Ухвала
від 29.01.2021 по справі 47/190-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


УХВАЛА

"29" січня 2021 р.Справа № 47/190-10

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

без виклику представників сторін

розглянувши клопотання (вх.№1770 від 25.01.2021) представника Левченко М.І. про зняття арешту з майна боржника у справі

за позовом Приватного підприємства "Алін", м. Київ до Фізичної особи-підприємця Грачова Ігоря Вікторовича, с. Тавільжанка про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2021 року до господарського суду Харківської області звернувся представник Левченко Марини Ігорівни з клопотанням (вх.№1770 від 25.01.2021) про зняття арешту з майна боржника, в якому просить суд зняти арешт з майна Грачова Ігоря Вікторовича, що накладений 24.10.2011 Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в межах виконання виконавчого провадження ВП23144606 на виконання ухвали/наказу господарського суду Харківської області від 01.07.2010 по справі №47/190-10.

Клопотання обґрунтоване необхідністю припинення арешту на нерухоме майно, накладеного 24.10.2011 Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 01.07.2010 по справі №47/190-10 про видачу виконавчого документу, оскільки наявність зазначеного арешту перешкоджає спадкоємцю, який прийняв спадщину, належним чином виконати свої зобов`язання перед кредиторами спадкодавця.

Розпорядженням керівника апарату суду №42/2021 від 25.01.2021 призначено повторний автоматизований розподіл заяви у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями, головуючим суддею для розгляду клопотання (вх.№1770 від 25.01.2021) визначено суддю Пономаренко Т.О.

За результатами розгляду клопотання, суд приходить до висновку про повернення його без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №340/25/19 від 22.01.2020, для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

Оскільки підставою позову заявник визначив наявність арешту, накладеного на невизначене майно спадкодавця, що перешкоджає спадкоємиці в оформленні спадкових прав на нерухоме майно, то позов спрямований на захист її цивільних прав, пов`язаний з оформленням права власності на спадкове майно та фактично є різновидом негаторного позову, який треба розглядати за правилами цивільного судочинства. До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у п.27-30 постанови по справі №340/25/19 від 22.01.2020.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, за винятком, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як наприклад 5, 10, 14 цієї статті).

З огляду на положення частини 1 статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У частині третій статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу установлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах належним способом захисту майнового права є звернення до суду в порядку цивільного судочинства з окремим позовом, а не в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, оскільки спадкоємиця не є стороною відповідного виконавчого провадження і не може звертатися до суду за нормами ст.338 ГПК України, на яку її представник посилається у клопотанні.

Відповідно до п.4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої статті 170 ГПК України, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення клопотання (вх.№1770 від 25.01.2021) представника Левченко М.І. про зняття арешту з майна боржника, як такого, що подано без додержання вимог ст.170 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.170, ст.ст.233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання (вх.№1770 від 25.01.2021) представника Левченко М. І. про зняття арешту з майна боржника - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено та підписано 29.01.2021.

Суддя Т.О. Пономаренко

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення29.01.2021
Оприлюднено01.02.2021
Номер документу94517527
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —47/190-10

Ухвала від 11.02.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 09.02.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 29.01.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Пономаренко Т.О.

Ухвала від 16.12.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аюпова Р.М.

Ухвала від 21.06.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Светлічний Ю.В.

Ухвала від 01.07.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Светлічний Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні