Ухвала

від 29.01.2021 по справі 911/2681/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/2681/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Мамалуй О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Омокс

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кропивної Л.В., Пашкіної С.А., Поляк О.І.

від 11.11.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Омокс

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Консент капітал менеджмент

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Омокс 15.12.2020 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 (повний текст складено 26.11.2020) у справі № 911/2681/19.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, зави) між суддями від 16.12.2020 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.

Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (справа Мушта проти України (MUSHTA v. UKRAINE, заява № 8863/06, ЄСПЛ, від 18.11.2010, § 37).

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.

Нормами частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали;

4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

Судом встановлено, що додатковою постановою від 11.11.2020 Північним апеляційним господарським судом задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю Консент капітал менеджмент про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Омокс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Консент Капітал Менеджмент 64 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.

На виконання вказаної вище додаткової постанови суду апеляційної інстанції Північним апеляційним господарським судом видано наказ про примусове виконання від 26.11.2020 у справі № 911/2681/19.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Омокс просить суд, зокрема, скасувати постанову (додаткову) Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 (повний текст складено 26.11.2020) і судовий наказ про її примусове виконання від 26.11.2020 у справі № 911/2681/19 та передати справу № 911/2681/19 на новий розгляд Північного апеляційного господарського суду для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат.

Разом з тим судовий наказ про примусове виконання додаткової постанови суду апеляційної інстанції не входить до переліку судових рішень визначених приписами частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Наведене виключає можливість касаційного перегляду судового наказу про примусове виконання додаткової постанови суду апеляційної інстанції, оскільки в цій частині судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Омокс на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 (повний текст складено 26.11.2020) у справі № 911/2681/19 в частині касаційного перегляду судового наказу про примусове виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 (повний текст складено 26.11.2020) у справі № 911/2681/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Омокс на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 (повний текст складено 26.11.2020) у справі № 911/2681/19 в частині касаційного перегляду судового наказу про примусове виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 (повний текст складено 26.11.2020) у справі № 911/2681/19.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець