Ухвала

від 28.01.2021 по справі 569/3796/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3796/20

1-кс/569/1002/21

УХВАЛА

28 січня 2021 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №12020180000000053 від 29.02.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно, що було вилучене 26.01.2021 в ході проведення огляду офісних приміщень ПП «Волинська Хвиля», що знаходяться за адресою: м. Луцьк вул. Садовського, 4а.

В обґрунтування клопотання зазначає, що на території Рівненської області діє ряд суб`єктів зовнішньо-економічної діяльності, які використовують схеми із застосуванням товарів прикриття, заниження митної вартості, декларування товарів не своїм найменуванням, неправильноговизначення країни походження товарів. Дані суб`єкти зареєстровані виключно з метою незаконного заробітку при здійсненні експортно-імпортних операцій, які проходять через Рівненську митницю ДФС (на даний час Поліська митниця Держмитслужби).

Зокрема службові особи Поліської митниці Держмитслужби зловживаючи своїм службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди, перебуваючи у злочинній змові та діючи в інтересах третіх осіб, а саме із суб`єктами господарської діяльності, що функціонують у сфері зовнішньоекономічної діяльності, здійснювали сприяння у розмитненні товарів із пільговим оподаткуванням, у результаті чого вказані СГД подавали до митних органів товаро-супровідні документи: контракти, рахунки, тощо із завідомо неправдивими відомостями щодо фактичної митної вартості даних товарів, отримувачів та відправників внаслідок чого підприємства-імпортери ухилилися від сплати обов`язкових митних платежів, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Так, 26.01.2021 в офісних приміщеннях, за фактичним місцем перебування та здійснення своєї діяльності в офісних приміщеннях ПП «ВолинськаХвиля» (ЄДРПОУ43415426),що знаходятьсяза адресою:м.Луцьк вул.Садовського,4а, було проведено огляд, в ході якого ОСОБА_5 , менеджер ПП «Волинська Хвиля» добровільно видав наступні документи: митні декларації в кількості 19 штук, 25 документів, що містять Акти огляду, договори купівлі-продажу та акти прийому передачі автомобілів.

26.01.2021 зазначенні документи визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження, оскільки в подальшому може виникнути потреба в їх дослідженні шляхом призначення ряду криміналістичних експертиз.

Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на вищевказане вилучене в ході проведення обшуку 26.01.2021 майно, з метою з`ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, забезпечення збереження речових доказів, проведення криміналістичних експертиз.

З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно ч. 2ст. 172 КПК Україниз метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №12020180000000053 від 29.02.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України.

26.01.2021 під час огляду офісних приміщень ПП «ВолинськаХвиля»,що знаходятьсяза адресою:м.Луцьк вул.Садовського,4а, буловиявлено тавилучено вищевказанемайно, який в подальшому постановою слідчого від 26.01.2021 визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення огляду 26.01.2021 офісних приміщень ПП «Волинська Хвиля», що знаходяться за адресою: м. Луцьк вул. Садовського, 4а, з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження предмету, що було об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт,що полягаєу забороніправа користування, розпорядженнята відчуженняна митні декларації в кількості 19 штук, 25 документів, що містять Акти огляду, договори купівлі-продажу та акти прийому передачі автомобілів, які було вилучено 26.01.2021 під час огляду офісних приміщень ПП «Волинська Хвиля» (ЄДРПОУ 43415426), що знаходяться за адресою: м. Луцьк вул. Садовського, 4а.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1