Постанова

від 27.01.2021 по справі 380/5998/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5998/20 пров. № А/857/15032/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Ратушної М.І.,

представника позивача Сапіги А.В.,

представника відповідача Алексеєнка А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові до Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаторггруп , третя особа Львівська міська рада, про знесення самочинно збудованого об`єкта,-

суддя в 1-й інстанції - Кузан Р.І.,

час ухвалення рішення - 21.10.2020 року, 11:27 год.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 26.10.2020 року,

в с т а н о в и в :

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові звернулася в суд з позовом до ТзОВ Мегаторггруп , третя особа Львівська міська рада, про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та повернути справу суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що остання перевірка на об`єкті самочинного будівництва проводилась у жовтні 2016 року, за результатами якої складено протокол від 03.10.2016 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ТзОВ "Мегаторггруп" за фактом невиконання вимог припису Інспекції від 26.08.2016. Постанову №07-вих-2446/45 про накладення штрафу винесено 17.10.2016. Одразу після прийняття вказаних документів, а саме 21.10.2016 Інспекцією було подано позовну заяву до Франківського районного суду м.Львова про знесення самочинно збудованого об`єкта на вул.Лінкольна, 57. Вказане підтверджується ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 26.10.2016 про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Інспекція ДАБК у м.Львові до ТзОВ "Мегаторггруп" про знесення самочинного будівництва. Позивач зазначає, що звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з даним позовом у зв`язку з тим, що ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 20.07.2020 було залишено позовну заяву Інспекції ДАБК у м.Львові до ТзОВ "Мегаторггруп" про знесення самочинного будівництва без розгляду. Тобто суд не закрив провадження у справі, а тому позивач не позбавлений права повторного звернення до суду з аналогічними позовними вимогами. Окрім цього, позивач звертає увагу на те, що подання адміністративного позову у Франківський районний суд м.Львова було обумовлено чинною на той час нормою ст.18 КАС України та практикою Верховного суду України щодо підсудності справ про знесення самочинного будівництва.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути справу суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року залишити без змін.

Представник Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, з аналізу вказаних приписів КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, при визначенні початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, або бездіяльності), а не коли така особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено ряд перевірок на об`єкті самочинного будівництва, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Лінкольна, 57.

З долучених до матеріалів справи доказів судом встановлено, що остання перевірка на об`єкті самочинного будівництва проводилась на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 30.09.2016 №316-пп для перевірки виконання вимог припису Інспекції від 26.08.2016.

На підставі вищевказаного направлення 30.09.2016 посадовими особами Інспекції було здійснено виїзд за місцем здійснення будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул.Лінкольна, 57 для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 03.10.2016, згідно з яким встановлено, що ТзОВ "Мегаторггруп" жодних дій щодо приведення земельної ділянки у попередній стан шляхом знесення самочинного будівництва - автомийки не вчинено, вимоги припису від 26.08.2016 не виконано. Встановлено, що на момент перевірки проводяться роботи з благоустрою прилеглої території.

03.10.2016 Інспекцією ДАБК у м.Львові складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який відбувся о 15:00 год. 17.10.2016. У протоколі здійснено відмітку про те, що директор ТзОВ "Мегаторггруп" при перевірці відсутній. Примірник надіслано поштою рекомендованим листом.

17.10.2016 Інспекцією ДАБК у м.Львові винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 07-вих-2446/45, якою постановлено визнати ТзОВ "Мегаторггруп" винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 14500,00 грн. Примірник постанови скеровано поштою.

На підставі наведеного, позивач 21.10.2016 звернувся до Франківського районного суду м.Львова з позовною заявою до ТзОВ "Мегаторггруп", в якій просив знести самочинно збудований об`єкт на вул.Лінкольна, 57 . Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 28.10.2016 відкрито провадження у справі №465/6001/16-а за даною позовною заявою.

З долучених до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що 20.07.2020 ухвалою Франківського районного суду м.Львова у справі №465/6001/16-а адміністративний позов Інспекції ДАБК у м.Львові до ТзОВ "Мегаторггруп", третя особа - Львівська міська рада про знесення самочинно збудованого об`єкта - залишено без розгляду.

Судом встановлено, що підставою для залишення даної позовної заяви без розгляду слугувала заява представника позивача Заяць Б.Р. про залишення позову без розгляду. Крім цього, із змісту ухвали слідує, що Львівська міська рада щодо поданої заяви не заперечувала та просила її задовольнити.

Як на підставу поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що звернення до Львівського окружного адміністративного суду з даним позовом стало можливим завдяки тому, що ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 20.07.2020 було залишено адміністративну позовну заяву Інспекції ДАБК у м.Львові до ТзОВ "Мегаторггруп" про знесення самочинного будівництва без розгляду, а не закрито провадження.

Представник позивача також звертає увагу на те, що подання адміністративного позову у Франківський районний суд м.Львова було обумовлено чинною на той час нормою ст.18 КАС України та практикою Верховного суду України щодо підсудності справ про знесення самочинного будівництва. Додатково зазначає, що з 2018 року судова практика та процесуальні норми змінились і розгляд аналогічних справ віднесено до компетенції окружних адміністративних судів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не врахував зазначені доводи, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач у жовтні 2016 року звернувся в межах строку, визначеного КАС України з адміністративним позовом про знесення самочинного будівництва до Франківського районного суду м.Львова, як це було обумовлено чинною на той час нормою ст.18 КАС України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що представником позивача було подано до Франківського районного суду м.Львова заяву про залишення позовної заяви без розгляду у справі №465/6001/16-а за позовом Інспекції ДАБК у м.Львові до ТзОВ "Мегаторггруп", третя особа -Львівська міська рада про знесення самочинного будівництва, за результатами розгляду якої Франківським районним судом м.Львова 20.07.2020 постановлено ухвалу про її задоволення.

Колегія суддів звертає увагу, що станом на липень 2020 року жодних перешкод для подальшого розгляду зазначеного позову місцевим судом як адміністративним, а саме Франківським районним судом м.Львова, не існувало, оскільки відповідно до п.10.ч.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України у редакції, що діє з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, судом встановлено, що під час розгляду Франківським районним судом м.Львова як адміністративним, справи №465/6001/16-а після 15.12.2017 почало використовуватись інше процесуальне законодавство, проте це ніяк не унеможливлювало такого розгляду.

Відтак, оскільки позивач самостійно звернувся до Франківського районного суду м.Львова із заявою про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №465/6001/16-а, заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, оскільки підстави, вказані у заяві суд вважає неповажними.

Додатково суд звертає увагу, що позивач не був позбавлений права і надалі продовжувати розгляд справи про знесення самочинно збудованого об`єкта у Франківському районному суді м.Львова, проте з не зрозумілих для суду причин відмовився від такого та звернувся вже до Львівського окружного адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами проте з пропущенням тримісячного строку звернення до суду, який встановлений ст.122 КАС України.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Інспекція ДАБК у м.Львові, звернулася до суду із вимогою про знесення самочинно збудованого об`єкта, з пропущенням тримісячного строку. Будь-яких інших доказів, які давали б суду підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин представником позивача не надано.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про залишення позову без розгляду від 21 жовтня 2020 року у справі № 380/5998/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 28 січня 2021 року.