Постанова

від 20.01.2021 по справі 918/132/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Справа № 918/132/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача: адвокат Кухарук І.М.

відповідача: адвокат Кітовський В.Л., керівник Мартинюк А.М.

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "ЕКОКЛУБ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28 вересня 2020 року (ухваленого суддею Політикою Н.А., повний текст складено 09 жовтня 2020 року) у справі № 918/132/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест Груп"

до відповідача Громадської організації "ЕКОКЛУБ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМК"

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28 вересня 2020 року у справі №918/132/20 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест груп" до Громадської організації "ЕКОКЛУБ", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМК", про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Зобов`язано спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі інтернет на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ та на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" у соціальній мережі Fасеbоок https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/ під назвами " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та "Зауваги Екоклубу до Звіту з ОВД деревообробного заводу у с. Городок" про те, що:

- "Висновок про безпечність концентрацій викидів забруднювальних речовин та відповідність санітарно-гігієнічним нормативам, зроблений у звіті з оцінки впливу на довкілля ТОВ "Технопривід Інвест Груп", є неправдивим.";

- "Концентрація формальдегіду у повітрі у 9 (дев`ять) разів перевищуватиме гранично допустимі концентрації (ГДК)";

- "Фонова концентрація формальдегіду у Городку сьогодні перевищує безпечну концентрацію у 4,6 рази; бензолу - у 10 разів";

- "Внаслідок діяльності заводу буде перевищено концентрації забруднюючих речовин відносно безпечного рівня";

- "У разі видачі дозволу на будівництво Кроноспану жителі с. Городок та сусідніх населених пунктів зазнаватимуть впливу забруднюючих речовин, що призведе до погіршення їхнього здоров`я. Довкіллю теж буде завдано збитків"

в той самий спосіб, в який вона була поширена, а саме в мережі інтернет на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ та на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" у соціальній мережі Facebook https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/ шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі судового рішення під заголовком "Спростування".

Громадському об`єднанню "ЕКОКЛУБ" вилучити недостовірну інформацію, визначену в пункті 1, з мережі інтернет на сторінці ГО "Екоклуб" https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ та на сторінці ГО "Екоклуб" у соціальній мережі Facebook https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/.

Присуджено до стягнення з Громадського об`єднання "ЕКОКЛУБ" (33024, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, буд. 259, кв. 84, код ЄДРПОУ 25319429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест груп" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, буд. 4 А, код ЄДРПОУ 40144003) шкоду в розмірі 1 (одна) грн 00 коп. та 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 01 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що інформація, поширена відповідачем про позивача, не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночним судженням. Відповідач у своїх зауваженнях порівнює максимально разову концентрацію з середньодобовою, тим самим свідомо подає недостовірну інформацію. 16 січня 2020 року та 05 лютого 2020 року відповідачем поширено неправдиву інформацію, яка принижує ділову репутацію позивача. Таким чином, є встановленим факт поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб, та те, що поширена інформація стосується саме позивача в даній справі. Відтак, місцевий суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про спростування інформації підлягають до задоволення, оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази в підтвердження достовірності поширеної в публікації інформації.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Громадська організація "Екоклуб" звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 28 вересня 2020 року, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 28 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Технопривід Інвест Груп" у задоволенні позову.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що ГО "Екоклуб" подало суду та учасникам справи відзив на позовну заяву та заперечення, у яких було викладено позицію громадської організації щодо відсутності підстав для спростування поширеної інформації, в тому числі наведено фактичні і законодавчі підгрунтя для кожного зі спірних тверджень. Суд першої інстанції у порушення вищенаведених вимог закону, не навів у судовому рішенні обставин, на які ГО "Екоклуб" посилалося, заперечуючи проти позовних вимог, на дав оцінки аргументам відповідача, не вказав на мотиви незастосування норм права, на які посилався відповідач.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що судом було порушено норми статті 34 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 30 Закону України "Про інформацію" та проявилось у наступному:

- судом ухвалено незаконне рішення про спростування тверджень, які є критикою звіту про оцінку впливу на довкілля, а відтак є оціночними судженнями, а тому не підлягають спростуванню відповідно до статті 34 Конституції України, статті 30 Закону України "Про інформацію";

- господарським судом Рівненської області спростовано твердження, які ГО "Екоклуб" не робило, наведені у рішенні суду словосполучення вирвані з контексту;

- судом першої інстанції при ухваленні рішення не було встановлено, чи стосувалася поширена інформація саме ділової репутації ТОВ "Технопривід Інвест Груп" та як саме вона порушувала права позивача;

- суд першої інстанції не дотримався балансу між конституційним правом ГО "Екоклуб" на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, правом на поширення інформації з одного боку, та правом на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку;

Крім того, апелянт зазначає, що рішення Господарського суду Рівненської області прийняте з порушенням статті 3 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, статті 7 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", статті 34 Конституції України, оскільки рішення суду, яким зобов`язано спростувати тези інформаційного повідомлення, яке містить переказ змісту листів до органів влади суперечить статті 34 Конституції України, яка гарантує кожному право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Також ГО "Екоклуб" стверджує, що надання позивачем як доказу на підтвердження нібито недостовірності поширеної інформації протоколу ДУ "Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ" №117/2 досліджень повітря населених пунктів від 29 січня 2020 року немає жодного юридичного значення оскільки, по-перше, відповідач надавав власну інтерпретацію інформації зі звіту про оцінку впливу на довкілля, яка повністю відповідала його змісту і не суперечила йому. По-друге, вказане дослідження проведене вже після опублікування ГО "Екоклуб" інформації. По-третє, вказане дослідження не може вважатися таким, що підтверджує значення фонових концентрація забруднюючих речовин у с.Городок з огляду на положення чинного законодавства.

У апеляційній скарзі також зазначено, що ТОВ "Технопривід Інвест Груп" не надав доказів, що ГО "Екоклуб" заподіяло йому немайнову шкоду та наявні підстави для цивільно-правової відповідальності.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2020 року у справі №918/132/20 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Екоклуб" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28 вересня 2020 року у справі №918/132/20, зупинено дію оскаржуваного рішення та призначено дату судового засідання на 02 грудня 2020 року.

Від позивача - ТОВ "Технопривід Інвест Груп" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Обгрунтовуючи свої заперечення на апеляційну скаргу позивач посилається на доводи, викладені в оскаржуваному рішенні, та наголошує, що відповідачем не надано суду жодного доказу того, що поширена ним інформація є достовірною та правдивою.

11 грудня 2020 року від Громадської організації "Екоклуб" надійшли пояснення щодо розрахунків, на підставі яких організацією подавалися звернення до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації.

15 грудня 2020 року від позивача - ТОВ "Технопривід Інвест Груп" надійшли заперечення на клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, у яких заявник просить відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача у частині стягнення правової допомоги у розмірі 12000 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції та при можливому задоволенні апеляційної скарги, зменшити розмір витрат на правничу допомогу понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції до 2000 грн на підставі даного клопотання.

15 грудня 2020 року від ТОВ "Технопривід Інвест Груп" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копії висновку експерта №31195/20-48 від 20 листопада 2020 року, за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи в адміністративній справі №460/6216/20; копії звіту про проведену оцінку Звіту з ОВД на предмет відповідності вимогам екологічного законодавства; копії звіту про аналіз матеріалів з оцінки впливу на довкілля планової діяльності від 17 листопада 2020 року; копії звіту за результатами аналізу матеріалів реєстраційної справи з оцінки впливу на довкілля 20198144297 планової діяльності "Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості для суб`єкта оцінки впливу на довкілля ТОВ "Технопривід Інвест Груп" №05-11/20-109 від 05 листопада 2020 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Василишина А.Р. з 16 грудня 2020 року судове засідання у справі №918/132/20 17 грудня 2020 року відбулось.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 січня 2021 року у справі №918/132/20 розгляд апеляційної скарги призначено на 12 січня 2021 року.

В судовому засіданні 12 січня 2021 року оголошувалась перерва до 20 січня 2021 року.

15 січня 2021 року від Громадської організації "Екоклуб" до апеляційного суду надійшло клопотання з проханням приєднати до матеріалів справи роздруківки повідомлень ГО "Екоклуб" на сайті організації та в мережі Фейсбук, а також роздрукований звіт з оцінки впливу на довкілля.

Безпосередньо в судових засіданнях представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "АБМК" в судове засідання 20 січня 20201 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

20 січня 2021 року від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Однак, вказана заява залишена без розгляду, оскільки в судове засідання з`явився інший представник позивача та повідомив про можливість розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16 січня 2020 року Громадська організація "ЕКОКЛУБ" на своєму Інтернет сайті https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ поширила публікацію під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".

Дана стаття містить відомості щодо звіту Товариства про оцінку впливу на довкілля "Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 4а" та несе в собі наступний зміст:

"Висновок про безпечність концентрацій викидів забруднювальних речовин та відповідність санітарно-гігієнічним нормативам, зроблений у звіті з оцінки впливу на довкілля ТзОВ "Технопривід Інвест Груп", є неправдивим. За розрахунками Екоклубу, концентрація формальдегіду у повітрі у 9 (дев`ять) разів перевищуватиме гранично допустимі концентрації (ГДК).".

05 лютого 2020 року, на сайті Організації з`явилася публікація під назвою: "Зауваги Екоклубу до Звіту з ОВД деревообробного заводу у с. Городок", в якій зазначено:

"Попри численні заяви про безпечність деревообробного заводу Кроноспан, який хочуть збудувати поблизу Рівного, дані зі Звіту з оцінки впливу на довкілля свідчать про зворотнє.

1. Повітря у с. Городок уже зараз дуже забруднене формальдегідом та бензолом - речовинами, які планує викидати у повітря завод. Так, фонова концентрація формальдегіду у Городку сьогодні перевищує безпечну концентрацію у 4,6 бензолу рази; бензолу - у 10 разів. Формальдегід та бензол є канцерогенами, тобто сприяють виникненню раку.

2. У Звіті прямо повідомляється про те, що внаслідок діяльності заводу буде перевищено концентрації забруднюючих речовин відносно безпечного рівня.

3. У результаті діяльності заводу будуть утворюватися відходи, що включатимуть зіпсовані клеї та відпрацьовані мастила.

4. Звіт з ОВД не включає технологічних альтернатив виробничих процесів (розглянуто лише одну з очисних споруд), які б не призводили до таких понаднормових викидів. Так само не розглянуто інші місця для розміщення заводу. Хоча розгляд таких альтернатив прямо вимагається Законом про оцінку впливу на довкілля.

У разі видачі дозволу на будівництво Кроноспану жителі с. Городок та сусідніх населених пунктів зазнаватимуть впливу забруднюючих речовин, що призведе до погіршення їхнього здоров`я. Довкіллю теж буде завдано збитків.".

Також 05 лютого 2020 року аналогічна стаття була поширена також і на офіційній сторінці відповідача https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/.

Позивач вважає, що вищезазначена інформація, поширена Організацією є недостовірною, перекрученою, не дослідженою та такою, що шкодить діловій репутації Товариства.

Як зазначає позивач, відповідач своїми неправдивими відомостями вводить в оману та формує хибну суспільну думку про плановану діяльність Товариства.

З матеріалів справи судами вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом від 21 січня 2020 року №12/01/20 стосовно заявлених зауважень і роз`яснив, що ці зауваження не є коректними, однак, як зазначає позивач, дане звернення ніяким чином не вплинуло на дії та позицію відповідача, після чого в мережі Інтернет і далі продовжували з`являтися і наступні інформативні статті, які містять недостовірну інформацію про Товариство.

Предметом спору у цій справі є вимога Товариства про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, а саме визнання недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію позивача, інформації, зміст якої наведено у позовній заяві, яку поширив відповідач 16 січня 2020 року та ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ та на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" у соціальній мережі Fасеbоок https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/ під назвами " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та "Зауваги Екоклубу до Звіту з ОВД деревообробного заводу у с. Городок" і зобов`язання відповідача вилучити дану інформацію.

Факт поширення даної інформації фактично відповідачем не оспорюється.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною першою статті 94 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

За змістом статей 94, 277 Цивільного кодексу України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно із статтею 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

У відповідності до статті 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частиною другою статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно із частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

При вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації забезпечується баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто, такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто, або завдає шкоди особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачами, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Тобто, для розгляду даної категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Як встановлено судами, 16 січня 2020 року та ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем в мережі інтернет на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ та на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" у соціальній мережі Fасеbоок https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/ поширено інформацію, яка стосується позивача.

Вказані обставини визнаються сторонами справи, відтак доведеним є факт поширення інформації та факт того, що поширена інформація стосується ТОВ "Технопривід Інвест Груп" (позивача у даній справі).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна , Прагер і Обершлік ) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).

Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями "оціночне судження" та "фактів". Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі "Нова Газета і Бородянський проти Росії" вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі "Фельдек проти Словаччини" суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що в даному випадку, інформація, поширена відповідачем про позивача не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивача, її можна перевірити на достовірність, оскільки в ній містяться фактичні дані, вказана інформація несе в собі фактичну оцінку дій, а тому вона не є оціночним судженням.

Стосовно достовірності поширеної інформації колегія суддів виходить з наступного.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що за відсутності доказів достовірності поширеної відповідачем інформації позов про спростування цієї інформації підлягає задоволенню.

Отже, виходячи з вимог приведених вище норм права відповідач перед поширенням інформації повинен її перевірити і пересвідчись, що вона відповідає дійсності. А відтак і в суді надати докази належного виконання своїх обов`язків щодо опублікування і поширення саме достовірної інформації.

Таким чином обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Відповідно до аналогічних положень частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює стаття 75 вказаного Кодексу.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставини, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин, враховуючи, що предметом позову у цій справі є спростування недостовірної інформації, на відповідача фактично покладається обов`язок довести правдивість даної інформації. Отже заперечуючи проти позову відповідачу необхідно було подати суду документи, які підтверджують достовірність поширеної інформації.

При цьому господарські суди, розглядаючи спір, повинні оцінювати доводи сторін та подані на їх підтвердження докази з урахуванням вимог Глави 5 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі щодо їх достовірності та вірогідності.

Колегія суддів звертає увагу, що стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №910/16586/18.

Громадською організацією "Екоклуб" в мережі інтернет на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ та на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" у соціальній мережі Fасеbоок https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/ поширено наступні твердження - "Висновок про безпечність концентрацій викидів забруднювальних речовин та відповідність санітарно-гігієнічним нормативам, зроблений у звіті з оцінки впливу на довкілля ТОВ "Технопривід Інвест Груп", є неправдивим."; "Концентрація формальдегіду у повітрі у 9 (дев`ять) разів перевищуватиме гранично допустимі концентрації (ГДК)".

На підтвердження недостовірності вказаної інформації ТОВ "Технопривід Інвест Груп" подано копію висновку експерта №31195/20-48 від 20 листопада 2020 року, за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи в адміністративній справі №460/6216/20, копію звіту про проведену оцінку Звіту з ОВД на предмет відповідності вимогам екологічного законодавства, копію звіту про аналіз матеріалів з оцінки впливу на довкілля планової діяльності від 17 листопада 2020 року, копію звіту за результатами аналізу матеріалів реєстраційної справи з оцінки впливу на довкілля 20198144297 планової діяльності "Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості для суб`єкта оцінки впливу на довкілля ТОВ "Технопривід Інвест Груп" №05-11/20-109 від 05 листопада 2020 року.

В свою чергу, Громадська організація "Екоклуб", яка поширила спірну інформацію, не надаючи жодних доказів, зазначає, що ними надано власну інтерпретацію інформації зі звіту про оцінку впливу на довкілля, яка повністю відповідає його змісту і не суперечить йому. Однак, у поширеному твердженні "Висновок про безпечність концентрацій викидів забруднювальних речовин та відповідність санітарно-гігієнічним нормативам, зроблений у звіті з оцінки впливу на довкілля ТОВ "Технопривід Інвест Груп" є неправдивим" чітко зазначено про "неправдивість висновків", відтак і про не згоду зі вказаним звітом, без надання доказів в підтвердження вказаного.

Відповідачем жодні експертні або наукові дослідження не проводились, у зв`язку з чим фактичні дані, викладені в твердженні ГО "Екоклуб" "Висновок про безпечність концентрацій викидів забруднювальних речовин та відповідність санітарно-гігієнічним нормативам, зроблений у звіті з оцінки впливу на довкілля ТОВ "Технопривід Інвест Груп", є неправдивим" та твердженні "Концентрація формальдегіду у повітрі у 9 (дев`ять) разів перевищуватиме гранично допустимі концентрації (ГДК)" є недостовірними. При наданні вказаного висновку колегія суддів керується принципом вірогідності доказів, про що зазначалося вище.

Стосовно твердження "Концентрація формальдегіду у повітрі у 9 (дев`ять) разів перевищуватиме гранично допустимі концентрації (ГДК)", то колегія суддів дійсно погоджується з доводами ГО "Екоклуб", що дана фраза вирвана з контексту, оскільки у поширеній статті інформації передує фраза "За розрахунками Екоклубу". Однак, це жодним чином не впливає на достовірність вказаної інформації, оскільки відповідачем не надано таких розрахунків здійснених відповідними спеціалістами станом на момент публікації. Представником ГО "Екоклуб" - адвокатом Кітовським В.Л. до апеляційного суду подано лише власні розрахунки, зазначені у поясненнях, що спростовує твердження про існування таких розрахунків на час здійснення публікації /т.2, а.с.162/.

У позовній заяві позивач просив, серед іншого, також спростувати твердження "Фонова концентрація формальдегіду у Городку сьогодні перевищує безпечну концентрацію у 4,6 рази; бензолу - у 10 разів".

На підтвердження правдивості вказаного твердження ТОВ "Технопривід Інвест Груп" надано суду протокол ДУ "Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ" №117/2 досліджень повітря населених пунктів від 29 січня 2020 року.

В свою чергу, ГО "Екоклуб" в обгрунтування достовірності поширеної інформації посилається на лист Рівненського обласного центру гідрометеорології №33-01-15/376 від 05 вересня 2019 року (т. 2 а.с. 170), який доданий до звіту про оцінку впливу на довкілля, та порівнює дані, вказані у Листі, з даними, визначеними Гігієнічним регламентом середньодобових гранично допустимих концентрацій хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.01.2020 № 52.

Разом з тим, відповідно до пункту 1.3. Наказу Міністерства екології та природних ресурсів №286 від 30 липня 2001 року, величина фонової концентрації, визначена за даними фактичних спостережень, - це статистично достовірна максимальна разова концентрація (середня за 20 хвилин); визначена розрахунковим шляхом - значення, що обчислюється множенням максимальної розрахункової концентрації С на коефіцієнт 0,4 (у відповідності до "Методики расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий", затвердженої Головою Держкомгідромету СРСР від 4 серпня 1986 р. № 192 (далі - ОНД-86)).

Згідно Висновку експерта у адміністративній справі № 31195/20-48 від 20.11.20 (т. 3 а.с.36), листом Рівненського обласного центру з гідрометеорології від 21 лютого 2020 року №17-07/128 надано роз`яснення щодо величини фонових концентрацій, наведених у листі від 05 вересня 2019 року №33-01-15/376, а саме вказано, що фонова концентрація, згідно даного листа, встановлена як розрахункова в максимально разовій концентрації повітря населених місць.

Судом встановлено, що у відповідності до листа Рівненського обласного центру гідрометеорології №33-01-15/376 від 05 вересня 2019 року фонова концентраціія формальдегіду становить 0,014 мг/м3, бензолу - 0,60 мг/м3.

У відповідності до Гігієнічного регламенту середньодобових гранично допустимих концентрацій хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.01.2020 № 52, максимальна разова гранично допустима концентрація формальдегіду становить 0,035 мг/м3, бензолу - 1,5 мг/м3. Застосовуючи п. 1.3 Наказу Міністерства екології та природних ресурсів №286 від 30 липня 2001 року, згідно з яким величина фонової концентрації, визначена розрахунком шляхом - це значення, що обчислюється множенням максимальної розрахункової концентрації С на коефіцієнт 0,4, судом встановлено, що дані, вміщені у листі від 05.09.19 р. № 33-01-15/376, визначені розрахунковим методом шляхом множення максимальних разових гранично допустимих концентрацій на коефіцієнт 0,4 (формальдегід - 0,035 мг/м3 Х 0,4 = 0,014мг/м3 , бензол - 1,5 мг/м3 Х 0,4 = 0,6мг/м3).

Таким чином, твердження ГО "Екоклуб" про те, що фонова концентрація формальдегіду у Городку сьогодні перевищує безпечну концентрацію у 4,6 рази; бензолу - у 10 разів, не можуть вважатися достовірними, оскільки фонова концентрація встановлена розрахунковим методом є однаковою на всій території України та не може вказувати на реальну концентрацію даних речовин у с. Городок на час здійснення публікації.

Щодо тверджень ГО "Екоклуб" наступного змісту: "Внаслідок діяльності заводу буде перевищено концентрації забруднюючих речовин відносно безпечного рівня"; "Уразі видачі дозволу на будівництво Кроноспану жителі с. Городок та сусідніх населених пунктів зазнаватимуть впливу забруднюючих речовин, що призведе до погіршення їхнього здоров`я. Довкіллю теж буде завдано збитків", колегія суддів зазначає, що вказані твердження також підлягають спростуванню, оскільки станом на момент розгляду даної справи завод ще не є збудованим та працюючим. Оцінка впливу на довкілля була здійснена компетентним органом, а саме Департаментом екології та природних ресурсів, що відображено у відповідному висновку від 20 лютого 2020 року. Вказаним висновком відхилено зауваження Громадської організації "Екоклуб" та незважаючи на факт оскарження вказаного висновку в порядку адміністративного судочинства, станом на момент розгляду даної справи він є дійсним та не скасованим.

Колегія суддів вважає встановленим факт порушення особистих немайнових прав позивача шляхом поширення недостовірної інформації, оскільки доведення до відома великої кількості людей такої інформації впливає на формування негативного відношення населення с.Городок, Рівненської області до діяльності ТОВ "Технопривід Інвест Груп". Безпідставно викликає у суспільства переживання за те, що будівництво деревообробного заводу по вулиці Барона Штейнгеля, 4а в с. Городок спричинить в майбутньому екологічну шкоду всьому Рівненському району, чим провокує людей на мітинги та протести проти будівництва, які вже відбувалися.

Не беруться до уваги доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм статті 34 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 30 Закону України "Про інформацію" та те, що рішення господарського суду Рівненської області прийняте з порушенням статті 3 Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, статті 7 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", з огляду на наступне.

Позивач просить визнати недостовірною інформацію, яка поширена на сайті ГО "Екоклуб" в мережі Інтернет та на сторінці ГО "Екоклуб" у соціальній мережі Facebook.

Відповідач зазначає, що наведені повідомлення грунтувалися на зауваженнях, які ГО "Екоклуб" подавала до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації щодо звіту з оцінки впливу на довкілля ТОВ "Технопривід Інвест Груп" листом №23 від 05 лютого 2020 року та листом №17 від 15 січня 2020 року.

Згідно частин 1 - 3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", процедура оцінки впливу на довкілля застосовується виключно у тих випадках, коли планова діяльність має значний вплив на довкілля.

На сайті Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації у розділі "Оцінка впливу на довкілля" в підрозділі "Реєстр оцінки впливу на довкілля" під пунктом 45 було оприлюднено повідомлення ТОВ "Технопривід Інвест Груп" про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля №20198144297 від 16 серпня 2019 року.

Пункт 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" передбачає громадське обговорення звіту про оцінку впливу на довкілля як одну з обов`язкових процедур оцінки впливу.

З дослідженого апеляційним судом вбачається, що в поширені інформації на сайті відповідача та на його сторінці у Facebook відсутні будь-які посилання на те, що інформація подавалась з метою громадських обговорень.

Крім того, варто зауважити, що громадські обговорення тривали у період з 06 грудня 2019 року по 15 січня 2020 року (відповідно до пункту 3 Звіту про громадські обговорення), а інформація в мережі інтернет ГО "Екоклуб" поширена 16 січня 2020 року та 05 лютого 2020 року, тобто вже після завершення громадських обговорень.

Таким чином, безпідставними є твердження апелянта, що інформація поширювалась з метою громадських обговорень.

З огляду на зміст поширеної відповідачем інформації щодо позивача в її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, позивачем доведено факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію, і викладене не є оціночним судженням.

В ході судового розгляду наведені обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях та доводах сторін, а, відтак, не потребують додаткового доказування в силу приписів статті 75 ГПК України, як обставини, які визнаються сторонами з огляду на те, що суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Таким чином, оскільки поширена інформація є твердженням про факти, яких не існує, які не були перевірені відповідачем та які не можуть бути підтверджені, оспорювана позивачем інформація підлягає спростуванню.

Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги про спростування інформації підлягають до задоволення, оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази в підтвердження достовірності поширеної в публікації інформації.

Щодо вимоги про стягнення з Громадської організації "ЕКОКЛУБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест груп" немайнової шкоди у розмірі 1 грн 00 коп. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Поширенням відповідачем неправдивої інформації про позивача завдано моральної шкоди позивачу внаслідок приниження ділової репутації через підрив довіри до діяльності підприємства.

Враховуючи вищевикладене, вимога про стягнення немайнової шкоди у розмірі 1 грн 00 коп. обгрунтовано задоволена місцевим судом.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Екоклуб" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28 вересня 2020 року у справі №918/132/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 28 вересня 2020 року у справі №918/132/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/132/20 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "28" січня 2021 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.