Рішення

від 13.01.2021 по справі 375/171/20

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 375/171/20

Провадження № 2/379/94/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить розірвати договір оренди земельної ділянки №-б/н, укладений 07 вересня 2012 року між орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор , за яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3223784000:08:003:0002, що знаходиться на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та стягнути з відповідача на її користь заборгованість з орендної плати за 2017, 2018, 2019 роки, за користування земельною ділянкою в розмірі - 36000,00 грн і судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_2 . Після її смерті, відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 07 липня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Л. Б., зареєстрованого в реєстрі за № 2244, вона успадкувала належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 3223784000:08:003:0002, площею 3,9849 яка розташована на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На момент успадкування вказана земельна ділянка вже перебувала в оренді відповідача згідно договору оренди земельної ділянки № б/н від 07.09.2012 та додаткової угоди № 1 від 30.11.2015 року до договору оренди земельної ділянки № б/н від 07.09.2012 року, укладених між її бабусею - ОСОБА_2 та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне цукор , строком до 31 грудня 2025 року.

У відповідності до п.п. 5.2 Додаткової угоди № 1 від 30.11.2015 та п. 5.1, п. 5.3, п. 7.1 Договору: річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі складає 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 12000,00 гривень, протягом усього строку оренди Орендар зобов`язується регулярно виплачувати Орендодавцю орендну плату за користування Земельною ділянкою, орендна плата сплачується Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року, що слідує за розрахунковим роком, шляхом виплати Орендодавцю у грошовій формі, а саме готівкою, або шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця за вказаними ним реквізитами, а за відсутності грошових коштів - в натуральній формі, або іншим, узгодженим між Сторонами способом і за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність до Законодавства України та цього Договору.

Через те, що за 2017 рік та 2018 рік вона як спадкоємець та новий власник земельної ділянки не отримала орендну плату за користування успадкованою нею вищезазначеною земельною ділянкою, вона, заявами від 20.06.2019 та 05.09.2019 звернулася до ТОВ Агрофірма Рокитне - цукор з проханням перерахувати кошти на розрахунковий рахунок відкритий в АТ КБ Приватбанк .

В зв`язку з тим, що відповідачем було порушено умови Договору - останній не здійснив на її користь сплату орендної плати за 2017-2019 роки, заборгованість становить 36000 грн, дана обставина є підставою для розірвання договору оренди, позивачка, не бажаючи продовжувати з відповідачем договірні відносини, звернулася до суду з даним позовом.

Представником відповідача 06.03.2020 року подано відзив , в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

Останній вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідач належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, а саме виплачував орендну плату та сплачував всі необхідні податки. З 2017 року за отриманням орендної плати, на підставі договору оренди землі б/н від 07.09.2015 року та додаткової угоди №1 від 30.11.2015 року, до відповідача ніхто не звертався. Про смерть орендодавця відповідачу стало відомо із заяви позивача від 20.06.2019 року. В той же час, відповідач справно сплачував за орендодавця усі необхідні податки та збори, зокрема, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, у встановлених Законом розмірах.

Стверджує, що оскільки, правонаступник орендодавця (Позивач) не зверталася до відповідача із заявою про виплату орендної плати (до кінця червня 2019 року), на виплату коштів не з`являлася - договір оренди земельної ділянки не може бути розірваним з мотивів систематичної несплати орендної плати. (а.с. 66).

13.03.2020 позивачкою подано відповідь на відзив , в якій остання, заперечуючи доводам представника відповідача, зазначеним у відзиві на позов, зазначила, що про смерть своєї бабусі було повідомлено орендаря відразу ж після смерті її - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, як бабуся була колишнім працівником колгоспу та пенсіонером, директором підприємства Агрофірма Рокитне - цукор ОСОБА_3 була надана безоплатна допомога на купівлю домовини та безкоштовно виділено автобус ПАЗ для перевезення людей.

Крім того, в липні 2017 року, після реєстрації свого майнового права на успадковану земельну ділянку, вона повідомила відповідача, як орендаря, про зміну власника земельної ділянки, надавши відповідні документи останньому. В зв`язку з чим, на протязі наступного місяця їй, за місцем проживання, привезли натуральну оплату за використання земельної ділянки у вигляді пшениці на суму 2 427,00 гривень. Дане особисто підтвердив відповідач у власному відзиві, зазначивши у додатку № 3, порядковий номер Орендодавця-134, форма 1ДФ - проведена часткова виплата в розмірі 2 427,21 грн. за оренду земельної ділянки у 2017 році. Решту орендної плати було обіцяно виплатити лише після підписання нового договору на продовження строку дії договору, з умовами якого вона не погоджувалася.

Звертає увагу, що відповідачем підтверджено обставину користування земельною ділянкою ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор за період з 2017 року по 2019 рік. А його твердження про те що ніхто не звертався за орендною платою на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 07.09.2015, спростовується тим, що останнім було отримано її заяву від 20.06.2019 та від 05.09.2019, в яких нею і порушувалося питання відносно неотримання орендної плати за 2017-2018 роки та містилося прохання про здійснення таких виплат.

Зважаючи на вищевикладені обставини просить задовольнити її позовну заяву в повному обсязі.(а.с. 118).

Позивачка та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги та викладені у позовній заяві та відповіді на відзиві обставини підтримали в повному обсязі та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Квітін Р.В. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно (а.с.178). Клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком позивачки. Після смерті власниці земельної ділянки повідомили орендарю про смерть бабусі. Рокитне-Цукор по письмовій заяві позивачки надало домовину та автобус. Після похорон особисто з керуючим ОСОБА_6 спілкувався, він знав, що бабуся померла, прохав переоформити договір оренди. Після оформлення спадщини на земельну ділянку орендар привіз у липні 2017 року 10 мішків пшениці. Потім на підприємстві орендаря відбувся внутрішній конфлікт, та ОСОБА_6 перестав бути керуючим. В 2018 році вони знову звернулися в офіс орендаря в Рокитному. Хотіли залишити письмову заяву головному бухгалтеру, однак працівники відмовились приймати заяву. Потім поїхали в офіс підприємства орендаря, який був в Ольшаницькій сільраді. Там були представники підприємства на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які запропонували їм підписати нову угоду. Жінка відповіла, що підпише нову угоду, якщо розрахуються за попередній період. Через це представники підприємства відмовилися приймати заяву. Потім він особисто дзвонив цим представникам, але кожен раз їм пропонували підписати новий договір, але вони з жінкою пропонували спочатку розрахуватись. Загалом 5 разів дзвонили. За 2018 рік орендар не розрахувався. В 2019 році від них працівники підприємства знову не прийняли заяву.

Суд, заслухавши учасників судового провадження та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

За принциповими положеннями ст. 12 ЦПК України, які встановлюють змагальність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_2 . Після її смерті, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 липня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Л. Б., зареєстрованого в реєстрі за № 2244, позивачка успадкувала земельну ділянку, кадастровий номер 3223784000:08:003:0002, площею 3,9849 га, яка розташована на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).

Право приватної власності позивачки на успадковану нею земельну ділянку, державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Л. Б., 07.07.2017 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, запис про право власності: 21274302 (а.с.10).

Дана земельна ділянка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія КВ № 077686, виданого 01 липня 2004 року Рокитнянськогою районною державною адміністрацією Київської області за розпорядженням від 14 червня 2004 року за № 207 та реєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 205 (а.с. 23-24).

На момент успадкування, успадкована позивачкою земельна ділянка вже перебувала в оренді згідно договору оренди земельної ділянки № б/н від 07.09.2012 та додаткової угоди № 1 від 30.11.2015 року до договору оренди земельної ділянки № б/н від 07.09.2012 року, укладених між її бабою - ОСОБА_2 та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне цукор , строк оренди до 31 грудня 2025 року (а.с.18-25).

Дане також вбачається із витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.11.2019 року, номер витягу НВ-3216953362019, де в розділі відомості про оренду, суборенду зазначено орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 3223784000:08:003:0002 є товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор (а.с.12).

Згідно з ч. 1ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Окрім того, смерть орендодавця, за загальним правилом, не є підставою для припинення дії договору оренди, а також для його розірвання чи зміни його умов. Усі права та обов`язки орендодавця після його смерті переходять до його спадкоємця (спадкоємців), який (які) зобов`язаний (зобов`язані) продовжувати виконувати всі умови договору оренди землі. Саме такої позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 12.12.2018 р. у справі № 514/136/17.

Таким чином, враховуючи зазначені вимоги закону та позицію ВС, з моменту державної реєстрації права власності позивачки на орендовану відповідачем земельну ділянку - 07.07.2017, у позивачки виникло право на отримання орендної плати від відповідача, а у відповідача відповідно обов`язок по її сплаті, згідно умов Договору оренди земельної ділянки б/н від 07.09.2012 та Додаткової угоди №1 від 30.11.2015 до договору оренди земельної ділянки б/н від 07.09.2012.

Крім того, згідно довідки відділу у Рокитнянському районі Головного управління держгеокадастру у Київської області вих. № 346/145-18 від 12.04.2018 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3223784000:08:003:0002 належить позивачці, в договірних зобов`язаннях за попереднім власником - ОСОБА_2 - не перебуває, станом на 12.04.2018 року перебуває у договірних зобов`язаннях між позивачкою та ТОВ Агрофірма Рокитне - цукор , дата реєстрації 07.07.2017, на 9 років (а.с.17).

Так, у відповідності до п.п. 5.2 Додаткової угоди № 1 від 30.11.2015, п. 1.5, п. 5.1, п. 5.3, п. 7.1 Договору: - нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2013 становить 114046 грн. 23 коп, - річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі складає 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 12000,00 гривень, -протягом усього строку оренди Орендар зобов`язується регулярно виплачувати Орендодавцю орендну плату за користування Земельною ділянкою, - орендна плата сплачується Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року, що слідує за розрахунковим роком, шляхом виплати Орендодавцю у грошовій формі, а саме готівкою, або шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця за вказаними ним реквізитами, а за відсутності грошових коштів - в натуральній формі, або іншим, узгодженим між Сторонами способом, - за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність до Законодавства України та цього Договору.

Через те, що за 2017 рік в повному обсязі та за 2018 рік позивачка, як новий власник та орендодавець земельної ділянки з кадастровим номером 3223784000:08:003:0002 не отримала орендну плату від відповідача, а дане стверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків (а.с.34-35), вона, заявами від 20.06.2019 та 05.09.2019 зверталася до ТОВ Агрофірма Рокитне - цукор з проханням перерахувати кошти на розрахунковий рахунок відкритий в АТ КБ Приватбанк , додавши відповідні документи (а.с.26-27,).

Дані листи були направлені відповідачу рекомендованим листом із повідомленням та отримані останнім 03.07.2019 та 10.09.2019 відповідно (а.с.28-32). А тому, зазначені обставини, цілком спростовують твердження представника відповідача, про те що ніхто не звертався за орендною платою на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 07.09.2015.

Окрім того, і твердження відповідача про те, що про смерть попереднього орендодавця - ОСОБА_2 стало відомо лише із заяви позивачки від 20.06.2019 також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та було спростовано показами свідка ОСОБА_5 , допитаного в судовому засіданні, який показав суду, що підприємство-орендар знало про смерть бабусі, так як виділило на похорони автобус та домовину. Після ж оформлення спадщини, позивачкою також було подано до підприємства свідоцтво про право на спадщину, в зв`язку з чим у липні 2017 року підприємство привезло позивачці додому десять мішків пшениці в рахунок оренди за 2017 рік (натуральна форма оплати), що не суперечить умовам договору.

В свою чергу, покази свідка підтверджуються і матеріалами справи, зокрема податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор , форма №1ДФ, звітний період: 4 квартал 2017 року (а.с. 74-85), згідно якого фізичній особі під №134 з податковим номером: 1481209883 ( ОСОБА_2 ) було нараховано доходу в розмірі - 12447,21 грн, виплачено - 2427,21 грн (вартість 10 мішків пшениці) (а.с. 77).

В наступні ж 2018-2019 роки відповідач продовжував нараховувати дохід в розмірі - 12447,21 грн, фізичній особі-орендодавцю з податковим номером: 1481209883, тобто бабі позивачки - ОСОБА_2 , а не самій позивачці як новому і єдиному орендодавцю з іншим податковим номером, сплачував усі необхідні податки та збори, проте не здійснював фактичну виплату сум позивачці (а.с.86-105).

Згідно бухгалтерської довідки №001 від 02.12.2020 ТОВ Агрофірма Рокитне - цукор , станом на 02.12.2020 згідно з бухгалтерськими даними бази товариства по контрагенту ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) згідно Договору оренди земельної ділянки б/н від 07.09.2012, земельна ділянка з кадастровим номером 3223784000:08:003:0002, за період 2017-2019 роки була нарахована, але не виплачена орендна плата. Сума орендної плати, яка підлягає до виплати за 2017-2019 роки становить 30 060,00 грн. (а.с.176)

Таким чином, з досліджених доказів вбачається, що відповідач не виконав істотні умови Договору - п.п. 5.3, 6.4.3, щодо своєчасності та обов`язковості сплати орендної плати орендодавцю, яким з 07.07.2017 стала позивачка, і невиплата орендної плати ним має системний характер.

В зв`язку з тим, що відповідачем були проігноровані листи позивачки, останній так і не здійснив на її користь сплату орендної плати за 2017-2019 роки, тим самим порушивши умови Договору, позивачка, не бажаючи продовжувати з відповідачем договірні відносини, а бажаючи їх розірвати звернулася до суду з даним позовом.

Вказані обставини встановлено з матеріалів справи.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно положенням статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 вказаного Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно із абзацом 4 частини 1 статті 24 ЗУ Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У даному випадку позивач порушує питання про розірвання спірного договору у зв`язку з невиконанням орендарем його обов`язків по сплаті орендної плати, що передбачено ст. 32 Законом України Про оренду землі .

Згідно зі ст. 141 Земельного Кодексу України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати .

Тобто, для того, щоб розірвати спірний договір оренди землі у даній справі необхідно встановити систематичність порушень зобов`язань орендаря по сплаті орендної плати (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду Об`єднаної палати Касаційного цивільного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з договором оренди землі орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня поточного року, що слідує за розрахунковим роком.

Згідно п. 8.3. Договору оренди землі Цей договір може бути припинений достроково за взаємною згодою Сторін або на вимогу однієї із Сторін у випадках, передбачених законодавством України та цим Договором .

Таким чином, не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та допустив істотне порушення умов Договору оренди землі № б/н від 07.09.2012 та додаткової угоди № 1 від 30.11.2015 року до договору оренди земельної ділянки № б/н від 07.09.2012 року, зокрема не виконав свого зобов`язання щодо своєчасної виплати позивачці, як орендодавцю належної їй орендної плати за 2017, 2018 та 2019 роки.

Враховуючи зміст п. 5.2 Договору зі змінами відповідач має виплатити позивачці, заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3223784000:08:003:0002, за період 2017-2019 роки складає 36 000,00 грн (12 000 грн (розмір мінімальної річної орендної плати) х 3 (2017, 2018, 2019 роки) = 36 000,00 грн).

Проте, оскільки в рахунок погашення орендної плати за 2017 рік відповідачем у 2017 році було виплачено позивачці 2427,21 грн, їй має бути виплачено відповідачем заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3223784000:08:003:0002 за 2017-2019 роки у розмірі - 33 572,79 грн (36 000,00 грн - 2427,21 грн = 33572,79 грн).

Отже, враховуючи, що у позивача право на одержання орендної плати виникло з 07.07.2017 (реєстрація права власності на об`єкт оренди), відповідач не сплатив позивачці орендну плату за 2017 частково, а за 2018, 2019 роки - повністю, така несплата становить систематичність, що, у свою чергу, є підставою для розірвання договору оренди землі відповідно до ч. 1 ст.32 Закону України Про оренду землі , суд визнає доводи позивача про стягнення орендної плати за вказані роки та розірвання договору оренди обґрунтованими, а позовні вимоги такими що підлягають до часткового задоволення.

За частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 1625,85 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 133, 141, 259, 263, 264, 265, 284 ЦПК України, ст.ст. 329, 598, 599,610, 629,651, 792 ЦК України. ст.ст. 1, 2,13,15,24, 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 93, 124, п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, №-б/н, укладений 07 вересня 2012 року між орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор , за яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3223784000:08:003:0002, що знаходиться на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор (ЄДРПОУ:33488304, місцезнаходження: вул. Ентузіастів, 6, смт. Рокитне Київської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість з орендної плати за 2017, 2018, 2019 роки, за користування земельною ділянкою в сумі - 33572,79 грн (тридцять три тисячі п`ятсот сімдесят дві гривні 79 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор (ЄДРПОУ:33488304, місцезнаходження: вул. Ентузіастів, 6, смт. Рокитне Київської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 1625,85 грн (одна тисяча шістсот двадцять п`ять гривень 85 копійок).

В решті позов залишити без задоволення.

Повне рішення складено 22.01.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін