Постанова

від 20.01.2021 по справі 910/5829/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2021 р. Справа№ 910/5829/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 20.01.2021 року у справі №910/5829/19 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019, повний текст якого складено 24.09.2019

у справі №910/5829/19 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Приватного підприємства "Дари України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Дари України" (далі-відповідач) про звернення стягнення на нежилі приміщення №1, № 2 (групи приміщень № 101), №1 (групи приміщень №102) в літ. А, загальною площею 39,30 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмета іпотеки через проведення прилюдних торгів із встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості 77358,53 Євро, що відповідно до розпорядження НБУ від 22.04.19. про встановлення офіційних курсів 30.210716 до гривні становить 2 337 056,58 грн за кредитним договором № KIR0GA0000040п від 01.11.17.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наявності заборон відчуження на майно, передане в іпотеку за договором іпотеки нежилих приміщень від 01.11.07. № 331, таке майно було перереєстровано на нового власника відповідача, який набув статус іпотекодавця та зобов`язаний задовольнити вимоги позивача за кредитним договором № KIR0GA0000040п від 01.11.17 майном, переданим в іпотеку за договором іпотеки нежилих приміщень від 01.11.07 № 331 ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 позовні вимоги задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" за кредитним договором №KIR0GA0000040п від 01.11.2007 в розмірі 77358,53 євро, що станом на 22.04.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 2337056,58 грн., та складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 62262,44 євро, заборгованості за відсотками в сумі 10353,06 євро, заборгованості з комісії в сумі 4743,03 євро, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нежилих приміщень від 01.11.2007, укладеним між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В. та зареєстрованим за №331, а саме: нежилі приміщення №1, №2 (групи приміщень №101), №1 (групи приміщень №102) в літ. А, загальною площею 39,30 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження". Стягнуто з Приватного підприємства "Дари України". Витрати по сплаті судового збору в сумі 35 055, 85 грн.

Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи позовні вимоги.

Не погодившись з вказаним рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 (третя особа 2) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з неповним з`ясуванням та невірним встановленням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права (п.2 ч.1 ст.175 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права (ст.ст.503, 509, 546, 1048, 1049, 1054, 1056-1ЦК України та ст.ст.1, 3, 7, 23, 33, 35, 38, 39, 41 ЗК Про іпотеку ).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 залишено без руху, а також повідомлено ОСОБА_1 про право на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

12.06.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Верховного Суду від 05.06.2020 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 і здійснення перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/5829/19 у порядку письмового провадження. Також вказаним судовим рішенням із Північного апеляційного господарського суду витребувано матеріали справи №910/5829/19.

19.06.2020 на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 № 910/5829/19 колегії суддів: Багай Н.О. (головуючий), Зуєв В.А., Могил С.К., матеріали справи №910/5829/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Приватного підприємства "Дари України" про звернення стягнення на предмет іпотеки для розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

22.06.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020, а також додано до неї квитанцію №18-3412707/С від 18.06.2020 про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 розгляд заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги відкладено до повернення матеріалів справи №910/5829/19.

06.08.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5829/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2020 у справі №910/5829/19 продовжено ОСОБА_1 строк для надання доказів на підтвердження зарахування сплаченого судового збору до Державного бюджету України (меморіального ордеру тощо), який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

21.08.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків шляхом подачі доказів сплати судового збору у розмірі 52 583,77 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 до перегляду його в апеляційному порядку; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 призначено на 30.09.2020 о 14:30 год.

У зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3521/20 від 30.09.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5829/19.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/5829/19, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 30.09.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В., а також розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 ухвалено здійснювати у раніше призначеному судовому засіданні 30.09.2020 о 14:30 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 відкладено на 03.11.2020 о 11:00 год.; визнано явку в судове засідання Приватного підприємства "Дари України" та ОСОБА_1 обов`язковою; зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" надати суду до 26.10.2020 письмові пояснення щодо виконання/невиконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31.10.2012 по справі №2-5738/12, а також чи відкрито виконавче провадження, якщо так, то зазначити на якій стадії перебуває; зобов`язано ОСОБА_1 та Приватне підприємство "Дари України" надати суду до 26.10.2020 письмові пояснення щодо підстав набуття останнім права власності спірного іпотечного майна.

29.10.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали суду від 30.09.2020.

03.11.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Яковлєва М.Л. з 02.11.2020 - 06.11.2020 у щорічної додатковій відпустці та перебуванням судді Куксова В.В. з 27.10.2020 на лікарняному.

У зв`язку з виходом судді Яковлєва М.Л. з відпустки 09.11.2020 та перебуванням судді Куксова В.В на лікарняному, а також з метою вирішення питання щодо подальшого розгляду справи, розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4323/20 від 09.11.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5829/19.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/5829/19, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 09.11.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю.,Тищенко А.І., а також розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 призначено на 02.12.2020 о 15:10 год.

25.11.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано на виконання ухвали суду від 30.09.2020 письмові пояснення по справі.

Відповідач та треті особи наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 02.12.2020, не з`явились, своїх представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Крім того, відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 30.09.2020 в частині надання письмових пояснення щодо підстав набуття ним права власності спірного іпотечного майна.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 відкладено на 11.01.2021 о 10:30 год.; повторно зобов`язано Приватне підприємство "Дари України" надати суду до 05.01.2021 письмові пояснення щодо підстав набуття останнім права власності спірного іпотечного майна; Явку Приватного підприємства "Дари України" та ОСОБА_1 в судове засідання визнано обов`язковою; попереджено Приватне підприємство "Дари України" та ОСОБА_1 , що у разі неявки в наступне судове засідання будуть застосовні заходи процесуального примусу відповідно до глави 9 ГПК України.

11.01.2021 судове засідання не відбулося, у зв`язку з технічною неможливістю здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що підтверджується долученою копією акта щодо знеструмлення електромережі, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи від 11.01.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 призначено на 20.01.2021 об 14:45 год.

Відповідач та третя особа 1 наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 20.01.2021, не з`явились, своїх представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та те, що нез`явлення учасників справи не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та третьої особи.

Також відповідач та третя особа 1 не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзиву на апеляційні скарги, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

20.01.2021 представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її.

В свою чергу, представник позивача в даному судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача та скаржника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.11.2007 між позивачем (банк) та ОСОБА_2 (позичальник, третя особа 1) був укладений Кредитний договір №KIR0GA0000040п (далі-Кредитний договір), у відповідності до умов якого Банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі згідно розділу 7 Кредитного договору.

За користування кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п.7.1 змінної частини даного договору. Кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 2.2.9, 2.3.8 цього договору, далі пені згідно розділу 4 цього договору, далі - простроченої комісії по кредиту, далі - простроченої винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - простроченої заборгованості за кредитом, частина суми, що залишилася (у т.ч. сума, надана позичальником понад суму щомісячного платежу), направляється на погашення заборгованості за кредитом (якщо інше не передбачено п.6.8), далі - комісії, далі - винагороди, далі - відсотків, далі-кредиту. Остаточне погашення заборгованості за кредитом виконується не пізніше дати, зазначеного в п. 7.1 договору. Сума остаточного погашення заборгованості може відрізнятися від суми щомісячного платежу. При несплаті винагороди, комісії (у випадку її щомісячної сплати згідно п. 7.1 даного договору або згідно п. 3.10 даного договору), відсотків, і/або частини кредиту до останнього дня періоду сплати, вони вважаються простроченими.

Нарахування відсотків, а також винагород, передбачених п.п. 6.2 та 7.1 договору здійснюється в останню дату їх сплати, зазначену п.7.1, при цьому відсотки розраховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом -360 днів у році. Відсотки розраховуються щомісяця, за період з першої дати поточного періоду сплати включно. Дата погашення кредиту в розрахунок не включається. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дня повного погашення суми кредиту. Для погашення заборгованості за даним Договором, у тому числі винагороди й відсотків за користування кредитом позичальник надає банку кошти на рахунки передбачені п.1.2 даного договору для зарахування коштів. Банк здійснює погашення заборгованості за кредитом у порядку, зазначеному в п. 4.3 даного договору. Позичальник сплачує банку винагороду, в розмірі й у строки, зазначені в п. 7.1 даного договору. Якщо згідно п. 7.1 даного договору передбачена щомісячна сплата винагорода, то вона встановлюється у фіксованому розмірі зазначеному в п. 7.1 від дня списання коштів з кредитного рахунку до дати повного погашення кредиту. При цьому, незалежно від кількості днів, що пройшло від дня закінчення останнього періоду сплати до дня остаточного погашення кредиту, винагорода сплачується у вищевказаному розмірі. Нарахування винагороди на прострочену заборгованість по Кредитному договору не проводиться. При непогашенні кредиту в строки, зазначені п.п. 2.3.3, 7.1, 7.1.1, 7.1.2 цього договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченої сумі кредиту нараховується пеня відповідно до п. 4.1. з дати виникнення простроченої заборгованості. Позичальник має право сплатити щомісячний платіж достроково, при цьому нарахування відсотків здійснюється в порядку, передбаченому п.п 3.3, 3.10 Кредитного договору. У випадку, якщо дата погашення кредиту й/або сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, пені випадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в операційний день, що передує вихідному або святковому дням. При достроковому (як повному, так і частковому) погашенні кредиту позичальник додатково сплачує банку за користування кредитом відсотки, зазначені у п. 7.5 від суми кредиту, що погашається достроково. Строк внесення позичальником суми процентів - до останньої дати наступного періоду сплати. У випадку повного погашення заборгованості за кредитом дані проценти сплачується позичальником одночасно з останнім платежем по кредиту в порядку згідно п.3.2 (розділ 3 Кредитного договору).

Розділом 7 Кредитного договору сторони погодили наступне.

Банк зобов`язується надані позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 01.11.07. по 01.11.12. включно, у вигляді не поновлюваної лінії (далі - кредит) у розмірі 85150,00 євро, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0.84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0.20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, що підлягає зарахуванню на рахунок НОМЕР_1 (МФО 305299), відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п 3.10 Кредитного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 договору. Періодом сплати вважати період з "14" по "20" число кожного місяця. Погашення заборгованості за ним договором (за винятком винагороди, що сплачуються в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник сплачує відсотки, розраховані відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.4, винагороди розрахованої відповідно до п.п.1.1.3.7 договору. Погашення кредиту провадиться в строки відповідно до графіка погашення кредиту. Забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором виступає іпотека нежилих приміщень № 1, № 2 (групи приміщень № 101), № 1 (групи приміщень № 102) (в літ А), загальною площею 39,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, буд. 40, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п., надані банку з метою забезпечення зобов`язань за даним договором. При порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 3.00% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 75 гривень. При достроковому (як повному, так і частковому) погашенні кредиту позичальник додатково сплачує банку за користування кредитом 2,00% від суми кредиту, що погашається достроково.

При порушені позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань за Кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн + 5% від суми позову (п.5.4, п.4.3 Кредитного договору).

У відповідності до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та неоспорюється учасниками справи, позичальник не виконав своїх зобов`язань за Кредитним договором в частині повернення кредиту, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за Кредитним договором в сумі 77 358,53 євро, з яких: 62 262,44 євро заборгованості за тілом кредиту, 10 353,06 євро заборгованості за відсотками, 4 743,03 євро заборгованості з комісії.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

01.11.2007 між позивачем, як іпотекодержателем, та ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, був укладений договір іпотеки нежилих приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою Катериною Вікторівною, та зареєстрованим в реєстрі № 331 (далі-Договір іпотеки).

Відповідно до п.33.3 Договору іпотеки в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (Предмет іпотеки), а саме: нежилі приміщення №1, №2 (групи приміщень № 101), №1 (групи приміщень №102) (в літ А), загальною площею 39,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, б. 40. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.10.07, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 2860 та зареєстрованого в Київському міському БТІ 22.10.07 та внесеного в реєстрову книгу за реєстровим номером №1580-11. Сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 99 470,00 грн.

Пунктом 33.2 Договору іпотеки сторони узгодили, що іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором.

При частковому виконанні іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором іпотека зберігається у початковому обсязі (п.15 Договору іпотеки).

Згідно з п.16.7.1 Договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов`язань за Кредитним договором, вони не будуть виконані.

Пунктом 18.13 Договору іпотеки передбачено, що якщо іпотекодержатель у випадку порушення іпотекодавцем умов Кредитного договору набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки, він може використати таке право у випадках: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10%; несплати іпотекодавцем більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту; іншого істотного порушення умов Кредитного договору.

У разі невиконання зобов`язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.590 ЦК України).

Частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (ч.1 ст.7 ЗУ "Про іпотеку").

Згідно з ст.11 Закону України Про іпотеку майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об`єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

У відповідності до ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, 05.07.2018 зареєстровано право приватної власності Приватного підприємства "Дари України" на нежилі приміщення №1, №2 (групи приміщень № 101), № 1 (групи приміщень № 102) (в літ А), загальною площею 39,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, буд. 40.

В силу положень ч.ч.1, 2 ст.23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна. До того ж, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно.

Отже, оскільки Приватне підприємство "Дари України" набуло право власності на нерухоме майно, обтяжене іпотекою, тому останнє набуло статус іпотекодавця у порядку ст.23 Закону України Про іпотеку .

04.02.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", яким, зокрема, викладено в новій редакції положення ст.38 Закону України "Про іпотеку".

У відповідності до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень до вказаного Закону України, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Отже, норми ст.38 Закону України "Про іпотеку" підлягають застосуванню до спірних правовідносин в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування".

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.38 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах). У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно з ст.41 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на дату винесення оскаржуваного судового рішення) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього закону.

Крім того, визначення ціни предмета іпотеки в разі його реалізації на прилюдних торгах здійснюється при примусовому виконанні.

Матеріали справи не містять доказів задоволення іпотекодавцем, вимог позивача, як іпотекодержателя, та передання предмета іпотеки у рахунок погашення заборгованості третьої особи 1 по зазначеному договору в добровільному порядку.

Таким чином, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Твердження скаржника про те, що у суду першої інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі відповідно до п.2 ч.1 ст.175 ГПК України, колегією суддів відхиляються, оскільки в процесі розгляду Солом`янським районним судом міста Києва справи №2609/20630/12 відповідач участі не приймав та станом на момент винесення районним судом рішення від 31.10.2012 останній не набув статусу іпотекодавця.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №910/5829/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 01.02.2021.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

А.І. Тищенко