Постанова

від 20.01.2021 по справі 380/175/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/175/20 пров. № А/857/12675/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Марцинковської О.М.,

представника позивача Остапіва Р.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року (прийняте у м. Львові суддею Кравцівим О.Р.; складене у повному обсязі 21 вересня 2020 року) в адміністративній справі № 380/175/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Леобуд до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю БК Леобуд (далі - ТОВ БК Леобуд , Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправною і скасувати постанову начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Вільхової О.О. від 21.11.2019 № ЛВ3526/1425/АВ/ФС.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що посадова особа відповідача порушила порядок здійснення контрольного заходу, зокрема при розгляді справи не враховано зауваження Товариства. Також вказує, що Договором № 24/04-19 генерального підряду, відповідно до якого позивач генпідрядник виконує будівельні роботи, а замовник забезпечує охорону будівельного майданчика, повністю спростовуються обставини, викладені в акті інспекційного відвідування, що ОСОБА_1 та особа, відома як ОСОБА_2 , виконують роботи по охороні об`єкта, перебуваючи у неоформлених трудових відносинах з ТОВ БК Леобуд .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило Головне управління Держпраці у Львівській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене в результаті неналежної оцінки аргументів і доказів та невірного встановлення обставин у справі. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в ході проведення інспекційного відвідування ТОВ БК Леобуд за відповідною адресою (м. Львів, вул. Героїв Крут, 9А) за виконанням трудової функції охоронців виявлено таких осіб: ОСОБА_1 та особу, відому як ОСОБА_2 , які повідомили, що виконують роботи саме на користь об`єкта відвідування; жодних трудових договорів з позивачем не укладали.

Вказує, що всі працівники підприємств, які здійснюють охоронну діяльність повинні бути працевлаштовані з урахуванням норм КЗпП України або отримати у встановленому порядку ліцензію на здійснення охоронної діяльності.

ОСОБА_3 (замовник будівництва) як фізична особа не зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності та не отримала у встановленому законодавством порядку ліцензію на здійснення охоронної діяльності, тому не може проводити такий вид діяльності.

Відтак вважає, що за результатами розгляду справи уповноваженою посадовою особою начальником Вільховою О.О. правомірно встановлено наявність порушення вимог частини 1, 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України № 413.

Згідно зі статтею 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У судовому засіданні представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ТОВ БК Леобуд зареєстроване як юридична особа 07 квітня 2015 року; ідентифікаційний код: 39736943, основний вид економічної діяльності: 41:20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 649-р "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення" листом ГУ ДПС у Львівській області надало до ГУ Держпраці у Львівській області на погодження перелік суб`єктів господарювання, які мають ризики використання незадекларованої праці для використання в межах компетенції під час проведення у вересні 2019 року спільних перевірок/інспекційних відвідувань; серед таких значився і позивач.

У вказаному листі зазначено, що ці суб`єкти господарювання відповідають критеріям, зазначених у Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, а саме невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.

25.09.2020 ГУ Держпраці у Львівській області видало наказ "Про проведення інспекційного відвідування" № 1873-П, яким доручило інспекторам праці-головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Гумент В.І., Тріль І.Б., Веліахмедову Б.З., Блажевській Р.Б., Сироїжко О.Є., Климчук Н.А., головному державному інспектору відділу експертизи умов праці Петрушко М.В. на підставі п.п. 6 п. 5 Порядку провести захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині неоформлених трудових відносин у ТОВ БК Леобуд , з 26 вересня по 09 жовтня 2019 року.

Згідно з направленням від 25.09.2019 № 1873 ГУ Держпраці у Львівській області направлено для проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у ТОВ БК Леобуд зазначених у направленні посадових осіб; підстава: наказ ГУ Держпраці у Л/о від 25.09.2019 за № 1873-П, лист ГУ ДПС у Львівській області від 17.09.2019 за № 350/9/13-01-33-07; термін дії направлення: з 26 вересня по 09 жовтня 2019 року; предмет здійснення заходу: додержання вимог законодавства про працю в частині неоформлених трудових відносин.

У період з 26 вересня по 03 жовтня 2019 року ГУ Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, ТОВ БК Леобуд та складено акт № ЛВ3526/1425/АВ від 03.10.2019.

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем ч.ч. 1, 3 ст. 35 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України № 413. Зокрема в ході проведення інспекційного відвідування (що фіксувався засобами фото-, відео фіксації, матеріали якого долучені до акта) за виконанням трудової функції, що полягала в охороні об`єкта будівництва, яке веде позивач, 26.09.2019 зафіксовано особу, яка представилася ОСОБА_1 . Ця особа перешкоджала проходу інспекторів праці на огороджену територію будівельного майданчика та зачинила двері вагончика, що розташований біля огорожі майданчика на будівельній території. На запитання інспектора праці чи працює він охоронцем у ТОВ БК Леобуд , ОСОБА_1 відповів ствердно і додатково повідомив, що працює перший день з 09:00 год.

Проте у наданому директором товариства Списку працівників організації станом на 30.09.2019 прізвище працівника ОСОБА_1 відсутнє. Також у наданих 30.09.2019 посадовими особами Товариства наказів "Про прийняття на роботу" та повідомленнях про прийнятих працівників на роботу поданих в органи ДПС, встановлено, що наказ та повідомлення про прийняття на роботу вказаної особи відсутнє. Тобто ОСОБА_1 здійснював трудову функцію охоронця будівельного майданчика в інтересах ТОВ БК Леобуд без оформлення трудових відносин, передбачених вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 24 КЗпП України, постанови КМ України № 413.

Також 26.09.2019 в ході здійснення інспекційного відвідування на території будівельного майданчика, де здійснює фактичну господарську діяльність позивач, перебувала особа чоловічої статі, котра виконувала трудову функцію охоронця, що полягала в охороні об`єкта будівництва. Ця особа ставила вимогу до інспекторів праці покинути територію будівельного майданчика, що зафіксовано засобами фото- та відео фіксації, матеріали якого долучено до акта інспекційного відвідування. На запитання інспектора чи працює він охоронцем у ТОВ БК Леобуд , особа відповіла ствердно. Вказана особа відмовилася надавати інформацію стосовно себе, підстави перебування на будівельному майданчику, де здійснюється фактична господарська діяльність Товариством, та виконання ним трудової функції, натомість поспішно покинула територію. 03.09.2019 у ході здійснення інспекційного відвідування позивача за адресою: м. Львів, вул. Героїв Крут, 9А , о 17:48 год., на території будівельного майданчика повторно виявлено вищезазначену особу, яка назвалася ОСОБА_2 , при цьому вийшла з вагончика, призначеного для працівників, відкрила вхід на територію будівельного майданчика та зачинила його за інспекторами праці.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

03.10.2019 ГУ Держпраці у Львівській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ЛВ3526/1425/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути порушення, описані в приписі, а саме ч.ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України до 16.10.2019 та про виконання припису повідомити відповідача.

11.10.2019 позивач скерував відповідачу зауваження до акта інспекційного відвідування та звернувся із скаргою на припис про усунення виявлених порушень.

Згідно з відповіддю на скаргу відповідач відмовив у її задоволенню та повідомив таке.

У зауваженні до акта інспекційного відвідування позивач повідомив, що охорону будівельного майданчика здійснює замовник будівництва ОСОБА_3 . У відповідному договорі не зазначається факт оформлення трудових відносин між замовником та охоронцями. Також зі змісту договору з`ясовано, що замовник здійснює охорону майданчика, але не майна, яка знаходиться на його території.

На час проведення інспекційного відвідування за адресою фактичного здійснення господарської діяльності позивача гр. ОСОБА_1 та особа, відома як ОСОБА_2 , повідомили, що працюють на підприємстві позивача, тобто виконують роботи на користь об`єкта відвідування.

За результатами аналізу пояснень працівників, вивчивши документи ведення яких передбачено законодавством про працю, що містили інформацію/відомості з питань, які були предметом інспекційного відвідування, інспекторами праці встановлено допуск вищевказаних осіб до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, що свідчить про порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

З огляду на викладене в Управління відсутні підстави для скасування акта інспекційного відвідування від 03.10.2019 № ЛВ3526/1425/АВ, складеного з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019.

16.10.2019 за № 356/1/11-39 відповідач скерував позивачу повідомлення про одержання документів, відповідно до якого зазначено, що відповідно до ч. 2 п. 3 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823), ГУ Держпраці у Львівській області повідомлено, що 16.10.2019 уповноваженою особою одержано матеріали інспекційного відвідування ТОВ БК Леобуд , за результатами якого складено акт за додержанням законодавства про працю, в ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників від 03.10.2019 № ЛВ3526/1425/АВ.

У відповідності до пункту 2 Порядку повідомлено, що отримання акта від 03.10.2019 № ЛВ3526/1425/АВ є підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбаченою ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

21.11.2019 ГУ Держпраці у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ3526/1425/АВ/ФС, відповідно до якої, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 03.10.2019 № ЛВ3526/1425/АВ щодо порушень у ТОВ БК Леобуд законодавства про працю, встановлено порушення вимог ч.ч. 1. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМ України № 413, керуючись ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2013 № 509, на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 250 380,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідачем не доведено існування обставин, на підставі яких прийняте оспорюване рішення, а саме - факту порушення позивачем частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, а подані докази не несуть належного доказового навантаження й спростовані доказами, наданими позивачем.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

За приписами частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який зокрема реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з підпунктами 5, 49 пункту 4 Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04.02. 2016 року № 8, управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань:

здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;

накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877), частиною четвертою статті 2 якого визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема: органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823), згідно пунктів 2, 11 якого заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема: звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Пунктами 16, 25 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий);

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України Про військовий обов`язок і військову службу , Про альтернативну (невійськову) службу , Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію , - в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (абзац п`ятий).

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі - Порядок № 509), відповідно до абзацу другого пункту 2 якого штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Трудовий договір, відповідно до приписів частини першої статті 21 КЗпП України, - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП України).

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу , повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

З наведеного видно, що забороняється, а також є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України виключно сукупність факту допущення без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує трудову функцію, що у сукупності з іншими притаманними ознаками надає їй статусу працівника, а підприємство (чи ФОП) щодо неї є суб`єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України та наявність факту неповідомлення контролюючого органу про прийняття працівника на роботу й несплати відповідних податкових зобов`язань. При цьому, відносини між сторонами фактично є такими, що регулюються законодавством про працю, сторони розуміють цей факт, але жодним чином не оформляють своїх відносин, у першу чергу, з мотивів ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Як видно з матеріалів справи, підставою для накладення штрафу на позивача було те, що під час інспекційного відвідування інспектор праці встановив фактичний допуск працівників ОСОБА_1 та особи, відомої як ОСОБА_2 , до роботи охоронцями без оформлення трудового договору.

Щодо аргументів позивача, які взяв до уваги суд першої інстанції, про те, що охорона будівельного майданчику покладається на замовника, а у генпідрядника взагалі відсутні будь-які повноваження чи обов`язки з цього питання, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 та особа, відома як ОСОБА_2 , самі повідомили інспектора під час інспекційного відвідування, що виконують роботи саме на користь об`єкта відвідування - ТОВ БК Леобуд , що належно зафіксовано на відеоматеріалах, що додаються до акта перевірки.

Разом з тим, доводи позивача про те, що особи, які зазначені як в акті інспекційного відвідування, так і в оскаржуваній постанові не є його працівниками, а були залучені замовником з метою реалізації вказаних вище приписів Договору жодними належними та допустимими доказами не підтверджено. А сама наявність Договору, на який посилається позивач, жодним чином не спростовує того, що ОСОБА_1 та особа, відома як ОСОБА_2 , вказали, що виконують роботи саме на користь об`єкта відвідування - ТОВ БК Леобуд .

Колегія суддів апеляційного суду вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що судом не встановлено, а відповідачем не підтверджено те, що його посадові особи запитували чи укладено зазначеними особами з кимось іншим, ніж позивач трудові договори, оскільки законодавством не передбачено таких дій відповідача після того, як вони встановили факт перебування осіб у трудових відносинах з позивачем.

Відповідно до частини першої статті 72, частин першої та другої статті 76 та частини першої статті 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч цим приписам позивач не надав до суду достатніх та належних доказів, які б підтверджували його доводи та спростовували доводи відповідача та встановлені під час перевірки обставини.

Разом з тим, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень надав достатніх доказів та навів достатніх доводів на спростування тверджень позивача і наданих ним доказів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначені вище норми законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Львівській області в межах своїх повноважень, з дотриманням порядку його накладення, є законною і скасуванню не підлягає.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року в адміністративній справі № 380/175/20 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю БК Леобуд до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 29 січня 2021 року.