Ухвала

від 29.01.2021 по справі 200/9717/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

29 січня 2021 р. Справа №200/9717/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Міське управління капітального будівництва до Північно-Східного офісу Держаудитслужби Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської Служби України,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Міське управління капітального будівництва звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного офісу Держаудитслужби Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про визнання протиправним та скасування висновку Державної Аудиторської служби України Північно-Східного офісу Держаудитслужби Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 30.09.2020 року про результати моніторингу закупівлі (ID моніторингу: UA-2020-06-26-007708-a від 26.06.2020 року, далі - висновок про результати моніторингу).

Позовні вимоги Комунального підприємства Міське управління капітального будівництва мотивовані невідповідністю форми оскаржуваного змісту встановленим вимогам, а також відсутністю у відповідача повноважень вимагати розірвання укладеного за наслідками закупівлі договору.

Ухвалою суду від 17 листопада 2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, відповідачу встановлений п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

23 грудня 2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву Північно-Східного офісу Держаудитслужби Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області вих. № 20-12-25-25-09/5064-2020 від 17.12.2020, що його підписано представником відповідача Вікторією Кондратенко.

На підтвердження повноважень особи, що підписала відзив на позовну заяву відповідача, надано, між іншим, довіреність Північно-Східного офісу Держаудітслужби вих. № 25-09/17 від 11.01.2020 із зазначенням повноважень головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Управління Північно-Східного офісу Держаудітслужби в Луганській області Кондратенко Вікторії Андріївни: "подавати позови, підписувати та подавати пояснення, заяви, подавати апеляційні, касаційні скарги, знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії, одержувати копії судових рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, висловлювати свою думку з питань, що виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь в справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, подавати заперечення проти клопотань, доводів та міркувань інших осіб, знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом".

Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, а процесуальні права та обов`язки сторін, у свою чергу, визначені, у свою чергу, статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини четвертої якої, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Питання подання відзиву на позовну заяву врегульовані статтею 175 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 182 Кодексу адміністративного судочинства України регламентує дії сторін та інших учасників процесу у разі подання такого відзиву, а саме, у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення. Інші учасники справи мають право подати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

Відповідно до частин першої та другої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Наведене свідчить, що Кодекс адміністративного судочинства України відокремлює відзив на позовну заяву від інших документів, що подаються, зокрема, відповідачем.

Разом з тим, згідно п.3.4 Розділу 3 Посадової інструкції головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Управління Північно-Східного офісу Держаудітслужби в Луганській області, головний спеціаліст-юрисконсульт користується правами державного службовця, передбаченими Законом України "Про державну службу", та має право представляти у встановленому законодавством порядку інтереси Офісу в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів у межах наданих йому повноважень.

Виходячи з зазначеного, суд робить висновок, що представником відповідача підписано та подано до суду відзив на позовну заяву за відсутні належних повноважень, оскільки зазначення у наведеній вище довіреності формулювання "...користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом" нівелює межі наданих представнику повноважень, що їх встановлено п.3.4 Розділу 3 Посадової інструкції головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Управління Північно-Східного офісу Держаудітслужби в Луганській області.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Визначення довіреності міститься у частині третій статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

Специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Як вже неодноразово зазначено судом, відзив підписаний ОСОБА_1 , яка зазначає себе як представник відповідача.

Частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В той же час жодних доказів того, що Вікторія Кондратенко є адвокатом, до відзиву на позовну заяву не надано.

У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Вікторія Кондратенко має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до відзиву на позовну заяву, не додано.

Будь-якого доказу на підтвердження повноважень представника в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень Вікторії Єфіменко на підписання зазначеного відзиву також не надано.

Пунктом 11 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про "самопредставництво" в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом, підтримуваним у теорії права, самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Принаймні, таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, змінами, внесеними до Кодексу адміністративного судочинства України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: "відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)" (ч. 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 цієї статті).

З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч. 2 ст. 167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч. 4 ст. 87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом № 755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього Закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі № 2140/1691/18, від 10.02.2020 у справі № 420/1462/19.

При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі № 2140/1691/18 та від 10.02.2020 у справі № 420/1462/19 відзначив, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.01.2021 року, керівником Північно-Східного офісу Держаудітслужби (код 40478572) вказано ОСОБА_2 , відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи - відсутні.

Таким чином, відповідачем не надано доказів належного уповноваження Вікторії Кондратенко на підписання відзиву на позовну заяву у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, відзив на позовну заяву, що підписаний Вікторією Кондратенко як представником відповідача, підлягає поверненню відповідачу без розгляду.

Керуючись статтями 44, 59, 167, 175, 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відзив на позовну заяву Північно-Східного офісу Держаудитслужби Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області вих. № 20-12-25-25-09/5064-2020 від 17.12.2020, що його підписано представником відповідача Вікторією Кондратенко - повернути без розгляду до Північно-Східного офісу Держаудитслужби Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області.

Суддя Л.В. Арестова