Рішення

від 07.12.2020 по справі 363/3184/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2020 р. Справа № 363/3184/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОВІТ АГРО

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД

2) ОСОБА_1

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛУКСОР-УТР

про стягнення солідарно 343140,00 грн

за участю представників

позивача: не з`явився;

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: Онопко В.О. - адвокат, ордер на надання правової допомоги серії АА №1046546 від 10.09.2020;

третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОВІТ АГРО (далі - позивач, ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО ) звернулось до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД (далі - відповідач 1, ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД ) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, ОСОБА_1 ) про стягнення солідарно штрафу в розмірі 343140,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що 20.03.2014 між ТОВ Амарант та ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО укладено договір поставки № 200314, за умовами якого ТОВ Амарант зобов`язалось здійснити поставку ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО зерна кукурудзи кількістю 1505,00 тон +/- 5%, врожаю 2014 року на загальну суму 1715700,00 грн, в строк до 01.10.2014 на умовах визначених договором, а ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО зобов`язалось оплатити товар загальною вартістю 1715700,00 грн протягом 2 днів з моменту завантаження товару. Зі слів позивача, станом на 07.08.2017 ТОВ Амарант поставку товару не здійснено. Позивач вказав, що відповідно до п. 10.2 договору у випадку прострочення поставки постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленого товару. Таким чином, як вважає позивач, станом на 07.08.2017 ТОВ Амарант зобов`язане сплатити ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО 343140,00 грн штрафу.

Також, як зазначив позивач, в забезпечення виконання зобов`язання ТОВ Амарант , між ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО та ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО, ЛТД , укладено договір поруки від 20.03.2014, відповідно до якого ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД зобов`язалось відповідати перед ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО за виконання ТОВ Амарант зобов`язань, що випливають з договору поставки № 200314 від 20.03.2014, укладеного між ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО та ТОВ Амарант . Крім того, в забезпечення виконання зобов`язання ТОВ Амарант , між ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО та ОСОБА_1 , укладено договір поруки від 20.03.2014, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язався відповідати перед ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО за виконання ТОВ Амарант зобов`язань, що випливають з договору поставки № 200314 від 20.03.2014, укладеного між ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО та ТОВ Амарант .

Позивач стверджує, що звертався до поручителів з вимогами про сплату на користь ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО , зокрема, штрафу в розмірі 343140,00 грн, у зв`язку з невиконанням ТОВ Амарант зобов`язання з поставки товару за договором поставки № 200314 від 20.03.2014, однак, зі слів позивача, такі вимоги відповідачами не були виконані.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

До канцелярії Вишгородського районного суду Київської області 22.05.2018 відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, у якому не заперечуються наведені у позові обставини, зокрема, щодо отримання від позивача вимоги про сплату спірної суми штрафу. Відповідач 1 зазначив про неможливість виконання такої вимоги.

До канцелярії Вишгородського районного суду Київської області 28.08.2018 відповідачем 2 подано відзив на позов, у якому ОСОБА_1 з позовними вимогами не погоджувався та вважав їх безпідставними і необгрунтованими.

Мотивуючи свої заперечення проти позову, відповідач 2 зазначав, що позивач у позовній заяві та доданих документах не навів жодного фактичного та документального доказу факту невиконання з боку ТОВ Амарант (що на даний час іменується ТОВ ЛУКСОР-УТР ) його зобов`язань за договором поставки від 20.03.2014 № 200314. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом не обґрунтував належним чином в чому саме полягає невиконання боржником договору поставки, не зазначив коли саме сам позивач надіслав на адресу ТОВ Амарант заявку відповідно до пункту 4.1. договору поставки, а лише вказав, що станом на 07.08.2017 ТОВ Амарант поставку не здійснено, зобов`язань не виконано, а тому у боржника були відсутні підстави і можливість поставки, оскільки з боку покупця не надано відповідну заявку з відповідною транспортною інструкцією.

На думку відповідача 2, позивач не вчинив дій, що встановлені договором поставки та випливають із суті зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку, прострочення боржника не настало, а тому відсутні підстави для відповідальності за порушення зобов`язання - як боржника, так і поручителів. За відсутності факту прострочення поставки товару відсутні підстави для застосування відповідних штрафних санкцій за таке порушення.

Крім того відповідач 2 вважав, що позивачем пред`явлено вимоги до поручителів з пропуском шестимісячного строку з моменту настання строку для виконання основного зобов`язання, відповідно, порука є припиненою.

Також відповідач 2 зауважував на те, що стягнення солідарно суми штрафних санкцій з обох відповідачів - поручителів - не узгоджується з нормами чинного законодавства та не передбачено договором поруки.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.09.2018 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю ЛУКСОР-УТР (далі - третя особа, ТОВ ЛУКСОР-УТР ) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, до участі у розгляді цивільної справи за позовом ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО до ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД та ОСОБА_1 про стягнення штрафу. При цьому судом установлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань ТОВ Амарант змінено найменування на ТОВ ЛУКСОР-УТР .

До канцелярії Вишгородського районного суду Київської області 05.05.2019 позивачем подано відповідь на відзив, у якому, зокрема, зазначав, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Амарант змінено назву на ТОВ ЛУКСОР-УТР , таким чином відповідачем за невиконаними зобов`язаннями є ТОВ ЛУКСОР-УТР .

За твердженнями позивача, у встановлений договором строк ТОВ ЛУКСОР-УТР поставку не виконав і виконати не міг, оскільки з 20.08.2014 постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ накладено арешт на все рухоме майно ТОВ Амарант та заборонено його відчуження, а 23.09.2014 - арешт на все рухоме майно. Крім того, як вказував позивач, згідно з актом опису і арешту майна ТОВ Амарант зернові склади були опечатані та арештовані. Отже, починаючи з 20.08.2014, що на 10 днів передує строку початку здійснення поставки ТОВ Амарант за договором, останній з власної вини не міг виконувати зобов`язання з передачі власного майна - зерна, обумовленого договором. ТОВ Амарант до настання строків поставки вже не міг виконати зобов`язання, що зумовлено накладеними у встановленому законом порядку обтяженнями.

Також, у відповідь на доводи відповідача 2, позивач зауважував на те, що ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО письмово повідомив ТОВ Амарант про виконання договору, графік подання з/д вагонів для завантаження товару та експедитора, що забезпечує перевезення вантажу - ТОВ Компанія Грано СВ . Проте, за словами позивача, від експедитора ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО дізналось, що майно ТОВ Амарант арештоване і завантаження здійснюватись не буде. Таким чином, на переконання позивача, саме з вини ТОВ Амарант не виконано зобов`язання з поставки товару за відповідним договором.

Крім того позивач зазначав, що представник відповідача 2 безпідставно вказує на пропуск строк звернення з вимогами до поручителів, оскільки сторонами встановлено, що договір поруки за невиконаними зобов`язаннями діє до повного їх виконання. Водночас, як вважає позивач, ОСОБА_1 солідарно, чи не солідарно - зобов`язаний сплатити неустойку.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2019 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.02.2020 рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2019 скасовано. Провадження у справі за позовом ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО до ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД , ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ ЛУКСОР-УТР про стягнення штрафу - закрито.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.08.2020 задоволено заяву ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО про передачу справи за встановленою юрисдикцією. Постановлено передати справу за позовом ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО до ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД , ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ ЛУКСОР-УТР , про стягнення штрафу - до Господарського суду Київської області, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.

За супровідним листом Київського апеляційного суду від 12.08.2020 № 363/3184/17/36891/2020 до Господарського суду Київської області 14.08.2020 надійшли матеріали справи № 363/3184/17.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2020 справу № 363/3184/17 передано для розгляду судді Щоткіну О.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 14.09.2020.

Через канцелярію суду 08.10.2020 представником відповідача 2 подано відзив на позов.

З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, про що 12.10.2020 судом постановлено ухвалу.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 09.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.11.2020.

Ухвалою суду від 23.11.2020 розгляд справи по суті відкладено на 07.12.2020.

Через канцелярію суду 07.12.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд залучив до матеріалів справи.

В судове засідання 07.12.2020 позивач, відповідач 1 і третя особа, які належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, не направили своїх уповноважених представників, про причини неявки суд не повідомили.

Судом враховано, що за приписами ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Присутня в судовому засіданні представник відповідача обґрунтувала в усному порядку заперечення проти позову та просила суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 07.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача 2, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Амарант (постачальник) та ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО (покупець) 20.03.2014 укладено договір поставки № 200314 (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію врожаю 2014 року, (в подальшому - Товар ) в асортименті, за ціною, якістю та кількістю, що визначені даним договором і додатками до нього, а покупець зобов`язався здійснити приймання та оплату товару.

За умовами п. 3.1. договору поставки постачальник зобов`язався передати покупцю кукурудзу, врожаю 2014 року. Кількість товару складає 1505 метричних тонн +/-5% в опціоні постачальника.

Загальна сума договору складає 1715700,00 грн, в т.ч. ПДВ 285950,00 грн (п. 3.4. договору поставки).

Пунктом 4.1. договору поставки обумовлено, що поставка здійснюється у відповідності до правил Інкотермс-2010 на умовах FCA (в місці призначення…) ст. Лохвиця ПЗ, ст. Юсковці ПЗ, ст. Сенча ПЗ, ст. Сула ПЗ (за узгодженням сторін), надалі - разом або окремо - Зерновий склад ТОВ Амарант , відповідно до заявки покупця, наданої постачальнику за 3 робочих дні до початку відвантаження товару.

Відповідно до п. 4.3. договору поставки поставка товару здійснюється в строки з 22.09.2014 по 01.10.2014 (обидві дати включно).

Згідно з п. 6.1., 6.2. договору поставки покупець сплачує постачальнику оплату товару шляхом 95% вартості товару здійснюється на протязі 2-х банківських днів з моменту завантаження товару. Остаточний розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється між сторонами протягом двох днів з моменту прийняття покупцем товару, відповідно до чистої ваги розвантаженого товару відповідно до розділу 5 даного договору, та ціною визначеною до розділу 3 даного договору.

У підпункті 9.1.1. договору поставки сторони обумовили, що з метою забезпечення виконання зобов`язань постачальником покупцем приймається: порука ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Лохвицьким РВ УМВС України в Полтавській області 03.06.1996, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , відповідно до договору поруки (на забезпечення виконання зобов`язання постачальника за договором поставки № 200314, укладеного 20.03.2014 з ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО ); порука Приватного підприємства Амарант-Агро (код ЄДРПОУ 36454236) місцезнаходження 37264, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Вирішальне, вул. 50-річчя Радянської Влади, б. 1. Договори поруки підписується сторонами не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 10.2. договору поставки передбачено, що за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф 20% та пеню в розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочки від встановленої сторонами відповідно до розділу 3 даного договору.

Відповідно до п. 13.1. договору поставки останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.10.2014 та інших договорів, укладання яких передбачено даним договором, а в частині невиконаних зобов`язань - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Між ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД (поручитель) та ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО (кредитор) 20.03.2014 укладено договір поруки (на забезпечення виконання зобов`язання боржника за договором поставки № 200314 (далі - договір поруки № 1).

Між ОСОБА_1 (поручитель), ТОВ Амарант (боржник) та ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО (кредитор) 20.03.2014 укладено договір поруки (на забезпечення виконання зобов`язання боржника за договором поставки № 200314 (далі - договір поруки № 2).

Відповідно до п. 1.1. договорів поруки у порядку та на умовах, визначених цим договором поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання боржником (ТОВ Амарант ) зобов`язань, що випливають з договору поставки № 200314 (далі - основний договір) укладений між боржником та кредитором.

У пункті 1.2. договорів поруки зазначено, що предметом основного договору є зобов`язання боржника здійснити поставку на користь кредитора на умовах основного договору 1505 тн. кукурудзи +/- 5% врожаю 2014 року в термін з 01.09.2014 до 20.09.2014 на суму 1715700,00 грн, в т.ч. ПДВ 285950,00 грн. В якості забезпечення виконання зобов`язання щодо товару, боржник і кредитор домовились встановити (передбачили договором) відповідальність боржника, а саме: за прострочення поставки товару покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 20% та пеню в розмірі 0,2% в день від вартості не поставленого товару.

Цим договором поруки забезпечується виконання зобов`язання боржника здійснити поставку на користь кредитора на умовах основного договору 1505 тн. кукурудзи +/- 5% врожаю 2014 року в термін з 01.09.2014 до 20.09.2014 на суму 1715700,00 грн, в т.ч. ПДВ 285950,00 грн, у випадку передбаченому основним договором сплатити штраф, пеню та збитки, що виникли внаслідок порушення постачальником умов основного договору (п. 1.3. договорів поруки).

Пунктом 1.6. договорів поруки обумовлено, що основне зобов`язання повинно бути виконано в період з 01.09.2014 по 20.09.2014.

У пункті 2.1. договорів поруки визначено, що відповідальність поручителя перед кредитором включає основні зобов`язання: зобов`язання на умовах основного договору здійснити поставку 1505 тн. кукурудзи +/- 5% врожаю 2014 року в термін з 01.09.2014 до 20.09.2014 на суму 1715700,00 грн, в т.ч. ПДВ 285950,00 грн; зобов`язання зі сплати кредитору штрафних санкцій, передбачених основним договором, за порушення основного зобов`язання боржником (надалі - зобов`язання зі сплати штрафних санкцій).

Розділом 3 договорів поруки обумовлено порядок виконання зобов`язання:

- відповідальність поручителя настає з моменту порушення основного зобов`язання боржником (з 21.09.2014) (п. 3.1.);

- кредитор звертається до поручителя не раніше наступного дня після настання терміну повного виконання основного зобов`язання, якщо основне зобов`язання не було виконане (п. 3.2.);

- у випадку невиконання (неналежного виконання) основного зобов`язання поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому кредитор має право вимагати від поручителя виконання як основного зобов`язання, так і зобов`язання зі сплати штрафних санкцій (п. 3.3.);

- поручитель зобов`язується виконати свої зобов`язання відповідно до цього договору поруки не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора. Вимоги щодо виконання зобов`язання надсилаються поручителю рекомендованим листом на адресу, яка вказана в цьому договорі поруки (п. 3.4.).

Цей договір поруки набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 6.1. договору поруки № 1).

Цей договір поруки набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, але не більше ніж до 31.12.2014, а в частині невиконаних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 6.1. договору поруки № 2).

У матеріалах справи наявна копія листа/заявки № 15-09/2 від 15.09.2014, у якій ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО просило на виконання договору поставки № 200314 від 20.03.2014 відгрузити товар - кукурудзу врожаю 2014 року в кількості 1505,00 тонн +/- 5% на станції Юсківці в ж/д вагони в період з 22.09.2014 по 01.10.2014. Експедитором вказано ТОВ КОМПАНІЯ ГРАНО СВ . ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО просило погодити можливість відвантаження та надало графік подання ж/д вагонів (22.09.2014 - 2 вагони, 23.09.2014 - 4 вагони, 24.09.2014 - 4 вагони, 25.09.2014 - 4 вагони, 26.09.2014 - 4 вагони, 27.09.2014 - 4 вагони, 28.09.2014 - 4 вагони, 29.09.2019 - 4 вагони). Вказаний лист/заявку надіслано 15.09.2014 на адресу ТОВ Амарант засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист.

ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО звернулось до ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД з вимогою № 21/11 від 11.11.2014, у якій повідомлено, що станом на 11.11.2014 ТОВ Амарант не здійснено поставку товару відповідно до умов договору поставки та у зв`язку з тим, що ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД є поручителем за виконання ТОВ Амарант договору поставки, ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО вимагало протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги, виконати зобов`язання ТОВ Амарант , а саме: забезпечити здійснення поставки на умовах основного договору ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО зерна кукурудзи урожаю 2014 року в кількості 1505 тонн +/- 5% та сплатити на користь ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО штраф у розмірі 343140,00 грн та пені в розмірі 144118,80 грн. Вказана вимога отримана директором ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД ОСОБА_2 23.11.2014, про що свідчить його підпис про отримання, скріплений печаткою юридичної особи.

У подальшому ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО звернулось до ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД з аналогічною за змістом вимогою № 23/06 від 23.06.2017, за виключенням суми пені, яка збільшена кредитором до 3122574,00 грн. Зазначена вимога вручена під підпис директору ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД Старенькому О.П.

У відповідь на вимогу ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО № 23/06 від 23.06.2017 ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД у листі № 7 від 22.06.2017 визнало невиконання зобов`язання за договором поруки від 20.03.2014 за боржника - ТОВ Амарант за договором поставки № 200314 від 20.03.2014 та зазначило, що виконати зобов`язання поручитель не може внаслідок відсутності коштів та відсутності зерна кукурудзи в кількості 1505,00 тонн.

У матеріалах справи також наявна копія вимоги ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО за № 2-11 від 11.11.2014, яка адресована ОСОБА_1 . У вимозі повідомлялось про невиконання ТОВ Амарант зобов`язання за основним договором - зобов`язання з поставки товару. У вимозі № 2-11 від 11.11.2014, зокрема зазначено: вимагаємо від ПП Амарант-Агро протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги виконати зобов`язання ТОВ Амарант , а саме: забезпечити здійснення поставки на умовах основного договору ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО зерна кукурудзи урожаю 2014 року в кількості 1505 тонн +/- 5%; сплатити на користь ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО штраф у розмірі 343140,00 грн та пені в розмірі 144118,80 грн. . Вказана вимога направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, що підтверджується копіями опису вкладення та фіскального чеку від 12.11.2014.

Зі слів позивача, вказані вимоги ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО про сплату штрафу в сумі 343140,00 грн за невиконання боржником умов договору поставки поручителями в добровільному порядку не виконані, з огляду на що позивач звернувся з відповідним позовом до суду, у якому просить стягнути солідарно з ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД і ОСОБА_1 штраф у розмірі 343140,00 грн.

Судом установлено, що між ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО і ТОВ Амарант (наразі - ТОВ ЛУКСОР-УТР ) виникли правовідносини за договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 265 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм ч. 1, 2 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору поставки сторони обумовили, що поставка здійснюється, зокрема, відповідно до заявки покупця, наданої постачальнику за 3 робочих дні до початку відвантаження товару; поставка товару здійснюється в строки з 22.09.2014 по 01.10.2014 (обидві дати включно).

Матеріалами справи підтверджується направлення покупцем на адресу постачальника відповідної заявки на здійснення поставки обумовленого договором товару, однак, як свідчать матеріали справи, ТОВ Амарант відповіді на вказану заявку не надало, товар не поставило.

Так, у відповіді на відзив позивач зазначав, що від експедитора йому стало відомо про те, що майно ТОВ Амарант арештоване і завантаження здійснюватись не буде.

На підтвердження вказаних доводів ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО до матеріалів справи було подано копію Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідно до інформації якого з 20.08.2014 постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ накладено арешт на все рухоме майно ТОВ Амарант та заборонено його відчуження, а також копію акта опису й арешту майна - зернових складів ТОВ Амарант , складеного 26.08.2014державним виконавцем ВДВС Лохвицького РУЮ.

Отже, як зазначив позивач, починаючи з 20.08.2014, що на 10 днів передує строку початку здійснення поставки ТОВ Амарант за договором, останній з власної вини не міг виконувати зобов`язання з передачі власного майна - зерна, обумовленого договором.

Також, як установлено судом, відповідно до постанови Господарського суду Полтавської області від 24.02.2016 у справі № 917/1177/15 ТОВ ЛУКСОР-УТР визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що ТОВ Амарант в період з 22.09.2014 по 01.10.2014 свій обов`язок з поставки товару не виконав, відповідно останній вважається таким, що прострочив.

За умовами п.10.2 договору поставки, за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф 20% та пеню в розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочки від встановленої сторонами відповідно до розділу 3 даного договору.

Позивач вважає, що у зв`язку з нездійсненням ТОВ Амарант поставки товару, поручителі зобов`язані сплатити на користь ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО 343140,00 грн штрафу, що становить 20% від вартості такого товару (1715700,00 грн). При цьому, з огляду на викладену в позові вимогу, такий штраф має бути стягнуто з поручителів солідарно.

Так, згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В даному випадку виконання зобов`язання постачальника - ТОВ Амарант за договором поставки № 200314 від 20.03.2014 були забезпечені порукою відповідно до договорів поруки від 20.03.2014, укладених позивачем з ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД і ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У пункті 3.3. укладених договорів поруки від 20.03.2014 сторони встановили, що у випадку невиконання (неналежного виконання) основного зобов`язання поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому кредитор має право вимагати від поручителя виконання як основного зобов`язання, так і зобов`язання зі сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов`язання, виникає кілька самостійних зобов`язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов`язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов`язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 905/2475/15.

За змістом норми ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У даній справі в забезпечення зобов`язання постачальника укладено два різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати разом з боржником перед кредитором як солідарні боржники за порушення умов одного й того ж договору. При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Оскільки між позивачем та відповідачами укладені окремі договори поруки які не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою, поручителі не несуть солідарної відповідальності перед позивачем.

Однак відповідальність кожного з поручителів (ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД та ОСОБА_1 ) перед позивачем є солідарною разом з ТОВ ЛУКСОР-УТР (постачальником) як з боржником за основним зобов`язанням. Вказане випливає з положень п. 3.3. договорів поруки.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором ТОВ ЛУКСОР-УТР (боржника за основним зобов`язанням) з кожним із поручителів кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Також слід зазначити, що оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II книги 5 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести наступні: визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо; обсяг відповідальності поручителя, оскільки згідно із частиною другою статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі, а частиною другою статті 554 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; відомості про сторони: кредитора і поручителя; відомості про боржника.

Отже, при наданні відповідної оцінки змісту договору поруки слід враховувати конкретні обставини справи та встановити наявність чи відсутність ознак, які б вказували на те, яке саме зобов`язання забезпечене порукою, в якому обсязі та на яких умовах.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки поставка товару здійснюється в строки з 22.09.2014 по 01.10.2014 (обидві дати включно).

За умовами договорів поруки, поручителі зобов`язалися відповідати за здійснення ТОВ Амарант поставки зерна кукурудзи врожаю 2014 року в кількості 1505,00 тонн на загальну суму 1715700,00 грн, сплати штрафів, пені та збитків, що виникли внаслідок невиконання ТОВ Амарант своїх зобов`язань. Згідно з договорами поруки основне зобов`язання - поставка зерна кукурудзи врожаю 2014 року в кількості 1505,00 тонн на загальну суму 1715700,00 грн, мало бути виконано в період з 01.09.2014 по 20.09.2014. Відповідальність поручителів настає з моменту порушення основного зобов`язання боржником (з 21.09.2014).

З викладеного вбачається, що в договорах поруки та у договорі поставки визначено різний період поставки товару (за договором поставки поставка здійснюється з 22.09.2014 по 01.10.2014, а за договорами поруки - з 01.09.2014 по 20.09.2014), а відповідальність поручителів настає з моменту порушення основного зобов`язання боржником (з 21.09.2014), тоді як договором поставки визначено строк його виконання - з 22.09.2014.

Таким чином судом встановлено, що умови договорів поруки сформульовані таким чином, що відповідальність поручителів, зокрема зі сплати на користь кредитора штрафу, настає за порушення основного зобов`язання, строк виконання якого не настав відповідно до умов договору поставки.

Водночас, враховуючи те, що відповідачами по суті не заперечується факт укладення з позивачем договорів поруки на забезпечення виконання зобов`язання саме за договором поставки № 200314 від 20.03.2014, суд вважає за необхідне надати оцінку обставинам припинення поруки, на що зауважував у своєму відзиві відповідач 2.

Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений її строк договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб`єктивне право кредитора.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а є строком існування зобов`язання поруки. Право кредитора й обов`язок поручителя після спливу строку поруки припиняються. А тому, кредитор не може вчиняти жодних дій щодо реалізації його права, зокрема і застосування примусових заходів захисту в судовому порядку. Навіть якщо в межах строку поруки була пред`явлена претензія, і поручитель не виконав вказані у ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами строку поруки, оскільки із його закінченням відповідне право припинилося .

Якщо у договорі поруки вказано, що порука припиняється лише у разі належного виконання забезпеченого нею основного зобов`язання, то ця умова договору поруки не встановлює у розумінні статті 251 Цивільного кодексу України строк, зі спливом якого порука припиняться.

Відповідні правові висновки щодо визнання договору поруки припиненим викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 545/1014/15-ц (провадження № 14-54цс18).

Так, у п. 6.1. договору поруки від 20.03.2014, укладеного між ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО та ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД , визначено, що цей договір поруки набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

У пункті 6.1. договору поруки від 20.03.2014, укладеного між ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО і ОСОБА_1 , вказано, що цей договір поруки набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, але не більше ніж до 31.12.2014, а в частині невиконаних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

З огляду на вказане, господарський суд дійшов висновку, що у договорах поруки від 20.03.2014 сторонами не встановлено строк зі спливом якого порука вважається припиненою. Натомість, у п. 6.1. вказано термін (а не строк) дії договорів поруки: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Водночас, у договорі поставки № 200314 від 20.03.2014 визначено граничний строк виконання основного зобов`язання - до 01.10.2014.

За висновком суду, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 545/1014/15-ц, оскільки у договорі поставки № 200314 від 20.03.2014 визначено строк виконання основного зобов`язання, то до спірних відносин необхідно застосовувати припис частини 4 статті 559 ЦК України, за яким порука є припиненою у разі, якщо у договорі не встановлений строк її дії і якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

За наведеною нормою після спливу строку виконання основного зобов`язання у позивача виникло право протягом наступних шести місяців пред`явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов`язання боржника. Після спливу цих шести місяців порука припинилася. Даний строк є преклюзивним (присікальним).

За таких обставин, у кредитора (позивача) виникло право пред`явити вимогу до поручителів (відповідачів) про сплату штрафу за порушення виконання зобов`язання боржником (третьою особою), починаючи з 02.10.2014, протягом наступних шести місяців , а отже - до 02.04.2015.

При цьому, як зазначалось вище, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами строку поруки, оскільки із його закінченням відповідне право кредитора припинилося.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ТЕХНОВІТ АГРО пред`явлено вимоги, зокрема про сплату штрафу, до ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД - 23.11.2014, до ОСОБА_1 - 12.11.2014, однак такі вимоги поручителями виконані не були.

Водночас судом установлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою з вимогами до відповідачів як поручителів, у серпні 2017 року (згідно з відтиском штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, у якому позовна заява направлена до суду), тобто з пропуском шестимісячного строку, передбаченого частиною 4 статті 559 ЦК України. При цьому факт направлення вказаних вимог жодним чином не впливають на сплив цього шестимісячного строку, оскільки такий є строком існування зобов`язання поруки, а не строком для захисту порушеного права.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що порука ТОВ ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД та порука ОСОБА_1 є припиненими, а отже, вимога позивача про стягнення з відповідачів, як поручителів, 343140,00 грн штрафу є необґрунтованою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Беручи до уваги викладене вище в сукупності, наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку, відтак суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.01.2021.

Суддя О.В. Щоткін