Єдиний унікальний номер 227/812/20
Номер провадження 22-ц/804/258/21
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Бахмут
справа № 227/812/20
провадження № 22-ц/804/258/21
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого Хейло Я.В.,
суддів Мірута О.А., Тимченко О.О.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Акціонерне товариство Українська залізниця
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення заборгованості по заробітній платі (суддя Корнєєва В.В.), ухваленого в приміщенні суду в місті Добропілля Донецької області, -
ВСТАНОВИВ:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - АТ Українська залізниця ) про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати.
Позов мотивовано тим, що 18.07.2016 року відбулася реорганізація структурного підрозділу ДП Донецька залізниця шляхом його злиття, як наслідок, позивача переведено до Виробничого підрозділу Ясинуватське локомотивне депо структурного підрозділу Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії Донецька залізниця АТ Українська залізниця , про що маються відповідні записи у трудовій книжці.
15.03.2017 року в.о. начальника філії Донецька залізниця АТ Українська залізниця Носулько О.О. видано наказ № 384-11 від 15.03.17 Про встановлення простою , 28.04.2017 року видано наказ № 645-113-1 Про деякі питання діяльності РФ Донецька залізниця , яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства.
15.05.2017 року позивачу було видано повідомлення про ліквідацію та виведення зі штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про його особисте ознайомлення.
10.07.2017 року структурним підрозділом АТ Українська залізниця видано наказ №5561/ДН-ОС про звільнення позивача з 17.07.17 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, разом з тим, в день звільнення відповідач повний розрахунок з позивачем не провів.
Просив стягнути з відповідача АТ Українська залізниця заборгованість по заробітній платі у розмірі 44867,63 грн., з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також компенсацію за втрату частини заробітної плати в розмірі 9788,74 грн. без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також допустити негайне виконання рішення суду у межах заборгованості за один місяць.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з АТ Українська залізниця на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень - липень 2017 року в загальному розмірі 40925 гривень 20 копійок.
Зобов`язано АТ Українська залізниця при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 40925,20 грн. утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнуто з АТ Українська залізниця на користь ОСОБА_1 суму компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 7156 гривень 14 копійок.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі 4407 гривень 47 копійок.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законом України Про оплату праці , позивач знаходився з Регіональною філією Донецька залізниця АТ Українська залізниця в трудових відносинах до 17 липня 2017 року, виконував свої трудові обов`язки в повному обсязі, при звільненні не отримав усі належні йому платежі. Враховуючи викладене, суд вважав позовні вимоги обґрунтованими, а заборгованість по заробітній платі встановлено судом у розмірі 40925,20 грн та суму компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 7156,14 грн.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідач АТ Українська залізниця просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга АТ Українська залізниця мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом неповно з`ясовано всі обставини справи та порушено норми процесуального та матеріального права.
Посилається на ст.1, п.5 ст.11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , ст.1 Закону України Про боротьбу з тероризмом та зазначає, що практично вся залізнична мережа регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця знаходиться в межах проведення операції.
Звертає увагу, що АТ Українська залізниця не є правонаступником ПАТ Українська залізниця , в тому числі й ДП Донецька залізниця .
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзив на апеляційну скаргу позивачем ОСОБА_1 не подано.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №938, змінено тип публічного акціонерного товариства Українська залізниця з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство Українська залізниця , код ЄДРПОУ 40075815.
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , заведеної на ім`я позивача ОСОБА_1 , його 25.09.1992 року на підставі наказу № 626 від 26.09.1992 року було прийнято учнем слюсаря-ремонтника Локомотивного депо Іловайськ Донецької залізної дороги, з послідуючими переміщеннями по службі.
Локомотивне депо Іловайськ Донецької залізниці з 19.06.06 року перейменовано на Локомотивне депо Іловайськ Державного підприємства Донецька залізниця . Останній раз позивача на цьому підприємстві 31.12.2013 року переведено заступником начальника депо. 18.07.2016 року Державне підприємство Донецька залізниця реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію Донецька залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця на підставі відповідного наказу, Локомотивне депо Ясинувата-західне Державного підприємства Донецька залізниця реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ Ясинуватське локомотивне депо структурного підрозділу Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (а.с. 6-8).
Згідно копії наказу № 236/ДНД від 17.03.2017 року по СП Донецька дирекція залізничних перевезень Про встановлення простою з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції було встановлено початок простою. Згідно п.8 вказаного наказу, оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи.
Відповідно до копії наказу від 28.04.2017 року № 645-Н3-1 Про деякі питання діяльності регіональної філії Донецька залізниця було прийнято рішення про вилучення з 17.07.0217 року зі складу регіональної філії Донецька залізниця структурного підрозділу Донецька дирекція залізничних перевезень та виробничих підрозділів, які підпорядковані структурному підрозділу Донецька дирекція залізничних перевезень і загальною чисельністю 14510 штатних одиниць, в тому числі і виробничого підрозділу Іловайське будівельно-монтажне експлуатаційне управління (503 шт.од.). Згідно п.п. 3-4 вказаного наказу було прийнято рішення про скорочення штату працівників структурних підрозділів Донецька дирекція залізничних перевезень та Луганська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Донецька залізниця ПАТ Укрзалізниця та підпорядкованих ним виробничих підрозділів з 17.07.2017 року, начальникам дирекцій залізничних перевезень доручено забезпечити своєчасне, з дотриманням вимог чинного законодавства України, персональне попередження працівників структурного/виробничих підрозділів Донецька дирекція залізничних перевезень та Луганська дирекція залізничних перевезень про їх звільнення у зв`язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 17.07.2017 та ознайомлення працівників з переліком наявних вакантних посад по структурним підрозділам ПАТ Укрзалізниця , які розташовані на підконтрольній українській владі території; процедуру вивільнення працівників провести відповідно до вимог чинного законодавства.
17 травня 2017 року позивачу ОСОБА_1 під особистий підпис було вручено повідомлення про скорочення з 17.07.2017 року посади заступника начальника, яку займав позивач, та повідомлено, що у випадку відмови від переведення на запропоновані згідно з переліком посади на переведення, позивача буде звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України із виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку (а.с. 110).
17.07.2017 року ОСОБА_2 було звільнено у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці та копією наказу (розпорядження) № 5561/ДН-ОС від 10.07.2017 року (а.с. 8, 9). За змістом вказаного наказу відповідачем було прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку, а також компенсації за невикористані 31 день відпустки.
Зі змісту копії наказу № 899-Н від 26.06.2017 року Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів Донецька дирекція залізничних перевезень та Луганська дирекція залізничних перевезень вбачається, що на підприємстві було введено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів Донецька дирекція залізничних перевезень та Луганська дирекція залізничних перевезень .
Згідно розрахункових листів з заробітної плати за березень 2017 року, проведеного ВП ТЧ Ясинувата СП ДДЗП філії Дон.зал. , сума нарахованої заробітної плати склала 8349,90 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 18), згідно розрахунку за квітень 2017 року - 5598,01 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 19), згідно розрахунку за травень 2017 року - 5598,01 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 20), згідно розрахунку за червень 2017 року - 0,00 грн. (а.с. 21), згідно розрахунку за липень 2017 року - 25321,71 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 22).
Відповідачем надано суду інформацію про факт виплати позивачу 27.07.2017 року грошової суми в розмірі 3942,43 грн. (до видачі - 3134,96 грн.) в якості оплати за роботу в березні 2017 року, цей факт було підтверджено письмовою заявою позивача. (а.с. 70).
З матеріалів справи вбачається, що інформація щодо нарахованої заробітної плати позивача, зазначена в розрахункових листках (за період з липня 2016 року по березень 2017 року), наданих до суду позивачем, повністю співпадає із відомостями, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб, витяг з якого було надано до суду Добропільським ОУПФУ в Донецькій області , в тому числі за березень 2017 року, в той час як з матеріалів справи вбачається, що сума нарахованої відповідачем заробітної плати склала 3942,43 грн., що протирічить інформації, яка була надана Пенсійним фондом України, згідно якої сума нарахованої заробітної плати склала 8349,90 грн. (а.с. 37).
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційну скаргу АТ Українська залізниця слід залишити без задоволення.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що ціна позову складає 54656,37 гривень, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Стаття 47 КЗпП України передбачає обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частина перша цієї норми права наголошує, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
У разі звільнення працівника йому також виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 83 КЗпП України).
Згідно статті 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до статті 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно статті 22 цього Закону - суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом першої інстанції враховано часткову виплату позивачу заробітної плати, що підтверджується довідкою про доходи, що видана СП Донецька дирекція залізничних перевезень РФ Донецька залізниця АТ Українська залізниця за період січень-липень 2017 року, копією відомістю на виплату ОСОБА_1 коштів у розмірі 3134,96 грн. (а.с.69, зворот)
Компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати судом розраховано відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, та встановлено судом у розмірі 7156, 14 гривень.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ Українська залізниця судом першої інстанції дотримано норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Та відповідно до частин 3, 4 статті 12 та статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК).
Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідач належними та допустимими доказами, у відповідності зі статтями 76-81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у письмових доказах, наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них є недостовірними.
Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, КЗпП України, Законом України Про оплату праці , а позивач знаходився з РФ Донецька залізниця ПАТ Українська залізниця в трудових відносинах до 23.05.2017 року, виконував свої трудові обов`язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримав належну йому заробітну плату, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.
Згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.
Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи АТ Українська залізниця щодо відсутності правонаступництва відповідача та ДП Донецька залізниця .
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 червня 2020 року у справі №910/5953/17 у процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ Укрзалізниця . Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику. Датою виникнення універсального правонаступництва АТ Укрзалізниця щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП Донецька залізниця .
Посилання на те, що нарахування заробітної плати було припинено у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу Донецька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Донецька залізниця , викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та відсутністю первинних документів для нарахування заробітної плати судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги, оскільки зазначене не ґрунтується на вимогах діючого законодавства та встановлених обставинах.
За вказаних обставин доводи відповідача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для відмови в задоволені позову, відповідачем не надано.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні апеляційної скарги, то рішення суду в частині стягнення судових витрат також перегляду не підлягає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця залишити без задоволення.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Я.В. Хейло
Судді О.А. Мірута
О.О. Тимченко
Суд | Донецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2021 |
Оприлюднено | 29.01.2021 |
Номер документу | 94475999 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Донецький апеляційний суд
Хейло Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні