Рішення

від 19.01.2021 по справі 904/5131/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5131/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Лежньова О.Р.

та представників: від позивача: Гущина М.С.; від відповідача: Резніченко Л.І. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодак", м. Дніпро

про стягнення 1 029 207,56 грн

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодак" збитків у сумі 1029207,56 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від укладання договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра, а також ухиленням від обов`язку щодо перерахування коштів у порядку пайової участі до прийняття об`єкта в експлуатацію.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 10.12.2020, відповідач позов не визнає, посилаючись на таке.

Відповідач зазначає, що частина перша статті 40 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 (із змін. і доп.) Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI), яка регулювала питання пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також встановлювала обов`язок замовника укласти відповідний договір та сплатити на його підставі відповідні кошти, була виключена Законом України № 132-ІХ від 20.09.2019 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (далі - Закон № 132-IX). За вказаних обставин, на думку відповідача, на теперішній час встановлені нові правила регулювання питання сплати коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.

Заявлені позивачем до стягнення збитки розраховані за формулою, яка була затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради № 5/14 від 29.07.2011 Про внесення змін до рішення міської ради № 6/11 від 21.03.2007 Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська , однак цей розрахунок суперечить Закону України № 132-ІХ.

Також відповідач зауважує, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини. Відсутність хоча б одного елемента звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. Відповідач вважає, що за обставин скасування Законом № 132-ІХ обов`язку замовника укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, він не може відповідати за збитки, заявлені позивачем до стягнення.

Відповідач стверджує, що з його боку відсутня бездіяльність щодо укладення зазначеного договору з позивачем, оскільки 15.06.2020 він звертався до позивача з відповідною заявою, однак відповіді на своє звернення не отримав.

18.12.2020 відповідач подав до суду заяву про застосування позовної давності відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки про здійснення відповідачем реконструкції об`єкта нерухомості - ринку за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 3 позивачу було відомо ще із самого початку будівництва, що було предметом спору у численних судових справах. На підтвердження викладеному відповідач посилається на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 у справі № 804/163/13-а за позовом прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, треті особи: ТОВ Кодак та інші про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт торгівельно-виставкового комплексу з реконструкцією ринку по пр. Героїв, 3А у м. Дніпропетровську.

Крім того, відповідач зазначає, що стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди через неотриманням коштів пайової участі фактично виникають не після звернення замовника будівництва за укладанням договору, а з початку виконання будівельних робіт, оскільки, на думку відповідача, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Відтак, відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що про порушення, які стали підставою для звернення до суду у цій справі, йому стало відомо лише 15.06.2020, коли відповідач звернувся до позивача з листом про укладення договору про пайову участь.

Провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 22.09.2020 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 22.10.2020, після чого засідання відкладалося до 17.11.2020, 01.12.2020, 10.12.2020, 16.12.2020 у межах підготовчого провадження, продовженого до 21.12.2020.

Ухвалою суду від 16.12.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 22.12.2020, після чого у судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.01.2021.

У судовому засіданні 19.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2014 у справі №200/14632/14-ц визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Кодак (49000 м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, буд. 3, ЄДРПОУ 20263807) на будівлі та споруди, а саме: нежитлова будівля літ.Б-1, загальною площею 256,4 кв.м., основною площею 245,7 кв.м.; будівля магазину літ.В1-1, загальною площею 121,4 кв.м., основною площею 109,2 кв.м.; ганки літ. в, в1,в2,в3,в4,в5,в6,в7, павільйон літ.Г1-1 загальною площею 178,6 кв.м., основною площею 178,6 кв.м., лабораторія літ.Д-1, загальною площею 34,2 кв.м., основною площею 27,5 кв.м., павільйон літ.Д1-1 загальною площею 289,0 кв.м., основною площею 289,0 кв.м., будівля магазину літ.Е-1, загальною площею 83,2 кв.м., основною площею 67,0 кв.м., павільйон літ.Е1-1 загальною площею 178,6 кв.м., основною площею 178,6 кв.м., будівля магазину літ.Є1-1, загальною площею 255,3 кв.м., основною площею 249,0 кв.м., павільйон літ.Ж-1, загальною площею 22,7 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., павільйон літ.Ж1-1, загальною площею 288,0 кв.м., основною площею 288,0 кв.м., будівля кафе літ.З-1 загальною площею 100,1 кв.м., основною площею 94,6 кв.м., ганки літ. з,з1,з2, будівля магазину літ.З1-1, загальною площею 63,2 кв.м., основною площею 63,2 кв.м., ганки літ. з3,з4,з5,з6, павільйон літ. И-1 загальною площею 22,2 кв.м., основною площею 20,1 кв.м., павільйон літ. И1-1 загальною площею 119,9 кв.м., основною площею 119,9 кв.м., будівля магазину літ. Л1-1, загальною площею 5,9 кв.м., основною площею 5,9 кв.м., павільйон літ. М-1, загальною площею 104,1 кв.м., основною площею 104,1 кв.м., нежитлова будівля літ. Н-1, загальною площею 205,8 кв.м., основною площею 146,2 кв.м., будівля кафе літ. Н1-1, загальною площею 233,7 кв.м., основною площею 174,1 кв.м., павільйон літ.О-1, загальною площею 32,7 кв.м., основною площею 32,7 кв.м., павільйон літ. П-1, загальною площею 35,6 кв.м., основною площею 35,6 кв.м, будівля магазину літ. Р1-1, загальною площею 35,4 кв.м., основною площею 35,4 кв.м., будівля магазину літ.С-1, загальною площею 113,9 кв.м., основною площею 113,9 кв.м., ганки літ. с, с1, с2, с3, с4, с5, будівля магазину літ. С1-1, , загальною площею 29,3 кв.м., основною площею 25,2 кв.м., ганок літ с6, павільйон літ.Т-1, загальною площею 121,0 кв.м., основною площею 115,6 кв.м., павільйон літ. У-1, загальною площею 106,5 кв.м., основною площею 106,5 кв.м., павільйон літ. Ц-1, загальною площею 73,2 кв.м., основною площею 73,2 кв.м., павільйон літ.Ч-1, загальною площею 33,9 кв.м., основною площею 33,9 кв.м., павільйон літ. Ю-1, загальною площею 39,6 кв.м., основною площею 39,6 кв.м., навіси літ. Ш, Щ, Я, споруди замощення № 1-12,І, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Героїв, буд.3. Визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Кодак (49000 м.Дніпропетровськ, пр.Героїв, буд.3, ЄДРПОУ 20263807) на будівлі та споруди, а саме: нежитлова будівля літ.Б-1, загальною площею 256,4 кв.м., основною площею 245,7 кв.м.; будівля магазину літ.В1-1, загальною площею 121,4 кв.м., основною площею 109,2 кв.м.; ганки літ.в, в1,в2,в3,в4,в5,в6,в7, павільйон літ.Г1-1 загальною площею 178,6 кв.м., основною площею 178,6 кв.м., лабораторія літ.Д-1, загальною площею 34,2 кв.м., основною площею 27,5 кв.м., павільйон літ.Д1-1 загальною площею 289,0 кв.м., основною площею 289,0 кв.м., будівля магазину літ.Е-1, загальною площею 83,2 кв.м., основною площею 67,0 кв.м., павільйон літ.Е1-1 загальною площею 178,6 кв.м., основною площею 178,6 кв.м., будівля магазину літ.Є1-1, загальною площею 255,3 кв.м., основною площею 249,0 кв.м., павільйон літ.Ж-1, загальною площею 22,7 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., павільйон літ.Ж1-1, загальною площею 288,0 кв.м., основною площею 288,0 кв.м., будівля кафе літ.З-1 загальною площею 100,1 кв.м., основною площею 94,6 кв.м., ганки літ. з,з1,з2, будівля магазину літ.З1-1, загальною площею 63,2 кв.м., основною площею 63,2 кв.м., ганки літ. з3,з4,з5,з6, павільйон літ. И-1 загальною площею 22,2 кв.м., основною площею 20,1 кв.м., павільйон літ. И1-1 загальною площею 119,9 кв.м., основною площею 119,9 кв.м., будівля магазину літ. Л1-1, загальною площею 5,9 кв.м., основною площею 5,9 кв.м., павільйон літ. М-1, загальною площею 104,1 кв.м., основною площею 104,1 кв.м., нежитлова будівля літ. Н-1, загальною площею 205,8 кв.м., основною площею 146,2 кв.м., будівля кафе літ. Н1-1, загальною площею 233,7 кв.м., основною площею 174,1 кв.м., павільйон літ.О-1, загальною площею 32,7 кв.м., основною площею 32,7 кв.м., павільйон літ. П-1, загальною площею 35,6 кв.м., основною площею 35,6 кв.м, будівля магазину літ. Р1-1, загальною площею 35,4 кв.м., основною площею 35,4 кв.м., будівля магазину літ.С-1, загальною площею 113,9 кв.м., основною площею 113,9 кв.м., ганки літ. с, с1, с2, с3, с4, с5, будівля магазину літ. С1-1, , загальною площею 29,3 кв.м., основною площею 25,2 кв.м., ганок літ с6, павільйон літ.Т-1, загальною площею 121,0 кв.м., основною площею 115,6 кв.м., павільйон літ. У-1, загальною площею 106,5 кв.м., основною площею 106,5 кв.м., павільйон літ. Ц-1, загальною площею 73,2 кв.м., основною площею 73,2 кв.м., павільйон літ.Ч-1, загальною площею 33,9 кв.м., основною площею 33,9 кв.м., павільйон літ. Ю-1, загальною площею 39,6 кв.м., основною площею 39,6 кв.м., навіси літ. Ш, Щ, Я, споруди замощення № 1-12,І, які розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Героїв, буд. 3.

При цьому зазначені об`єкти суд визнав такими, що підлягають державній реєстрації уповноваженим на те органом без додаткових актів введення об`єкта в експлуатацію.

15.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кодак" (далі - відповідач) звернулося з листом до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради з проханням підготувати договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту Будівлі та споруди за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, буд. 3 (а.с. 40).

У відповідь на звернення відповідача позивач надіслав на його адресу разом із супровідним листом № 10/15-291 від 01.07.2020 два примірника проекта договору про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра з розрахунком пайової участі у сумі 1 029 207,56 грн та графіком сплати - протягом п`яти робочих днів з моменту укладення договору (а.с. 25 - 31).

Надсилання зазначеного листа позивач підтверджує рекомендованим поштовим повідомленням (а.с. 32).

Не отримавши від відповідача підписаного договору та коштів, позивач звернувся до відповідача з претензією № 10/15-365 від 11.08.2020 щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дніпра, яку надіслав цінним листом з описом вкладення 12.08.2020 (а.с. 35).

На зазначену претензію відповідач не відреагував, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з наявністю/відсутністю підстав для сплати відповідачем збитків внаслідок несплати ним коштів у порядку пайової участі розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (із змін. і доп.) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - Порядок № 461).

Цей Порядок визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (пункт 1 Порядку № 461).

За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 461 (в редакції станом на 17.10.2014 - на час набрання рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2014 у справі №200/14632/14-ц про визнання за відповідачем права власності на об`єкти нерухомості) прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація). У разі прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, побудованих без наявності дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2009 р., особливості реєстрації декларації та її форма визначаються Мінрегіоном.

Прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Відповідно до пункту 10 цього Порядку у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Разом з тим, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/14632/14-ц державна реєстрація права власності відповідача на самочинні об`єкти нерухомості визнана можливою без додаткових актів введення їх в експлуатацію.

Правові підстави сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (із змін. і доп.).

Відповідно до частини першої - третьої статті 40 Закону № 3038-VI (в редакції на час виникнення у відповідача права власності на об`єкти нерухомості) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

За частиною шостою статті 40 Закону № 3038-VI встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (частина дев`ята статті 40 Закону № 3038-VI).

За змістом статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпра (далі - Порядок № 5/14).

Порядок визначає розмір пайової участі (внеску) замовників (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська з урахуванням соціально-економічного значення об`єктів будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо для міста (розділ 1 Порядку № 5/14).

Абзацом першим розділу 2 Порядку № 5/14 (в редакції рішення міськради № 7/52 від 18.12.2019) величина пайової участі визначається у гривнях, виходячи із розміру пайової участі, визначеного за нормативами одиниці створеної потужності, і не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо об`єктів для будівель (споруд) нежитлового призначення та від основних показників опосередкованої вартості спорудження житла, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, для будинків (приміщень) житлового призначення.

За змістом пункту 2.5 Порядку № 5/14 (в редакції рішення міськради № 7/52 від 18.12.2019) загальна кошторисна вартість для розрахунку величини пайової участі повинна бути визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та не враховує витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Норма щодо граничного розміру пайової участі для нежитлових будівель (споруд) застосовується за умови надання замовником (забудовником) належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації.

У разі, якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона (величина пайової участі) визначається на основі нормативів одиниці створеної потужності відповідно до п. 2.1 - 2.4 цього Порядку.

Згідно з абзацом першим пункту 2.6 Порядку № 5/14 (в редакції рішення міськради № 9/9 від 08.06.2016) величина пайової участі визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради звернення замовника (забудовника) про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість об`єкта, з техніко-економічними показниками, погодженими з постійною профільною комісією міської ради (за винятком випадків наміру здійснення будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 кв.м, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.

Згідно з пунктом 2.6 Порядку № 5/14 договір про пайову участь укладається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації Департаментом звернення замовника (забудовника) про його укладення.

Отже, зобов`язання забудовника щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту виникає із закону, що відповідає нормативним положенням частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України.

Після набуття у жовтні 2014 року права власності на самочинно збудовані (реконструйовані) об`єкти нерухомості, відповідач, на порушення вимог законодавства та свого обов`язку в частині пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дніпра, ініціативи в укладенні відповідного договору з позивачем не проявляв. З відповідною заявою він звернувся до позивача лише 15.06.2020, безпосередньо перед укладенням з ним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4848 га по фактичному розміщенню будівель і споруд, розташованих за адресою спірних об`єктів нерухомості: м. Дніпро, пр. Героїв, 3 (а.с. 91 - 95). Однак, зареєструвавши в Державному реєстрі речових прав 30.06.2020 право власності на зазначену земельну ділянку, знову втратив інтерес до укладення з позивачем договору щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста.

Утім, такий договір має бути укладено в обов`язковому порядку, в межах встановленого строку. Неукладення договору свідчить про порушення відповідачем свого зобов`язання, яке після набуття ним у жовтні 2014 року права власності на самочинні об`єкти нерухомості не припинилося. Визначені главою 50 Цивільного кодексу України правові підстави для припинення зобов`язання відповідача відсутні.

Існуючий правопорядок не може залишати поза реакцією дії, які є очевидно недобросовісними.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до положень статті 217 зазначеного Кодексу господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

Статтею 224 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 623 Цивільного кодексу України, передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з частиною другою статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положеннями статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 зазначеного Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відтак, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із цих елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 908/312/16.

Відповідач на порушення вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 5/14 не уклав договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра і відповідного внеску не сплатив, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо укладення такого договору та є протиправною формою поведінки, через яку Дніпровська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, що охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Отже, не отримані позивачем грошові кошти внаслідок ухилення відповідача від виконання свого законного обов`язку є збитками (упущеною вигодою), що відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у його постанові від 12.11.2018 у справі № 918/933/17.

Під час розгляду цієї справи, виконуючи передбачене статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, з метою ефективного захисту порушених прав і законних інтересів юридичних осіб, держави, суд враховує також необхідність застосування загальних засад цивільного права - принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з акcіом судочинства: « Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem» , що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права» .

За таких обставин позовні вимоги є законними й обґрунтованими.

Заперечення відповідача судом відхиляються з огляду на таке.

Виключення Законом України № 132-ІХ з 01.01.2020 статті 40 Закону України № 3038-VI з огляду на викладене не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати збитки.

За частинами першою, третьою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Розмір збитків визначений позивачем правомірно відповідно до Порядку № 5/14 і не суперечить положенням Закону № 3038-VI.

З рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2014 у справі №200/14632/14-ц вбачається, що об`єкти нерухомості по пр. Героїв, 3 у м. Дніпрі були реконструйовані відповідачем самочинно, з придбаних за власні кошти матеріалів на ринках та в спеціалізованих супермаркетах. Відомості щодо проектно-кошторисної документації відсутні.

У той же час Порядок № 5/14 передбачає визначення загальної кошторисної вартості для розрахунку величини пайової участі згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а у разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, то вона (величина пайової участі) визначається на основі нормативів одиниці створеної потужності відповідно до п. 2.1 - 2.4 цього Порядку.

Здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення збитків відповідач не спростував, хоча таку можливість мав.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності судом відхиляється з наступних підстав.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Зі змісту частини першої статті 258 Цивільного кодексу України вбачається, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Відповідно до пункту 1 частини другої цієї ж статті позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною першою статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Доводи відповідача щодо того, що позивач довідався про порушення своїх прав на отримання коштів про пайову участь під час розгляду адміністративної справи № 804/163-13-а є безпідставними.

Спір у справі № 804/163-13-а стосувався правомірності реєстрації декларації про початок будівельних робіт. Зазначена обставина не пов`язана з юридичними фактами (правовими підставами), які свідчать про початок перебігу строку для укладення договору про пайову участь та сплату відповідних коштів.

Надані позивачем докази є більш вірогідними для висновку про початок перебігу строку позовної давності після звернення відповідача із заявою від 15.06.2020 про укладення договору.

Розподіл судового збору у сумі 15 438,11 грн здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодак" про стягнення 1 029 207,56 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодак" (ідентифікаційний код 20263807, місцезнаходження: 49100, м. Дніпро, проспект Героїв, буд. 3) на користь Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75) збитки у сумі 1 029 207,56 грн, судовий збір у сумі 15 438,11 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.01.2021.

Суддя І.І. Колісник