Постанова

від 27.01.2021 по справі 378/1170/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 378/1170/19 Головуючий у І інстанції Скороход Т.Н.

Провадження №22-ц/824/2372/2021 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства Фламінго на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Фламінго , третя особа: Ставищенська районна державна адміністрація, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації ,

УСТАНОВИВ:

у вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 321006 від 29.12.2012 року, він є власником земельної ділянки площею 2,8980 га, цільове призначення - ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3224282400:01:009:0005, яка розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області .

До видачі вказаного державного акта на право власності , земельна ділянка належала йому на праві власності на підставі державного акту на право власності серії ЯГ № 184982 від 06.07.2006 року.

Відповідно до договору оренди землі від 01.02.2016 року, який набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, вказана земельна ділянка передана в оренду СФГ „Фламінго" строком на 49 років .

03лютого 2016 року державним реєстратором Ставищенської РДА Малиш Д.В. зареєстровано право оренди вищезазначеної земельної ділянки, індексний номер 28176538, номер запису про інше речове право 13210388.

Проте, позивач зазначає, що будь-яких договорів оренди землі з відповідачем не укладав, не підписував та не схвалював його підписання іншою особою, оскільки не мав наміру передавати в оренду земельну ділянку, так як бажав обробляти її особисто.

Про факт укладення між ним та відповідачем вищевказаного договору оренди землі позивачу стало відомо у вересні 2018 року, в зв`язку з чим, 02 вересня 2018 року він звернувся до Ставищенського відділу нацполіції з заявою про вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, відомості за якою були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110280000169.

11 жовтня 2018 року постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110280000169 від 05.09.2018 року та кримінальне провадження № 12018110280000189 від 10.10.2018 року об`єднано в одне провадження та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018110280000189 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 14 березня 2019 року у справі № 378/219/19, провадження № 1-кп/378/15/19 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. ч. 1,4 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати недійсним договір оренди вищевказаної земельної ділянки від 01 лютого 2016 року, укладений між ним та СФГ Фламінго та скасувати державну реєстрацію права оренди даної земельної ділянки, яке виникло на підставі вказаного договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 13210388.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано запис про проведену державну реєстрацію договору оренди від 01 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Фламінго щодо оренди земельної ділянки загальною площею 2,898 га, яка належить ОСОБА_1 та розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, з цільовим призначенням - ведення фермерського господарства, індексний номер 28176538. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Селянського фермерського господарства Фламінго на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Додатковим рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року стягнуто з Селянського фермерського господарства Фламінго на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року виправлено у резолютивній частині рішення Ставищенського районного суду від 22 вересня 2020 року описку і замість Скасувати запис про проведену реєстраційною службою Ставищенського районного управління юстиції Київської області від 3 лютого 2016 року державну реєстрацію договору оренди від 1 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Фламінго щодо оренди земельної ділянки загальною площею 2,898 га, що належить ОСОБА_1 та розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, з цільовим призначенням - ведення фермерського господарства, індексний номер 28176538 зазначено Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі від 1 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством Фламінго , предметом якого є земельна ділянка площею 2,8980 га, кадастровий номер 3224282400:01:009:0005, призначена для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 13210388 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині скасування державної реєстрації права оренди та розподілу судових витрат в додатковому рішенні, голова СФГ Фламінго ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, розподіливши судові витрати у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що встановивши фактичне володіння земельною ділянкою відповідачем, суд першої інстанції не вирішив спору, оскільки земельна ділянка продовжує перебувати у володінні фермерського господарства, яке здійснює на ній господарську діяльність.

Вказує, що звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач відмовляє йому, як власнику, в поверненні земельної ділянки, посилаючись на договір оренди, який є неукладений. Ухвалюючи рішення у даній справі, суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом скасування державної реєстрації права оренди не є ефективним. Посилаючись на практику Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 року у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2018 року у справі №487/10132/14-ц) вважає правильним застосування до даних правовідносин норм цивільного законодавства, які надають позивачу право пред`являти вимогу про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом повернення належного йому майна.

Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не перевірив доводи відповідача щодо незаконного вибуття спірної земельної ділянки із постійного користування СФГ Фламінго та з державної власності.

Крім того, частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції, в порушення положень частини 2 статті 141 ЦПК України, дійшов помилкового висновку по покладення на відповідача витрат, пов`язаних із розглядом справи в повному об`ємі.

08.12.2020 року на адресу Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мохонько К.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилається на необґрунтованість доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне і обґрунтоване. Вказує на суперечливість доводів скарги, з огляду на те, що вважаючи ефективним способом захисту прав позивача звернення з віндикаційним позовом, апелянт посилається на практику Верховного Суду по негаторним позовам.

Представник позивача наголосив, що реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження своєю власністю - земельною ділянкою, тому обраний позивачем спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права (Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ), гарантує відновлення порушеного права.

Щодо незаконності набуття позивачем права власності на земельну ділянку, на яку апелянт вказує, як на підставу для скасування рішення суду, то зазначені обставини не були предметом позову тому обґрунтовано судом першої інстанції не перевірялись.

В судове засідання по розгляду апеляційної скарги СФГ Фламінго свого представника для участі у справі не направило.

У зв`язку із обмеженням кошторисних призначень на 2021 рік за КЕКВ 2240 Оплата послуг (крім комунальних) , які не забезпечують у повному обсязі потреби Київського апеляційного суду на оплату послуг з пересилання письмової кореспонденції суду через відділення поштового зв`язку, відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення телефонограми за номером засобів зв 'язку, вказаним у апеляційній скарзі. Телефонограма була прийнята особисто головою СФГ Фламінго ОСОБА_2

У відповідності до положень частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи у відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мохонько К.М. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених ним у відзиві, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване. Подав апеляційному суду заяву щодо судових витрат в якій, посилаючись на положення ч. 8 статті 141 ЦПК України, вказав про подання доказів витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходів із того, що орендодавцем ОСОБА_1 договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки не підписувався, тому він є неукладеним, а державна реєстрація такого правочину порушує права власника майна на користування та розпорядження власністю.

Колегія суддів апеляційного суду із такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, судом першої інстанції встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

11 квітня 1997 року на підставі рішення Ставищенського районного суду Київської області №2-194/1996 від 29 листопада 1996 року Ставищенською районною радою ОСОБА_2 було видано державний акт на право постійного користування землею серіїКВ №00015, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №00015, яким останньому надана у постійне користування земельна ділянка площею 32,6 гектарів (в т.ч. ріллі - 31.9га) на території Гейсиської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 48).

Із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 49-50), копії Статуту СФГ Фламінго (а.с. 28-35) встановлено, що 21 травня 1997 року було зареєстровано СФГ Фламінго , засновником та головою якого у відповідності до статуту СФГ Фламінго є ОСОБА_2

11 березня 2005 року було внесено зміни № 2 до Статуту СФГ Фламінго , зареєстровані 14 березня 2005 року Ставищенською РДА за реєстраційним №1347105000173, де під № 12 зазначений членом вказаного господарства позивач ОСОБА_1 . (а.с. 51)

Розпорядженням Ставищенської РДА № 522 від 15 листопада 2005 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок членам фермерського господарства Фламінго на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки членам фермерського господарства Фламінго та дозволено видати державні акти на право власності на землю для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Гейсиської сільської ради, в тому числі і ОСОБА_1 , площею 2,8980 га. (а.с. 52)

ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 184982, виданного6 липня 2006 року згідно розпорядження Ставищенської райдержадміністрації від 15 листопада 2005 року № 522 (а.с. 87), на праві власності належить земельна ділянка площею 2,8980 га, кадастровий номер 3224282400:01:009:0005, яка розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення фермерськогогосподарства .

Розпорядженням Ставищенської РДА від 28 грудня 2011 року за № 829 (а.с. 89) визнано недійсним втрачений державний акт серії ЯГ № 184982, зареєстрований та виданий на ім`я ОСОБА_1 6 липня 2006 № 010634901619 для ведення фермерського господарства на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області; надано дозвіл на виготовлення нового державного акту, взамін втраченого на ім`я ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області.

29 грудня 2012 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 321006 (а. с. 8), відповідно до якого позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 2,8980 га, кадастровий номер 3224282400:01:009:0005, яка розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення фермерськогогосподарства.

Відповідно до копії договору оренди землі від 1 лютого 2016 року вказана земельна ділянка передана в оренду СФГ Фламінго строком на 49 років(а. с. 9-10).

3 лютого 2016 року державним реєстратором Ставищенської РДА Малиш Д.В. зареєстровано право оренди вищезазначеної земельної ділянки, індексний номер 28176538, номер запису про інше речове право 13210388, що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 13).

З приводу підроблення ОСОБА_2 підпису ОСОБА_1 на вищевказаному договорі оренди від 1 лютого 2016 року та подачі на реєстрацію до реєстраційної служби Ставищенського району 5 вересня 2018 року було порушено кримінальне провадження № 12018110280000169 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (а. с. 11).

Ухвалою Ставищенського районного суду від 14 березня 2019 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. ч. 1,4 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито (а.с. 15).

Звертаючись до суду за захистом свого порушеного права власності, позивач ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір оренди землі та скасувати його державнуреєстрацію.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 статті 202 ЦК України).

При укладенні сторонами різних видів договорів, вони передбачають як наслідок їх виконання та отримання кожною з них певних благ, задля яких і укладаються такі договори.

Сутність терміну договір визначено Цивільним кодексом України, який полягає у взаємній домовленості сторін договору, що виражає їх згоду на укладення певного виду договору у порядку та у формі, передбаченій законом, що передбачає виникнення, зміни, припинення конкретно визначених прав і обов`язків. (частина 1 статті 626 ЦК України)

Цивільним законодавством також передбачено момент укладення сторонами договору (ч. 1 статті 639 ЦК України), який починає свій відлік з моменту досягнення ними згоди щодо всіх істотних умов договору, які передбачені законом щодо певного виду договору та щодо необхідності викладення його у певній формі.

На практиці укладення сторонами договорів реалізується шляхом їх підписання такими сторонами (уповноваженими представниками сторін) або направлення однією стороною пропозиції стосовно укладення договору та прийняття (погодження) такої пропозиції іншою стороною.

Отже, підписання (погодження) сторонами (уповноваженими представниками) договору є моментом його укладання.

І навпаки, за наявності неузгодженостей щодо будь-яких істотних умов договору, матиме місце його неукладення і для сторін не виникне будь-яких прав та обов`язків.

Звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1 , як на підставу для його задоволення, посилався на те, що він не мав волевиявлення на укладення оспореного ним договору оренди землі та не підписував його.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони,яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина другастатті 15 Закону України Про оренду землі ).

Аналізуючи зазначені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що уразі , коли сторони не досягли згоди щодо усіх обов`язкових умов , такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено .

Згідно з положеннями ч. 2 статті 16 ЦК України захист судом прав та законних інтересів юридичних і фізичних осіб здійснюється у спосіб, який визначено законом або договором.

Водночас, передбачено, що у разі, коли закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, суд вправі у відповідності до зазначеної у позові вимоги визначити у судовому рішенні спосіб захисту, який не суперечитиме вимогам закону.

Суд першої інстанції, із посиланням на практику Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) , дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимог про визнання правочину недійсним, в силу його не укладення. В той же час, враховуючи, що державна реєстрація такого правочину порушує права власника майна на користування та розпорядження своєю власністю, а тому вимоги позивача про її скасуванні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Із зазначених підстав, доводи апеляційної скарги щодо обрання позивачем неправильного способу захисту свого порушеного права, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції.

Крім того, апеляційний суд оцінює також як безпідставні доводи апелянта щодо ненадання відповідної правової оцінки законності набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку, оскільки зазначені обставини не були предметом позову.

Не підлягають задоволенню також вимоги апеляційної скарги в частині скасування додаткового рішення, яким з відповідача на користь позивача стягнуто понесені останнім витрати на правничу допомогу. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального законодавства, надавши повну та об`єктивну оцінку доказам, та за відсутності заяви відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення витрат у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та додаткове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Фламінго - залишити без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року та додаткове рішення Ставищенського районного суду Київської області від 07 жовтня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішенняскладено 28 січня 2021 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Н.В. Ігнатченко