Постанова

від 28.01.2021 по справі 364/975/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року м. Київ

Справа №364/975/20

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Довгополої А.В.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володарського районного суду Київської області, ухваленого у складі судді Макаренко Л.А. 13 жовтня 2020 року у справі за заяґвою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Володарської районної державної адміністрації Київської області про видачу обмежувального припису, -

Справа №364/975/20 № апеляційного провадження:22-ц/824/2592/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко Л.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. В С Т А Н О В И В :

До Володарського районного суду Київської області 12.10.2020 р. надійшла зазначена заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 ; орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Володарської районної державної адміністрації Київської області, видачу обмежувального припису, в якій Заявниця просила суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк шість місяців і встановити такі заходи тимчасового обмеження прав із заборонами щодо: перебування в місці її проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; наближення на 50 м до місць її проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування Заявниці , а саме: до Комунального закладу ЗОШ I-III ст. № 2 (вул. Кооперативна, 25, смт Володарка, Київська обл.); до місця реєстрації Заявниці за адресою: АДРЕСА_2 ; до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; а також особисто і через третіх осіб розшукувати Заявницю , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; ведення листування, телефонних переговорів з нею або контактування з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

На обґрунтування заявлених вимог Заявниця у заяві зазначила, що вона з 01.06.2013 р. перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 ; у цьому шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . Проте з 2019 року їх сімейне життя не ладиться, постійно погіршується, почали виникати сварки, які переросли в серйозні конфлікти, під час яких поведінка ОСОБА_2 почала бути занадто агресивною, він почав погрожувати їй та її дітям фізичною розправою, штовхатися, почав систематично проявляти стосовно її та її старшої дочки безпідставну агресію, цькувати, погрожувати, психологічно тиснути, виражатися на їх адресу нецензурною лайкою, вживати алкогольні напої та вести аморальний спосіб життя, внаслідок чого між ними почали виникати численні сварки, що породжували як психологічне, так і фізичне домашнє насильство як стосовно неї, так і стосовно дітей. 07.06.2019 р. та 08.10.2020 р. ОСОБА_2 судом було визнано винним у чиненні домашнього насильства; у 2020 році через погіршання поведінки ОСОБА_2 .

Заявниця змушена залишити будинок у АДРЕСА_1 , із трьома дітьми та вимушена переховуватися від чоловіка, всіляко уникати спілкування з ним. На вимоги працівників поліції ОСОБА_2 не реагує. Будинок за названою адресою, що в АДРЕСА_1 ) належить їй на праві власності, Заявниця неодноразово вимагала, щоб ОСОБА_2 залишив цей будинок, оскільки вона з дітьми вимушена кочувати по домівках її рідних та близьких замість того аби жити у власному будинку, однак ОСОБА_2 не бажає залишати будинок, продовжує там проживати.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 13 жовтня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 ; орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Володарської районної державної адміністрації Київської області, про видачу обмежувального припису - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвали нове судове рішення, яким її заяву задовольнити, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим.

Колегія суддів враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.372 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

За таких обставин, обставин апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявниця ОСОБА_1 не надала суду беззаперечних доказів вчинення її чоловіком ОСОБА_2 постійного (систематичного) домашнього насильства, а так само доказів, на підставі яких можна було б зробити висновок про існування ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 01.06.2013 р., що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 01.06.2013 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 25 (а.с. 8).

Від шлюбу Заявниця і ОСОБА_2 мають спільну дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19.02.2014 р. виконавчим комітетом Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 3 (а.с. 9).

Крім того, у Заявниці є ще двоє неповнолітніх дітей від ОСОБА_7 , а саме: син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено копіями відповідних свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , виданих виконавчим комітетом Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, актові записи № 09 від 08.08.2008 р. та № 05 від 02.06.2004 р. відповідно (а.с. 10, 11).

Діти проживають спільно із Заявницею та ОСОБА_2 , що підтверджено довідкою виконавчого комітету Логвинської сільської ради Володарського району Київської області від 07.10.2020 р. № 550/02-15 (а.с. 12).

Відповідно до ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України Про запобігання та протидію домашньому насильству , який є основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини. Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч. 1. ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя.

За змістом положень ст. 21 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству постраждала особа має право на: 1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства; 5) безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу"; 10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству; 11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов`язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов`язані з ізоляцією кривдника або його звільненням.

У відповідності до ст. 24 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать, зокрема: 2) обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Як зазначено у ст. 26 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема: постраждала особа або її представник. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

При цьому, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Таким чином, зважаючи на наведені вимоги Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Враховуючи те, що заявником ОСОБА_1 не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факту вчинення ОСОБА_2 відносно неї, а також відносно дітей, домашнього насильства, зважаючи на факт існування між заявником та заінтересованою особою конфліктних ситуацій, які виникають з різних поглядів на виховання неповнолітніх дітей та фінансових пороблем родини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав до задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.

Доводи апеляційної скарги заявниці про незаконність та необґрунтованість, як підставу для скасування рішення суду, законності та обґрунтованості рішення не спростовують, оскільки справа судом вирішена правильно, з дотриманням норм матеріального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 13 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна