Ухвала

від 26.01.2021 по справі 761/42244/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 грудня 2020 року, відносно

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську (м. Дніпро), є громадянином України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має вищу освіту, одружений, на утриманні знаходиться троє неповнолітніх дітей, працює на посаді генерального директора ТОВ «Статус КВО», раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст. 289 КК України,

за участю: прокурорів захисників підозрюваного ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , (відеоконференцзвязок) ОСОБА_10 , ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалоюзадоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_14 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтриманням публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без визначення розміру застави, до 28 лютого 2021 року включно.

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_10 , міцність його соціальних зв`язків, вказав, що встановлені органом досудового розслідування обставини підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину свідчать, що продовжують існувати раніше заявлені ризики, а саме: можливість переховуватися від слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, що з урахуванням стадії,на якій здійснюється кримінальне провадження, свідчать про необхідність продовження строку тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_5 , в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 ,

Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції постановлена за неповного з`ясування всіх обставин справи на даному етапі, а висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Вказує, що слідчим у клопотанні та слідчим суддею в ухвалі не наведені обставини, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_10 .

З матеріалів клопотання сторони обвинувачення та самого рішення суду не вбачається, що наявні обставин, які свідчать про те, що ризики не зменшились або з`явились нові.

Апелянт посилається на те, що ОСОБА_10 перебуває під вартою вже понад 6 місяців, досудове розслідування триває вже понад 10 місяців, проте за цей час обвинувачення не визначались з фундаментальним у кримінальному процесі - подією кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Захисник вказує, що ні сторона обвинувачення, ні слідчий суддя в ухвалі не навели наявність ризиків, зазначених у пунктах 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а сторона обвинувачення взагалі не послалась на матеріали клопотання, якими вона обгрунтовує ці ризики.

Звертає увагу суду, що в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Посилаючись на відсутність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення апелянт звертає увагу на рішення ЄСПЛ у справі «Расул Джафаров проти Айзербайджану» від 17.03.2016 року, в якому чітко описано поняття «обґрунтована підозра», а саме «словосполучення «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (п.116 рішення).

Як вказує захисник, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводиться слідчими Служби безпеки України. Відповідно до ч. 2 ст. 216 КПК України слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110,1102, 111, 112, 113, 114., 114-1, 201. 201-1, 258-2585, 2651, 305, 328, 329, 330, 3321, 3322,333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 КК України. З приписів даної норми розслідування кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності слідчих органів безпеки.

Крім того, з матеріалів доданих клопотання не встановлено, що інший належний орган, а саме слідчі Національної поліції розслідували дане кримінальне правопорушення і їх дії визнанні необ`єктивними та неефективними.

В той же час, протягом строку тримання під вартою ОСОБА_10 в повній мірі, належно та сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки.

ОСОБА_10 перебуває під вартою вже б місяців. В свою чергу у ОСОБА_10 на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, він є засновником та директором підприємств (ТОВ "ВІВА ЕЛІТ" ЄДРПОУ: 41566011 та ТОВ "КОМПАНІЯ "СТАТУС КВО" ЄДРПОУ: 39561028).

Захисник ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про відмову у продовженні строку тримання ОСОБА_10 під вартою та з урахуванням тяжкості злочину, за фактом якого проводиться досудове розслідування, виключно задля того щоб сторона обвинувачення мала певні гарантії процесуальної поведінки ОСОБА_10 , застосувати до останнього запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Сторона захисту не погоджується з прийнятим рішенням, вважає, що стороною обвинувачення не доведена неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, не доведена обґрунтованість підозри та реальна наявність ризиків не процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_10 .

Як вказує апелянт, посилання на попереднє рішення як на підставу залишення людини під вартою є порушенням ст. 5 конвенції, що і встановлювалося ЄСПЛ у багатьох справах.

Опис дій, які становлять об`єктивну сторону складу кримінальних правопорушень (час, місце, спосіб, мета вчинення), передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 KK України, не зазначений в тексті як в тексті клопотання, так і повідомленні про підозру.

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах: Ердагоз проти Туреччини, Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства, Степуляк проти Молдови, Ельчі та інші проти Туреччини, вказує на відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Захисник вказує на відсутність будь-яких ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, та зазначає, що сторона обвинувачення не надала суду жодних доказів того, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_10 під вартою.

Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про відмову у продовженні строку тримання ОСОБА_10 під вартою.

В обгрунтувння своєї апеляційної скарги захисник зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється не уповноваженими особами, а використані при ухваленні оскаржуваного процесуального рішення про продовження строку тримання під вартою докази є недопустимими.

Вказує, що відповідно до ст. 216 КПК України вказане кримінальне правопорушення є підслідним слідчим Національної поліції. А постанова заступника Генерального прокурора від 26 лютого 2020 року про доручення здійснення досудового розслідування слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України є незаконною.

Як вказує апелянт, в клопотанні сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою та доданих до нього матеріалах відсутні процесуальні рішення, якими б розслідування цих підслідних саме слідчим Національної поліції кримінальних правопорушень було доручено слідчим органів безпеки, відсутні постанови про об`єднання цих кримінальних проваджень.

Таким чином, досудове розслідування у кримінальному даному кримінальному провадженні здійснюється неналежним органом досудового розслідування, зібрані під час цього розслідування не уповноваженими особами докази очевидно та прямо суперечать вимогам ч. 3 ст. 63 Конституції України, ч. 1 ст. 9, ст. 86 КПК України, тобто є недопустимими, як наслідок вони не можуть і не могли бути використані при прийнятті слідчим суддею оскаржуваного процесуального рішення - продовженні строку тримання під вартою.

Апелянт вказує, що 23 грудня 2020 року підозрюваному ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру. Зокрема, йому повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому організованою групою, що завдало великої матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_15 . Відомості про це кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 22 жовтня 2020 року на підставі матеріалів правоохоронних органів. В той же час, до матеріалів клопотання про продовження строку тримання під вартою долучено протокол допиту потерпілого ОСОБА_15 , складений ще 30 вересня 2020 року, тобто за 23 дні до дня початку досудового розслідування, що на думку захисту є недопустимим доказом.

Крім того, захисник вказує, що до матеріалів клопотання, на підставі яких слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення, долучені як докази протоколи процесуальних дій, проведені до моменту затримання підозрюваного.

На думку захисту, досудове розслідування та тримання підозрюваного під вартою здійснюється з очевидним порушення вимог щодо розумних строків, встановлених ст. 28 КПК України.

Більше того, в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про те, що заявлені ризик, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися або з`явилися нові ризики, які б виправдовували подальше тримання підозрюваного під вартою.

До матеріалів клопотання стороною обвинувачення долучені листи оперативних підрозділів Служби безпеки України, складених начебто на виконання доручень слідчих. Однак, жодний із вказаних листів не містить додатків у вигляді протоколів слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій.

Таким чином, не тільки досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється не уповноваженими особами, але і процесуальне керівництво та сама організація цього розслідування здійснюється не уповноваженими прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Захисник стверджує, що ОСОБА_10 жодного разу не переховувався від слідствата прокурором при розгляді клопотання не наведено прямого, конкретного, належного і допустимого доказу, який підтверджував би, що ОСОБА_10 має намір переховуватись від органів досудового розслідування. ОСОБА_10 жодного разу не намагався знищити, сховати або спотворити будь-які докази,впливати ні на свідків, ні на потерпілих, не намагався перешкоджати кримінальному провадженню та жодного разу не намагався вчинити іншого кримінального правопорушення.

Захисник ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_10 .

Захисник вважає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, ігноруванням практики ЄСПЛ.

На думку сторони захисту, свідчим суддею не було об`єктивно з`ясовано обставини справи, не досліджено та не наведено жодного доказу на підставі якого слідчий суддя робив свої висновки про необхідність тримання ОСОБА_10 під вартою. Не зазначено мотивів та обгрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, не дотримано та не обгрунтовано мету та підстави застосування тримання під вартою, як того вимагає ст. 177 КПК України, не враховано обставини у відповідності до ст. 178 КПК України.

Захисник стверджує, що ухвала слідчого судді взагалі не містить посилань на обставини, які свідчать про існування обгрунтованості підозри, обставини, які свідчать про наявність існування ризиків , передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та обгрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Сторона захисту зазначає, що ОСОБА_10 жодного разу не вчиняв дій, які б свідчили про його намір переховуватися від органів слідства чи суду, інші дані, які б свідчили про наявність цього ризику, в матеріалах доданих до клопотання слідчого такі дані відсутні. Також зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що підозрюваний ОСОБА_10 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як не міститься не міститься достовірних та перевірених фактів, що ОСОБА_10 буде незаконно впливати на свідків, потерпілих. Немає достовірних та перевірених фактів і того, що підозрюваний ОСОБА_10 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Апелянт вказує, що в даному кримінальному провадженні відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про те, що інший, більш м`який та не пов`язаний з позбавленням волі запобіжний захід, наприклад, особисте зобов`язання або домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі також просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в продовженні запобіжного заходу ОСОБА_10 .

На думку захисника, слідчим суддею не в повному обсязі досліджено підстави для продовження строку тримання під вартою.

Не враховано того, що ОСОБА_10 має тісні соціальні зв`язки, постійне місце реєстрації та проживання, перебуває у офіційному шлюбі з 2003 року, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 2005, 2008 та 2017 років народження.

Також сторона захисту зазначає про наявність у ОСОБА_10 захворювань та про життєву необхідність мати вільний та своєчасний доступ до медичної допомоги.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисників, які підтримали подані апеляційні скарги, і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000030 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України та ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 369 КК України.

16 липня 2020 року, під час передачі чергової суми грошових коштів у розмірі - 1000 (одна тисяча) доларів США в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_10 , було затримано.

17 липня 2020 року підозрюваному ОСОБА_10 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

18липня 2020 року Шевченківським районним судом м. Києва до підозрюваного ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, тобто до 13 вересня 2020 року включно, без визначення розміру застави.

31 липня 2020 року підозрюваному ОСОБА_10 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

03 вересня 2020 року Київським апеляційним судом ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва щодо обрання міри запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою залишено без змін.

09 вересня 2020 року Шевченківським районним судом м. Києва підозрюваному ОСОБА_10 продовжено строк тримання під вартою до 07 листопада 2020 року із визначенням розміру застави у розмірі 420 400 грн.

16 вересня 2020 року Київським апеляційним судом скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2020 року та постановлено нову ухвалу, якою продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_10 до 07 листопада 2020 року, без визначення розміру застави.

03 листопада 2020 року Шевченківським районним судом м. Києва ОСОБА_10 продовжено строк тримання під вартою до 31 грудня 2020 року включно.

23 грудня 2020 рокустарший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_14 , за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтриманням публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_10 строку тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 грудня 2020 року задоволено вказане клопотання та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 , без визначення розміру застави, до 28 лютого 2021 року включно.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_10 під вартою слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих органами досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч твердженням сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_10 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри.

Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_10 підозри, чогось очевидно безпідставного чи недопустимого не встановив.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_10 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на характер та ступінь суспільної небезпечності самих злочинів, у вчиненні яких він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати та спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_10 строку тримання під вартою не зменшилися. У зв`язку з цим слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.

В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_10 а також інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційних скаргах захисників.

З огляду на зазначене вище колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_10 , конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, продовжив підозрюваному ОСОБА_10 строк тримання під вартою до 28 лютого 2021 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування, і не визначив останньому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, виходячи з положень п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України.

При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів та виходити за межі строку досудового розслідування.

Посилання сторони захисту про те, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не було враховано позитивних характеристик ОСОБА_10 не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Доводи захисників у апеляційних скаргах про те, щокримінальне провадження№ 22020000000000030відповідно до вимогдоч. 2 ст. 216 КПК Українине підсліднеСлужбі безпеки України, та здійснюється з порушенням правил підслідності, спростовуються даними постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_18 від 26 лютого 2020 року, якою, у відповідності до положень ч. 5 ст. 36 КПК України, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000030 дорученоГоловному слідчому управлінню Служби безпеки України (том 1 а.с. 22).

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 про наявність в останнього захворювань, які потребують лікування, не є підставою для застосування щодо ОСОБА_10 більш м`якого запобіжного заходу, оскільки захисником не надано відомостей щодо стану здоров`я підозрюваного, та доказів на підтвердження наявності у нього захворювань, які унеможливлюють подальше утримання під вартою.

Інші доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді щодо наявності підстав для продовження відносно ОСОБА_10 строку тримання під вартою не спростовують.

Твердження захисника ОСОБА_5 про те що ОСОБА_10 перебуває під вартою вже понад 6 місяців, а досудове розслідування триває вже понад 10 місяців, не свідчить про неефективність досудового розслідування, зважаючи на обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно провести у даному кримінальному провадженні та кількість підозрюваних.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі і порушення порядку визначення слідчого судді для розгляду клопотання прокурора автоматизованою системою документообігу суду, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги захисників без задоволення.

Керуючись ст.ст.177,178,181,194,199, 309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 грудня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_14 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтриманням публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без визначення розміру застави, до 28 лютого 2021 року включно залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/1087/2021

Єдиний унікальний номер 761/42244/20

Категорія: ст.199 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_19

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1