Постанова

від 26.01.2021 по справі 219/9153/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 219/9153/19

Номер провадження 22-ц/804/29/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Канурної О.Д., Папоян В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гуляєва М.В.,

представника позивача адвоката Позняк І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмут Донецької області апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2020 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Шевченко Л.В. в місті Бахмуті Донецької області, повне судове рішення складено 10 липня 2020 року, в справі номер 219/9153/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії Донецька залізниця про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2019 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до АТ Українська залізниця в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії Донецька залізниця про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 10.02.2016 року вона працювала головним бухгалтером структурного підрозділу Бахмутський центр професійного розвитку персоналу регіональної філії Донецька залізниця .

Наказом №49/Н-ос від 11.07.2019 року її звільнено з займаної посади у зв`язку із скороченням штату і відмовою від переведення на іншу роботу за п. 1 ст. 40 КЗпП України, про що зроблено запис у трудовій книжці, яка отримана нею 11.07.2019 року.

Вважає, що звільнення проведено з порушеннями процедури, оскільки наказ №143-Н щодо вилучення зі штатного розпису посади головного бухгалтера не погоджений головою Лиманської дорожньої профспілкової організації, чим порушено п. 2.5 Колективного договору між керівництвом філії Донецька залізниця та дорожньою профспілковою організацією Донецької залізниці, а саме: пункт в якому зазначено, що ліквідацію, реорганізацію, перепрофілювання, перепідпорядкування, передачу в оренду або зміну форм власності закладів, структурних підрозділів дороги, яке тягне за собою вивільнення контингенту, а також скорочення чисельності або штату працівників, здійснювати за рішенням начальника дороги за умови повідомлення про це дорожнього комітету профспілок не пізніше, ніж за три місяці.

Крім того вважає, що повідомлення про скорочення повинно підписуватися директором регіональної філії Донецька залізниця , так як згідно наказу регіональної філії Донецька залізниця ПАТ Укрзалізниця №286-Н від 06.03.2018 року посада головного бухгалтера Центру відноситься до номенклатури посад керівних працівників і спеціалістів регіональної філії, що підтверджується і п. 5.9 Положення про структурний підрозділ Бахмутський центр професійного розвитку персоналу регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця затвердженого наказом регіональної філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця №63-в.о. Н від 01.02.2019 року.

Просила суд визнати неправомірним та скасувати наказ регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця №49/Н-ос від 11.07.2019 року про

звільнення головного бухгалтера структурного підрозділу Бахмутський центр професійного розвитку персоналу регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця ОСОБА_1 на зазначеній посаді; стягнути з відповідача на її користь оплату за вимушений прогул з 12 липня 2019 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 11 627,28 грн; допустите негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2020 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії Донецька залізниця про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано наказ регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця №49/Н-ос від 11.07.2019 року про звільнення головного бухгалтера структурного підрозділу Бахмутський центр професійного розвитку персоналу регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця ОСОБА_1 у зв`язку з скороченням штату працівників та відмовою від переведення на іншу роботу на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера структурного підрозділу Бахмутський центр професійного розвитку персоналу регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця з 11.07.2019 року.

Стягнуто з Акціонерного товариства Українська залізниця в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 липня 2019 року по 17 липня 2019 року, що становить 55527,30 грн з утриманням з цих сум податків та інших обов`язкових платежів.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць. Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням не погодився відповідач АТ Українська залізниця , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Вважає, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з дотриманням визначеної КЗпП України процедури, а отже є законним та здійсненими у відповідності до чинного законодавства, з дотриманням обов`язку, визначеного ст. 49-2 КЗпП України, тому суд не мав достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Звертає увагу на відсутність порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, зазначаючи, що висновок суду про наявність порушень ґрунтується на прирущенні ухилення позивача від надання інформації щодо посади економіста структурного підрозділу Господарська служба .

Зазначає, що оскільки посада головного бухгалтера структурного підрозділу Донецький головний матеріального технічний склад не була вакантною, відповідач не повинен фіксувати факт пропонування посади та відмови від посади. Тому відсутнє порушення відповідачем прав і законних інтересів позивача.

Також, вважає помилковим встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів позивача щодо утримання позивачем доньки, яка навчається у Артемівському педагогічному училищі.

Дії відповідача з звільнення позивача є законним та здійсненими у відповідності до чинного законодавства з дотриманням обов`язку, визначеного ст. 49-2 КЗпП України.

Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник позивачки адвокат Позняк І.С. в судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу не визнала просила відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач АТ Українська залізниця в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, про що свідчить отримання ним 25.01.2021 року рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 67, том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез?явившихся учасників справи.

Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 10.02.2016 року ОСОБА_1 призначена на посаду головного бухгалтера структурного підрозділу Артемівський центр професійного розвитку персоналу регіональної філії Донецька залізниця ПАТ Укрзалізниця (а.с. 14-15, том 1).

Наказом АТ Українська залізниця регіональна філія Донецька залізниця №143-Н від 29.03.2019 року Про деякі питання функціонування структурних підрозділів філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця , начальнику структурного підрозділу Бахмутський центр професійного розвитку персоналу : в термін до 01.04.2019 року відповідно до п. 2.5 діючого Колективного договору між керівництвом та дорожньою профспілковою організацією, повідомити дорожню профспілкову організацію про майбутнє вивільнення та заходи щодо працевлаштування працівників та відповідно до вимог ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії підготувати та надати інформацію первинної профспілкової організації структурного підрозділу Бахмутський центр професійного розвитку персоналу про заходи щодо вивільнення та працевлаштування працівників. В термін до 01.05.2019 року, дотримуючись вимог чинного законодавства попередити працівників структурного підрозділу, посади яких вилучаються відповідно до ст. 492 КЗпП України. Вилучити до 01.07.2019 року зі штатного розпису підпорядкованого структурного підрозділу Бахмутський центр професійного розвитку персоналу філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця посади: головний бухгалтер в кількості 1 штатна одиниця, бухгалтер 2 категорії в кількості 1 штатна одиниця. Встановленим порядком внести відповідні зміни до штатного розпису структурного підрозділу Бахмустький центр професійного розвитку персоналу . Створити робочу комісію з проведення інвентаризації та передачі майна від структурного підрозділу Бахмутський центр професійного розвитку персоналу до структурного

підрозділу Господарська служба (а.с. 8-11, том 1).

Згідно з штатного розпису введеним в дію з 24.05.2019 року затверджено штат структурного підрозділу Бахмутський центр професійного розвитку персоналу у кількості 20,5 штатних одиниць. Посади головного бухгалтера та бухгалтера 2 категорії вилучені зі штатного розпису та підлягають скороченню відповідно до законодавства (а.с. 21, том 1).

З попередження №03/474 від 17.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про вилучення зі штатного розпису посади, яку вона обіймає з 01.07.2019 року. Запропоновано посади для подальшого працевлаштування, а в разі відмови від запропонованих посад трудовий договір буде розірвано на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. З листом від 17.04.2019 року позивачка ознайомлена під особистий підпис 17.04.2019 року з повідомлення про відмову від запропонованих вакансій позивач відмовилась у зв`язку з віддаленістю від місця проживання (а.с. 22, 23-28, том 1).

Відповідно до наказу (розпорядження) №49/Н-ос від 11.07.2019 року про припинення трудового договору (контракту) 11.07.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера у зв`язку зі скороченням штату і відмовою від переведення на іншу роботу за п. 1 ст. 40 КЗпП України з зазначенням компенсації за 11 днів відпустки та з виплатою одноразової грошової допомоги в розмірі середньомісячного заробітку (а.с. 13, том 1).

З листка непрацездатності серії АДЛ № 049337 від 27.06.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 з 27.06.2019 року по 06.07.2019 року перебувала на лікарняному (а.с. 29, том 1).

Наказом №70 від 10.07.2019 року Про направлення у м. Лиман на виконання наказу регіональної філії Донецька залізниця від 29.03.2019 року Про деякі питання функціонування структурних підрозділів філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця № 143-Н до регіональної філії Донецька залізниця м. Лиман структурний підрозділ Служба кадрової та соціальної політики направлено ОСОБА_1 - головного бухгалтера для звільнення. Також наказано відшкодування витрат за проїзд по маршруту Бахмут-Лиман-Бахмут провести при наявності оригіналів транспортних квитків шляхом перерахування грошових коштів на зарплатну картку працівнику (а.с. 30-31, том 1).

Згідно з маршрутним листом на 10.07.2019 року, виданим на ім`я ОСОБА_2 на підставі наказу №70 від 10.07.2019 року, позивачка направлена в м. Лиман для ознайомлення з наказом про звільнення (а.с. 32, том 1).

Відповідно до наказу 286-Н від 06.03.2018 року директором регіональної філії Донецька залізниця затверджено номенклатуру посад керівних працівників і спеціалістів регіональної філії. Згідно з інформацією структурного підрозділу Служба кадрової та соціальної політики , посада головного бухгалтера структурного підрозділу Бахмутський центр професійного розвитку персоналу , яку раніше займав позивач, відноситься до Номенклатури посад керівних працівників і спеціалістів, призначення та звільнення на які проводиться наказом директора регіональної філії (далі Номенклатура). До матеріалів справи додано додаток № 2 Номенклатура до наказу від 2018, без зазначення номеру наказу, числа та місяця його затвердження та без номеру. Саме на цю номенклатуру вказувала позивач в обґрунтування того, що про наступне звільнення її повинен був повідомити керівник регіональної філії, а не начальник Центру. Факт того, що посада, яку займала позивач до звільнення, відноситься до керівних посад, не заперечувався відповідачем (а.с. 34-38, том 1).

Наказом регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця від 01.02.2019 року №63-в.о.Н затверджено Положення про структурний підрозділ Бахмутський центр професійного розвитку персоналу Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (нова редакція) (а.с. 42-53, том 1).

Згідно з наказом від 25.06.2019 року №1298/ос По особовому складу на Носулька О.О. покладено виконання обов`язків директора регіональної філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця на період щорічної відпустки Бугайова С.В. директора цієї регіональної філії, по 22.07.2019 року включно (а.с. 133, том 1).

Відповідно до витягу з Книги обліку трудових книжок позивач отримала трудову книжку 11.07.2019 року, про що свідчить її особистий підпис (а.с. 151-152, том 1).

Листом №60/НОК від 16 квітня 2020 року структурним підрозділом Служби кадрової та

соціальної політики регіональної філії Донецька залізниця АТ Українська залізниця

повідомлено, що в період з 01.04.2019 року по 11.07.2019 року посада головного бухгалтера структурного підрозділу Донецький головний матеріально технічний склад (робоче місце м. Бахмут) не була вакантною. Основний працівник перебував у відпустці за дитиною до досягнення нею 3-х років (а.с. 189, том 1).

З листів №62/НОК та №63/НОК від 16.04.2020 року вбачається, що в період з 01.04.2019 року по 11.07.2019 року посади економіста та головного бухгалтера структурного підрозділу Господарська служба вакантними не були (а.с. 190, 191, том 1).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав обов`язок, визначений ст. 49-2 КЗпП України, не запропонував ОСОБА_1 всі вакантні посади.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частини перша, третя статті 49-2 КЗпП України).

При розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Виходячи з системного тлумачення частин першої та другої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Судом встановлено, що 10.02.2016 року ОСОБА_1 призначена на посаду головного бухгалтера структурного підрозділу Артемівський центр професійного розвитку персоналу регіональної філії донецька залізниця ПАТ Укрзалізниця .

З попередження №03/474 від 17.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено

про вилучення зі штатного розпису посади, яку вона обіймає з 01.07.2019 року. Запропоновано

посади для подальшого працевлаштування, а в разі відмови від запропонованих посад трудовий договір буде розірвано на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. З листом від 17.04.2019 року позивачка ознайомлена під особистий підпис 17.04.2019 року з повідомлення про відмову від запропонованих вакансій позивач відмовилась у зв`язку з віддаленістю від місця проживання.

Відповідно до листка непрацездатності серії АДЛ № 049337 від 27.06.2019 року ОСОБА_1 з 27.06.2019 року по 06.07.2019 року перебувала на лікарняному.

Відповідно до наказу (розпорядження) №49/Н-ос від 11.07.2019 року про припинення трудового договору (контракту) 11.07.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера у зв`язку зі скороченням штату і відмовою від переведення на іншу роботу за п. 1 ст. 40 КЗпП України з зазначенням компенсації за 11 днів відпустки та з виплатою одноразової грошової допомоги в розмірі середньомісячного заробітку.

Листом №60/НОК від 16 квітня 2020 року структурним підрозділом Служби кадрової та соціальної політики регіональної філії Донецька залізниця АТ Українська залізниця повідомлено, що в період з 01.04.2019 року по 11.07.2019 року посада головного бухгалтера структурного підрозділу Донецький головний матеріально технічний склад (робоче місце м. Бахмут) не була вакантною. Основний працівник перебував у відпустці за дитиною до досягнення нею 3-х років.

З листів №62/НОК та №63/НОК від 16.04.2020 року вбачається, що в період з 01.04.2019 року по 11.07.2019 року посади економіста та головного бухгалтера структурного підрозділу Господарська служба вакантними не були.

Передбачений частиною другою статті 40, частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України обов`язок роботодавця працевлаштувати працівника, який підлягає скороченню, полягає у необхідності запропонувати йому вакантну посаду або роботу за відповідною професією чи спеціальністю, іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України Про зайнятість населення вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України Про відпустки право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Отже, якщо працівник відсутній у зв`язку із хворобою, відрядженням, відпусткою посада, яку він займає, не є вакантною.

З огляду на наведене, посада жінки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не є вакантною і прийняття працівників на таку посаду можливе лише за строковим трудовим договором на період до виходу з відпустки для догляду за дитиною основного працівника.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України 01 квітня 2015 року №6-40цс15, в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №175/1180/17 (провадження 61-47715св18) та в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №285/4227/18 (провадження 61-1849св19).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд першої інстанції зазначеного вище не врахував, тому дійшов помилкового висновку, що відповідач не виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування ОСОБА_1 , оскільки не запропонував їй наявні на підприємстві вакантні посади, які відповідають кваліфікації працівника або працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

Відтак, звільнення ОСОБА_1 проведено АТ Українська залізниця з дотриманням вимог трудового законодавства, оскільки посада позивача була виведена (скорочена) зі штатного розпису товариства, про майбутнє скорочення посади позивачка повідомлена, від запропонованих посад письмово відмовилась, інші посади, які б відповідали кваліфікації позивача, на час її звільнення, вакантними не були.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Крім того, згідно з пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно з частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Від сплати судового збору позивача звільнено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI Про судовий збір .

Розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на рішення суду, згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону України Про судовий збір , становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За поданий ОСОБА_1 позов підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Отже, за подання апеляційної скарги відповідачем АТ Українська залізниця сплачено судовий збір в розмірі 2305,20 грн (а.с. 18, 37, том 2).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, позивачка звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2305,20 грн сплачений АТ Українська залізниця , підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2020 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії Донецька залізниця про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Компенсувати Акціонерному товариству Українська залізниця (ЄДРПОУ 40150216) за рахунок держави судові витрати пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 2305,20 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 28 січня 2021 року.

Суддя: