Вирок

від 28.01.2021 по справі 456/5263/20

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/5263/20

Провадження № 1-кп/456/276/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1 ,

з участю : секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Стрию справуна підставіобвинувального актав кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020145130000266 від 05.12.2020, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 05.12.2020 близько 07:29 перебував у під`їзді № 1 багатоквартирного житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , де над сходами, які ведуть до першого поверху зазначеного будинку, побачив камеру відеоспостереження «AHD Partizan CDM-VF 33 H-IR full HD 1,0» та в цей час у нього виник умисел на вчинення крадіжки.

В подальшому ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно викрав зі стіни камеру відеоспостереження «AHD Partizan CDM-VF 33 H-IR full HD 1,0» вартістю 994,00 грн без ПДВ, яка належить Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Затишна світлиця». Після цього, утримуючи при собі викрадену камеру відеоспостереження, ОСОБА_5 з місця події зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_5 завдав Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Затишна світлиця» майнової шкоди на загальну суму 994,00 грн без ПДВ.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема, про те, що він 05.12.2020 близько 07 год. 30 хв. з під`їзду № 1 багатоквартирного житлового будинку, що по АДРЕСА_2 , викрав камеру відеоспостереження, яку в подальшому добровільно видав працівникам поліції. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить його суворо не карати.

Крім особистого визнання, вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена показаннями представника потерпілого ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що 05.12.2020 близько 07 год. 30 хв. було виявлено відсутність камери відеоспостереження, встановленої над сходами, які ведуть до першого поверху в під`їзді № 1 багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 . Через систему відеоспостереження було встановлено, що крадіжку камери вчинив ОСОБА_5 . Просить карати обвинуваченого відповідно до закону.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому злочині визнав повністю.

Отримавши показання ОСОБА_5 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_5 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна, тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, особу обвинуваченого, який відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, неодружений, не працює, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом`якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди; обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. Таким чином, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальних витрат по справі немає.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнативинним увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.185КК України,і призначитийому покаранняза ч.1ст.185ККУкраїни у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.12.2020.

Речові докази : диск DVD+R, 4,7 GB з відеозаписом залишити при матеріалах кримінального провадження; камеру відеоспостереження марки «AHD Partizan CDM-VF 33 H-IR full HD 1,0», яка знаходиться в камері схову Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Затишна світлиця».

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1