014 ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000650511 винесене 25 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Харківській області про донарахування ПП АМД 2014 суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1251213 грн. та фінансових санкцій згідно статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 21773,75 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення контролюючого органу ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень та підлягає скасуванню, оскільки ПП АМД 2014 дотримано вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по господарським операціям з ТОВ АВТОРЕЙД ЮА за Договором № 14/05/2019-А у травні 2019 року, ПП АМД 2014 надано контролюючому органу належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання товару, який призначений для використання у господарській діяльності.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000650511 винесене 25 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Приватного підприємства АМД 2014 судовий збір у сумі 19094 грн. 80 коп.

4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 203жовтня 2020 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

5. Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку попереднього розгляду справи.

7. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04 травня 2007 року Приватне підприємство АМД 2014 зареєстровано в якості юридичної особи, станом на момент перевірки перебувало на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області, є платником податку на додану вартість з 03 грудня 2013 року.

9. У період з 10 жовтня 2019 року по 17 жовтня 2019 року на підставі направлення на перевірку від 10 жовтня 2019 року № 1278, виданого Головним управлінням ДПС у Харківські області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1, статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управляння ДПС у Харківській області від 09 жовтня 2019 року № 1081, фахівцями контролюючого органу проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП АМД 2014 з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо взаємовідносин з ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА за травень 2019 року, що відображено у податковій декларації з ПДВ за травень 2019 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від зазначеного вище контрагента постачальника.

10. Результати перевірки оформлені акт від 24 жовтня 2019 року № 480/20-40-05-11-10/35069883, у висновках якого зафіксовані наступні порушення ПП АМД 2014 :

вимог пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 1251213 грн., у тому числі за травень 2019 року у сумі 1251213 грн..

11. Позивачем 11 листопада 2019 року подало до Головного управління ДПС у Харківській області заперечення на акт, за наслідками розгляду яких 21 листопада 2019 року на адресу ПП АМД 2014 надійшла відповідь Головного управління ДПС у Харківській області за № 10075/10/20-40-05-11-16 від 20 листопада 2019 року на заперечення на акт щодо правомірності висновків контролюючих органів та залишення їх без змін.

12. Зі змісту акта перевірки судами встановлено, що підставою для висновку контролюючого органу про те, що у ПП АМД 2014 відсутні підстави для віднесення до складу витрат та формування податкового кредиту отримані послуги в перевіряємий період слугували наступні підстави:

- ненадання ПП АМД 2014 пояснень та документального підтвердження щодо транспортування, зберігання мінівантажувачів самохідних, фронтальних ВОВСАТ та їх реєстрація в Держтехнагляді та постановки на облік;

- відсутність у видаткових та податкових накладних, які зареєстровано в ЄРП інформації, яка може ідентифікувати мінівантажувачі самохідні, фронтальні ВОВСАТ, а саме: номера шасі (кузова, рами); маси, об`єму двигуна, типу пального; кольору; року випуску; транзитних номерів;

- відсутність акта-прийому передачі транспортних засобів;

- наявна інформація, яка находиться в базах даних ГУДПС у Харківській області, а також податкова інформація щодо ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА та ТОВ ЛИГЕЯ , відповідно до якої встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг, з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для перевезення га зберігання мінівантажувачів самохідних, фронтальних ВОВСАТ в кількості 13 штук.

13. На підставі вказаних вище висновків акта перевірки контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2019 року № 00000650511, яким визначена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 1251213,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 625606,50 грн.

14. Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

15. Разом з тим, досліджуючи господарські операції з ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА суди попередніх інстанцій встановили, що 14 травня 2019 року між ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА та ПП АМД 2014 укладено договір купівлі-продажу № 14/05/2019-А (далі-Договір 14/05/2019-А), відповідно до умов якого, ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА , як Продавець зобов`язався своєчасно поставити у власність ПП АМД 2014 , як Покупця товар - автомобілі, спецтехнику, міні навантажувачі (далі-Товар) на умовах цього Договору.

16. Відповідно до пункту 4.2 Договору 14/05/2019-А загальна сума Договору складає суму вартості Товару, поставленого в рамках даного Договору, та складає орієнтовано 8000000 грн.

17. Засобами платежів є національна валюта України - гривня. Покупець здійснює оплату Товару наступним чином: 5% вартості поставленого згідно видаткової накладної - протягом 5 банківських днів з моменту поставки Товару; 10 % вартості Товару - протягом 150 банківських днів з моменту поставки товару; 85 % вартості товару - протягом 180 банківських днів з моменту поставки Товару (п. 5.1 Договору 14/05/2019-А).

18. В період з 17 травня 2019 року по 29 травня 2019 року ТОВ АВТОРЕЙД ЮА поставив ПП АМД 2014 Товар: мінівантажувачі самохідні, фронтальні, на коленому ходу, марка ВОВСАТ, модель S 850, календарний рік виготовлення 2012, модельний рік виготовлення 2012, номер шасі: НОМЕР_1 , об`єм двигуна 3769 с.м.3, тип дизельний, потужність 68.6 кВт., на загальну суму 7507208,01 грн., у тому числі суму ПДВ 1251213,00 грн.

19. Факт отримання ПП АМД 2014 від ТОВ АВТОРЕЙД ЮА товару за Договором № 14/05/2019-А та подальше його використання в господарській діяльності підтверджується наступними первинними документами: роздруківкою сертифіката походження Товару: мінівантажувачі самохідні, фронтальні, на коленому ходу, марка ВОВСАТ, модель S 850, календарний рік виготовлення 2012, модельний рік виготовлення 2012, номер шасі НОМЕР_1 , об`єм двигуна 3769 с.м.3, тип дизельний, потужність 68.6 кВт; рахунком-фактурою №135/5 від 17 травня 2019 року; видатковою накладною №135 від 17.05.2019; рахунком-фактурою №136/5 від 20 травня 2019 року; видатковою накладною №136 від 20 травня 2019 року; рахунком-фактурою №137/5 від 22 травня 2019 року; видатковою накладною №137 від 22 травня 2019 року; рахунком-фактурою №138/5 від 23 травня 2019 року; видатковою накладною №138 від 23 травня 2019 року; рахунком-фактурою №139/5 від 24 травня 2019 року; видатковою накладною №139 від 24 травня 2019 року; рахунком-фактурою №140/5 від 27 травня 2019 року; видатковою накладною №140 від 27 травня 2019 року; рахунком-фактурою №141/5 від 28 травня 2019 року; видатковою накладною №141 від 28 травня 2019 року; рахунком-фактурою №142/5 від 29 травня 2019 року; видатковою накладною №142 від 29 травня 2019 року; рахунком-фактурою №143/5 від 29 травня 2019 року; видатковою накладною №143 від 29 травня 2019 року; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за травень 2019 року (контрагент: Авторейд ЮА); оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №281 за 2 квартал 2019 року (контрагент: Авторейд ЮА без зазначення суми ПДВ);

- договором поставки №01\0619 від 03 червня 2019 року (далі-Договір№ 01\0619), відповідно до умов якого ПП АМД 2014 зобов`язалося поставити ТОВ ЛИГЕЯ товар, найменування якого зазначається в рахунках-фактурах Постачальника; первинними документами, які підтверджують факт поставки товару: мінівантажувачів самохідних, фронтальних ВОВСАТ на загальну суму 7676422,40 грн. відповідно до умов Договору №01\0619, а саме: рахунком-фактурою №СП-0001115 від 13 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000560 від 13 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001114 від 12 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000559 від 12 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001110 від 11 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000556 від 11 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001107 від 10 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000552 від 10 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001106 від 10 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000551 від 10 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001105 від 10 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000550 від 10 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001098 від 07 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000545 від 07 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001097 від 07 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000544 від 07 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001092 від 06 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000539 від 06 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001088 від 05 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000534 від 05 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001081 від 04 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000529 від 04 червня 2019 року; рахунком-фактурою №СП-0001080 від 04 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000528 від 04 червня 2019 року; рахунком-фактурою № СП-0001079 від 03 червня 2019 року; видатковою накладною №РН-000528 від 03 червня 2019 року; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №316 за червень 2019 року (контрагент: ТОВ ЛИГЕЯ );

- договором № 020919-1 про відступлення права вимоги (переведення (боргу) від 02 вересня 2019 року, відповідно до умов якого ТОВ АВТОРЕЙД ЮА передає належне йому право вимоги на суму 181500,00 грн., згідно з договором поставки №14/05/2019-А від 14 травня 2019 року, укладений між ТОВ АВТОРЕЙД ЮА та ПП АМД 2014 (далі- Основний Договір), а ТОВ ЛИГЕЯ приймає право вимоги за Основним Договором;

- договором № 030919-1 про відступлення права вимоги (переведення (боргу) від 03 вересня 2019 року, відповідно до умов якого ТОВ АВТОРЕЙД ЮА передає належне йому право вимоги на суму 7325780,01 грн., згідно з договором поставки №14/05/2019-А від 14 травня 2019 року, укладений між ТОВ АВТОРЕЙД ЮА та ПП АМД 2014 (далі- Основний Договір), а ТОВ ЛИГЕЯ приймає право вимоги за Основним Договором;

- договором №10919 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05 вересня 2019 року, укладений між ТОВ ЛИГЕЯ та ПП АМД 2014 . Відповідно до умов якого, зобов`язання між ТОВ ЛИГЕЯ та ПП АМД 2014 за Договором № 14/05/2019-а на суму 7507208 грн. вважаються припиненими. Зобов`язання між ТОВ ЛИГЕЯ та ПП АМД 2014 за Договором № 01/0619 вважаються припиненими частково в сумі 7507208 грн. Заборгованість ТОВ ЛИГЕЯ перед ПП АМД 2014 за Договором № 01/0619 складає в розмірі 169214,39 грн.;

- актом №1-0919 про зарахування зустрічних однорідних вимог, підписаний 05 вересня 2019 року між ТОВ ЛИГЕЯ та ПП АМД 2014 .

20. Судовим розглядом судами встановлено, що ПП АМД 2014 придбав вищезазначені мінівантажувачі самохідні, фронтальні ВОВСАТ у ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА з метою їх перепродажу, а не експлуатації (використання у господарській діяльності), у останнього не виникло обов`язку щодо реєстрації їх в Держтехнагляді та постановки на облік.

21. Також встановлено, що отримання прибутку та економічної доцільності вказаної вище господарської операції за Договором № 14/05/2019-А підтверджується бухгалтерською довідкою від 11 листопада 2019 року. Факт оприбуткування в бухгалтерському обліку придбаної послуги у ТОВ АВТОРЕЙД ЮА та подальше її використання в господарській діяльності підприємства підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахункам 361 в розрізі контрагента - покупця ТОВ ЛИГЕЯ .

22. З урахуванням вимог статті 201 Податкового кодексу України, за результатами вчинення господарських операцій за Договором №14/05/2019-А, ТОВ АВТОРЕЙД ЮА виписано наступні податкові накладні: № 133 від 17 травня 2019 року на суму 1210000 грн., у тому числі ПДВ 201666,67 грн.; №134 від 20 травня 2019 року на суму 1116640 грн., у тому числі ПДВ 186106,67 грн.; №135 від 22 травня 2019 року на суму 680000 грн., у тому числі ПДВ 113333,33 грн.; №136 від 23 травня 2019 року на суму 1206640 грн.; №137 від 24 травня 2019 року на суму 695000 грн., у тому числі ПДВ 113333,33 грн.; №138 від 27 травня 2019 року на суму 984000 грн., у тому числі ПДВ 164000 грн.; №139 від 28 травня 2019 року на суму 745000 грн., у тому числі ПДВ 124166,67 грн.; №140 від 29 травня 2019 року на суму 560000 грн., у тому числі ПДВ 93333,33 грн.; №141 від 29 травня 2019 року на суму 310000 грн., у тому числі ПДВ 51666,67 грн.

23. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за травень 2019 року у сумі 1251213,34 грн., відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень 2019 року.

24. Зазначені податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, що не заперечується податковим органом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ АВТОРЕЙД ЮА за Договором №14/05/2019-А у травні 2019 року, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. ПП АМД 2014 надано контролюючому органу належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання товару, який призначений для використання у господарській діяльності.

26. При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА та ТОВ ЛИГЕЯ , що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час її складання будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, тобто не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже оформлення вказаного акта з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості.

27. Водночас, суди не взяли до уваги й посилання контролюючого органу щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки вказаний факт не може бути беззаперечним свідченням безтоварності спірної операції. Крім того, у матеріалах справи відсутні вироки судів за статті 205 та 205-1 Кримінального кодексу України, такі що набрали законної сили та якими встановлено факти фіктивності господарських операцій між позивачем та ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА , ТОВ ЛИГЕЯ . Разом з тим, надані позивачем первинні документи в сукупності із іншими дослідженими судом доказами є достатніми доказами реального виконання господарських операцій.

28. Отже, суди дійшли висновку про те, що висновки акта перевірки по взаємовідносинам ПП АМД 2014 з ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА та ТОВ ЛИГЕЯ спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

30. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 520/2028/2020 є пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник вважає за необхідне відійти від правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції у своєму рішенні, це зокрема, постанови Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а, від 05 вересня 2019 року у справі № 520/10016/18, від 11 вересня 2018 року у справах № 804/4787/16, № 815/6105/17.

31. Необхідність відступлення від зазначених висновків Верховного Суду скаржник обґрунтував тим, що відсутність товарно-транспортних накладних не є єдиним самостійним аргументом контролюючого органу, а тому застосування вказаних постанов Верховного Суду є недоречним, оскільки висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій були сформовані виходячи із сукупності чинників, а не з одного єдиного доказу.

32. Відповідач у касаційній скарзі цитує загальні висновки, викладені в постановах суду касаційної інстанції, щодо підтвердження реальності господарських операцій належними первинними документами, дослідження фактів зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю, щодо необхідності платникам податку виявляти належну обачність й обережність при виборі контрагента, щодо врахування фактичної можливості у суб`єктів господарювання виконати обумовлені договорами роботи/послуги, зокрема встановлення факту відсутності/наявності трудових та матеріальних ресурсів тощо.

33. У свою чергу, скаржник наводить ряд постанов Верховного Суду, у яких, на думку відповідача, Верховний Суд досліджував товарність господарських операцій, виходячи із подібних обставин та із подібними аргументами контролюючого органу, це зокрема, постанови Верховного Суду від 25 вересня 2020 року у справі № 820/2620/16, від 06 вересня 2019 року у справі № 820/2835/18, від 22 квітня 2020 року у справі № 826/26660/15,від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 27 січня 2020 року у справі № 640/19386/18.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

35. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України), що підлягає застосуванню у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

37. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

38. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

39. Згідно з пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

40. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

41. Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

42. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

43. Абзаци другий, третій пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України встановлюють, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

44. Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань..

45. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачає, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

46. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

47. Згідно з частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

48. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

49. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

50. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

51. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

52. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

53. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

54. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

55. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

56. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

57. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентами з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

58. При укладенні договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

59. Суди окрім дослідження первинних документів, складених на реалізацію укладених зі спірними контрагентами договори, цілком обґрунтовано також врахували те, що отримані товари від контрагентів позивачем використано у подальшій своїй господарській діяльності та відображені у податковому обліку позивача.

60. Суди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

61. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, наявністю укладеного договорів з додатками до нього, договорами поставки з перевезення товару, первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, роздруківкою сертифіката походження товару, рахунками-фактурою, оборотно-сальдовими відомостями, договорами про відступлення права вимоги (переведення (боргу), актом про зарахування зустрічних однорідних вимог та інші.), оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

62. Суди попередніх інстанцій дослідили питання щодо неподання позивачем документів відносно реєстрації мінівантажувачів самохідних, фронтальних ВОВСАТ в Держтехнагляді та їх постановки на облік, оцінивши через положення Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 січня 2010 року № 8.

63. Судами правильно встановлено, що ПП АМД 2014 придбав вищезазначені мінівантажувачі самохідні, фронтальні ВОВСАТ у ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА з метою їх перепродажу, а не експлуатації (використання у господарській діяльності), у останнього не виникло обов`язку щодо реєстрації їх в Держтехнагляді та постановки на облік. Доказів фактичної експлуатації позивачем придбаних мінівантажувачів матеріали справи не містять, відповідачем вказану обставину не доведено.

64 . Наявність потужностей та мощностей у позивача підтверджена документально та встановлено контролюючим органом. Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідно до пункту 2 Загальні положення акта перевірки, у ході проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА за травень 2019 року ПП АМД 2014 було надано, зокрема, договір оренди №А-182П від 31 грудня 2013 року, відповідно до умов якого вбачається, що ПП АМД 2014 орендує у ПАТ ЗАВОД ПРОМЗВ`ЯЗОК наступні приміщення: приміщення 7-го поверху корпусу Б-8 №157 площею 39 м.кв., а також частину приміщення загального використання площею 13.6 кв.м., всього 52.6 кв.м; частину складу металів площею 200,0 кв.м.; кран козловий, призначений для піднімання та переміщення вантажів, реєстраційний номер 16143, який знаходиться і функціонує на території складу металів орендодавця. Додатковою угодою від 07 грудня 2018 року дію договору продовжено до 31 грудня 2019 року.

65. Отже, Верховний Суд погоджується з судами попередніх інстанцій, що висновки податкового органу є безпідставними щодо відсутності підстав для віднесення до складу витрат та формування податкового кредиту за отримані послуги в перевіряємий період у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують факт наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні ПП АМД 2014 для зберігання придбаного Товару за Договором 14/05/2019-А, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

66. Крім того, судами попередніх інстанцій цілком об`єктивно враховано, що наявність або відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортні накладні, не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки набуття права власності на товар підтверджується вищезазначеними видатковими накладними та документами первинного бухгалтерського обліку з яких вбачається фактичний рух активів та зміну у зобов`язаннях ПП АМД 2014 податків.

67. При цьому, Верховний суд вважає, що доводи податкового органу про недоліки заповнення видаткових та податкових накладних є необґрунтованими, оскільки досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити визначені законом.

68. Зокрема, Суд зауважує, що податковим органом не було наведено суттєвих зауважень до оформлення вказаних первинних документів, які б ставили під сумнів їх реальність чи не давали з`ясувати їх суть під час проведення господарської операції.

69. Також, судами правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються лише на інформації в інформаційно-аналітичних базах податкового органу щодо ТОВ Автотрейд ЮА та ТОВ ЛИГЕЯ , а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

70. Щодо посилання в касаційній скарзі на відсутність у ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА трудових ресурсів (щодо відсутності власних автостоянок та витрат по їх оренді) Суд зазначає, що в підтвердження цих доводів відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували ці висновки (акти звірки, звіти 1ДФ тощо), та окрім того наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

71. Судами попередніх інстанцій правильно не взято до уваги наявність кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення відносно контрагентів позивача - ТОВ АВТОТРЕЙД ЮА , ТОВ ЛИГЕЯ , оскільки факт наявності кримінального провадження, без ухвалення судового рішення, яким би було достовірно та безумовно встановлено певні обставини, не може свідчити про фіктивну діяльність підприємства. Злонавмисного наміру на порушення податкового законодавства між позивачем та контрагентами судами не встановлено, а відповідачем не доведено у встановленому порядку.

72. Разом з тим, враховуючи встановлений частиною другою статті 77 КАС України обов`язок доказування суб`єкта владних повноважень правомірності свого рішення, Суд визнає, що контролюючий орган не надав належні і допустимі докази в підтвердження своїх висновків, натомість позивач підтвердив реальність господарських операцій з контрагентами, обґрунтував необхідність та економічну доцільності укладення договорів та подальше використання придбаних послуг у власній господарській діяльності.

73. З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення їх без змін.

74. Щодо посилання скаржника на наявність підстав касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень як необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, Суд зазначає наступне.

75. Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарження судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

76. Так, скаржником зазначено постанови Верховного Суду, від яких на думку відповідача належить відступити, проте, не зазначено ані конкретну норму права, від висновку щодо застосування якої слід відступити, ані який висновок заявник вважає правильним, ані вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу щодо податкового повідомлення-рішення, яке є предметом розгляду у цій справі .

77. Щодо, наведених скаржником витягів з постанов Верховного Суду, то вони стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів та не містять будь-якого правового висновку стосовно конкретної норми права, яка на думку скаржника застосована неправильно. А тому, посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. В цілому його доводи зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

78. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

79. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

80 . Жодні доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, судами було порушено норми матеріального та процесуального права.

81 . Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/2028/2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов