Постанова

від 28.01.2021 по справі 725/3043/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року м. Чернівці Справа № 725/3043/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючог Лисака І.Н.,

суддів: Владичана А.І., Перепелюк І.Б.,

секретар: Собчук І.Ю.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний виконавець Кондрюк Костянтин Олександрович, Державне підприємство Сетам , товариство з обмеженою відповідальністю Консалтинговий Центр Актив ,

при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 листопада 2020 року, ухваленого під головуванням судді Скуляка І.А., дата складання повного тексту рішення невідома, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів, протоколу їх проведення, акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в березні 2020 року дізналася, що в системі електронних торгів Сетам розміщений лот №411006 (частка житлового будинку по АДРЕСА_1 ), що є її власністю. Спірне майно було передано на торги приватним виконавцем Кондрюком К.О. при примусовому виконанні ВП №60331538, організатором торгів виступило ДП Сетам , переможцем за результатом проведених втретє торгів стало ТОВ Консалтинговий центр Актив з ціновою пропозицією 616 360,50 грн.

В подальшому, 29.04.2020 року приватним виконавцем Кондрюком К.О. було складено акт про реалізацію предмета іпотеки на підставі протоколу проведених торгів від 10.04.2020 року, а 12.05.2020 року ТОВ Консалтинговий центр Актив видано свідоцтво про право власності на спірне майно.

Вказує, що під час реалізації майна було порушено вимоги законодавства, а саме: відсутній звіт (оцінка) вартості об`єкту продажу, вона не була повідомлена про примусову реалізацію іпотечного майна, а також мало місце порушення відповідачами процедури проведення електронних торгів в частині розміщення

Провадження №22-ц/822/161//21

інформації та повідомлення зацікавлених сторін, не зазначено, яка саме частина спірного майна відчужувалася, відсутній детальний опис. Вона, як іпотекодавець, мала право бути повідомлена про проведення торгів за достовірно встановленим місцем її фактичного проживання, за адресою об`єкту іпотеки.

Крім того, посилається на застосування строку позовної давності щодо спору, а також наголошує на пропуск відповідачами строків здійснення виконавчого напису нотаріуса. На підставі наведеного просила позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, зазначає, що відповідачами надсилались повідомлення за недостовірною адресою, оскільки місцем проживання ОСОБА_1 є місцезнаходження майна, а саме АДРЕСА_2 , а кореспонденція направлялася за адресою АДРЕСА_3 , що, в свою чергу, позбавило позивача права на своєчасне отримання та оскарження документів виконавчого провадження.

Посилається на те, що заявки на реалізацію арештованого майна, які подані приватним виконавцем до ДП Сетам , не відповідають вимогам, які встановлені Порядком реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, так як не містить обов`язкових даних. Заявка на реалізацію спірного майна від 27.12.2019 року була складена відповідно до порядку, який втратив чинність 05.10.2016 року.

Вказує, що реалізація відбулася з третіх торгів, дата публікації про них була відображена на веб сайті ДП Сетам 11.03.2020 року, а повідомлення ОСОБА_1 було надіслано за недостовірною адресою лише 20.03.2020 року, тобто з порушенням термінів. Також, іпотекодавцю за недостовірною адресою було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, чим порушено вимоги ЗУ Про виконавче провадження , а тому подальші дії виконавця є неправомірними.

Зазначає, що вартість майна є несправедливою для умов ринку 2019 року, а сам звіт направлявся їй також на недостовірну адресу, чим позбавлено її права на узгодження ціни майна.

Ще підставою для скасування рішення суду наводить обставину про те, що приватним виконавцем не дотримано вимог ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Кондрюк К.О. просить в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймають участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване рішення суду в частині встановлених обставин та мотивів зазначеним вимогам закону відповідає не в повному обсягу.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази надходження від позивачки ОСОБА_1 листів чи клопотань на адресу приватного виконавця відносно реалізації майна чи його неправомірних дій та відомості про оскарження позивачем дії щодо оцінки майна, виконаної суб`єктом оціночної діяльності, або дій щодо реалізації майна, а тому, на думку суду, наведені дії є такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Також, зазначено, що проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки та видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно було здійснено на підставі діючого законодавства, а тому прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному об`ємі. При цьому, суд першої інстанції встановив надсилання повідомлення на дві адреси боржника та передачі майна стягувачу в рахунок боргу.

Колегія суддів частково не погоджується із встановленими обставинами та висновками суду щодо підстав відмови, проте, висновки суду про дотримання при реалізації предмету іпотеки встановленого порядку по суті є вірними, виходячи з наступного.

Обставини справи щодо укладення договорів іпотеки між ОСОБА_1 та АКБ СР Укрсоцбанк від 26.06.2008 року №144, №145, вчинення виконавчого напису від 26.11.2009 року сторонами визнається та не спростовується.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.10.2019 року на адресу приватного виконавця Кондрюка К.О. надійшла заява АТ Укрсоцбанк про відкриття виконавчого провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, яке належить боржнику ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості (т.1 а.с.228-229).

16.10.2019 року приватним виконавцем Кондрюком К.О. винесено постанову про відкриття ВП №60331538 щодо примусового виконання виконавчого напису №4916 від 2009 року (т.1 а.с.22-24).

Зазначену постанову було направлено ОСОБА_1 на зазначену у виконавчому документі адресу та АТ Укрсоцбанк , про що свідчить супровідний лист №1642 від 16.10.2019 року та копії рекомендованого повідомлення з конвертом (т.1 а.с.220-224)

08.11.2019 року приватним виконавцем Кондрюком К.О. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на спірний будинок (т.1 а.с.213-215), яка також була направлена ОСОБА_1 на зазначену у виконавчому документі адресу (т.1 а.с.211-212).

22.11.2019 року приватним виконавцем Кондрюком К.О. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яким призначено ПП ТА-Експерт-Сервіс , та зобов`язано надати висновок з питань визначення вартості описаного та арештованого майна, а саме виділеної в натурі частки житлового будинку, загальною площею 317,20 кв.м, що розташованого по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.105-107).

Згідно звіту №2019120079 про незалежну оцінку ринкової вартості виділеної в натурі частки житлового будинку від 09.12.2019 року, вартість останнього склала 880 515 грн (т.1 а.с.104, 108, 161-162).

ДП Сетам направлялися повідомлення про проведення електронних торгів, крім інших, ОСОБА_1 на зазначену приватним виконавцем адресу (т.1 а.с.149-150)

З протоколів проведення електронних торгів №462895 від 27.01.2020 року вбачається, що торги не відбулися через те, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція, та №468914 від 10.03.2020 року торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів (т.1 а.с.26-27).

10.04.2020 року було проведено електронні торги, про що свідчить протокол №473997, згідно якого переможцем торгів став учасник №7 з ціновою пропозицією 616 360,50 грн (а.с.28).

29.04.2020 року приватним виконавцем Кондрюком К.О. складено акт про реалізацію предмета іпотеки (т.1 а.с.57).

12.05.2020 року ТОВ Консалтинговий центр Актив отримано свідоцтво про право власності на спірне майно (т.1 а.с.30).

Частиною 1 ст.1 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - відкриття виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст.10 ЗУ Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У ст.18 ЗУ Про виконавче провадження передбачені права та обов`язки державного виконавця.

Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 зазначеного Закону).

В силу ч.1 ст.28 ЗУ Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Визначення вартості майна боржника та оцінки майна боржника визначено ст.57 ЗУ Про виконавче провадження .

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Ст.74 ЗУ Про виконавче провадження визначено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби

Отже, що стосується обґрунтування позовних вимог про позбавлення позивачки можливості ознайомлення з процесуальним документами та їх отримання, а саме документами виконавчого провадження, звіту про оцінку майна, направлення будь-яких повідомлень по виконавчому провадженню боржнику за недостовірною адресою, що на її думку є значними порушеннями з боку приватного виконавця та вплинули на хід виконавчого провадження, то суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надання їм оцінки, оскільки не згода з рішеннями, діями чи бездіяльністю виконавця при здійсненні останнім свої повноважень може бути оскаржена в порядку, визначеному ЗУ Про виконавче провадження .

Крім того, доводи апеляційної скарги про невідповідність заявки про реалізацію арештованого майна (не містить обов`язкових даних, а саме: номеру посвідчення приватного виконавця-заявника; повні відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса)), яка була подана приватним виконавцем при зверненні до ДП Сетам , також є підготовкою до прилюдних торгів.

Аналіз положень ЗУ Про виконавче провадження свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення електронних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на електронних торгах і відсилають до інших нормативно - правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення електронних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Таким чином, дії виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення електронних торгів, які не стосуються правил проведення електронних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Крім того, можливість оскарження боржником у судовому порядку результатів визначення оцінки майна гарантується сторонам виконавчого провадження ЗУ Про виконавче провадження .

Доводи апелянта (позивача) про застосування строку позовної давності до відносин з приводу пред`явлення виконавчого листа до виконання також стосуються підготовки проведення прилюдних торгів та виходять за межі доказування в рамках вирішення цього спору.

Оцінюючи обставини в сукупності, дії виконавця, які не стосуються правил проведення електронних торгів і мають самостійний спосіб та строки оскарження, позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення прав, не довела порушення правил проведення електронних торгів, а відтак відсутні підстави для визнання прилюдних торгів недійсними.

Перевірка відповідності зазначеним нормам дій виконавця виходить за межі вимог щодо визнання недійсними торгів та можуть бути предметом оцінки за зверненням зі скаргою на його дії.

Щодо вимог про визнання недійсними електронних торгів, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із ч.2 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання недійсним правочину.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга та третя статті 215 ЦК України).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з положеннями частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.61 ЗУ Про виконавче провадження реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (ч.2 ст.61 ЗУ Про виконавче провадження ).

Реалізація майна в межах виконавчого провадження здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядок реалізації арештованого майна).

Вказаним Порядком реалізації арештованого майна, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Згідно ч.1 та ч.2 розділу ІХ Повторні електронні торги вказаного порядку не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється Організатором на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України Про виконавче провадження .

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України Про виконавче провадження .

Організатор після підписання протоколу електронних торгів, що не відбулися, зобов`язаний виставити майно на реалізацію за ціною, яка визначається з урахуванням абзаців першого та другого цього пункту, не пізніше як протягом п`яти робочих днів з дня підписання протоколу.

Повторні (треті) електронні торги проводяться у строки, передбачені пунктом 3 розділу ІІІ цього Порядку, а майна, що швидко псується, - у строки, визначені пунктом 1 розділу VІІ цього Порядку, згідно з вимогами, визначеними цим Порядком. Вартість майна, визначена за наслідками зменшення ціни, є стартовою ціною реалізації майна на повторних (третіх) електронних торгах.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17 та висновком ВП ВС від 15.05.2019 року у справі №678/301/12.

Таким чином, реалізація спірного майна відбулася згідно вимог чинного законодавства на підставі третіх торгів, які відбулися 10.04.2020 року, переможцем вказаних торгів став учасник №7 ТОВ Консалтинговий центр Актив з ціновою пропозиціє 616 360,50 грн, відповідно починаючи з перших торгів стартова ціна на вказане майно була знижена з 880 515 грн (1 торги) до 704 412 грн (2 торги), а згодом і до 616 360, 50 грн, за якою і було реалізоване, що відповідає розділу ІХ Повторні електронні торги Порядку реалізації арештованого майна.

Посилання на те, що торгівельній організації ДП Сетам було відомо про зміну місця проживання з адреси АДРЕСА_3 на АДРЕСА_1 спростовується відсутністю повідомлення про це від боржника, отже, доки не визнані дії виконавця незаконними в частині зазначення в заявці адреси боржника згідно відомостей виконавчого документа, для торгівельної організації презюмується законність дій виконавця, через що інформація щодо стану реалізації виставленого майна направляється на зазначену виконавцем в заявці адресу.

Проте, колегія вважає за необхідне за наведених вище обставин виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції абзац про встановлення обставини: Про вищевказані дії приватний виконавець Кондрюк К.О. повідомляв в письмовому порядку позивачку ОСОБА_1 за адресою проживання останньої та за адресою знаходження майна (т.1 а.с.133, 145, 149-150, 155, 157, 159, 207, 211-212, 224) , та посилання на п.9 ст.61 Закону України Про виконавче провадження , що регулює порядок передачі стягувачу нереалізованого майна боржника в рахунок боргових зобов`язань, оскільки такі висновки суду не підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вирішивши спір по суті, невірно встановив обставини та не в повній мірі обґрунтував мотиви, з яких слід було відмовити у задоволенні позовних вимог, через що рішення суду підлягає зміні в частині його обґрунтованості.

Крім того, колегія відмічає, що в позовній заяві ОСОБА_1 посилалася на те, що торги відбулися під час дії карантину, що в свою чергу ставить під сумнів наявність правових наслідків таких дій відповідачів. Вказувала на те, що з 16.03.2020 року КМУ було запроваджено карантинні заходи, які спрямовані на призупинення діяльності деяких суб`єктів господарювання, а тому вважає, що електронні торги відбулися під час проголошеного карантину, надзвичайної ситуації та під час дії обставин непереборної сили.

Наведені обставини до уваги не беруться, оскільки всі запровадженні КМУ обмеження носили рекомендаційний характер.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що на спірні правовідносини поширюється дія ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення в іноземній валюті є безпідставними та не приймається до уваги судом апеляційної інстанції в силу ч.1 ст.367 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного процесу, так як це не було підставою для визнання електронних торгів недійсними в позовній заяві та не було предметом дослідження в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини.

Оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, але допустив помилку у застосування норм матеріального права щодо мотивів такої відмови та невірно встановив обставини, тому рішення суду належить змінити в частині підстав відмови у задоволенні позовних вимог та вважати, що у задоволенні позову відмовлено із підстав та обґрунтувань, зазначених у мотивувальній частині цієї постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.367-368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 листопада 2020 року змінити, виклавши мотиви та обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог у редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий - підпис /І.Н. Лисак/

Судді - підписи /А.І. Владичан, І.Б. Перепелюк/