Рішення

від 22.01.2021 по справі 120/6683/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 січня 2021 р. Справа № 120/6683/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальова В.О.,

представника позивача: Супрун М.І.,

представника відповідача: Лозінської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРЕМОГА (далі - ТОВ ПЕРЕМОГА звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.11.2020 року № 0006330705 та № 6000632075, а також стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 22699,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі акту фактичної перевірки № 481/02/32/07/05/32721930 від 16.10.2020 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.11.2020 року № 0006330705, яким застосовано штраф в розмірі 500 000 грн. та № 6000632075, яким застосовано штраф в розмірі 15 300 грн.

Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2020 року прийнято до свого провадження вказану адміністративну справу, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання на 14.12.2020 року.

10.12.2020 року представник відповідача подав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що згідно з вимогами пункту 81.1 статті 81 ПК України, головному бухгалтеру ТОВ "ПЕРЕМОГА" ОСОБА_1 було вручено під розписку копію наказу на проведення фактичної перевірки, а також ця особа ознайомлена під розписку у направленнях на перевірку.

Отже, матеріально-відповідальною посадовою особою позивача в особі головного бухгалтера Безп`ятчук Т.П. допущено посадових осіб податкового органу до перевірки.

Тому на думку відповідача, посадовими особами ТУ ДПС у Вінницькій області було дотримано всіх вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України та розпочато фактичну перевірку.

Згідно з наказом від 07.10.2020 року № 3674 К "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ПЕРЕМОГА", перевірка проводилася з 8 жовтня 2020 року терміном 10 діб за період, визначений ст. 102 ПК України.

Оскільки з 01.04.2020 року за зберігання пального без ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі 500000,00 грн., зазначена дата охоплюється періодом, передбаченим ст. 102 ПК України.

Відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що ТОВ ПЕРЕМОГА з 01.04.2020 року здійснюється зберігання пального в ємностях на території тракторного парку за адресою с. Гути, вул. Шевченка, будинок 16, Тульчинський район, Вінницька область, без наявності (придбання) ліцензії на право зберігання пального.

Факт зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального підтверджується видатковими накладними, а також інформацією отриманої з АІС Бодатковий блок , відповідно до якої з`ясовано, що ТОВ Брітіш Петроліум сформовано акцизні накладні на покупця ТОВ Перемога .

ТОВ "ПЕРЕМОГА" отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) лише 21.10.2020 року, реєстраційний номер 0220414202001658.

Доводи позивача про те, що наказ на проведення перевірки суперечить абзацу першому пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, яким установлено мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, адже фактична перевірка призначена щодо дотримання вимог Законів України, а не в частині виключень, встановлених в цьому пункті, відповідач вважає хибними, оскільки до суб`єктів господарювання за відсутність ліцензії на зберігання пального не застосовувались штрафні санкції лише до 31.03.2020 року.

Тобто відповідач наголошує, що мораторій на перевірки та застосування штрафних санкцій в період дії карантину не розповсюджується на фактичні перевірки з питань ліцензування та зберігання пального.

Також відповідач вказує, що суб`єкт господарювання використовує в своїй діяльності транспортні засоби в кількості 15 одиниць, які не відображені в звітності за формою 20-ОПП "Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти оподаткування пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність".

Відповідач заперечує щодо понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., оскільки на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано лише договір про надання правничої (правової) допомоги від 11.11.2020 року. Разом з тим, сума на професійну правничу допомогу не є співмірною із складністю справи.

Враховуючи наведене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

14.12.2020 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги.

22.12.2020 року представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити, надавши пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав вказаних у відзиві на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ ПЕРЕМОГА є суб`єктом господарювання, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 27.10.2003, основний вид діяльності - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

З 08.10.2020 року по 16.10.2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області здійснено фактичну перевірку ТОВ ПЕРЕМОГА , за результатами якої складено акт (довідка) фактичної перевірки від 16.10.2020 року.

Відповідно до змісту акту (довідки) фактичної перевірки від 16.10.2020 року контролюючим органом встановлено, що суб`єктом господарювання ТОВ ПЕРЕМОГА з 01.04.2020 року здійснюється зберігання пального в ємності на території тракторного парку за адресою с. Гути, вул. Шевченка, буд. 16, Тульчинський район, Вінницька область, без наявності (придбання) ліцензії на право зберігання пального. При отриманні пального (ДП Євро 5) від постачальника ТОВ Брітіш Петроліум (код ЄДРПОУ 40028849) відповідно до видаткових накладних № 1659 від 03.04.2020 року, №2492 від 06.05.2020 року, №3349 від 17.06.2020 року, №4127 від 30.07.2020 року, які надано контролюючому органу до огляду та перевірки, дане пальне в кількості 48004,00 л. розвантажено в ємності за адресою с. Гути, вул. Шевченка, Тульчинський р-н, Вінницька обл., буд 16 (територія тракторного парку) та вчасно оприбутковано ТОВ ПЕРЕМОГА (баланс рахунку 203). Станом на 08.10.2020 року залишок дизельного пального в ємностях за вказаною адресою становить 22406,00 л., ліцензія на право зберігання пального відсутня.

Також вказано, що ТОВ ПЕРЕМОГА станом на 08.10.2020 року не подано дані про 15 об`єктів пов`язаних з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку за формою № 20 ОПП протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття.

За висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ ПЕРЕМОГА п. 63.3. ПК України та ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

На підставі висновків акту фактичної перевірки № 481/02/32/07/05/32721930 від 16.10.2020 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.11.2020 року № 0006330705, яким застосовано штраф в розмірі 500000 грн. та № 6000632075, яким застосовано штраф в розмірі 15300 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" № 481/95-ВР (далі - Закон № 481).

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Постанова № 227), ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Відповідно до ст. 1 Закон № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в батонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (даті - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі.

Статтею 15 Закону №481 регламентовано, що ліцензії на право провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР для отримання ліцензії на право зберігання пального суб`єктом господарювання разом із заявою додатково подаються завірені копії таких документів, а саме:

документ, що засвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, на якому розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, які діють на дату подання заяви, або введення в дію такого об`єкта в експлуатацію;

акт введення в експлуатацію об`єкта або сертифікат про приймання в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують їх приймання в експлуатацію у відповідності до законодавства.

При цьому законодавством визначено, що до 01.01.2022 року суб`єкти господарювання можуть отримати ліцензію на право зберігання пального без надання акта введення в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката, за умови надання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, які видані в установленому законодавством порядку до 01.01.2014 року;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки і початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки.

У разі якщо суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для власних потреб, або промислової обробки, вищевказані документи не подаються. Такі суб`єкти мають вказати в заяві про використання пального для власного споживання або переробку, загальну об`ємність резервуарів для зберігання пального і їх фактичне місцезнаходження.

Річна плата за ліцензію на право зберігання пального становить 780 грн і зараховується до місцевих бюджетів за місцем здійснення діяльності. Крім того, ліцензія має бути видана на кожне місце зберігання пального.

Ліцензія або рішення про відмову у її видачі податковий орган видає заявнику не пізніше 20 календарних дня з моменту отримання документів.

Відповідно до ст.17 Закону №481 встановлено відповідальність за порушення норм цього Закону щодо зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафу в розмірі 500000 гривень.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 21.10.2020 року суб`єктом господарювання ТОВ ПЕРЕМОГА отримано ліцензію на право зберігання пального. Разом з тим, на час проведення фактичної перевірки така ліцензія була відсутня.

Позивач визнає зазначене порушення, разом з тим зазначає, що податковим органом не дотримано процедуру проведення перевірки, а також вказує на відсутність підстав для проведення такої.

Оцінюючи доводи позивача про те, що наказ від 07.10.2020 року № 3674 К Про проведення фактичної перевірки ТОВ ПЕРЕМОГА не міг бути підставою фактичної перевірки, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку , встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

В силу пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

П.80.2.5 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно з п. 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.

Наказ про проведення фактичної перевірки було отримано головним бухгалтером ТОВ ПЕРЕМОГА , що підтверджується розпискою у направленнях на перевірку.

Тобто, посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області було розпочато фактичну перевірку з дотриманням вимог законодавства, а саме п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Що стосується доводів позивача про те, що у наказі на проведення перевірки відсутні відомості про мету та підстави перевірки, то суд такі до уваги не приймає, оскільки у наказі №3674к від 07.10.2020 зазначено мету( дотримання вимог нормативно-правових актів) та пп.80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК.

З наданих представником відповідача пояснень у відзиві та в судовому засіданні з`ясовано, що підставою проведення такої перевірки було отримання з АІС "Податковий блок", Реєстру акцизних накладних, Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

За результатами проведеного аналізу встановлено перелік суб`єктів господарювання, які починаючи з 01.04.2020 р. отримували через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрували акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального.

Контролюючим органом було встановлено, що ТОВ "Брітіш Петроліум" було сформовано акцизні накладні на покупця ТОВ "ПЕРЕМОГА" (акцизні накладні форми "П" від 03.04.2020, 06.05.2020, 17.06.2020, 30.07.2020), при цьому у ТОВ ПЕРЕМОГА відсутня відповідна ліцензія.

Таким чином, перевірку проведено у зв`язку із здійсненням функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону №481/95- ВР покладені на контролюючі органи.

З огляду на зазначене вище, працівники ГУ ДПС у Вінницькій області мають право проводити фактичну перевірку незалежно від настання певних обставин, а реалізовуючи завдання, які покладені законодавством (в даному випадку п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України) на контролюючий орган.

Щодо доводів позивача про те, що Податковим кодексом установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 року осанній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, суд зазначає таке.

За приписами абз. 1 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу .

Отже, на підставі зазначених вище норм, мораторій на перевірки та застосування штрафних санкцій в період дії карантину не розповсюджується на фактичні перевірки з питань ліцензування та зберігання пального.

Відповідно до абз. 8 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень.

Оскільки, впровадження діяльності зі зберігання пального підлягає ліцензуванню згідно із Законом №481/95-ВР, для того, щоб усі суб`єкти господарювання мали змогу отримати ліцензію протягом розумних строків, застосування штрафів за зберігання пального без ліцензії було відтерміновано до 31.03.2020 р. (ст. 18 Закону №481/95-ВР).

Отже, до суб`єктів господарювання за відсутність ліцензії на зберігання пального не застосовувались штрафні санкції лише до 31.03.2020 року.

ТОВ ПЕРЕМОГА надало письмові пояснення № 41 від 09.10.2020 року Головному управлінню ДПС України у Вінницькій області, у яких повідомило, що залишки ГСМ станом на 01.04.2020 року, а саме дизельного палива становлять 28810, 61 літрів, а станом на 08.10.2020 року - 22406 літрів, яке знаходиться в ємностях об`ємом 40000 літрів на території тракторного парку за адресою вул. Шевченка, буд. 16, с. Гути, Тульчинський район, Вінницька область.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що мораторій на перевірки та застосування штрафних санкцій в період дії карантину не розповсюджується на фактичні перевірки з питань ліцензування та зберігання пального а штрафні санкції за відсутність ліцензії на зберігання пального не застосовувалися лише до 31.03.2020 року.

Щодо доводів позивача, що фактична перевірка не може охоплювати минулі періоди діяльності ТОВ ПЕРЕМОГА , суд зазначає таке.

У наказі від 07.10.2020 року № 3674 К Про проведення фактичної перевірки ТОВ ПЕРЕМОГА визначено, що перевірка проводиться з 8 жовтня 2020 року терміном 10 діб за період, визначений ст. 102 ПК України.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Позивач зазначає, що виходячи із суті фактичної перевірки така перевірка передбачає проведення її за місцем фактичного провадження платником податків діяльності та дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій на момент її проведення, а не в межах строків давності, визначених ст.102 ПК України.

Контроль за діяльністю платників податків за минулі періоди, на думку позивача, здійснюється під час проведення документальних перевірок.

Разом з тим, на час проведення фактичної перевірки 08.10.2020 року також встановлено залишок дизельного пального в ємностях за вказаною адресою у кількості 22406,00 л. та відсутність ліцензії на право зберігання пального, що свідчить про порушення яке триває з 01.04.2020 та існує на час проведення фактичної перевірки.

Щодо аргументів позивача про те, що податковий орган приймаючи повідомлення-рішення форми ПС від 04.11.2020 року №0006330705, яким застосовано штраф (фінансову санкцію) в розмірі 500000,00 грн. порушив вимоги п. 2 розділу II Порядку складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р за № 124/28254, застосувавши зазначену форму замість форми С , суд враховує наступне.

Відповідно до п. 2 Розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

"С" - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10);

"ПС" - у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 11).

Незважаючи на те, що порушення ч. 1 ст. 15 Закону №481/95-ВР не відноситься до порушень податкового законодавства, і податкове повідомлення-рішення форми "С", і податкове повідомлення-рішення форми "ПС" приймаються контролюючим органом у випадку застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Разом з тим, посилання позивача на окремі недоліки оскаржуваного рішення суд не бере до уваги та вважає, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваного рішення не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його формою.

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 11.09.2018 р. у справі №826/11623/16.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №60006320705 від 04.1 1.2020 року за порушення п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України та застосування штрафу (фінансової санкції) у розмірі 15300,00 грн. згідно п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України, то позивач зазначає, що зазначена норма не передбачає такого розміру штрафу і податковим органом не додано його розрахунок.

Перевіркою встановлено порушення п.63.3 ст.63 ПК України, а саме: на період перевірки суб`єктом господарювання не подано до органів ДПС обов`язкові відомості

щодо об`єктів оподаткування або пов`язаних з оподаткуванням або через які проводиться діяльність.

Так, в ході перевірки встановлено, що суб`єкт господарювання використовує в своїй діяльності транспортні засоби в кількості 15 одиниць, які не відображені в звітності за формою 20-ОПП "Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти оподаткування пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність".

Наведене також вбачається з листа-пояснення директора ТОВ "ПЕРЕМОГА" від 09.10.2020 р.

Окрім того, відповідно до витягу з ITC "Податковий блок" "Реєстраційні дані" відомості про об`єкти оподаткування платника податку подано до контролюючого органу лише 12.10.2020 р., дата внесення змін - 20.10.2020 р.

Приписами статті 63.3. ПК України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Порядок здійснення такого повідомлення про об`єкти оподаткування визначений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588, яким визначено, що повідомлення про об`єкти оподаткування реалізується шляхом подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об`єкта (додаток 10).

Розділом 8 наказу №1588 встановлено порядок обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням.

Відповідно до п.8.4 Розділу 8 Наказу №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, установлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Судом встановлено, що позивачем не подано до органів ДПС обов`язкові відомості щодо об`єктів оподаткування або пов`язаних з оподаткуванням або через які проводиться діяльність в кількості 15 одиниць.

Суд критично ставиться та не надає оцінку поясненням представника позивача про те, що право власності та інші права позивача на зазначені об`єкти виникли раніше затвердження такого Наказу №1588, а тому позивач не подавав відомості щодо цих об`єктів, оскільки такі підстави не зазначалися ним у позові та не підтверджені жодними доказами.

Що стосується суми штрафи, то вона розрахована за 15 об`єктів, відносно яких не подано відомості: 1020грн*15=15300грн.

Враховуючи наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ТОВ ПЕРЕМОГА не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 28.01.2021 року.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" (код ЄДРПОУ 32721930, вул. Шевченка, 16, с. Гути, Тульчинський район Вінницька область, 23661)

відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 43142454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21027)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна