Ухвала

від 27.01.2021 по справі 640/12904/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

27 січня 2021 року м. Київ № 640/12904/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авг Інтеріорс" до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) від 27 січня 2020 року в адміністративній справі №640/12904/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авг Інтеріорс" (далі - позивач, ТОВ "Авг Інтеріорс") до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у м. Києві) Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю (далі - судове рішення) .

Вказаним вище судовим рішенням вирішено:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві №1200649/41233193 від 21.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 28.05.2019 ТОВ "Авг Інтеріорс" сформувати відповідну квитанцію про її прийняття та надіслати квитанцію ТОВ "Авг Інтеріорс";

- стягнути на користь ТОВ "Авг Інтеріорс" сплачений ним судовий збір у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року залишено без змін.

09 листопада 2020 року позивачу в адміністративній справі №640/12904/19 видано виконавчі листи.

Разом з тим, представником позивача заявлено письмове клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання ДПС України подати звіт про виконання судового рішення (далі - заявлене клопотання)

В обґрунтування заявленого клопотання представником позивача зазначено, зокрема, що судове рішення, яке набрало законної сили 20 жовтня 2020 року не виконано, а податкова накладна №5 від 28 травня 2019 року не зареєстрована.

Також, представник позивача зазначає, що податковим органом не надано на адвокатські запити вмотивованого пояснення щодо причин затримки реєстрації податкової накладної та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглянувши в порядку письмового провадження заявлене клопотання суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства, (також далі - КАС України) , суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Згідно правової позиції викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 КАС України" № 3 від 13.03.2017 вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Слід зауважити, що судовий контроль не встановлювався при ухваленні судового рішення у справі №640/12904/19.

Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав виконавчі листи на примусове виконання рішення суду.

Отже, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Крім того, листами від 09.11.2020р №32081/6/99-00-06-01-01-06 та від 03.12.2020р №34207/6/99-00-06-01-01-06 відповідач повідомив представника позивача, що ДПС України вживає заходи з виконання судового рішення, щодо реєстрації податкової накладної №5 від 28.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також оцінивши докази наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок відсутність підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 382 України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі №640/12904/19.

Ухвалу може бути оскаржено.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Ю.Т. Шрамко